Чому нам потрібне відео на фоні?

Чи помічали ви, як незатишно себе почуваємо, коли забуваємо  телефон вдома? Звичайно, з мобільним телефоном комфортніше жити. Всі давно звикли і змирилися, щодо прив’язаності до смартфонів.  Але в слід цієї залежності з’являються все нові й нові… У сучасному світі інформаційного перенасичення більшість людей постійно гортає TikTok, слухає подкасти чи переглядає Telegram, і все це роблять паралельно, наприклад,  під час перегляду фільму чи інших справ… Цей безперервний потік відео зазвичай лишає у пам’яті менш ніж «нічого». Доволі комічно, що найрозумніше створіння на цій планеті постійно потрапляє у клітку залежності. Як так сталося, що ми опинилися у лабиринті цифрових стимулів і не хочемо з них виходити? Чи існує вихід?

Прагнення накопичувати інформацію має глибокі еволюційні корені. У первісному середовищі знання могли врятувати життя. Наприклад, розуміння, що ховається за деревом, допомагало уникнути небезпеки або знайти їжу. Утім, сучасний обсяг інформації перевищує нашу здатність її обробляти. Політолог Бертрам Гросс назвав це явище “інформаційним перевантаженням”, вказуючи, що надлишок повідомлень, значно погіршує якість прийняття рішень.

Як зазначає американський психолог Даніель Канеман “Наш мозок розроблений для швидкої оцінки ризиків, а не для обробки складних потоків інформації”

Через це надмір звісток стає не інструментом, а перешкодою, формуючи залежність від швидкого, але поверхового контенту.

Дофамін – це один з головних гормонів задоволення в нашому організмі. Дофамін виділяється у відповідь на якісь досягнення, і людина хоче отримувати свою «порцію щастя» знову і знову.  

У контексті нашої теми часто говорять про «дофамінову ломку», коли людина відчуває дискомфорт без телефона чи інших стимулів. Такий стан, однак, не пов’язаний із самим дофаміном як “гормоном задоволення”. Нейрофізіологи зазначають, що дофамін виділяється переважно під час «очікування винагороди», а не лише в момент її отримання.

Уявімо, що ви граєте у відеогру. Коли ви проходите легкі рівні, вам стає нудно. Але чим складнішими стають рівні, тим приємніше і цікавіше їх проходити, бо дофамін починає виділятися під час проходження, а не лише тоді, коли ви виграли. І чим складніший рівень, тим приємніша насолода від виграшу.

Цифрові платформи також вміло використовують цей механізм, щоб штучно стимулювати вироблення гормону щастя: від нескінченного гортання коротких «відосиків» буквально одним рухом пальця в TikTok до автоматичного відтворення відео на YouTube. Ми робимо це, щоб знайти те саме відео, яке принесе нам найбільше задоволення. Наприклад, розсмішить або шукаємо музику, яка найбільше сподобається, чи тему, яка зачепить. А для власників  цифрових платформ є одна ціль – це можливість утримувати нас і нашу увагу якомога довше.

Сама проблема виникла не з повітря. Технологічні гіганти свідомо створюють механізми, які утримують нас на платформах. Наша увага стає товаром, що монетизується через рекламу. Як наслідок, технології, які мали б покращувати наше життя, часто навпаки породжують залежність.

За даними досліджень Центру Глобального здоров’я у Гарварді, постійна стимуляція мозку через короткі відео та нескінченні стрічки формує звичку до “інформаційних вибухів”, які знижують здатність концентруватися. Це робить нас уразливими до маніпуляцій і створює залежність від швидкого контенту.

Як же  тоді позбутися цієї залежності? Різні блогери, інфлюенсери і ментори  саморозвитку пропагують вам активну боротьбу із цієї залежністю і залучають вас до ідеї дофамінового голоду.

Дофамінове голодування –  це форма цифрової детоксикації, що передбачає повну або часткову відмову від технологій, які викликають залежність, таких як соціальні мережі, прослуховування музики на технологічних платформах та інтернет-ігор. Це може бути розширено до тимчасового позбавлення соціальної взаємодії та зловживання їжі.

Ідея “дофамінового голоду” пропонує уникати всіх стимулів, щоб “перезавантажити” мозок. Утім, на думку нейробіологів, такий підхід може бути неприродним. Значно ефективнішим є впровадження мікрозмін: обмеження часу у соцмережах, концентрація на одній активності тощо.

Декілька порад, щоб позбутися залежності або її полегшити

1. Усвідомлення проблеми. Зрозумійте, що інформаційна залежність — це глобальне явище, а не ваша індивідуальна слабкість. Це не робить вас слабкою чи поганою людиною. 

2. Зменшення рівня стимулів. Якщо вам подобаються прогулянки, слухайте лише звуки природи, уникаючи додаткових подразників.  Кожний раз, коли ви будете ловите себе на думці, що ви знову почали одночасно писати повідомлення, дивитися фільм і робити домашнє завдання, «висмикуйте» себе з цього «порочного кола» і зосередьтеся на одній роботі.

3. Пошук балансу. Регулярно оцінюйте, чи вам потрібен кожен новий стимул.  Наприклад, коли ви сідаєте за якусь роботу і вже на автоматі шукаєте в YouTube або в Spotify музику “смикніть” себе і запитаєте: «А чи справді мені так необхідна музика на фоні?»

4. Пам’ятайте, що час – це безцінний швидкоплинний ресурс і дар Вседержителя . Наш час не можна ні купити, ні повернути. Цінуймо його.

Авторка: студентка 2-Ж курсу Мар’яна Прудько

Коментарі: