ЖУРНАЛІСТ ПОВИНЕН ЗНАТИ СВОГО ГЕРОЯ

Інтерв’ю з журналісткою обласної громадсько-політичної газети Черкащини «Нова Доба», випускницею Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Наталією Кузнєцовою.

− Як Ви обираєте джерело інформації?

− Якщо мені потрібно з’ясувати експертну думку з певної теми, я телефоную або зустрічаюся особисто з фахівцями, які в цьому компетентні. Коли писала статтю про заборону абортів у Польщі, то користувалася польськими медіа. Також користуюся найбільш популярними ЗМІ, наприклад BBC та іншими інформаційними агентствами, яким можна довіряти.

− Як Ви готуєтеся до інтерв’ю?

− Насамперед, шукаю інформацію про героя у різних соціальних мережах та переглядаю його попередні інтерв’ю, щоб питання не були банальними. Наприклад, якщо беру інтерв’ю у спортсмена, то намагаюся якомога більше дізнатися інформації про нього, його вид спорту, команду тощо. Далі складаю питальник, але в ході розмови можу їх змінювати, адже все залежить від відповідей героя. Перевіривши справність техніки та диктофона, упевнено йду на інтерв’ю.

− Які складні випадки спілкування з героєм траплялися?

− Складні випадки спілкування трапляються переважно з політиками, тому що часто доводиться перефразовувати й по кілька разів запитувати одне й те ж питання, щоб отримати ту відповідь, яка потрібна. Коли працювала в Управлінні охорони здоров’я Черкаської обласної державної адміністрації, де висвітлювали медичну тематику на Черкащині, спілкувалася з медиками, які агресивно налаштовані на медійників. Серед них існує стереотип, що журналісти не чесні. Під час розмови з головною лікаркою Черкаської міської інфекційної лікарні Світланою Волгіною про закупівлю пульсоксиметрів, лікарка сказала, що я не медик та не правильно ставлю їй запитання.

− Які помилки можливі під час інтерв’ю та як їх уникати?

− По-перше, не потрібно перебивати співрозмовника та дослухати його до кінця. По-друге, не варто ставити провокаційні питання на початку розмови, тому що герой може відмовитися від відповіді. По-третє, слідкуйте чи записує диктофон, щоб не довелося зустрічатися знову. По-четверте, із власного досвіду можу сказати, що не потрібно жаліти людину з інвалідністю чи людей, у яких трапилося горе, адже співрозмовник закриється у собі. Таку ситуацію важко витримати емоційно.

− Що потрібно журналістові для вдалого інтерв’ю?

− Як я вже говорила, потрібно вивчити тему, адже ви з респондентом можете не зрозуміти один одного. Також часто журналісти, які тільки починають працювати в медіа, через хвилювання ставлять невдалі запитання, тож варто чітко знати, що ви хочете почути від інтерв’юйованого. Важливо де ви будете спілкуватися з героєм, якщо віч-на-віч, потрібно обрати кафе та час, який буде комфортним для співрозмовника, або ж на робочому місці, де можна зробити гарні світлини й краще розкрити героя.

Авторка: Неля Пилипенко, студентка 1-Ж курсу

Коментарі: