Мистецтво ляльок: Театральна магія Черкащини

Понеділок, 2 Червня 2025

Ляльковий театр — це не просто дитяча розвага, а мистецька форма, що поєднує класичні традиції з сучасними технологіями. Вистави цього жанру не лише розважають, а й навчають, змушують замислитися. Черкаський театр ляльок став осередком творчості та експериментів, де кожна вистава — це невелике чудо, здатне залишити теплий відгук у серці.

Студенти кафедри журналістики та PR-технологій поринули у світ лялькового театру, відвідавши прем’єру вистави «Хитра коза» у Черкаському академічному театрі ляльок. Цей театр — місце, де магія зустрічається з реальністю, а казка оживає на сцені. Тут кожен рух, кожне слово та кожна лялька передають емоції, занурюючи глядачів у світ мрій і переживань.

Сучасний ляльковий театр продовжує розвиватися, шукаючи нові форми й засоби виразності, звертаючись до глядачів усіх вікових категорій. Його історія — це безперервний процес поєднання традиції та інновацій, що створює унікальний простір для мистецтва і натхнення.

Історія створення

Черкаський академічний театр ляльок створено в листопаді 1965 року. За п’ять років існування театр досяг великого професійного рівня: сформував дієву трупу та напрацював репертуар із семи вистав. Першою постановкою стала вистава «Троянда Карпат» за оповіданням П’єра Гамарра. Прем’єра відбулася 7 листопада 1965 року, і саме з цього моменту почалася історія успіху черкаських лялькарів.

На початку свого існування трупа не мала власного приміщення. Перші репетиції проходили в невеликому орендованому підвалі на місці сучасного Новопречистенського ринку. Згодом театр переїхав до іншої будівлі в районі Соборного парку, де залишався до 1970 року. У цьому році театр офіційно отримав статус державного, що стало важливим етапом у його розвитку. Тоді ж він одержав власне приміщення — історичну будівлю XIX століття, яка збереглася до наших днів.

Будівля відома під назвою «Будиночок лісничого», оскільки її першим власником був лісник. Хоча з вулиці вона здається одноповерховою, насправді має два поверхи. Фасад прикрашений мозаїками з ілюстраціями до відомих казок, що додає особливого шарму театральному простору. У 2007 році проведено реконструкцію сцени та глядацької зали, оновлено світлове та звукове обладнання, що покращило якість вистав. У жовтні 2006 року наказом Міністерства культури і туризму України театру надано статус академічного, що стало визнанням його високого професійного рівня. У 2015 році театр урочисто відзначив своє 50-річчя.

Репертуар театру складається як із класичних вистав, що ввійшли до його історії, так і з нових постановок за творами відомих українських та зарубіжних авторів. За роки творчої діяльності в театрі відбулося понад 150 прем’єр. Кожна вистава проходить ретельну підготовку: репетиції тривають 21 день, а над кожним спектаклем працює до 16 осіб, серед яких актори, режисери, художній керівник, художники, швачка, звукорежисер, бутафори. Від зародження ідеї до прем’єри зазвичай минає пів року. У середньому за рік створюється 3-4 нові вистави, а загалом черкаські лялькарі дають більше ніж 500 вистав на рік.

Театр є активним учасником численних міжнародних фестивалів. За короткий період часу трупа побувала в Африці, Тунісі, Австрії, Китаї. Щоб показати виставу в чужій країні, потрібно знати мову. Для прем’єри в Австрії актори працювали з репетиторами з французької та німецької мов, а в Китаї черкасці були єдиними представниками України й показували виставу англійською мовою. Гастрольна діяльність у межах країни є ще активнішою — відбувається постійний обмін між вітчизняними театрами та участь у заходах, присвячених ляльковому мистецтву.

Гості в театрі

Студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій 20 березня завітали на прем’єрну виставу «Хитра коза» до Черкаського академічного театру ляльок.

Перед початком вистави глядачі мали змогу дізнатися більше про історію лялькового театру завдяки виступу студентів 3-го курсу спеціальності PR – Вероніки Голованьової та Михайла Мазура. Вони розповіли про історію створення, першу виставу та початок розвитку закладу.

Театр наповнений історією. Його стіни зберігають спогади про перші вистави, світлини нагадують про яскраві моменти минулого, а безліч ляльок, які колись оживали на сцені, продовжують розповідати свою історію. Зала театру, що не раз чула дитячий сміх, має власну особливу атмосферу, сповнену магії лялькового мистецтва.

Щоб більше залучити глядачів до цієї чарівної атмосфери, Дарина Сюкало, студентка 3-го курсу спеціальності PR, запропонувала їм узяти участь у конкурсі «Ляльковий театр у трьох фото». Учасники мали фіксувати на знімках театр, вистави та цікаві деталі інтер’єру, а потім створювати власний креативний фотоколаж.

Доповнила цю подорож у світ ляльок Галина Кондратська, завідувачка театру, яка поділилася цікавими фактами про це мистецтво. Вона розповіла про різні види театральних ляльок – маріонетки, тростинові, планшетні та тіньові ляльки, пояснивши, чим вони розрізняються та які техніки актори виконують, щоб оживити їх на сцені.

Найперший театр, із яким спілкується дитина, – це театр ляльок. Саме тут вона вчиться розрізняти добро і зло, співпереживати з героями, радіти та сумувати разом із ними, – зазначила Галина Кондратська.

«Хитра коза» заполонила зал теплою атмосферою та гарною акторською грою. Глядачі занурилися в захопливу історію, яку майстерно втілили на сцені актори Черкаського академічного театру ляльок – Ольга Мельник, Дарина Харченко, Сергій Табашнюк та Василь Завгородній.

Вистава була дуже мила й атмосферна, сподобалося, що актори поставили саме авторську виставу і презентували її нам. Сам театр дуже атмосферний і затишний, наче потрапляєш у казку. У цілому враження дуже теплі й позитивні, – поділився враженнями Микита Ткаченко, студент 1-го курсу.

Після вистави глядачі мали змогу самі спробувати акторське ремесло. Вони поділилися на дві команди та імпровізовано грали, показуючи свою історію. Кожен учасник відчув на собі, якою важливою є взаємодія між акторами, рухами та голосом у ляльковому театрі. Це стало чудовою нагодою не тільки розважитися, а й спробувати себе в ролі справжнього ляльковода, відчувши магію театрального мистецтва середини.

Насправді я не очікувала, що буде так цікаво грати та віддаватися емоціям. Я дуже вдячна організаторам, що дали змогу спробувати себе в ролі лялькаря, – поділилася емоціями учасниця конкурсу Владислава Слєсар, студентка 2-го курсу.