Позначка: дослідження

  • Чому у вас немає депресії?

    Чому у вас немає депресії?

    У США за останні роки кількість консультацій для підлітків із симптомами депресії, тривожності та суїцидальних думок, зросла на 49% .

    На жаль, ця  статистика стосується не тільки Америки. У нас в Україні слова «депресія», «психічний розлад», «тривожний стан» стають мало не загальновживаним словами. Звичайно, це можна пояснити військовим станом. Наш народ майже три роки живе в борні. Але така тенденція зростання депресивних настроїв спостерігається в усьому сучасному світі , особливо серед молодих людей. Психологи часто пов’язують це з впливом соцмереж та популяризацію певних станів у медіапросторі.

    “Одним із найбагатших джерел романтизації ментальних розладів вважають соцмережі. Майданчики для вільного спілкування та маніфестації себе, з одного боку, допомогли раніше стигматизованим людям ділитися власним досвідом і знаходити підтримку. З іншого ж боку, соцмережі породили та допомогли поширити велику кількість ненадійного й не завжди етичного контенту, що може негативно впливати на репрезентацію психічних розладів”, писала в своєму матеріалі журналістка Леся Королюк видання Wonderzine

    Зацікавленість до тем психологічного здоров’я у масах зростає. Це захоплення має дві сторони. З одного боку, підвищується обізнаності. Люди приділяють більше уваги своєму психічному здоров’ю, менше бояться звертатися за допомогою і вчаться розпізнавати сигнали свого тіла. Це розвиває культуру піклування про себе, тим самим зникають шкідливі наративи, які збереглися як у світі, так і в нашому суспільстві, що вкорінилися ще з радянських часів.

    З іншого боку, надмірна зацікавленість і гіперболізація може призвести до деяких симптомів, які одразу пов’язують з серйозними захворюваннями, такими як депресія і тривога. Занадто сфокусованість на собі розвиває егоїзм і  необ’єктивне оцінювання реальності.  Наприклад, люди називають прояви смутку депресією, а природні страхи – тривожними розладами. Це не тільки знижує серйозність проблеми, а й ускладнює роботу з тими, хто дійсно потребує допомоги. А схильність до самодіагностики і самолікування також небезпечна і часто погіршує душевний стан здоров’я. Важливо пам’ятати, що психічне здоров’я – це спектр, який потребує професійного підходу, психологів, психіатрів та психотерапевтів. Водночас важливо пропагувати відповідальне ставлення до власного здоров’я і вчити людей відрізняти тимчасові емоційні стани від серйозних розладів. Пропаганда психічного здоров’я має бути спрямована на поглиблення розуміння і ближнього, співчуття і підтримки інших, а не на створення трендів і міфів у соцмережах.

    Авторка: студентка 2-Ж курсу Мар’яна Прудько

  • Що переважить: електронні книги чи паперові?

    Що переважить: електронні книги чи паперові?

    Друковані книги залишаються лідерами серед читачів у всьому світі, проте в Україні відбувається зростання інтересу до цифрових

    Незважаючи на швидке зростання популярності електронних форматів, класичні видання залишаються фаворитами у читачів. Згідно з дослідженням організації Statista Advertising & Media Outlook, у 2020 році традиційні книги залишаються найпопулярнішими серед читачів.

    Цікаве спостереження: пандемія COVID-19 лише посилила уподобання до друкованої книги. Згідно з результатами опитування, значний відсоток людей обрали паперові версії через їх тактильну привабливість, естетичну цінність і зручність читання в довгостроковій перспективі.

    Спробуємо зважити плюси та мінуси електронних та паперових книг. 

    Дослідники Університету Валенсії стверджують, що друкований текст засвоюється краще, ніж електронний. Згідно з результатами дослідження, розуміння та усвідомлення прочитаного матеріалу, у  шість-вісім разів вища у тих, хто читає друковану книгу. 

    «З того, що ми знаємо з інших досліджень, зв’язок між частотою читання друкованих текстів і розумінням тексту набагато вищий (між 0,30 і 0,40), ніж той, який ми виявили для звичок цифрового читання на дозвіллі (0,05). Це означає, наприклад, що якщо студент витрачає 10 годин на читання книжок на папері, його розуміння буде, ймовірно, у 6-8 разів вищим, ніж якби він читав на цифрових пристроях протягом такого самого часу», – пояснюють Христина Варгас і Ладіслао Салмерон, професори кафедри еволюційної та педагогічної психології в УФ.

    Але в Україні інтерес до «Читання з екрана» продовжує зростати. Як зазначає інститут майбутнього України, під час постійних вимкнень електроенергії у 2022-2023 роках, попит на “електронні книги” у пошукових системах значно зріс. Близько 17% респондентів купили цифрові видання за цей період, що свідчить про поступову зміну їх звичок до читання. У 2023 році 12% з опитуваних заявили, що обирають лише цифрові. Для порівняння, у 2020 році таких читачів становила лише 5%. Важливим фактором зростання популярності електронних форматів є їх доступність, компактність,  можливість читати в умовах недостатньої освітленості або за допомогою спеціальних гаджетів.

    Причини зростання інтересу до Е-книги переконливі.  На завершення зазначу, що є ще два важливі фактори, які додають вагу на терезах електронної книги.

    По-перше, компактно носити цифрову книжку в телефоні ніж паперову в сумці. По-друге, після початку повномасштабного вторгнення вартість поліграфічних видань в Україні зросла в середньому на 37,5%, а  електронні на 30-40% дешевші за друковані.

    Паперові та електронні книги мають свої сильні сторони, і кожен формат знаходить своїх прихильників. Друковані видання дарують відчуття традиційності, сприяють глибшому зануренню в текст і створюють унікальну атмосферу читання. Книги залишаються символом культурної спадщини. Вони дарують особливе задоволення від фізичного контакту з їхніми сторінками.

    З іншого боку, цифрові пропонують сучасний і зручний підхід до читання, особливо для тих, хто постійно перебуває в русі.

    Отже, вибір між паперовими та електронними книгами залежить від особистих уподобань кожного з нас, способу життя та конкретних обставин кожної людини. Єдиного правильного вибору не існує — кожен обирає той формат, який найкраще відповідає його потребам наразі.

    Авторка: студентка 2-Ж курсу Мар’яна Прудько