“Кричіть про Ваш проєкт!” – інтерв’ю з модераторкою студентської ініціативи “Спілка” Катериною Супрун
П’ятниця, 12 Грудня 2025
Книжкові спільноти зараз активно розвиваються, особливо серед студентів. Однією з таких ініціатив є проєкт «Спілка», який веде студентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій. Ми поговорили з Катериною Супрун про те, як поєднувати навчання з творчим проєктом, популяризацією книг і розвитком спільноти.
1. Як у тебе виникла ідея створити книжкову спільноту?
На останньому році школи, в одинадцятому класі, я познайомилася з дівчинкою Марічкою – саме в наш “піковий” період любові до читання. Ми вирішили разом організувати книжковий клуб і розповіли про це на своїх інстаграм-сторінках, анонсуючи перше обговорення. Згодом у нас сформувалася невелика спільнота з чотирьох дівчат, і ми майже щомісяця зустрічалися з весни до кінця літа 2023 року, обговорювали книги та спілкувалися. Першою книгою для наших зборів стала «Інтернат» Сергія Жадана, яка всім дуже сподобалася.
Потім я вступила до університету і переїхала в Черкаси. Хоча в місті було багато книжкових клубів, мені хотілося створити щось своє – щось, де можна не лише обирати й просувати не лише книги, а й фільми. Тут я познайомилася з іншою дівчиною, яка мене підтримала, і поступово до проєкту почали долучатися все більше людей. На перше обговорення прийшло понад десять осіб, і для мене це було справжнім шоком.
2. Ким переважно є твої “односпілчани”?
Це здебільшого мої однолітки. Є люди трішки старші, є трохи молодші, але середньостатистичний вік наших спілчан – 17-18 років.
3. Хто першим долучився до проєкту?
Першою була Мара, я про неї тільки що розповідала. Вона мене підтримала, зробила перше лого. Також серед перших спілчан є мої близькі подруги – це Слава та Діана. Навіть якщо вони не читали книгу, то все одно приходять на обговорення, щоб вболівати за мене.
4. Які літературні інтереси, на твою думку, мають учасники спілки?
На мою думку, зараз є потреба в легкій літературі, яка швидко читається. Складну літературу, можливо, зараз теж має поціновувачів, але учасники спілки в основному надають перевагу трилерам, детективам і так далі.
5. Розкажи про початок ініціативи: у тебе був певний план чи все розвивалося хаотично?
Спочатку плану в мене не було, і саме в цьому була проблема. Я просто робила те, що приходило в голову, не структурувала процес і не уявляла, як усе буде відбуватися. Інстаграму теж не приділяла достатньо уваги: на сторінці не було єдиної кольорової гами, а перші пости навіть не мали чіткої тематики.
Пізніше до команди доєдналася дизайнерка Аня. Вона рідко відвідує зустрічі, але завжди допомагає з дизайном і вчить мене правильно робити афіші. З часом я почала змінювати й свій підхід до зустрічей. Спочатку вони відбувалися в форматі інтерактивних питань, які я заздалегідь готувала, але на останньому обговоренні спробувала провести живу дискусію без заготовок. Тому план виник поступово, разом із розумінням того, який вигляд, наприклад, повинні мати афіші. Я запустила телеграм-канал, бо раніше був лише чат, де накопичувалися неактивні учасники. Я його “почистила”, залишивши тільки команду, а для охочих приєднатися до обговорень створила окремий канал. Також зробила сторінку у тіктоці, яку планую розвивати, коли підготую чіткий план ведення.
5. Про що була перша зустріч?
Ми обговорювали фільм “Спілка мертвих поетів”. Чому саме його? Бо він допоміг мені сформуватися як особистості, дав натхнення назвати книжковий клуб “Спілкою”. Фільм є атмосферним, знайшов відгук у більшості учасників, тому його можна назвати нашим символом. Мені, до речі, здається, що на річницю треба знову зробити його обговорення.
6. Які формати зустрічей та книжкових подій практикуєш?
Віднедавна почали впроваджувати онлайнові зустрічі, але вони здебільшого присвячені фільмам, бо їх легше показувати в презентації. Коли обговорюємо книги, то це суто офлайновий формат.
7. Як ви обираєте книги для обговорення?
В окремій групі ми з моїми помічниками робимо добірку з 3-4 книг, яку потім надсилаю в телеграм-канал на голосування. Яка книга перемогла, ту і обговорюємо. Хочу в майбутньому сама обирати те, про що спілкуватимемося, але розумію, що в нас не така велика аудиторія і мій вибір може сподобатися не всім.
8. Як долучитися до спільноти?
Це зробити досить легко, треба підписатися на інстаграм і доєднатися до телеграм-каналу.
9. Чи були моменти, коли хотілося все залишити?
Були і неодноразово, особливо, коли відбувалися зустрічі, які відвідувала невелика кількість людей. Коли ти готуєшся, вкладаєш сили та натхнення, маєш певну мотивацію і не бачиш віддачу, це деморалізує. Зараз все змінилося, з’явилися люди, які мене підтримують, піднімають настрій. Мотивацію підвищують і мої односпілчани.
11. Що мотивує вести спілку?
Люди. Мої колеги по спілці, тому що роблять компліменти, залишають позитивні відгуки після зустрічей і фідбек в інстаграм, я бачу їхні задоволені посмішки. Активність мотивує.
12. Як вдається поєднувати навчання, роботу та власний проєкт?
Зараз, під кінець семестру, дуже складно: навчання, робота, сесія – все разом. Літом ми зробили канікули для проєкту, це трішки допомогло видихнути, зібратись з силами.
13. Чи є книга, яка змінила твоє життя?
“ Гаррі Поттер”, тому що я з нього почала свій серйозний читацький шлях і цей всесвіт мене затягнув. Вдячна Джоан Роулінг за цю круту франшизу, бо саме вона мене спонукала полюбити книги і показала, що читати це круто.
14. Які найближчі плани у спільноти?
У планах у мене розвинути Тікток. Зробити так, щоб там були не тільки відео з наших зустрічей, а і якийсь розважальний контент про книги. Також хочу більш регулярно проводити зустрічі. Планую просувати, вести активно соціальні мережі, тому що це допомагає робити нас видимими. І працювати над собою як модератором, вивчати та практикувати нове.
15. Які поради маєш для студентів, які хочуть почати власний книжковий проєкт?
Не повторювати моїх помилок та планувати все заздалегідь. Перед тим, як почати, складіть хоча б невеличкий план. Не бійтеся і кричіть про ваш проєкт.
Проєкт виготовлено магістранткою Анастасією Щетініною в межах кваліфікаційної роботи.
Коментарі: