Українська народна казка «Іван-Побиван»
Читає Дарина Зінченко, студентка ОП “Видавничий бізнес, і сучасні комунікативні технології”

Українська народна казка «Іван-Побиван»
Читає Дарина Зінченко, студентка ОП “Видавничий бізнес, і сучасні комунікативні технології”

Постравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це психологічний стан, який найчастіше асоціюється з ветеранами війни. Але жахіття бойових дій вражає не лише військових, але і багатьох цивільних осіб, які є свідками або жертвами війни.
Детальніше про ПТСР, його симптоми та лікування, а також про можливість підтримки тих, хто страждає від ПТСР, розповіла психологиня-практик, кандидатка психологічних наук та доцентка кафедри теоретичної і консультативної психології УДУ ім. М. Драгоманова Дарія Отич.
Посттравматичний стресовий розлад — це одна з реакцій людини на пережиту травму або травматичний досвід. І досвід цей настільки складний, що асимілювати його надзвичайно важко. Насилля, загибель близьких, руйнування домівок, зміна звичного способу життя — все це може спричинити розвиток ПТСР.
Війна це, власне, травма, яка загрожує виживанню людини. І те, що ми бачимо кожен день, ми сприймаємо надзвичайно серйозно. Та інформація, з якою ми зустрічаємося щодня, травмує людину. І потім з нею щось потрібно робити, якось пережити. В процесі переживання цих емоцій організм виробляє гормони стресу. Він починає активізуватися та діяти, щоб вижити.

Не у всіх точно. За даними американських науковців та психологів, приблизно у 15 % осіб буде посттравматичних стресовий розлад по закінченню війни.

Як розповідає психологиня, симптоми можуть бути різними і вони виявляються на різних стадіях. Серед них:
Крім того, мова йде й про типові реакції на стрес такі як:
Є ще один симптом ПТСР, про який починають говорити лише зараз: українці, які залишилися в Україні, часто починають адаптуватися і стають нечутливими. Це виявляється в ігноруванні обстрілів, повітряних тривог, новин, оскільки з часом страх зменшується і людина адаптується до нових умов життя.
Зазвичай, у випадку ПТСР, його повинні лікувати психіатри і зараз багато можливостей надання та отримання допомоги. На щастя, після 24 лютого з’явилося багато центрів, куди будь-хто може звернутися за допомогою.

Перший етап лікування — це перша психологічна допомога. Вона може здійснюватися не лише психологами, а й будь-ким. Інформація про те, як її надавати, зараз дуже популярна в інтернеті, в тому числі й на названих сайтах, де з нею може ознайомитися будь-хто. Перша психологічна допомога є доцільною в перші десять днів. І чим швидше вона була надана — тим краще. Найкращий варіант, коли людина, яка пережила травматичну події і з нею повзаємодіяли до того, як вона лягла спати. Ця допомога буде найефективнішою.
Якщо ми бачимо, що пройшов певний час, а людина не справляється, то далі з нею має працювати кризовий психолог — це спеціально навчений спеціаліст, який вміє працювати з такими клієнтами.
Такі фахівці допомагають розв’язувати конкретні життєві питання, сприяють відновленню саморегуляції, підтримують клієнта, але зазвичай на тому рівні, на якому він готовий, не глибше. Лікування повинно відбуватися природно для людини, щоб запустити її здатність до самостійного зцілення.
Крім того, ефективними є групові зустрічі, коли люди, які пережили травматичну подію, зустрічаються разом і комунікують між собою.
Немає оптимального розв’язання цього питання. Якщо людина не хоче нічого змінювати — це її право. Якщо вона не хоче йти до спеціаліста — це її вибір і ми маємо його поважати.
Якщо ми бачимо, що людина потребує допомоги, то не потрібно кричати, що вона ненормальна і їй треба до психіатра. Це точно не сприяє ні спілкуванню, ні розумінню, ні якомусь прагненню людини контактувати з іншими.
Але ми можемо сказати, що ми турбуємося про неї та пояснити, що якщо їй потрібна допомога, ми готові посприяти в цьому. Та в жодному разі не потрібно наполягати. А вона вже обирає, потрібне їй лікування чи ні.
Авторка: Діана Просяник, студентка 4-Ж курсу

