Якості людини ХХІ століття: толерантність
Понеділок, 1 Березня 2021
Толерантність – соціологічний термін, що позначає терпимість до іншого світогляду, способу життя, поведінки й звичаїв. Толерантність не тотожна байдужості. Вона не означає також прийняття іншого світогляду або способу життя, а полягає в наданні іншим права жити відповідно до власного світогляду.
Толерантність – умова сучасної демократії. Ідея толерантності посідає особливе місце в ліберальній традиції. Прихильники ліберальних цінностей відстоюють толерантність як одну з головних політичних цінностей справедливого суспільства. Толерантне суспільство породжує довіру, прагнення до миру, оскільки чим більше ми проявляємо готовність навчатися в інших, тим більшою мірою ми здатні вести перемовини і йти на компроміс. У толерантному суспільстві менше жорстокості, лицемірства, ненависті. Крім того, нетерпимість і дискримінація можуть бути шкідливими через потенційну загрозу для соціального спокою, стабільності й безпеки.
Чим відрізняється толерантна особистість від інтолерантної?
1. Толерантні люди більше знають про свої переваги й недоліки. Ставлячись критично до себе, вони не прагнуть у всіх своїх бідах звинувачувати оточення.
2. Здатність до емпатії визначають як соціальну чутливість, уміння давати правильні судження про інших людей.
3. Інтолерантна людина вважає, що реальні події, від неї не залежать. Інтолерантні люди прагнуть зняти із себе відповідальність за те, що відбувається з ними, а толерантні люди не перекладають відповідальність на інших.
Єдиним виходом для розвитку людської раси в умовах значних відмінностей між представниками різних культур є терпимість та взаємоповага. Оскільки норми толерантності безпосередньо залежать від особистості людини, то саме з цим потрібно працювати. Як засвідчує практика, чим більше розумово розвинута людина, тим з більшим розумінням ставиться до людей, які її оточують, і світу загалом. Отже, для досягнення гармонії і взаєморозуміння у світі, необхідно відкинути давні шаблони й зосередитися саме на освіті.
Автор: Андрій Ткачук, студент 1-Ж курсу
Коментарі: