Ганна Хомік: «Зараз план вакцинації створюють так, щоб вистачило доз для ревакцинації»

Вакцинація проти COVID-19 в Україні розпочалася 24 лютого. Після доставлення перших партій вакцини відбулося розгортання якомога більшої кількості точок і пунктів щеплення по всій Україні.

Усі щеплення є добровільними та безкоштовними, однак за даними МОЗ України станом на сьогодні отримали перший курс вакцини 403 551 людина, тим часом як у сусідній Польщі майже 6 млн громадян, 2 млн з яких, пройшли повну вакцинацію. Зважаючи на календарний план МОЗ, розрахований прищепити понад 14 мільйонів людей до кінця 2021 року, такі низькі українські показники свідчать про неефективність кампанії розповсюдження вакцинації, запровадженої парламентом країни.

Про проблеми пов’язані з масовим щепленням від COVID-19 в Україні ми вирішили поговорити із заступником головного лікаря центру первинної медико-санітарної допомоги №2 міста Біла Церква Ганною Хомік.

– З огляду на тенденцію поширення захворюваності в нашій країні, адже Україна посідає 7 місце у світі та 1-ше в Європі за даними міжнародного сайту Worldometers, чому вакцинуватися від ковід так важливо?

– Усі пандемії подолано шляхом створення колективного імунітету, єдине рішення – вакцинація. Жодна вакцина у світі не дасть стовідсоткової гарантії, що людина не захворіє, але ймовірність хвороби значно менша, ніж у людини, яка не пройшла вакцинацію. Але справжня важливість полягає в тому, що вакцина дає людині гарантію – вона не помре від цієї хвороби.

Дехто вважає, що його здоров’я – це справа винятково особиста, але нині це вже питання загальнонаціональної безпеки. Ніхто не буде примушувати і вводити вакцину силою, але не вакцинована людина може бути носієм ковіду й легко заразити старшу людину чи, наприклад, вагітну жінку.

І, звичайно, ніхто без повного курсу вакцинації не зможе подорожувати за кордон.

– Як формується колективний імунітет?

– Коли 95% населення матиме антитіла до відповідного збудника. Деякі вчені вважають, що навіть 75% дасть можливість його створити. Варто пам’ятати, що навіть якщо набути колективного імунітету в кількох регіонах по всіх країнах, це не захистить людей у всьому світі.

– Чим вакцини від різних виробників відрізняються?

– Це не в останню чергу залежить від країни, яка її розробила. Китайська ConovaVac є експериментальною вакциною, вона хоч і викликає швидку імунну відповідь, водночас створює невелику кількість вироблених антитіл.

CoviShield або Oxford-Astra Zeneca має кращі показники ефективності, проте у деяких людей виникають тромбози венозного синуса.

Є стандарти проведення досліджень будь-яких вакцин, які відбуваються у кілька етапів. Зараз всі випробування проходять дуже швидко, цьому сприяє епідеміологічна ситуація у світі й це насправді дуже впливає на якість будь-якої вакцини, відомої нині. А якщо брати винятково технічний бік запитання, головна відмінність – це спосіб зберігання партій вакцин. А це вже  турбота безпосередньо медичних закладів.

– Яким чином людина може захиститися від COVID-19, поки не має змоги отримати вакцину?

– Усі процедури, які рекомендують лікарі протягом усієї пандемії: дотримання дистанція, мінімізація контактів, уникнення місць скупчення людей, використання засобів індивідуального захисту: маска, антисептики, дотримання правил гігієни. Ці нескладні правила працюють ефективно.

– Відомо, що постачання наступної партії вакцини проти коронавірусу AstraZeneca (CoviShield) до України можуть відкласти «на певний термін», а натомість комітет Верховної Ради з питань охорони здоров’я починає закуповувати китайську вакцину  CoronaVac. Виникає запитання: як правильно здійснювати ревакцинацію, оскільки повторно можна використовувати лише вакцини, які виробляють на одній платформі?

– ВР України розуміє це, ревакцинація справді буде проводитися подібною вакциною, CoviShield – повторна ревакцинація через 90 днів, ConovaVac – через 28 днів. Саме тому зараз створюється таким чином план вакцинації коронаваком, щоб вистачило доз для ревакцинації.

– Чому такий великий інтервал ревакцинації між CoviShield і CoronaVac?

– Тому що ці вакцини абсолютно різні, вироблення антитіл відбувається внаслідок ревакцинації. Доведено дослідниками, що кращий ефект для CoviShield через 90 днів після вакцинації, для ConovaVac – 28 днів.

– Якщо людина не потрапила у пріоритетну групу вакцинації, як вона може отримати свою вакцину?

– Чекати в черзі. Це єдиний варіант. Якщо вам років 30 і ви повністю здоровий, за держкошт зможете вакцинуватися ще не скоро. Записуватися в чергу можна ще з 1 березня.

– У крові хворих на COVID-19 вчені знайшли понад 250 видів антитіл, які організм виробляє, щоб зупинити зараження. Зважаючи на те, що він сам допомагає знешкодити хворобу, дехто з людей, які вже перехворіли на коронавірус, свідомо відмовляються від отримання щеплень. На вашу думку, чи потрібно вакцинуватися тим, хто подолав хворобу?

– Після захворювання людський імунітет завжди нестійкий, а після такого важкого вірусу, як ковід, під час постковідного періоду навіть психіка є нестійкою. Також трапляються випадки повторного інфікування. А нині й досі немає точних показників, як довго зберігається набутий імунітет після ковіду. Тому вакцинація — надійний захист від COVID-19.

– На початку квітня президент заявив, що в Україні потрібно розробити «паспорти вакцинації», як у країнах ЄС, Ізраїлі, Швейцарії та США. Чи видаватимуть ці сертифікати тим, хто пройде повний курс щеплення?

– На сьогодні паспорти вакцинації не затверджені Кабінетом міністрів України. Усі дані про вакцинацію зберігаються в електронній папці пацієнта, яка автоматично генерує дані до Національної служби здоров’я України, Міністерства здоров’я України та інших відомчих органів. Про паспорт поки що не йдеться. Якщо людині потрібно виїхати за кордон або потрібні інші дані про вакцинацію, вона отримає їх від сімейного лікаря за довільної форми.

– Тож, на вашу думку, чи зміниться в подальшому рівень вакцинації за такої кампанії, яка існує нині в Україні?

– Не зміниться. Закупівлі на низькому рівні, черги розподілені, м’яко кажучи, не дуже добре, більшість людей вже перехворіли й вакцинуватися бояться. Плюс інформації про самі вакцини та лабораторії, де їх виготовляють, у ЗМІ мало й вона дуже суперечлива.

Авторка: Дарина Луценко, студентка 3-Ж курсу

Коментарі: