У США за останні роки кількість консультацій для підлітків із симптомами депресії, тривожності та суїцидальних думок, зросла на 49% .
На жаль, ця статистика стосується не тільки Америки. У нас в Україні слова «депресія», «психічний розлад», «тривожний стан» стають мало не загальновживаним словами. Звичайно, це можна пояснити військовим станом. Наш народ майже три роки живе в борні. Але така тенденція зростання депресивних настроїв спостерігається в усьому сучасному світі , особливо серед молодих людей. Психологи часто пов’язують це з впливом соцмереж та популяризацію певних станів у медіапросторі.
“Одним із найбагатших джерел романтизації ментальних розладів вважають соцмережі. Майданчики для вільного спілкування та маніфестації себе, з одного боку, допомогли раніше стигматизованим людям ділитися власним досвідом і знаходити підтримку. З іншого ж боку, соцмережі породили та допомогли поширити велику кількість ненадійного й не завжди етичного контенту, що може негативно впливати на репрезентацію психічних розладів”, – писала в своєму матеріалі журналістка Леся Королюк видання Wonderzine
Зацікавленість до тем психологічного здоров’я у масах зростає. Це захоплення має дві сторони. З одного боку, підвищується обізнаності. Люди приділяють більше уваги своєму психічному здоров’ю, менше бояться звертатися за допомогою і вчаться розпізнавати сигнали свого тіла. Це розвиває культуру піклування про себе, тим самим зникають шкідливі наративи, які збереглися як у світі, так і в нашому суспільстві, що вкорінилися ще з радянських часів.
З іншого боку, надмірна зацікавленість і гіперболізація може призвести до деяких симптомів, які одразу пов’язують з серйозними захворюваннями, такими як депресія і тривога. Занадто сфокусованість на собі розвиває егоїзм і необ’єктивне оцінювання реальності. Наприклад, люди називають прояви смутку депресією, а природні страхи – тривожними розладами. Це не тільки знижує серйозність проблеми, а й ускладнює роботу з тими, хто дійсно потребує допомоги. А схильність до самодіагностики і самолікування також небезпечна і часто погіршує душевний стан здоров’я. Важливо пам’ятати, що психічне здоров’я – це спектр, який потребує професійного підходу, психологів, психіатрів та психотерапевтів. Водночас важливо пропагувати відповідальне ставлення до власного здоров’я і вчити людей відрізняти тимчасові емоційні стани від серйозних розладів. Пропаганда психічного здоров’я має бути спрямована на поглиблення розуміння і ближнього, співчуття і підтримки інших, а не на створення трендів і міфів у соцмережах.
Авторка: студентка 2-Ж курсу Мар’яна Прудько
