Що таке прокрастинація і чи варто з нею боротись

Напевно, неодноразово в кожного з нас була думка: «Зроблю це завтра», і це невизначене завтра ми переносили з дня на день. Інколи ми не можемо розпочати виконання завдань вчасно й відтерміновуємо цей процес, займаючись чимось стороннім. Психологи назвали такий стан прокрастинацією. Та чи справді це так погано? Спробуємо розібратися разом.

Передусім необхідно визначити, що ж означає це складне слово «прокрастинація». Воно походить від лат. procrastinare  й буквально означає «затримку, відкладання». Це відкладання справ, відтягування терміну їх виконання на потім. Людина знаходить різні відмовки, виконує інші неважливі справи, аби тільки не робити те, що потрібно. Часом це відбувається несвідомо, а інколи ми помічаємо, що спеціально зволікаємо, розуміємо, що непродуктивно витрачаємо час, але не знаємо, як з цим упоратись.

Причинами прокрастинації можуть бути:

• страх перед майбутнім;
• страх не виправдати очікувань;
• часті стреси та хвилювання;
• бажання виділятись серед інших;
• біологічна боротьба зон головного мозку, його система намагається забезпечити своєму власнику радість і задоволення.

Прокрастинація може мати негативні наслідки. По-перше, відкладені справи накопичуються, їх стає все більше, і людині важко досягнути поставлених цілей, оскільки вона не може сконцентруватися на необхідних завданнях. Постійно відкладаючи завдання, людина відчуває внутрішнє занепокоєння, яке згодом, може перерости у стійку фізичну і психологічну напругу. Для того, щоб потім за короткий термін виконати всі завдання, людина зазвичай нехтує якісним сном і відпочинком, що, у свою чергу, позначається на якості роботи й це може лише посилити стресовий стан.

По-друге, це впливає на самооцінку прокрастинатора. Людина вважає себе слабкою, не здатною впоратись з роботою, недисциплінованою. Так вона може втратити віру в себе. Життя в постійному потоці невиконаних завдань позбавляє її повноцінного відпочинку й позитивних емоцій.

Проте від прокрастинації може бути й користь. Дослідник Пол Грем зазначає: «Найцікавіші люди, з якими я зустрічався, були страшенними прокрастинаторами». Відсутність часу на виконання завдань стимулює людину до пошуку нових нестандартних ідей і рішень. Таким чином підвищується рівень креативності.

Прокрастинація показує, що для вас насправді важливо. Якщо ви постійно відкладаєте якесь завдання, змушуєте себе до роботи, то, можливо, ваш організм намагається сказати про те, що це вам не потрібно. Це перший крок до змін, перегляньте ваші пріоритети і позбудьтесь від зайвого. Це допоможе вам більш точно сформулювати майбутні цілі.

Прокрастинація – це захисний механізм. Він показує, що ви стомились, і організму необхідне перезавантаження. Тож не зволікайте і відпочиньте, дослухаючись до того, чого хоче ваш організм.

Декілька простих кроків допоможуть вам швидше повернутись до продуктивного режиму роботи. Не обтяжуйте себе довгими роздумами про те, що вже час братися за неприємні завдання. Чим більше ви будете про це думати, тим важче буде розпочати роботу. Почніть з малого, так ви певним чином перехитруєте ваш мозок і поступово звикнете до роботи. Нас лякають великі обсяги завдань. Розбийте їх на невеликі частини, і щодня виконуйте щось одне. Так ви не будете перенавантажуватись, і водночас робитимете необхідні завдання. Також доречно буде обмежити різні фактори, які вас відволікають і заважають працювати. Мінімізуйте використання телевізора, соцмереж та телефона.

Отже, прокрастинація природна і властива кожному з нас. Вона має свої причини і наслідки. Однак, розуміючи її специфіку і знаючи, як необхідно діяти, ви зможете нівелювати негативні наслідки та використати позитивні можливості для свого розвитку, що в ній закладені.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Коментарі: