Школа під сиренами: як війна змінила освіту в Україні

Повномасштабна війна, розв’язана Росією 24 лютого 2022 року, кардинально змінила систему освіти в Україні. Мільйони дітей залишили свої школи, навчання перейшло в онлайн, а вчителі стали не лише викладачами, а й волонтерами, координаторами евакуацій і підтримкою для учнів. Освіта не зупинилася — вона трансформувалася.

Масове закриття шкіл

У березні 2022 року, через початок повномасштабного вторгнення, понад 12 тисяч навчальних закладів по всій Україні були змушені припинити очне навчання. Ця раптова зупинка стала справжнім шоком для освітньої системи країни. Понад 5 мільйонів учнів залишилися без можливості навчатися у звичному форматі, втративши доступ до живого спілкування з вчителями, однокласниками та повноцінного освітнього процесу.

Джерело: “Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи”

Загострення освітнього розриву

Особливо складною була ситуація у тимчасово окупованих та прифронтових регіонах, де доступ до освіти фактично було перекрито. Через бойові дії, загрозу безпеці та обмеження у пересуванні понад 1,5 мільйона дітей не мали можливості регулярно навчатися.

Цей глибокий розрив у освітньому процесі став однією з найбільших гуманітарних проблем країни, адже без доступу до знань неможливо планувати майбутнє.

Попри складні умови воєнного часу, заклади загальної середньої освіти в Україні продовжують працювати в різних форматах. Інфографіка нижче демонструє розподіл форм навчання — очної, змішаної та дистанційної

Гібридне навчання — нова реальність

Інфраструктура безпеки й зв’язку

Станом на кінець 2024 року понад 80% українських шкіл були забезпечені генераторами, що дозволило підтримувати навчальний процес під час відключень електроенергії.

Щодо забезпечення укриттями, офіційні дані свідчать, що лише близько 50% шкіл мають укриття та котельні, що дозволяє продовжувати освітній процес навіть за відключення електроенергії.

Уряд України також виділив значні кошти на забезпечення шкіл необхідними засобами безпеки, включаючи облаштування укриттів та закупівлю генераторів. Зокрема, за кошти освітньої субвенції відтепер можна придбати генератори для шкіл.

Ці заходи спрямовані на забезпечення безперебійного доступу до освіти для учнів навіть у складних умовах, спричинених війною та енергетичною кризою.

Вплив війни на педагогічний склад шкіл: основні причини змін і статистика

Останні дослідження, проведені Державною службою якості освіти України, виявили, що лише у 45% шкіл не відбулося жодних змін у педагогічному складі. Це означає, що в понад половині закладів освіти відбулися суттєві кадрові зміни, спричинені як зовнішніми факторами війни, так і особистими обставинами педагогів. Така ситуація створює додаткові виклики для організації навчального процесу, збереження якості освіти й адаптації учнів до нових умов.

Освіта в евакуації

Станом на 2024 рік, понад 700 тисяч українських дітей, які були змушені покинути країну через війну, навчаються в освітніх закладах Європейського Союзу. Це становить приблизно 78% від загальної кількості шкільного віку українських біженців у ЄС.

Однак повна інтеграція в освітні системи країн перебування залишається викликом. Згідно з даними UNESCO, лише 50% українських учнів відвідують школи виключно в країнах перебування, тоді як 29% поєднують навчання в місцевих школах із дистанційним навчанням за українською програмою, 16% навчаються лише дистанційно за українською програмою, а 6% взагалі не залучені до жодної форми навчання.

Це свідчить про те, що лише половина евакуйованих учнів повністю інтегрувалися в місцеві освітні системи, тоді як інші продовжують навчання за українською програмою або не навчаються взагалі.

Багато українських учнів, які поєднують навчання в місцевих школах із дистанційним навчанням за українською програмою, стикаються з надмірним навантаженням. Понад 25% з них витрачають більше ніж три додаткові години щодня на онлайн-уроки, щоб відповідати вимогам обох освітніх систем.

Основні бар’єри для повної інтеграції включають мовні труднощі, обмежений доступ до ресурсів та бажання зберегти зв’язок з українською освітою. У відповідь на ці виклики країни ЄС запроваджують обов’язкове навчання для українських дітей, надають мовну підтримку, фінансову допомогу та проводять підготовку вчителів для роботи з біженцями.

Психологічний вимір

Війна в Україні суттєво вплинула на психологічний стан дітей та підлітків. Згідно з дослідженням, проведеним аналітичним центром Cedos та дослідницькою агенцією Info Sapiens за підтримки міжнародних організацій, у 2023 році 64% підлітків відчували тривогу, стрес або страх під час навчання.

Для надання підтримки учням у подоланні емоційних викликів, у школах України працюють понад 7 тисяч практичних психологів. Однак забезпечення психологами є нерівномірним: у 2023–2024 навчальному році практичні психологи були наявні у 75% міських шкіл і лише у 40% сільських.

У відповідь на ці виклики, в освітніх програмах впроваджуються нові предмети та тренінги, спрямовані на розвиток емоційної грамотності. Зокрема, уроки з елементами тренінгу на тему «Емоційна грамотність як показник психічного здоров’я особистості» допомагають учням розпізнавати та розуміти свої емоції, керувати ними, а також розпізнавати емоції інших і вміти їм співпереживати.

Крім того, у школах проводяться заняття, спрямовані на формування життєвих компетентностей здобувачів освіти з набуття ними практичних навичок безпеки життєдіяльності, зокрема у період воєнного стану.

Ці заходи спрямовані на забезпечення психологічної безпеки учасників освітнього процесу та формування у них навичок емоційної грамотності, що є особливо важливим у нинішніх умовах.

Тестування, цифровізація, нерівність

У 2023 році в Україні замість традиційного ЗНО було впроваджено Національний мультипредметний тест (НМТ), який склали понад 187 тисяч учасників, з них понад 19 тисяч — за кордоном у 40 містах Європи.

Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» стала ключовим інструментом дистанційного навчання, об’єднавши користувачів зі 134 країн світу, включаючи Україну, Польщу, Німеччину, Чехію та США.

Проте, проблема цифрової нерівності залишається актуальною. Для подолання цих викликів з 2022 року було розподілено понад 260 тисяч цифрових пристроїв серед учнів і вчителів, а також створено понад 300 цифрових освітніх центрів, які надають доступ до пристроїв, високошвидкісного Інтернету, навчальних матеріалів і психологічної підтримки.

Погляд у майбутнє

Ключові напрямки розвитку освіти в Україні:

• Розширення автономії шкіл, щоб вони могли оперативно адаптуватися до змін;
• Запровадження кризостійких моделей навчання, здатних працювати навіть під час надзвичайних ситуацій;
• Посилення інклюзії та цифрових сервісів, що роблять освіту доступнішою для всіх;
  
• Орієнтація навчання на відновлення країни, формування навичок і цінностей, необхідних для побудови майбутнього.

Висновок

Війна стала точкою зламу для української освіти, але водночас — точкою її росту. Навчальні заклади перетворилися на осередки сили, стійкості та надії. Освіта тепер — не лише про знання, а й про виживання, згуртованість і майбутнє нашої країни.

Підготував студент 2-Ж Іщенко Артем

(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

Коментарі: