Черкаські школярі з 5 квітня знову навчатимуться у дистанційному форматі, у зв’язку зі збільшенням кількості хворих на ковід. Багато шкіл уже перейшли на онлайн форму навчання. Актуальне це питання для одинадцятикласників, які через кілька місяців матимуть складати ЗНО.
За статистикою «Українського центру оцінювання якості освіти» відомо, що у 2019 році кількість учасників, які отримали 200 балів за тестування становила 0,006 відсотка із 285 772 тисяч учасників, а у 2020 році, коли запровадили дистанційні уроки, відсоток тих, хто отримав таку ж кількість балів, зменшився до 0,003 за участі 251 648 осіб. Чи дасть можливість таке навчання якісно підготуватися випускникам до складання іспитів,про це ми вирішили поговорити із директором черкаського колегіуму «Берегиня» – Інною Косенковою.
– Добрий день, Інно Анатоліївно. Напевно, не секрет, що багато вчителів та учнів були не готові до запровадження обмежень. Скажіть, будь ласка, які труднощі виникали на початку дистанційного навчання?
– Перша проблема полягала в тому, що багато вчителів не вміли навіть налаштувати і організувати навчання в програмах «Meet», «Zoom» і таке інше. Друга – нестача технічного забезпечення. Тобто елементарно не вистачало комп’ютерів, слабкий інтернет, кабінети, були без інтернету. А особливо проблеми є, коли двоє-троє школярів в одній родині, а в наявності один комп’ютер. Або взагалі його вдома немає.
– Які подальші кроки ви здійснювали для покращення рівня організації у школі?
– Спочатку ми зареєстрували всіх наших педагогів на освітній платформі «G Suite for Education». Для кожного вчителя там ми створили класрум, в якому і надали можливість кожному педагогу працювати. Потім, під час зимових канікул, наші вчителі інформатики проводили навчання, створювали невеликі відеоролики і надавали індивідуальні консультації, навчали всіх працювати у класрумі.
– Що робити дітям, які не мають вдома належного технічного оснащення?
– Щодо цих дітей положення передбачає, що ми можемо надсилати завдання у вигляді СМС, диктувати по телефону, на крайній випадок ми можемо відправляти завдання навіть листом через пошту. Батьки зараз зрозуміли наскільки важлива школа, що це величезна праця педагога, який вкладає в учням ті чи ті знання. Тим більше, якщо діти не дуже бажають навчатися.
– Чому зараз саме діти з початкової школи залишилися на очній формі навчання?
– Оскільки зрозуміло, що батькам потрібно покинути роботу, щоб сидіти з маленькими дітьми вдома і приділяти їм належну увагу, самостійно здійснювати навчання. Тому те, що вони зараз можуть бути у школі – це великий «плюс».
– Яке ваше ставлення до дистанційного навчання, як явища?
– Ви ж розумієте, що є предмети, які неможливо дистанційно ефективно роз’яснити. Ті ж самі технології, що одна справа – це зробити щось власноруч в класі, а інша – сидіти вдома перед ноутбуком і переглядати відео з YouTube, як це можна зробити. Я все-таки схильна до того, що ми не можемо повністю перейти на дистанційну форму. Комбінована форма може бути, тому що дійсно треба використовувати ті можливості, які нам надає Google та інші ресурси.
– Відомі випадки, коли учні, які гарно навчалися у звичайному режимі, почали погано вчитися онлайн. Як ви думаєте, чим це зумовлено?
– Знаєте, хто навчався гарно в класі й у кого є мотивація вступити до ЗВО, той навчається гарно і на дистанційній освіті. Але тенденція така, що діти безвідповідально ставляться до навчання. Можуть увімкнути камеру, показати свою присутність і спокійно займатися своїми справами. Звичайно, це розслабляє дитину, вона може їсти, рухатись, дивитись паралельно телевізор і щось ще робити. Якщо батьки поруч, то можуть проконтролювати, але ж батьки на роботі, тому це все винятково на совісті самого учня. І тут постає питання його мотивації: наскільки він бажає навчатися.
– Як ви ставитесь до того, що нині випускники можуть складати ЗНО за бажанням?
– Знову ж таки, це знижує мотиваційний рівень підготовки до тих чи тих предметів. Якщо, скажімо, випускник школи мав скласти ЗНО з української мови і літератури, з математики, з історії України і ще предмет на вибір, то на сьогодні, якщо учень не планує вступати до закладу вищої освіти, то взагалі можна не складати ДПА у форматі зовнішнього незалежного оцінювання. Річна оцінка й оцінка, яку вписують в атестат фактично формується з поточного оцінювання. Виходить так, що: «Хочеш вчитися – вчись, не хочеш – не вчись».
– Кількість хворих постійно зростає, на вашу думку, які наслідки це спричинить у сфері освіти?
– Наслідки будуть найбільш негативні. По-перше, це може означати, що карантин запровадять і для початкової школи, про наслідки цього ми говорили з вами попередньо. А саме, хтось із батьків має відмовитися від роботи. Не в усіх є можливість дистанційно працювати. Інколи виникають ситуації, що сім’я неповна, в такому випадку дитина залишається сам-на-сам вдома і робить те, що вважає за потрібне, а не те, що треба. Також, якщо буде посилення карантину, це призведе до збільшення кількості хворих, що будуть хворіти і викладачі, які безпосередньо здійснюють навчання. Коли людина захворіє, вона не зможе працювати дистанційно, бо це дуже серйозний вірус. І заміни не завжди можуть бути ефективними, тому що, наприклад, у школі немає великої кількості вчителів з такого предмету, як, скажімо, хімія.
Читайте матеріал за схожою темою: https://mediastudent.online/text/690-iak-zberehty-produktyvnist-v-umovakh-karantynu.html
Авторка: Ірина Горпинчук, студентка 3-Ж курсу