Виконання функційних обов’язків головного редактора корпоративного сайту ННІ УФСК здійснювалося на постійній основі протягом трьох років.
Робота над проєктом була організована таким чином, щоб вебсайт міг підвищувати імідж, зміцнювати репутацію інституту, викликати довіру й додавати лояльності користувачів, адже аудиторія здатна більше довіряти тим навчальним закладам, у яких є свій бренд, а також зручний і сучасний корпоративний сайт.
Кваліфікаційний проєкт студентки 4-ВБ курсу Ліни Костенко

Українська народна казка «Кирило Кожум‘яка»
Читає Дарина Зінченко, студентка ОП “Видавничий бізнес, і сучасні комунікативні технології”

Книга “МИ. ВДОМА.” висвітлює теперішній біль України, як її діти мужньо виборюють кожен клаптик землі з лап “сусіда”.
Збірка віршів має на меті посилення патріотичної позиції серед українців. Авторка з Харківщини розповідає про її хоробрих земляків, і тих, хто зрадив Батьківщину. Про чарівну природу українського лісостепу: гори, поля, гаї. Волонтерів і Збройні сили України — завдяки кому ми сьогодні існуємо.
Особливістю збірки є ілюстрації, створені авторкою, а також обкладинка, яка передає перехід від мирного життя нашої країни до боротьби сьогодення.
Аудиторія, на яку орієнтується видання — українці, від дитини до дорослого.
Приємного читання і Слава Україні!
Авторка збірки — Юлія Капуш, студентка ОП “Видавничий бізнес і сучасні комунікативні технології”

Лонгрид для кваліфікаційної робити.
Чи на часі гумор, коли війна та як це може нам допомогти. З’ясовуємо разом.
Авторка: Аліна Косменюк, студентка 4-Ж курсу
Наукова керівниця: Олена Цапок

Українська народна казка «Чарівний кінь»
Читає Дарина Зінченко, студентка ОП “Видавничий бізнес, і сучасні комунікативні технології”

Читаєте дослідження студентки 4-Ж курсу ОП “Журналістика” Аліни Косменюк

Абітурієнти та вступники починають жити новим життям та отримують статус студента. Але не усі знають, що на них чекає і до чого готуватися, сьогодні ми про це поговорили разом із Литвин Лізою, будьте готові до всього! Гарного прослуховування!
Автор: Голубнича Катерина
Керівник: Олена Цапок

Багато першокурсників бояться та не хочуть бути частиною студентської ради, адже бояться відповідальності та не знають що це, саме тому в програмі Подкаст.Student з Ольгою Кропивою ми обговоримо усі алюси та мінуси студради.
Гарного прослуховування!
Автор: Голубнича Катерина
Керівник: Олена Цапок

Рекордне зростання видавничої сфери відбулося на початку 2022 року. Продаж книг збільшився у три-чотири рази завдяки єПідтримці. Нестача паперу та високий попит на книжки стали головними проблемами цього періоду.

Найпопулярніші твори не встигали друкуватися, а новинки швидко розкуповувалися. Така ситуація на ринку була незвичною, адже книг не вистачало.
Втім, минулорічні успіхи повністю затьмарили реалії довготривалої війни.

На цій майндмеп ви зможете побачити наслідки російських обстрілів культурних об’єктів, які книги вибирають читати українці під час війни та чому електронні книги замінюють паперові.
https://atlas.mindmup.com/intoku/map/index.html
Підготувала студентка-магістрантка ОП “Медіакомунікації” Дарія Прудіус

Work-life balance – це одна з тих загадкових фраз, яку всі вимовляють, але жоден смертний не здатний розкрити її справжнє значення. Особливо медійники, які працюють 24/7, пишучи про все, що відбувається у світі. Чи можна знайти час на себе, коли новини не сплять? Чи можна не зламатися під тиском дедлайнів, конкуренції та тролів? Ми могли б розглянути ці питання серйозно, але чому б не насолодитися невеликою саркастичною презентацією, особливо під час постійних повітряних тривог.

У цій презентації побачите прості кроки до збереження реального життя із постійними планами статей в голові, чим відрізняється дистанційна робота від офісної та зможете вибрати собі власну акулу від DALL-E.
https://prezi.com/i/0xpte41e5sgy/
А ще дізнаєтеся, чому у професії ви полюбите каву та чорний гумор (раптом ще ні).

Підготувала студентка-магістрантка ОП “Медіакомунікації” Дарія Прудіус