Марʼяна Шевченко: «Людина починає сприймати інших, як щось нереальне»

 

•  Чим небезпечна саме інтернет-залежність, зважаючи на ряд інших залежностей?
•  Найперше, потрібно пояснити, чи є інтернет-залежність психічним розладом або хворобою. Якщо опиратися на медичні критерії Міжнародної класифікації хвороб (МКХ) 10 перегляду або Діагностичного та статистичного керівництва з психічних розладів (DSM-5), розроблене Американською психіатричною асоціацією (APA), – то ні. Проте в цьогорічному 11-му перегляді МКХ, залежність від відеоігор та азартних онлайн-ігор вже внесено як розлад. Тому говоритимемо про інтернет-залежність таку, коли людина має нав’язливе бажання провести час в мережі й не може вплинути на це. Вона самостійно не здатна зменшити час свого перебування в інтернеті. Небезпека полягає в тому, що це не є чимось небезпечним для суспільства. Залежність не порушує юридичні, етичні чи культурні норми для соціуму. Цей вид поведінкової адикції (англ. addiction – набута гостра потреба здійснювати будь-які дії або вживати речовини) не привертає необхідну увагу суспільства. Небезпека для особистості полягає в розмиванні межі між реальним і віртуальним світом. Людина починає сприймати інших, як щось нереальне. У віртуальному світі індивіди можуть втрачати себе біологічно і витісняти свій інстинкт самозбереження. До реальної-реальності ставиться як до віртуальної і непомітно переносити у неї ті правила, які діють в інтернеті. Думають, що вони можуть дати зворотній хід своїм вчинкам. Часто це призводить до того, що в людини порушується регуляторна функція «его» і втрачається зв’язок із реальністю.
•  Які вікові групи більш схильні до інтернет-залежності?
• Найбільш схильними є вікові категорії підлітки та молодь. За статистикою дослідження, яке було проведено серед українських підлітків, стало відомо, що близько 80% мають помірну інтернет-залежність, 10% – сильну, 8% – не відчувають потреби у постійному користуванні інтернету.
•  Які основні причини інтернет-залежності серед молоді, зокрема студентів?
• До причин розвитку залежності від інтернету можна зарахувати базові потреби людини. Потреба виживання. Виживання будь-якої істоти залежить від обережності та інтересу до взаємодії зі світом. Інформація допомагає вижити. Відшукуючи її в мережі, варто бути обережним з вибором джерел. Потрібно дотримуватися інформаційної гігієни та розвивати критичне мислення, аби не набрати зайвої інформації, яка буде викривляти її світогляд. Ще однією потребою людини є її належність до певної групи. Це дає відчуття безпеки та захищеності. Задовольнивши цю потребу, людина може зайняти місце у певному соціумі й впливати на інших людей, що важливо абсолютно для кожного.

Соцмережі багато в чому побудовані на цих потребах. Важливо не потонути в ілюзії соціального життя, яке ми можемо сприймати за частину реальності. Часто люди, які звертаються до мене по консультацію, говорять про те, що оця ідеальна картинка в соцмережах впливає на їхнє сприйняття реального світу. Побачивши в інтернеті картинку успішного-успіху, щасливого життя, люди можуть почати тривожитися, навіть сварити себе. Звинувачувати, що вони не мають такого життя, за яким спостерігають в онлайні. Часто люди забувають, що є зворотна картинка того, як люди прийшли до тієї реальності, яку вони мають.

Ускладнює ситуацію те, що успішні блогери рідко розповідають про труднощі, з якими зіштовхуються. Це часто сприяє зниженню самооцінки інших та підвищує невпевненість у собі. Людина ізолюється від соціуму й втрачає спілкування в реальному світі, яке мала раніше. Ще однією із причин є проблема низького рівня навичок соціальної адаптації та заниженому емоційному інтелекті. Людина, що має труднощі в спілкуванні, занурюється у віртуальний світ, де вона може бути будь-ким, створювати собі образ себе ідеального, той, який вона б хотіла мати в реальному житті. Ще одним важливим критерієм є втеча від проблем реального життя. Людина відкладає нагальні справи, розвиток, а натомість проводить час в мережі. Також проблема підвищеного рівня тривожності дуже впливає на залежність. Люди намагаються втекти від тривоги поринаючи в інтернет і таким чином знижують тривогу, але лише на певний період часу. Важливо працювати над цим, для цього є методи позбавлення від підвищеного рівня тривожності.

•  Як запобігти схильності до перебування в мережі?
•  Профілактувати її. Але при цьому не підходять радикальні методи. Повна відмова від інтернету недоцільна, адже гаджети є важливим інструментом комунікації в сучасному світі, що необхідна для роботи. Якщо відчуваєте, що починаєте втрачати контроль над часом, то є декілька прийомів.

Найперше, це спостерігайте за тим, скільки часу витрачаєте онлайн. Для цього є спеціальні додатки. Визначте, чи шкодить перебування в інтернеті вашому розпорядку дня, часопроводженню, можете звіритися з іншими людьми. Інший прийом – як визначити причину. Запитайте себе:  чому мені краще в інтернеті, аніж в реальному житті? Що я заміняю інтернетом і щоб було б, якби його не існувало? Щоб я робила/-в у реальному житті?

Наступний прийом – це спосіб таймінгу. Для цього можна встановити будильник, якщо ви не можете самостійно контролювати. Намагайтеся зробити своє життя більш цікавим, різноманітним, емоційним. Це допоможе заміниити час, проведений у мережі. Запропонуйте собі альтернативу: прогулянки, спілкування з іншими людьми, хобі. Якщо ви помічаєте надмірне перебування, для того щоб не сприяти формуванню залежності, буде корисно поступово зменшувати свій час. Але в жодному разі без різкої відмови.

•  Як інтернет-залежність впливає на соціальні взаємодії та особисті стосунки молоді?
•  Вона сприяє збідненню кола спілкування людини. Також провокує підвищення тривожності під час соціальної взаємодії, а отже, і до підвищення конфліктності між людьми. Людина, яка забагато часу проводить у мережі, може мати складнощі з побудовою близьких відносин і бути соціально ізольованою, внаслідок чого страждати від самотності. Проблеми, які спричинені інтернет-залежністю можуть серйозно вплинути на соціальні зв’язки.
•  Які підходи та методи лікування ви вважаєте найбільш ефективними для подолання інтернет-залежності?
•  Найбільш ефективним є виявлення усіх причин залежності та  робота над їх усуненням. Також це може бути робота структурування свого часу, над тим, як людина проводить свій день. Як вона змінює часопроведення. Робота з розвитку комунікативних навичок, емоційної грамотності, а також буде корисна робота із тривожністю та страхами. Дуже ефективною є робота  не лише індивідуальна, а і в групах. Об’єднання методів групової та індивідуальної роботи, зроблять процес позбавлення залежності швидшим.
•  Наскільки важливою є підтримка сім’ї у процесі лікування інтернет-залежності? Чи взагалі потрібна вона? Можливо, це навпаки буде шкодити?
•  Підтримка сім’ї, справді, важлива в тих випадках, коли цю підтримку можуть надати якісно і коли сім’я може бути в підтримці послідовною. Тобто коли не лише говорить, що молодець, ти справишся, а й показують свою залученість у процес лікування. Добре, коли родина проводить час разом, виїжджаючи за місто або виходить на прогулянку туди, де не ловить вай-фай. Також дієвими є спільні настільні або активні ігри. Як приклад, можна піти всією родиною в ресторан чи кафе і залишити гаджети вдома. Це хороша підтримка, коли не лише слова, а й дії відповідають тому, що сім’я працює заради однієї мети.
•  Які, на вашу думку, тенденції розвитку інтернет-залежності серед молоді у найближчі роки?
•  Я маю припущення, що ситуація буде розвиватися не на краще. Стрес, зокрема пов’язаний з війною, сприяє тому, що люди все частіше втікають у віртуальний світ. Все ж є віра, що суспільство більш свідоме, і люди покращуватимуть якість свого життя за допомогою урізноманітнення проведення свого часу і, наприклад, роботи над особистісним зростанням.
•  Що, на вашу думку, потрібно змінити на рівні суспільства, щоб ефективніше боротися з цією проблемою?
•  Насамперед на це може впливати сім’я. Батьки можуть запропонувати своїм дітям альтернативні способи проведення часу і не шукати легких шляхів, даючи своїй 2-х річній дитині телефон. Також вони можуть показувати власним прикладом, що можна займатися не менш цікавими справами: читати, гуляти, малювати. Мати хобі, а не лише гортати стрічку соцмереж, адже, як відомо, діти не чують те, що ми говоримо, а бачать наші вчинки. Також важливим впливом на це є школа чи університет. Участь у різних заходах, організація спільного дозвілля – все це допомагає мінімізувати час проводження в інтернеті та допомагає формувати навички правильної структуризації дня.

Підготувала студентка 4-Ж Юлія Гайдук у межах кваліфікаційного проєкту «Висвітлення проблеми інтернет-залежності в студентському онлайн-медіа»

Коментарі: