Відеоексплейнер “Що таке адаптивний дизайн книжок для різних пристроїв? – особливості e-book форматів”
Авторка: студентка 2-PR курсу Анастасія Мельник
Дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль
Позначка: книги
-
Що переважить: електронні книги чи паперові?
Друковані книги залишаються лідерами серед читачів у всьому світі, проте в Україні відбувається зростання інтересу до цифрових
Незважаючи на швидке зростання популярності електронних форматів, класичні видання залишаються фаворитами у читачів. Згідно з дослідженням організації Statista Advertising & Media Outlook, у 2020 році традиційні книги залишаються найпопулярнішими серед читачів.
Цікаве спостереження: пандемія COVID-19 лише посилила уподобання до друкованої книги. Згідно з результатами опитування, значний відсоток людей обрали паперові версії через їх тактильну привабливість, естетичну цінність і зручність читання в довгостроковій перспективі.
Спробуємо зважити плюси та мінуси електронних та паперових книг.
Дослідники Університету Валенсії стверджують, що друкований текст засвоюється краще, ніж електронний. Згідно з результатами дослідження, розуміння та усвідомлення прочитаного матеріалу, у шість-вісім разів вища у тих, хто читає друковану книгу.
«З того, що ми знаємо з інших досліджень, зв’язок між частотою читання друкованих текстів і розумінням тексту набагато вищий (між 0,30 і 0,40), ніж той, який ми виявили для звичок цифрового читання на дозвіллі (0,05). Це означає, наприклад, що якщо студент витрачає 10 годин на читання книжок на папері, його розуміння буде, ймовірно, у 6-8 разів вищим, ніж якби він читав на цифрових пристроях протягом такого самого часу», – пояснюють Христина Варгас і Ладіслао Салмерон, професори кафедри еволюційної та педагогічної психології в УФ.
Але в Україні інтерес до «Читання з екрана» продовжує зростати. Як зазначає інститут майбутнього України, під час постійних вимкнень електроенергії у 2022-2023 роках, попит на “електронні книги” у пошукових системах значно зріс. Близько 17% респондентів купили цифрові видання за цей період, що свідчить про поступову зміну їх звичок до читання. У 2023 році 12% з опитуваних заявили, що обирають лише цифрові. Для порівняння, у 2020 році таких читачів становила лише 5%. Важливим фактором зростання популярності електронних форматів є їх доступність, компактність, можливість читати в умовах недостатньої освітленості або за допомогою спеціальних гаджетів.
Причини зростання інтересу до Е-книги переконливі. На завершення зазначу, що є ще два важливі фактори, які додають вагу на терезах електронної книги.
По-перше, компактно носити цифрову книжку в телефоні ніж паперову в сумці. По-друге, після початку повномасштабного вторгнення вартість поліграфічних видань в Україні зросла в середньому на 37,5%, а електронні на 30-40% дешевші за друковані.
Паперові та електронні книги мають свої сильні сторони, і кожен формат знаходить своїх прихильників. Друковані видання дарують відчуття традиційності, сприяють глибшому зануренню в текст і створюють унікальну атмосферу читання. Книги залишаються символом культурної спадщини. Вони дарують особливе задоволення від фізичного контакту з їхніми сторінками.
З іншого боку, цифрові пропонують сучасний і зручний підхід до читання, особливо для тих, хто постійно перебуває в русі.
Отже, вибір між паперовими та електронними книгами залежить від особистих уподобань кожного з нас, способу життя та конкретних обставин кожної людини. Єдиного правильного вибору не існує — кожен обирає той формат, який найкраще відповідає його потребам наразі.
Авторка: студентка 2-Ж курсу Мар’яна Прудько
-
Які книги читають студенти?
Студенти-медійники розповіли про останні прочитані ними книги та поділилися своїми враженнями щодо них.
«Відьмак. Сезон гроз» Анджей Сапковський.
Ця книга є окремим виданням автора, яка розповідає історію головного героя Геральда з Рівії в часовому проміжку між 1 і 2 книгою серії. Книга неймовірно цікава, оскільки розкриває окремі моменти життя Відьмака, пояснює аспекти всесвіту, які до цього були слабо розкриті, хоча краще було б якби вона вийшла вчасно і прямо увійшла до серії, а не видалась окремо вже після завершення основної історії. Хоча я, напевно, як і більшість, були раді знову почитати труд Анджея Сабковського після великої перерви й знову поринути у світ Неверленду.
Андрій Найда, 4-ВБ
«Добрі передвісники» Ніл Ґейман і Террі Пратчетт.
Моя історія з «Добрими передвісниками» почалася з перегляду серіалу, і він просто чудовий. Тому взялася за прочитання книги, бо третього сезону ніяк не дочекаюся. По-перше, біблійна тематика взагалі не моє, але тут в саме серце. Головні герої прописані надзвичайно. По-друге, здавалося, біблійні персонажі не можуть бути цікавими, та Террі Пратчетт і Ніл Гейман змогли спростувати мої упередження. Усі герої наділені чимось “людським”. Кожен, хто прочитає, зможе впізнати себе. Найбільш знаковим, що остаточно мене підкорило, – є невідповідність характерів з образами Азирафаїла – янгола, який деколи має робити “злі” вчинки та Кроулі – демона, який навпаки творить “добро”.
Тетяна Пасічна, 4-Ж
«Чорне сонце» Василь Шкляр.
Мені книга сподобалась тим, що там описуються події часів АТО, а також головний мотив цієї книжки саме в нації, в тому, що потрібно воювати та відстоювати право на існування нашого народу.
Ярослав Дубовий, 4-Ж
«Записано на кістках» Саймон Бекетт.
Спочатку мені сподобалась обкладинка, саме вона привернула мою увагу, а потім вже зміст книги. Враження від неї в мене тільки хороші, книга подарувала хороший настрій, натхнення та емоційне задоволення.
Анна Бондаренко, 3-PR
«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіон Павлюк.
Мені доволі часто подобаються детективи, а ця книга до кінця тримала в напрузі: хто ж виявиться звіром. Я спочатку підозрював одну людину, а в кінцевому результаті звіром виявилась людина, на котру менше всіх міг подумати. Доволі чудово прописані персонажі, зі своєю історією, було над чим замислитись.
Олександр Шевченко, 3-PR
«Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» Ювал Ной Харарі.
Я взагалі не люблю науково-популярну літературу, адже читати її нудно. Але ця книга стала винятком із правила. Автор дуже вміло підбирав порівняння для всього, про що писав у книзі, і давав просте для сприйняття та розуміння пояснення. Тому одним із плюсів цієї книги є те, що вона дуже легко читається. По-друге, це книга про історію людства з найдавніших часів його існування та подальшу еволюцію. І оскільки автор не використовує конкретні образи, а використовує лише загальні обриси, то іноді мені здавалося, наче я читаю книгу про себе чи про своїх предків. Загалом, деякі речі почала сприймати по-іншому після прочитання. До цієї книги хочеться повертатися.
Ольга Ярмолич, 2-Ж
«У Штормовому – штиль» Сергій Скришевський.
Книга «У Штормовому – штиль» сподобалась мені своєю атмосферою. Події відбуваються в Криму 2013 року, перед окупацією. Читаючи я поринула у власні спогади, коли була на морі. Опис будиночків, туристів, базарів з сувенірами, пляжів з пахлавою та рапанами — це все переносить тебе в літо, безтурботні щасливі дні.
Також цікаві персонажі, які є не ідеальними. Вони роблять помилки, намагаються підтримувати один одного. У кожного персонажа є передісторія та свій кінець. Книга навчає тому, що часом, що б ти не зробив, не все може залежати від тебе. Іноді потрібно прийняти зміни, які приходять у твоє життя. Важливо не жити минулим, вчитися відпускати та знаходити сили продовжувати.
Аріана Грищенко, 2-Ж
«Гімназист і чорна рука» Андрій Кокотюха.
Загалом книга цікава. Через те, що книга дитяча, то текст написаний легко для сприйняття. Проте навіть “дитячою мовою” це було ДУЖЕ цікаво читати. Історія відрізняється своєю унікальністю і цікавими сюжетними поворотами. У книзі багато неоднозначних моментів, які згодом, перечитуючи історію заново, розумієш зовсім по-іншому. Дуже люблю цю книгу, бо вона була моєю першою.
Артем Іщенко, 1-Ж
«Коли завмирає серце» Еліс Осман.
Це чудовий комікс у моменти, коли хочеться чогось легкого. Взагалі мотивацією прочитати його став серіал, який я переглянула на одному диханні.
Це проста та мила історія, яка розповідає про двох школярів, їх розвиток, спочатку як друзів, а потім зародження чогось більшого. Один з головних героїв – Чарлі. Він сором’язливий учень старшої школи, який страждає від тривоги та розладів харчової поведінки. Але це не завадило зробити йому камінг-аут. Про це й розповідається в першому томі.
Зазвичай обираю книги й скептично ставлюся до коміксів, але цей в серденьку.
Катерина Супрун, 1-Ж
Авторка: Ангеліна Бородай, 2-Ж
-
Студенти-медійники влаштували обговорення книги та серіалу «В пошуках Аляски»
Зустріч студентів та учасників книжкового клубу «Спілка», під час якої обговорили серіал “В пошуках Аляски” та книгу на основі якої він був знятий відбулася 26 травня.
Умовою для зустрічі був дрес-код за мотивами персонажів чи серіалу.
«Дуже класно провела час в компанії чудових дівчат. Цікаво було почути думку інших про один із моїх улюблених серіалів. А формат пікніка додав особливої атмосфери та естетики нашій зустрічі», – прокоментувала студентка 1-Ж Дарина Медвідь.
Учасники мали змогу поспілкуватися між собою, обговорити улюблені моменти серіалу, чи книги, порівняти їх та чудово провести час на пікніку.
Катерина Супрун, засновниця книжкового клубу «Спілка», розповіла, що метою подібних зустрічей є обмін думками та емоціями. Це можливість поділитися тим, що відчув від прочитаного, або ж побаченого з кимось іншим:
«Такі зустрічі допомагають знайти однодумців і надихнутися творчим настроєм. Іноді просто необхідно розповісти свої думки, враження та не отримати осуду у відповідь. У “Спілці” ви можете вільно ділитись один з одним і знаходити підтримку від інших».
Фото: книжковий клуб «Спілка»
Авторка: Ангеліна Бородай, студентка 2-Ж
-
Вплив війни в Україні на книжкову індустрію
Війна в Україні, яка почалася ще у 2014 році з анексії Криму та продовжилася вторгненням Росії в лютому 2022 року, суттєво вплинула на всі аспекти життя українців. Однією з важливих, але часто недооцінених сфер, яка зазнала впливу війни, є книжкова індустрія. Від видавничих процесів до самої суті книг, війна змусила українців переосмислити свою роль в культурному просторі та адаптуватися до нових умов.
Видавнича індустрія під час війни
Знищення інфраструктури
На початок червня 2022 року свою діяльність продовжували лише 39% видавництв.
Бойові дії та окупація певних територій призвели до руйнування друкарень, складів і транспортних шляхів. Наприклад, видавництва в Харкові (“Vivat”, “Клуб сімейного дозвілля” (“КСД”), “Ранок”), які стали однією з основних мішеней російських обстрілів, були змушені евакуюватися або припинити свою діяльність.
https://www.google.com/amp/s/www.epravda.com.ua/news/2024/05/24/714182/index.amp
Внаслідок обстрілів були пошкоджені такі видавництва:
– “Видавець Корбуш”
– “Фоліо”
– “АДЕФ-Україна”
– “Vivat”
– “Віхола”
– “САМІТ-КНИГА”
– “LANTSUA”
– “Час майстрів”
– “Жорж”
– “КСД”
– видавнича група “Основа” та інші.
Попит на книги
Від початку повномасштабного вторгнення вартість паперу (який Україна імпортує 95%), збільшилася удвічі-тричі. Тому відбулося здорожчання друку книг.
У наслідок, видавництва зосередилися на випуску електронних книг. Таким чином доступ до літератури могли мати й українці, яким довелося полишити свої домівки.
Наприклад видавництво Nebo BookLab Publishing працює над розширенням асортименту електронних книг та їх розповсюдженням за кордоном, особливо у Польщі, де проживає багато українських біженців.
https://ukraineworld.org/en/articles/analysis/ukr-book-publishing
Видавництва не припиняють своєї роботи й за дослідженням УІК (Український інститут книги) під час війни люди почали читати книги удвічі більше.
Автори та їхні твори в умовах війни
Війна у літературі
Війна суттєво вплинула на зміст книг, які пишуть українські автори. Багато письменників звернулися до тем, пов’язаних із війною, виживанням, національною ідентичністю та патріотизмом. Важливими стали твори, які документують події війни, висвітлюють досвід військових та цивільних, що перебувають у зоні конфлікту. Такі книги не лише служать історичними документами, але й допомагають суспільству осмислити та пережити травматичний досвід.
Вже понад 1000 книг про війну видано в Україні.Серед них:
• щоденники
• художня проза
• документальна проза
• мелодрами
• містика
• фантастика
• артбуки
• фотобуки
• мальописи
https://chytomo.com/voienna-literatura-teper-tse-i-ie-ukrsuchlit/
Серед відомих авторів, які описують війну є:
Сергій Жадан. Один з найвідоміших сучасних українських письменників, який активно пише про війну на Донбасі. Його книги, такі як “Інтернат”, розповідають про життя в умовах війни та вплив конфлікту на звичайних людей.
Оксана Забужко. Відома українська письменниця та есеїстка, чиї роботи часто досліджують історичні та культурні контексти України, включаючи поточний конфлікт.
Василь Слапчук. Поет і прозаїк, який пише про свої військові досвіди, що дозволяє йому глибоко розуміти психологічні аспекти війни.
Зміни в читацьких вподобаннях
Підвищення інтересу до літератури
Люди почали більше читати. Література також стала важливим засобом психологічної підтримки. Книги про подолання труднощів, особистісний розвиток, та твори, що надихають та підтримують, мають велику популярність серед читачів. У цей важкий час люди шукають у книгах розраду та натхнення.
В умовах війни багато українців звернулися до літератури як засобу підтримки національного духу та патріотизму. Зростає попит на книги про історію України, біографії відомих українських діячів, а також художні твори, що відображають українську ідентичність та боротьбу за незалежність.
Підвищення інтересу до української літератури за кордоном
Війна привернула значну увагу міжнародної спільноти до України, що сприяє зростанню інтересу до української культури та літератури. Переклади українських творів іншими мовами стають дедалі популярнішими, а українські автори отримують можливість виступати на міжнародних літературних фестивалях та заходах.
“Видавництва Старого Лева”, “Ранок” та “Vivat” стали лідерами серед продажу книжок за кордоном. Популярними серед іноземців авторами стали Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков чи Тетяна Малярчук.
Війна в Україні суттєво вплинула на книжкову індустрію, спричинивши як численні виклики, так і нові можливості. Незважаючи на руйнування інфраструктури та логістичні труднощі, видавці та автори знаходять способи продовжувати свою діяльність, адаптуючись до нових умов. Зміни у читацьких вподобаннях, підвищення інтересу до патріотичної літератури та міжнародна підтримка свідчать про те, що українська книжкова індустрія не лише виживає, але й розвивається у складні часи. Цей період став для української літератури часом випробувань і водночас нових можливостей, які допомагають зберігати та популяризувати національну ідентичність.
Авторка: Ангеліна Бородай, студентка 2-Ж.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
«Наше завдання показати, що через книгу можна самовідновлюватися», − Оксана Вертипорох
Український інститут книги проведе «Національний тиждень читання, що триватиме з 4 по 10 грудня. Метою тематичної акції є об’єднання суспільства навколо художніх творів. У Черкаському національному таку роль виконує літературний хаб «Рефлексія», який згуртовує студентів довкола книги з вересня цього навчального року.
Тому ми вирішили поспілкуватися з його засновницею, доценткою кафедри української літератури та компаративістики Оксаною Вертипорох, аби дізнатися усі аспекти його функціонування.
— Вітаю, пані Оксано. Насамперед розкажіть, що таке літературний хаб «Рефлексія»?
— Це своєрідний гурток з розмовами про прочитане. Це місце, де ми говоримо про книги. Не тільки про те, що вони приносять в наше життя, як вміють розважати та розслабляти, а й про їхню символічну образність та метафоричність.
— Ви кажете, що говорите про книги, але я знаю, що завдання літхабу не обмежуються лише цим. Якою є мета вашого клубу?
— Найперша – це популяризація літератури та читання, одночасно з чим ми вчимося інтерпретувати та розуміти художність. Зараз у підлітків з цим проблеми. Друге завдання – розвантажитися після важкого робочого і навчального дня у невимушеній атмосфері та приємній компанії. Третє – доторкнутися до світу мистецтва та культури.
— Часто бажання створити мистецький простір, де можна було б, як ви сказали, «розвантажитися», виникає через завантаження в реальному житті. Як ідея організувати гурток з’явилася у вас?
— Навчальний план передбачає якусь індивідуальну гурткову роботу зі студентами. Для того, щоб не вписувати її в якісь академічні формати, я реалізувала ідею створення такого клубу, використовуючи попередній досвід. У подібній варіації у нас вже був літературний «Гурток книготерапії», де ми з психологом читали тексти, пояснювали їх, розробляли психологічні портрети персонажів та аналізували сюжет твору. Пандемія та війна внесла свої корективи в нашу роботу і я побачила, що у багатьох колег та студентів є потреба обговорювати прочитані книги у більш вільній атмосфері. У цьому році багато хто виявив бажання займатися такою роботою-розвагою, де книга допомагає відчути себе інакше в цьому світі.
— Для кого все ж таки організували «Рефлексію»: для студентів чи викладачів?
— Насамперед, для студентів. Не лише філологів, а будь-яких спеціальностей. А також для колег, які, як я знаю, люблять багато читати, але в основному роблять це наодинці, а потім тихенько обговорюють з кимось. Взагалі, долучатися можуть всі охочі мешканці міста, які бажають приходити та обговорювати твори.
— Коли чую слово «літхаб», то уявляю вас зі студентами за довгим столом, тихо читаючи книги. Як насправді проходять зустрічі?
— Ми проводимо їх у невимушеній вільній атмосфері. Зазвичай збираємося в стінах університету, обов’язково з чаєм, кавою та цукерками. Іноді йдемо в кав’ярню. Час від часу зустрічаємося з письменниками, які є учасниками живого літературного процесу, ставимо запитання, цікавимося їхньою творчістю, говоримо свої версії художнього світу. Серед останніх – черкаська письменниця Тетяна Брукс. Таким чином ми в діалозі пізнаємо сутність твору. Найбільше мені запам’яталася зустріч із психологом, де ми провели професійну книготерапію. Це було дуже круто, тому що ми читали книгу, малювали психомалюнки, намагалися різними способами відобразити художній світ твору.
— Ви досить нестандартно проводите зібрання клубу, якщо порівнювати з такими ж гуртками. Які особливості цього літхабу можете виокремити особисто ви?
— Ми не тільки читаємо та обговорюємо сюжети, а й будуємо різні мистецькі зв’язки між книгою, фільмом, музикою та живописом або між поезією та її сучасним вокальним відображенням. Втілюємо емоції від прочитаного в малюнках та світлинах. Ми розширюємо грані сучасної літератури. Це не просто 200-300 сторінок книг, про які ми поговорили й прочитали критику. Для цього є семінари з відповідних дисциплін. Ми заглиблюємося у різні галузі та науки, що дає нам бачити глибше сутність художнього мистецтва. Наше завдання показати, що через книгу можна самовідновлюватися.
— Щоб встановлювати такі міжмистецькі зв’язки, потрібно виявляти креатив, аби знаходити теми для обговорень. Що надалі планується в діяльності «Рефлексії»?
— Темою нашої наступної зустрічі є комікси та манги. Особливо учасників цікавить ситуація на українському ринку, тому з нетерпінням чекаємо зустрічі. Зараз активно готуємося креативно організувати та провести «Національний тиждень читання» і залучаємо до участі в ньому всю університетську спільноту. В перспективі хочемо розширити кількість учасників та митців. Планую також організувати ще зустрічі з психологами та письменниками. Також розмірковую над зміною локацій, зокрема поєднати зустрічі на природі з аналізом художніх творів, аби показати, що читати та пояснювати книгу − це розуміти себе та свій внутрішній світ.
— Які поради ви могли б дати людям, які хотіли б почати, як ви кажете, «розуміти свій внутрішній світ»?
— Потрібно знайти свою книгу, дочекатися і дочитатися її. Таку, яка б зачепила за живе. Зараз вибір дуже широкий, завдяки роботі видавництв, тому потрібно пробувати. Якщо книга не зацікавлює за перші 20 сторінок – відкладайте її. Читайте що-небудь там, де є словесна атмосфера, яка переростає у певний асоціативний ланцюжок і дає можливість поміркувати про проблеми сьогодення.
Авторка: студентка 2-Ж Ольга Ярмолич
Фото: з особистого архіву героїні
-
Книги, які має прочитати кожен українець
Знання історії допомагає по-новому поглянути на світ, вплинути на майбутнє країни. Взагалі, основна перевага історії в тому, що вона дає можливість вчитися на чужих помилках. Не дивлячись на те, що сучасна українська література не така популярна серед молоді, вона вже достатньо сформована та самобутня, щоб знайти місце на полицях українців. Причин тому чимало, але головна з них – непроста українська історія. Особливо важливо це у час війни. І нижче наведені приклади актуальних книг, які варто прочитати кожному, щоб знати більше про свою країну та її літературу.
Підготувала Анна Ярошенко, 3-Ж курс
