Категорія: Графіка

  • Лайфхаки про улюблених мопсів

    Лайфхаки про улюблених мопсів

    https://prezi.com/view/K11LAxYto12kRiX0Pmkz/

    Авторка:Ангеліна Марущак, 2-PR, курс “Цифрові медіа”

  • Hostel Grand Tour

    Hostel Grand Tour

    Хочу показати вам неймовірно талановитих людей. Геніальні тексти, потужний голос, харизма. Ідеальний мікс. Дещо специфічний стиль тож на колір та смак, як говорять.

    https://prezi.com/view/Kp1mF6qHHoMLE9V3fTQT/

    ️ Інтерактивна презентація Софії Пастушенко, 2-PR, курс “Цифрові медіа”

  • Digital-тренди 2020

    Digital-тренди 2020

    https://prezi.com/p/50czt0jwmrch/2020/?present=1

    Авторка: Ангеліни Лисак, 2-PR, курс “Цифрові медіа”

  • Масштабні катастрофи літаків українських авіаліній

    Масштабні катастрофи літаків українських авіаліній

    Наймасштабнішими надзвичайними ситуаціями справедливо вважають катастрофи літаків. До вашої уваги добірка найрезонансніших катастроф літаків українських авіаліній.

    Падіння Як-42 під Салоніками (1997 рік)

    17 грудня 1997 року поблизу грецького міста Салоніки розбився український літак Як-42 компанії «Аеросвіт», унаслідок чого загинули всі 70 осіб, які перебували на борту (серед них п’ятеро дітей і вісім членів екіпажу).

    Спочатку рейс за маршрутом Київ−Салоніки виконував літак Boeing 737, однак через технічні причини він був замінений на Як-42 (реєстраційний номер UR-42 334) під час проміжної зупинки в Одесі.

    Заходження на посадку в грецький аеропорт відбувалося вночі за хмарної погоди, і літак українських авіаліній відхилився від початкової схеми посадки. Через втрату орієнтації в повітряному просторі й неможливість скорегувати схему польоту диспетчером (в аеропорту не було радіолокатора) Як-42 врізався в гору Пента-Пігадія. Уламки літака виявили лише через три дні.

    Відповідальна за розслідування аварії комісія назвала такі причини катастрофи: неправильне заходження на посадку, невикористання екіпажем усіх можливостей обладнання для визначення свого розташування в небі, неповідомлення диспетчерові про втрату орієнтації в авіапросторі та ін.

    Два диспетчери Салоніцького аеропорту були засуджені до п’яти років в’язниці за порушення правил роботи й ненавмисне вбивство.

    Авіатрагедія українського Ан-140 в Ірані (2002 рік)

    23 грудня 2002 року літак Ан-140 української авіакомпанії «Аероміст – Харків» зазнав аварії біля іранського селища Баграбад. За різними даними, у катастрофі загинуло від 44 до 48 осіб, разом із 6 членами екіпажу. Усі вони були громадянами України та Росії. Серед загиблих – одна 7-річна дитина.

    Майже всі пасажири рейсу були співробітниками Харківського авіаційного заводу, також на борту були представники компаній «Антонов», «Рубін», «Авіоніка», «Аеросила» й «Інтерамі».

    Літак АН-140 з бортовим номером UR14003 виконував рейс Харків–Трабзон (Туреччина) − Ісфахан (Іран), де авіаінженери повинні були взяти участь у церемонії першого офіційного польоту літака ірансько-української виробництва Iran-140.

    Причиною аварії, яка сталася за 70 кілометрів на захід від пункту призначення, уважають те, що пілоти не впоралися з керуванням через погану видимість і врізалися в скелю.

    Катастрофа Як-42 в Туреччині (2003 рік)

    26 травня 2003 року поблизу турецького Трабзона розбився літак Українських середземноморських авіаліній (UM Airlines), унаслідок чого загинуло 12 українців, 62 іспанці й 1 білорус.

    Літак Як-42Д (реєстраційний номер UR-42 352) виконував рейс Кабул (Афганістан) – Бішкек (Киргизстан) – Трабзон (Туреччина) – Сарагоса (Іспанія). На борту перебувало 75 осіб, серед яких 40 іспанських військовослужбовців та один член воєнізованої поліції, які перебували в складі контингенту НАТО в Афганістані. 12 українців були членами двох змінних екіпажів (по 6 осіб), а один громадянин Білорусі − флайтменеджером.

    Літак зіткнувся зі схилом гори за 30 кілометрів від турецького міста Трабзон.

    У ході розслідування були названі такі можливі причини катастрофи: втома членів екіпажу, відсутність перевірки техніки перед вильотом, ненадання екіпажу достатніх відомостей про аеропорт Трабзона, нестача пального, брак досвіду польотів у непростих погодних умовах.

    Падіння Ан-12 в Алжирі (2014 рік)

    30 серпня 2014 року за 10 кілометрів від аеропорту «Таманрассет» (Алжир) зазнав аварії український літак Ан-12. Унаслідок трагедії загинули всі 7 членів екіпажу.

    Офіційна причина авіатрагедії досі невідома. Літак виробництва ДП Антонов перевозив нафтове обладнання з шотландського Глазго до Екваторіальної Гвінеї із зупинкою в Алжирі. Місцеві ЗМІ повідомляли, що причиною його падіння була технічна зупинка двигуна.

    Авіатрагедія пасажирського літака Boeing 737 в Ірані (2020 рік)

    8 січня в небі над іранським Тегераном розбився український пасажирський літак Boeing 737–800 компанії МАУ, що прямував до Києва. Незабаром після зльоту він пішов у піке й розбився, усі 177 осіб на борту загинули. Це стало найбільшою трагедією за участю цивільної авіації в історії незалежної України.

    9 січня експертна група та пошуково-рятувальна команда ДСНС України вирушили до Ірану для надання допомоги в пошуковій операції. Уранці 11 січня Іран офіційно заявив, що літак МАУ під Тегераном збила ракета «земля-повітря».

    14 січня пошукова команда ДСНС завершила свою роботу на місці катастрофи українського Боїнга в Ісламській Республіці Іран та повернулася в Україну. Прес-служба ДСНС України повідомила, що на місці трагедії українського літака рейсу PS752 працювало 15 українських рятувальників.

    Автор: Ярослав Нестеренко

  • Як уникнути пожежі через дитячі розваги?

    Як уникнути пожежі через дитячі розваги?

    Усім відомо про велику любов дітей до вогню. За повідомленнями рятувальників, відсоток пожеж, які виникають від так званих дитячих пустощів із вогнем, стабільно високий, і часто наслідки цих пожеж трагічні. Найчастіше діти граються з сірниками, розводять багаття чи запалюють петарди. Найпоширенішими місцями для ігор є квартири, горища, двори, сходові майданчики, підвали.

    Часто батькам доводиться залишати дітей удома самих, а потім – викликати пожежників. Причини вельми прості: дорослі залишають у доступних місцях сірники, запальнички або опалювальні електроприлади, іноді забувають їх вимкнути. Якщо діти надумають відчинити дверцята грубки, де горять дрова чи вугілля, то палаючі головешки або іскри можуть випасти на підлогу. Пустощі малюків із, здавалося б, нешкідливими електроопалювальними приладами теж можуть довести до біди.

    Дитячі ігри, неуважність і необережність іноді є причиною падіння палаючої свічки,гасової лампи або розпеченої праски, кип’ятильника. Причому, наслідуючи дорослих, діти використовують не тільки сірники, запальнички, курильні трубки, а й праски, кип’ятильники та інші небезпечні прилади.

    У зимовий період дуже популярні різні піротехнічні вироби: бенгальські вогні, петарди. Їх нерідко купують, як і ялинкові електрогірлянди, у сумнівних виробників, які гарантують якість виробів і їхню безпеку тільки на словах. Під час використання навіть сертифікованих виробів часто сам споживач (доросла людина) не дотримується правил безпеки. А що вже говорити про дітей, захоплених передчуттям забави і самого процесу.

    Перед тим як залишити дітей вдома самих на період зимових канікул, обов’язково проведіть із ними роз’яснювальну роботу. На видному місці необхідно залишити номери телефонів екстрених служб, батьків, решту контактів, куди дитина зможе зателефонувати в разі загрозливої ситуації.

    Сірники, запальнички, легкозаймисті речовини треба сховати у недоступному для малечі місці та пояснити, що ігри з ними призводять до трагічних наслідків. Дітям варто повідомити, що,коли вони самі вдома,їм заборонено користуватися електроприладами, газовими плитами без особливої потреби, адже через власну неуважність діти можуть залишити їх увімкненими, а це своєю чергою спричинить пожежу.

    Дотримання основних правил безпечної поведінки допоможе уникнути неприємностей та дасть змогу гарно провести вільний час!

    Автор: Ярослав Нестеренко