Чи стане Дніпро чистішим? Проблеми води у серці Черкас

За оцінкою регіональних гідрометслужб, якість води на ділянці Дніпра біля Черкас наразі задовільна. За даними регіонального офісу водних ресурсів, гідрохімічний стан води у травні 2025 року був на «задовільному рівні». Зокрема, вміст розчиненого кисню у воді становив близько 9–12 мг/л. Втім, порівняно з аналогічним періодом 2024 року та попереднім місяцем, моніторинг фіксує погіршення показників води

Незважаючи на загальну задовільність, локальні дослідження виявили перевищення норм за окремими забруднювачами. Наприклад, за результатами акредитованих лабораторних аналізів за III квартал 2020 року було зафіксовано 4–6-кратні перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) фенолів, хрому шестивалентного, нітритного азоту, важких металів (зокрема міді, марганцю) у різних створах річки біля Черкас. Ці дослідження підтверджують, що основними джерелами забруднення є промислові стоки і комунальні зливи міст та сіл на берегах Дніпра (включно з Черкасами), а також змиви з прибережних ґрунтів і сільгоспхімікати з полів. Місцеві екологи наголошують: «Воду Дніпра забруднюють промислові стоки, побутові відходи населених пунктів… Це забруднення доповнюється змивами з прибережних територій та хімікатами сільського господарства».

Крім хімічних забрудників, у теплу пору в Черкасах спостерігаються явища евтрофікації: цвітіння синьо-зелених водоростей. Через аномальну спеку й надлишок фосфатів у стоках річка цвіте значно раніше, ніж зазвичай, що призводить до кисневих «заморів» риби. Як пояснювали екологи, «нічна розкладка» цих водоростей споживає в рази більше кисню, ніж вони виробили вдень, і через це зрідка гине риба. Таким чином, екологічна ситуація у долині Дніпра біля Черкас – напружена: попри контрольні моніторингові заміри, численні випуски стічних вод і кліматичні чинники підтримують високий рівень забруднення.

Стан очисних споруд у Черкасах

Черкаський каналізаційний колектор і станція очистки стічних вод були збудовані у 1972 році й до нині не зазнавали капітальної модернізації. Хоча очисні споруди формально є державною власністю, фактично ними опікується приватне підприємство ПрАТ «Черкаський «Азот»». КП «Черкасиводоканал» лише збирає й транспортує міський стік на очисні станції, а за їх очистку щороку сплачує Азоту. Через це комунальники не мають автономного контролю над якістю стоків, а Азот вимагає у договорі встановлення дуже жорстких граничних показників (низьких навіть щодо фактичних забруднень). У разі невиконання азотівці погрожують водоканалу штрафами і судовими позовами.

Працівники «Черкасиводоканалу» звертають увагу, що 85% стічних вод міста – це побутовий стік населення, контроль над яким практично неможливий. Зміни в поведінці містян (раціональніше споживання води) призводять до концентрованішого стоку, що ускладнює очищення. Оскільки каналізаційні очисні споруди вже експлуатуються майже 50 років, фахівці попереджають: без модернізації вони не витримають навантаження старих забруднень та нових викликів. У цій ситуації комунальне підприємство виступає за передачу очисних споруд у комунальну власність міста з метою залучення інвестицій. Проте на останніх сесіях міськради рішення про передачу цих об’єктів не набрало необхідної кількості голосів.

Натомість якість питної води, яку подає Черкасиводоканал зі свердловин і Дніпра, перебуває під регулярним наглядом. За звітами підприємства, контроль на усіх етапах водопідготовки гарантує, що вода відповідає вимогам ДСанПіНу «Про воду питну…»: в усіх 54-х досліджуваних показниках відхилень від нормативів не виявлено. Так, щоденний аналіз питної води показує повну відповідність санітарним нормам, як за хімічними, так і за мікробіологічними показниками.

Вплив води на здоров’я містян

Забруднення Дніпра безпосередньо впливає на безпеку рекреаційної води. У сезон відпочинку на пляжах Черкас регулярно з’являються таблички «Купатися заборонено» через перевищення бактеріологічних нормативів. Як повідомив обласний санітарний лікар Володимир Папач, лабораторні аналізи виявили у пляжних водах Черкас лактозопозитивну кишкову паличку, віруси-фаги та навіть сальмонелу – явні ознаки фекального забруднення. За його словами, це свідчить про потрапляння органічних забруднень до річки з каналізаційних та зливових стоків. Через такі забруднення річкова вода, хоча й прозора, часом містить збудники кишкових інфекцій. Однак офіційний моніторинг 2025 року поки що не фіксував масових спалахів хвороб, пов’язаних із купанням у Дніпрі: згідно з доповіддю обласного ЦОЗ, відхилень за мікробіологічними показниками у пробах води комунальних пляжів не виявлено (хоча у піску на двох пляжах знайшли цисти лямблій). Утім, санітарники продовжують посилений контроль і рекомендують не купатися у забруднених водоймах.

Вплив річкової води на організм містян також залежить від питної води. Хоч за офіційними результатами аналізів питної води, жодних відхилень не зафіксовано, проте медики попереджають про потенційні небезпеки забрудненої питної води: у разі потрапляння нітратів або мікроорганізмів у водопровід можуть виникати гострі кишкові інфекції (наприклад, ротавірусна інфекція, гепатит А, сальмонельоз) та отруєння. На щастя, Черкаський водоканал регулярно проводить понад 70 показників аналізів (за даними 2025 року) і поки що не допускає попадання патогенів у централізовану мережу.

Без інвестицій та контролю Дніпро не очиститься: що прогнозують експерти

Авторка: Анастасія Олійник, студентка 4-PR курсу

Коментарі: