Автор: Redactor

Представники проекту «Паліативна допомога – право кожного» провели тематичний семінар для студентів навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій. Про це повідомляє наш кореспондент.

Під час зустрічі, прес-секретарка Черкаського обласного онкологічного диспансера Тетяна Очеретяна поділилася порадами, щодо того як писати про паліативну допомогу.

За словами спікера, обов’язково необхідно, щоб вам допомагав у підготовці матеріалу медик, який займається безпосередньо цією темою. Адже інколи пацієнти путають назви препаратів чи не правильно констатують власний діагноз. Задля уникнення нісенітниці в тексті, за яку вам потім буде соромно, консультуйтеся з експертами. При цьому, ви маєте слідкувати, щоб матеріал не став «сухим», чи лише науково практичним.

Щодо комунікації з героями. Дуже багато людей відмовляються давати інтерв’ю з різних причин. Вивести їх на відверту розмову дуже тяжко, тому тут журналіст має бути одночасно й психологом. Але якщо обраний вами герой категорично відмовляється говорити, пам’ятайте, що він має на це право. Краще поспілкуйтеся з лікарем чи медсестрою, вони вам підкажуть хто більш відкритий. Брати їх у порадники варто, тому що вони краще знають своїх пацієнтів.

Також, у ваших текстах, на тему паліативу чи онкології, не повинно бути горя. Перед вами ні в якому разі не стоїть завдання викликати в аудиторії сліз. Матеріали повинні дарували людям надію на те, що рак – це виліковна хвороба, надія на те, що в паліативних центрах люди йдуть із життя з нормальними людськими почуттями, а не емоціями болю. Іноді буває дуже тяжко написати історію чи зробити матеріал, розповідаючи про героя без трауру, але треба показувати і дарувати людям надію. Адже вона дійсно є.

Важливо пам’ятати, що під час написання матеріалу, ви вивчаєте тему і вже розумієте що таке паліатив, які препарати вбивають біль, тощо. Більшість людей нажаль не знають про це, тому робіть виноски, роз’яснення що таке паліатив, морфій і тому подібне.

Несіть в собі просвітницьку місію та даруйте людям своїми матеріалами надію, в останні дні свого життя – бути з посмішкою.

Авторка: Юлія Гайдук, студентка 2-Ж курсу

У магістрів Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького 20 грудня стартувала зимова сесія. Після успішної атестації та захисту наукової роботи, для студентів організують випускний. Про це повідомляє дирекція інституту української філології та соціальних комунікацій.

Тому ми вирішили поспілкуватись із Дар’єю Корінь, магістранткою-випускницею спеціальності «Середня освіта (українська мова та література)» про навчання в закладі та враження від обраного фаху.

– Розкажи, що надихнуло обрати учительський фах.

– Я не можу сказати, що ця професія приваблювала мене з дитинства, вона здавалась досить складною, відповідальною і потребувала забагато сил, самовіддачі та терпіння. Але в школі захоплювалась своєю вчителькою з української мови та літератури, мені подобались її методи викладання та результати роботи, тому й вирішила спробувати себе в цій нелегкій професії. Під час навчання в університеті, зрозуміла, що мені цікаво працювати з дітьми, навчати їх чомусь новому, знаходити спільну мову, певною мірою навіть виховувати. Незважаючи на труднощі, які виникають у процесі роботи, вважаю, що професія вчителя – одна з найважливіших у нашому житті.

– Як відреагували друзі на вибір спеціальності?

– Якщо чесно, то ніхто не очікував, що я оберу саме цю професію, адже з дитинства була творчою особистістю, займалася хореографією, малюванням, грала в театрі. Усі вважали, що стану дизайнером, хореографом або акторкою, але життя внесло свої корективи і я ні про що не шкодую.

– Що із студентського життя запам’яталося найбільше?

– Найбільше запам’яталися, як не дивно, не самі заняття, а екскурсії та подорожі з одногрупниками. Саме в університеті я зустріла найкращу подругу.

– Які позитиви та недоліки майбутньої професії можеш виокремити?

– Якщо говорити про позитивні моменти вчительського фаху, то робота з дітьми – це справді цікаво: ти навчаєш їх, а вони, у певному сенсі, тебе. Також розумієш, що не тільки даєш нові знання молодому поколінню, але й певною мірою його виховуєш.

Щодо негативних моментів, то звісно ж робота вчителя вимагає дуже багато часу та сил, а поєднувати її з навчанням часом буває складно.

– Які зміни внесла б до свого навчального плану?

– Я додала б у навантаження більше практичних курсів, де можна розвивати свої навички викладання. Також, на мою думку, варто збільшити кількість занять, пов’язаних із педагогікою та психологією, адже досить часто трапляються ситуації, коли знання в цих галузях необхідні.

– Як не допустити перенавантаження під час навчання?

– Якщо правильно розраховувати час і не відкладати справи на потім, то ніякого перенавантаження не буде.

– Що можеш порекомендувати абітурієнтам під час вибору майбутньої спеціальності?

– Під час вибору майбутньої професії необхідно перш за все зважати на власні інтереси та уподобання. Ні в якому разі не обирати фах, який нав’язує оточення. Я вважаю, що робота повинна приносити як матеріальне, так духовне задоволення.

Авторка: студентка 2-Ж курсу, Тетяна Чупилко

Студентська рада організувала дискотеку 8 жовтня в НК №3 з нагоди 100-річчя університету. Про це повідомляє наш кореспондент. Про особливості організацію цього заходу нам розповів голова студентської ради Олексій Ткаченко.

–Відомо, що ти нещодавно став головою студентської ради, що найбільше сподобалось в організації подібного заходу?

–Найбільше мені, як керуючому, сподобалося серйозне ставлення організаторів і волонтерів щодо поставленої задачі, а саме відслідковування всіх подій у всьому 3 корпусі , та запобігання критичним ситуаціям, дуже приємно було керувати злагодженою командою.

–Звідки виникла ідея організувати дискотеку?

–З ідеєю допомогли колишні випускники і наш колектив. У минулих роках дискотека проводилась, тож вона не була спонтанною, проте була дуже хорошою затією.

–Як допомагали студенти в організації?

–Допомога полягала у “патрулюванні” усіх поверхів корпусу , відслідковування порядку у самому залі , контролюванні входу/виходу у корпус та території біля нього, допомога у спрямуванні студентів «на» та «з» дискотеки.

–На які складнощі наштовхувалась під час підготовки?

– Особливих складнощів не було. Адже з допомогою виховного відділу вся підготовка була виконана чітко і в термін.

–Скільки часу зайняла організація заходу?

–Можна сказати, що організація заходу почалась ще з самого моменту внесення пропозиції дискотеки до плану заходів на весь рік. Якщо говорити саме про “механічну” підготовку, то апаратура та зал були підготовлені за декілька годин. Дякуючи нашим волонтерам, які активно допомагали.

–Чи було щось, що розчарувало під час дискотеки?

– Мене розчарувала безвідповідальність деяких студентів , через яких довелось завершити дискотеку раніше, ніж планувалось.

–Відомо, що на дискотеку не можна було приносити алкоголь. Що робили організатори, коли помічали порушення?

– Організатори абсолютно лояльно і спокійно вели діалог з порушниками. Якщо не допомагало, то просили покинути дискотеку.

–Чи планують ще проводити дискотеки?

– Планували провести на день студента, проте через карантинні обмеження, від цієї ідеї довелось відмовитись. Хоча у майбутньому, я вважаю, що ми зможемо це повторити!

Авторка: студентка 2-Ж курсу, Надія Паніван

Студенти 2 курсу освітнього ступеня «Магістр» Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького готуються до захисту магістерських робіт. 22 листопада відбувся передзахист роботи, – про це повідомляє дирекція закладу.

Про підготовку й загалом про навчання в університеті ми вирішили поспілкуватися з магістрантом 2 курсу освітнього ступеня магістр спеціальності «Журналістика» Володимиром Вовком.

– Що спонукало тебе обрати фах журналіста?

– Я не скажу, що ще зі школи мріяв стати журналістом, але коли потрібно було обирати професію я подумав, що журналістика досить престижна професія і захотілося спробувати.

– Що запам’яталося зі студентських років найбільше?

– Загалом навчання було цікавим. Особливо коли до нас приїжджали фахівці, які працюють на всеукраїнських телеканалах. Якщо говорити про навчальний процес, то мені дуже сподобався монтаж, його я вважаю найкращим з вивченого в університеті.

– Плануєш десь працевлаштуватися за спеціальністю?

– Після закінчення університету я планую йти в армію, а надалі, можливо, моя майбутня професія буде пов’язана з монтажем, або спробую себе в ролі ведучого.

– Чому ти вирішив здобути освітній ступінь магістра?

– Я не хотів їхати зі свого гуртожитку. Звик до цієї атмосфери та людей, тому хотілося продовжити ще студентське життя. Також однією з переваг було, як і в більшості хлопців, відтермінування армії.

– Уже відбувся передзахист магістерських робіт, яку тему ти досліджуєш?

– Моя тема звучить так: «Монтаж як структуроутворювальний елемент відеоінтерв’ю для соціальних мереж». Пишу про те, що мені подобається й те, що цікаво досліджувати.

– Як відбувається підготовка до захисту магістерської роботи?

– Складно відповісти на це питання. Я намагаюся працювати. Часу обмаль і роботи дуже багато.

– Дай пораду студентам для ефективного навчання.

– Перш за все потрібно вміти знаходити час й боротися з лінню. Якщо говорити про себе, то постійний брак часу призводить до бездіяльності. Коли пов’язуєш роботу з навчанням, постійно чимось зайнятий, відкладаєш все на потім, тому в один момент важливо «взяти себе в руки» й почати працювати.

Авторка: студентка 2-Ж курсу, Неля Пилипенко

Свій день народження, 22 жовтня, відсвяткував Крістофер Аллен Ллойд –  американський актор кіно та телебачення. Відомий за роллю Рея у фільмі «Траса 60», – про це повідомляє Lenta.ua.

Стрічка актуальна до сьогодні, її рейтинг станом на 2021 рік 8,6/10. Знята 2002 року режисером Бобом Гейлом – більш відомим за трилогією «Назад у майбутнє». «Траса 60» – легка драма з елементами комедії виконана у жанрі дорожньої пригоди.

Спочатку здається, що задум фільму такий: «нікого не слухай, йди за своєю мрією й роби те, що вважаєш за потрібне». Однозначно, кінострічка змушує подумати. Мені сподобалося, що автор показує важливість знати, що ти хочеш від життя, на прикладі людини, яка весь час їла й залишалася голодною, а в результаті перестала бути щасливою від свого бажання. Але є й інша сторона для міркувань. Якщо зануритися глибше в роздуми, то можна побачити більше. Наприклад, хто такий Ніл Олівер? Людина, що не вміє самостійно приймати рішення, якій комп’ютер допомагає у виборі: «одягати сьогодні краватку чи ні?». Тому його мрія не як у більшості: гроші, слава, більше їсти, а просто мати відповідь на життя. Далі все очевидно – ця подорож, трасою 60, показала Нілу те, що він й так знав у своїй голові, але не говорив про це. Адже дівчину, яку зустріли по дорозі, сигарети, наркотики, спеціальність «юриста», яка йому не до душі, показано в негативній стороні, що значно полегшує його вибір. Як на мене, то зрозуміло, що вкінці головний герой, зробить те, чого так давно хотів.

Декілька фраз із стрічки записала в нотатки. Але не можу сказати, що сюжет «зачепив» мене, адже надаю перевагу фільмам з напруженим перебігом подій та неочікуваним фіналом. Рекомендую людям, яким подобаються спокійні кінокартини з «хепі-ендом».

Авторка: Неля Пилипенко, студентка 2-Ж курсу

Студенти починають свій творчий шлях із простого, проте не менш важливого жанру – інформаційні замітки. Поспілкувавшись з журналісткою Наталією Кузнєцовою, яка працює в онлайн-виданні «Нова Доба» ми зможемо поділитися порадами, — про це повідомляє пресслужба ННІ УФСК.

Попрацюйте у пресслужбі. Якщо можете – відвідуйте заходи, які стосуються студентського життя. Так ви «наб’єте» руку, будете розуміти структуру повідомлення та дізнаєтесь про специфіку роботи у редакції.

Не бійтеся перепитувати. Якщо вам щось не зрозуміло або ви не встигли записати – перепитайте у респондента.

Не бійтеся помилятися. Усім властиво помилятися, особливо у навчанні. Не зосереджуйтеся на критиці та на поганому. Навпаки, якщо зробили не правильно – переробіть якомога швидше та аналізуйте.

Вивчайте глибше тему. Пошукайте інформацію в Інтернеті перед подією, до якої ви не дуже готові або маєте недостаньо знань щодо цієї теми.

Не здавайтеся, якщо не виходить. Рано чи пізно ви навчитеся  писати замітки. Це залежить від ваших зусиль, які ви докладаєте. Головне  – працювати над собою та не стресувати.

       Автор: Ярослав Дубовий, студент 2-Ж курсу

Американський кіноактор Крістофер Ллойд відзначив свій 83 день народження 22 жовтня. Фільмографія володаря трьох премій «Еммі» налічує понад 80 кінострічок. Зокрема, у проекті «Траса 60» актор зіграв роль Рея – передавача посилки.

Стрічка знята Бобом Гейлом – американським сценаристом та продюсером, у жанрі дорожнього фільму, у стилі метафізичної притчі-драми з елементами комедії. Зйомки стартували 18 вересня 2000 року, відбувалися у США й Канаді. Прем’єра проекту відбулася 23 червня у 2002 році. У 2004 фільм номінований на премію «Сатурн».

У кінострічці змальовані такі недоліки суспільства, як проституція, вживання наркотичних речовин, знецінення «високого» мистецтва та фальшивість правосуддя. Вони трапляються на шляху Ніла Олівера, але попри це, кожного разу головний герой робить вибір не в їхню користь.

Незначні події наштовхують його розв’язати глобальнішу проблему у реальному житті – з допомогою тата стати забезпеченим адвокатом, чи піддатися невідомості й продовжити малювати.

Фільм вартий уваги, адже змушує задуматись над власним сьогоденням. Спроектувавши історію Ніла на себе, кожному необхідно заглибитись і відповісти на свої внутрішні запитання.

Студенти третього курсу спеціальності «Журналістика» почали вивчати предмет «Основи професійної комунікації» з 1 вересня відповідно до навчального плану. Про це повідомляє дирекція ННІ УФСК закладу.

Викладачка курсу, Ольга Федоренко, доцент кафедри журналістики, реклами та PR-технологій організувала для майбутніх медійників низку зустрічей із журналістками телеканалу «UA: Черкаси».

Зокрема, 11 жовтня студенти мали можливість поспілкуватись із Галиною Мазур. Вона продемонструвала авторські новинні сюжети та розповіла про етапи їх створення. Також наголосила на позитивах та недоліках роботи на телебаченні.

18 жовтня до третьокурсників завітала Тетяна Недбайло. Фахівчиня дала поради щодо специфіки роботи над інтерв’ю та виокремила методи уникнення найпопулярніших помилок новачків-кореспондентів.

Неля Пилипенко, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» вважає, що лайфхаки, якими поділилася медійниця, можуть бути досить корисними в майбутньому.

21 жовтня відбулася зустріч майбутніх телевізійників із лінійною продюсеркою каналу Іриною Філенко. Вона розповіла про підготовку до інтерв’ю, створення його загальної концепції та способи удосконалення.

Викладачка курсу, Ольга Федоренко, зауважує, що в ході таких майстер-класів студенти отримують корисну інформацію про роботу в сучасних медіа, а також дізнаються секрети професійності випускників-практиків.

Авторка: Тетяна Чупилко, студентка 2-Ж курсу