ОЛЬГА КОТЛЯР: НЕ ВИХОДИТЬ ЛИШЕ В ТОГО, ХТО НІЧОГО НЕ РОБИТЬ
П’ятниця, 9 Жовтня 2020
Ольга Котляр у 2018 році закінчила бакалаврат Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького зі спеціальності «Видавнича справа та редагування» і вступила до магістратури зі спеціальності «Журналістика». Нині працює кореспонденткою телеканалу «Суспільне: Черкаси». Зв’язатися з Ольгою мені вдалося через Instagram.
– Які труднощі Вас спіткали в навчанні?
– Найскладніше те, що доводилося поєднувати навчання з роботою на телебаченні: то з пари треба було відпроситися, то, навпаки, у редактора попросити дозволу піти на залік. А якихось глобальних проблем не було.
– Який негативний і позитивний досвід Ви здобули в журналістиці?
– Плюсами є те, що ти маєш багато нових знайомств із цікавими людьми, відвідуєш вистави, змагання та ін.; можеш спробувати полетіти на повітряній кулі, покататися на яхті й сніжних санях, поїздити верхи, усього навіть не перерахувати; долаєш страхи, коли треба кудись піднятися чи звідкись спуститися; маєш змогу однією з перших почути важливу інформацію; своїми матеріалами допомагаєш змінити те, що довкола. Мінуси ж, звичайно у тому, що є ризики для здоров’я й життя (можуть ударити чи словесно образити), часто доводиться бачити горе, страждання, похорони; ненормований робочий день.
– Що або хто Вас надихнув обрати професію журналіста?
– Ніхто не надихав, хоча в шкільному альбомі є фото, де я в ролі ведучої ВВС. Усе просто: подругу запросили працювати на телеканал, там були вакансії, і вона покликала до себе.
– Чи траплялись якісь прикольні історії в журналістській практиці?
– Їх дуже багато. Одного разу на телекомпанії не було водія, тому на зйомку довелося їхати на мотоциклі, за кермом якого був мій оператор. А йому (на хвилиночку!) близько 70 років. Сплутала прізвище людини з інвалідністю по зору. Я поспішала й написала «Тарас Нескромний каже так-то». Він увечері телефонує й каже: «Пані Олю, я , звичайно, нескромний, але ж не настільки, щоб про це казали в ефірі». Справжнє його прізвище Крамний. Це з останнього, зараз усі прикольні випадки не згадаю.
– Які поради Ви дали б першокурсникам, з огляду на свій досвід?
– Порада, якої я дотримуюся сама: не виходить лише в того, хто нічого не робить. Тому не засмучуйтеся через перші проблеми й поразки, усе обов’язково буде добре, треба просто багато працювати. Жодна оцінка не коштує здоров’я.
Авторка: Тетяна Пасічна, студентка 1-Ж курсу
Фото з архіву героїні
Коментарі: