Не комами єдиними. Ідеально «чистий» текст – магія чи елементарні знання? Записки шаленого коректора-перфекціоніста

Що трапилося?

Перша вичитка тексту. Друга. Третя… Традиційно в статусних видавництвах та редакціях вважають: чим більша кількість вичитування матеріалів, тим краща буде якість майбутнього тексту. Певна правда в цьому є. Однак у своєму житті я часто чула скарги тих же коректорів, що, незважаючи на значну кількість вичиток, у кінцевому результаті кількість помилок не зменшується в рази, як очікувалося.

Що тут не так?

А може, уся справа в тому, що одній і тій же людині дають читати багато разів текст? Так, розумію, що не в кожній редакції є безліч коректорів чи редакторів. Справді, буває й таке, що одна людина «розривається» на всі обов’язки своєї посади. Але кожен із нас – не робот. Тож це не соромно – дати свій текст почитати іншим фахівцям. Зрозуміло, що маляру чи асфальтувальнику – ви не дасте вичитувати текст. Вони навряд допоможуть справитися з денормативами. Хоча це теж спірне питання, бо це таки  теж аудиторія, яка може підказати щось щодо читабельності матеріалу… А от верстальник чи перекладач (якщо працюєте, наприклад, у видавництві) точно помітить якісь помилки, які не побачили ви, бо ще раз нагадую – ми не роботи, чи просто навіть скаже, зі свого боку, як сприймається текст аудиторією.

У відділі багато коректорів, але текст виходить, ніби на нього
звантажили сміттєвий контейнер із помилками

Таке теж буває. І тут два варіанти. Або у вашому відділі працюють фахівці з підробленими дипломами (бо як коректор, провчившись мінімум чотири роки, може пропустити навалу денормативів?), або ж ви всі разом просто втомилися. Якщо у вас другий випадок – зробіть собі перерву, випийте кави з наполеончиком і просто «видихніть». І з новими силами приступіть до роботи. Повірте, ситуація «розвидниться». Ну, а коли перший – то час маякувати керівнику вашого відділу…Може, варто взяти на роботу інших працівників?

Читати щодень норми в правописі чи просто дихати текстом?

Ділюся досвідом власної роботи. Коректура тексту – це для мене щось космічне. Та не в тому плані, що я просто «нуль» у справі, а якраз навпаки – я живу цією роботою. І мені хочеться, аби всі коректори чи редактори мали такий же азарт, коли до їхніх рук потрапляв текст. Однак мало любити – треба ще й багато знати.  Зрозуміло, що слідкувати щодень за змінами в правописі – це майже нереальне завдання, бо на це потрібен час. Але до такого підходу варто прагнути дійти. Бо коректор – це своєрідний ретранслятор та очищувач мови, тож без постійного так званого перезавантаження знань – не обійтися.

А як бути зі своїм текстом?

«Як я міг це пропустити? Ну як?!» Це запитання, яке ставить собі чи не кожен автор, побачивши помилки у своєму вже опублікованому тексті. Однак фахівці кажуть: це не хвороба, а норма. Та додають: людський мозок, який функціонує нормально, безтурботно може оминати помилки, зважаючи лише на зміст. Але все ж таки: як не пропустити ці денормативи, які немов вірус, залазять до нашого тексту?

1. Радикально змініть тип, колір, розмір шрифту або фон. Ваше завдання — змусити мозок припинити ковзати текстом і зосередитись.
2. Рухайте лінійку. Старий добрий спосіб, який допомагає першокласникам зосередитись, читаючи текст, може бути помічним і для дорослих.
3. Перечитайте кожне речення окремо, виділивши курсором або виокремивши з тексту за допомогою порожніх рядків.
4. Почніть читати текст із кінця, якщо відчуваєте, що не можете втримати увагу, читаючи його послідовно.
5. Роздрукуйте матеріал і читайте з паперу. Дослідження показують, що текст на екрані й на папері наш мозок сприймає по-різному.
6. Зімітуйте публікацію. А що як спробувати обманути мозок і показати йому текст оприлюдненим, але не зовсім?
7. Прочитайте матеріал уголос. У процесі ви можете почуватися ніяково, але це надійний спосіб виявлення прихованих недоліків тексту.
8. Дайте матеріалу полежати, якщо він не терміновий.
9. Віддайте прочитати текст комусь іншому. Можна декільком людям, якщо маєте час і надійних людей.

Вичитка, редагування, форматування. Навіщо виправляти текст?

Жодна стаття не обходиться без вичитування. Редагування та коректура тексту – це ті самі «оздоблювальні роботи». І без «до блиску відшліфованих деталей» аудиторія ніколи не зможе повноцінно осягнути матеріал. Безжально «ріжте» речення, замінюйте довгі слова та складні фрази, деталізуйте, шукайте ключові слова, позбувайтеся кліше та шаблонів, уникайте повторів. І все буде добре!

Що ще треба знати про коректуру?

Коректурні знаки — система умовних графічних знаків, які застосовують для розмітки оригіналів та виправлення різноманітних помилок в коректурних відбитках. Вони вказують на місце та характер виправлення денормативів у тексті або ілюстративному матеріалі. Це якщо сухо та коротко про визначення терміну. Коли ж простими словами – це більше сотні знаків, які знають лише шалені коректори. Бо насправді вивчити їх не так і просто, а, на перший вигляд, вони здаються мало не ієрогліфами. Та коли коректор «у темі» –
зі знаками набагато простіше маркувати помилки. А ще ці знання
можуть стати перевагою під час співбесіди на роботу.

Редакторський фах і коректорський – розділяйте, як білки від жовтків

Редактор – це людина, яка розставляє коми в тексті. Іпостасі редактора й коректора можна об’єднати в одній особі. Такі міфи ми часто чуємо в суспільстві. Так, саме МІФИ. Бо редактор і коректор – це далеко не одне й те ж. Насправді ж, якщо говорити про класичне редагування, редакторський аналіз, то редактор опрацьовує композицію тексту, працює з фактичним матеріалом, виконує стилістичні виправлення. Звичайно ж, кожен редактор (в ідеалі) знає правопис чи правила пунктуації. Утім стежити за розділовими знаками й одруківками – компетенція коректора. Тож якщо у відділі є обидва фахівці, то ніхто не каратиме редактора, якщо він пропустить кому, а коректора – коли речення буде надто не читабельне. Та якщо у вашій редакції один фахівець-педант, який працює за двох, то, звісно, повноцінне опрацювання тексту – в його обов’язках. Та пам’ятайте, якщо працювати одній людині довго з матеріалами, помилки починають «губитися». Без «свіжого ока» обійтись у підготовці тексту дуже складно.

Ще трохи про відмінність редакторської правки й коректури

Аби ви точно запевнилися, що праця коректора й редактора – це різні галузі в опрацюванні тексту, пропоную короткий відеоогляд різниці між цими двома професіями. А поки – пишіть, читайте та редагуйте. Воно справді того варте.

Підготувала студентка-магістрантка Яна Назаренко

(предмет “Сучасні цифрові медіа”)

Коментарі: