У більшості людей виникає тривога, а це приблизно 40,7 % та страх 17,9 % внаслідок повномасштабної війни в Україні,- про це повідомляє ІА «Укрінформ».
Про те, які причини виникнення страху та тривоги саме в студентів та, як із ними боротися, ми вирішили поспілкуватися з психологом Тетяною Онищенко.
— Добрий день, пані Тетяно. Я рада, що ви готові допомогти мені.
— Добрий день. Завжди з радістю.
— Чи змінилася ваша робота з початком повномасштабної війни в Україні?
— Звісно, змінилася. Повністю змінився графік та умови роботи. Я почала давати консультації людям не онлайн та не офлайн, а за допомогою телефону. Одночасно психологи і клієнти вчилися. Психологи надавати правильну допомогу, а клієнти її приймати.Проходили вебінари за ізраїльськими або американськими програмами, де психологи з Польщі давали термінові семінари саме по правильній підтримці людей під час воєнного часу. Це все та багато іншого навчало нас, підіймало на новий рівень. Також я маю нові навички, нових клієнтів, і тому моя професія змінилася внаслідок війни в Україні.
-Що породжує виникненню страху та тривоги в студентів під час війни?
— Я вважаю, що страх та тривога виникає в студентів саме під час війни через нестабільність, незрозумілість та відсутність мотивації. Немає мотивації, тому що зовнішній світ не дає ніяких гарантій та не зрозуміло, для чого прикладати зусилля. Також немає стабільності, наприклад, відключення світла, інтернету, повітряні тривоги. Саме в цей час людина знаходиться в хаусі і вона не буде продуктивною. Якщо говорити про студентів, то в них немає опори на реальність. А також у студентів різні обставини, хтось має опору в сім’ї, хтось у зовнішньому світі, хтось приїхав із зони бойових дій. У когось є підтримка в сім’ї, а в когось її немає. Це все відображається на ресурсах, які є в людини. Студенти — не діти, але і -не дорослі. Інколи буває таке, що студент не визначився, він немає мотивації вчитися та здобувати професію. Він не бачить результату, саме тоді він впадає в тривожність та в сумніви. У нього з’являються негативні думки, які завжди в його голові. «Я все роблю без результату, без сенсу»,- такі думки виникають у студента. Також у людини з’являється екзистенційна криза(стан тривоги та внутрішнього конфлікту). Це коли людина, наприклад, йде в бомбосховище, або ж вимикають світло чи чує негативні новини. Це все породжує в людини «безглуздість дії».
— Чим стан студентів, під час війни, відрізняється від дорослих?
— Дорослі мають відповідальність та схему дій. Хоча вони також можуть губитися, коли втрачають житло, роботу, кудись виїжджають. Це все руйнує наші опори. Студент- це молода людина, яка має багато внутрішнього ресурсу та жагу до життя. «Мортідо» — це тенденція до смерті. «Ліпідо» — це жага до життя. Якщо в студента є ця жага до життя, тоді він буде добиватися всього та цікавитися життям. Дуже важливо, який ресурс має людина в цей момент. Чи вона має стосунки, сім’ю або фізичну чи фінансову опору.
— Яка вікова категорія може краще подолати страх та тривогу?
— У всіх вікових категоріях може виникати страх та тривога. Це все залежить від того, який досвід у людини, які в неї захисні механізми та, як вона чинить опір. Дитяча психіка менш сформована. Підліткова психіка має гормональні зміни. Дорослі люди не завжди стійкі, як молоде покоління. Не мою думку, чим здоровіша фізично та морально людина, тим вона краще проживає процеси страху та тривоги.
— Чим загрожують ці емоції?
— Стани тривоги, страху, панічні атаки — це все дія стресу, обумовлена гормональною системою. Під час небезпеки наш організм виділяє гормони стресу, адреналін, який перетворюється в кортизол(гормон стресу). Це перетворення відбувається, аби ми мали змогу себе врятувати. «Бий, біжи, замри» — це реакція на стрес.
Якщо ми себе не рятуємо та не робимо, якісь дії аби покращити умови життя, наприклад, не волонтеримо, не робимо те, що нам допомагає в зовнішньому світі, страждаємо від думок про небезпечний та страшний світ, тоді ми поринаємо в кортизол. Гормон кортизолу надмірно впливає на весь організм. Він перенасичується і стає стресом. Кортизол впливає на всю гормональну систему фізично, тоді людина втрачає здоров’я, сон, починає тривожитись та нервуватись. Тоді нас усе це дратує та турбує і ми стаємо не продуктивними. Ці всі стани впливають на нас фізично, змінюється структура головного мозку й це все не можна подолати самотужки, тому дуже важливо із цим станом вчасно впоратися.
— Як людина може подолати страх та тривогу?
— Людина може подолати страх та тривогу, якщо це не надмірний розлад та все лише починається. Особа може подолати ці емоції вправами самодопомоги, наприклад, диханням, прогулянками, переключенням уваги та думок, заняттями спорту. Потрібно концентруватися на своїх думках. Негативні думки потрібно відслідковувати, помічати та зупиняти. Треба завжди запитувати себе:«Як це все на мене впливає? Чи справді це все для мене важливе? Чи я зараз думаю про те, що може статися? Чи мої думки реальні?». Дуже важливо тримати своє фізичне тіло в розпорядку, тому що рутинна робота нас підтримує. Щоденні справи, турбота про себе, про своє тіло дає нам опору в нормальному житті. Також треба турбуватися про їжу, яку ми куштуємо, про сон, простір, стабільність. Це все дуже важливо, тому що воно нас тримає в «позитивному ключі». Думки також відіграють велике значення в нашому житті. Якщо ми думаємо про погане тіло — воно хворіє. Якщо про позитивне тіло-тоді людина себе почуває дуже добре. Лінгвістичне програмування дає гарну позицію, що якщо ми згорблені, сутулі, тоді ми одразу переходимо в негативні думки. Якщо ми розправляєм плечі, піднімаємо голову, дихаємо на повні груди, тоді ми одразу переходимо в інше русло у своїх відчуттях.
— З якими симптомами частіше до вас проходять люди на сеанс?
— Всі звертаються з особистими питаннями та проблемами, з якими не можуть справитися, але вони обумовлені зовнішніми факторами. Дитячі травми, травми покинутості, відверженості, травми зради — це все підсилюється зовнішнім світом. Кожна людина, яка приходить із певним запитом має «коріння» проблеми, тобто із чого все почалося. Найчастіший запит зараз — це нестабільність, тривожність та страх, тому бережіть своє фізичне, психологічне здоров’я та турбуйтеся про звичайні речі, вони дадуть стабільність у великому світі.
Автор: студентка 2-Ж Ангеліна Зерніченко
