У межах курсу “Соціологія масової комунікації” під керівництвом Наталії Ковтун студентка 4-Ж Ангеліна Бородай виконала контент-аналіз новинних публікацій E³UDRES². Дослідження спрямоване на вивчення тематичної структури, типів контенту та особливостей інформаційної подачі матеріалів, що публікуються на офіційному сайті альянсу.
У роботі проаналізовано 27 публікацій за період з 22 січня до 21 травня 2026 року, які відображають основні напрями діяльності альянсу, зокрема студентську мобільність, інноваційні проєкти, освітні ініціативи та міжнародну співпрацю. Особливу увагу приділено визначенню домінуючих тем та характеру інформаційної комунікації.
Отримані результати дозволяють оцінити особливості формування інформаційного контенту організації та визначити пріоритети, які відображаються в її публічній комунікації в європейському освітньому просторі.
Станом на другу половину 2025 року сума екологічних збитків, завданих Україні внаслідок російської агресії, сягнула безпрецедентної позначки у 108 мільярдів євро, а кількість зафіксованих злочинів проти довкілля перевищила 6000 випадків. Поки міжнародні дипломати на конференціях у Римі та Гельсінкі обговорюють стратегії «зеленого відновлення», українські екологи б’ють на сполох: масштаби руйнувань від масової загибелі дельфінів у Чорному морі до токсичного забруднення ґрунтів важкими металами перетворили Україну на епіцентр найбільшої екологічної катастрофи в Європі з часів Другої світової війни. За даними Державної екологічної інспекції, війна трансформувала ландшафт України у зону екологічного лиха. Найбільшого удару зазнали земельні ресурси та атмосферне повітря. Лише забруднення ґрунтів оцінюється у 1,29 трлн грн, а шкода повітрю від пожеж на нафтобазах та вибухів снарядів сягнула 967 млрд грн. Однак цифри не здатні повною мірою передати глибину кризи. Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час міжнародної конференції наголосила на глобальному вимірі проблеми.
«Збитки довкіллю від війни вже сягають 108 млрд євро. Масштаб цього терору робить питання захисту довкілля не просто питанням якості життя. Це питання безпеки всього континенту», заявила Світлана Гринчук.
2024 рік став рекордним за втратою лісового фонду. Внаслідок бойових дій вогнем було знищено 965 тисяч гектарів лісу це вдвічі більше, ніж площа всіх лісових пожеж у країнах ЄС за той самий період. Окремою трагедією став підрив греблі Каховської ГЕС, який екологи кваліфікують як акт екоциду. Осушення гігантського водосховища оголило дно, насичене токсичними відкладами промислової епохи. Науковці, які проводили польові дослідження на місці катастрофи, фіксують критичні показники забруднення.
«Грунти дна водосховища є дуже токсичними. Ми провели хімічний аналіз, який показав високий вміст важких металів. Наприклад, рівень міді перевищує допустимі норми у 2-4 рази, кадмію у 8 разів. Це створює серйозні екологічні небезпеки», — коментує ситуацію доктор біологічних наук, професор Херсонського державного університету Іван Мойсієнко
На сьогодні потенційно замінованими залишаються близько 137 000 квадратних кілометрів української землі. Уряд працює над гуманітарним розмінуванням,залучаючи міжнародну допомогу, проте повне очищення територій може тривати десятки років. Україна вже зробила важливий юридичний крок, ратифікувавши Римський статут, що відкриває шлях до притягнення агресора до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді за воєнні злочини, які завдають «довгострокової та серйозної шкоди навколишньому середовищу». Відновлення ж зруйнованих екосистем стане одним із наймасштабніших екологічних проєктіву світовій історії.
Коли пролітає ракета або дрон, коли десь за містом здіймається чорний стовп диму — перша реакція у багатьох із нас одна: чи всі живі, чи не зачепило нікого з близьких. Далі — нервово гортаєш стрічку новин, знову і знову. Але що відбувається після? Що лишається в повітрі, яким ми дихаємо?
Уявіть, типовий день після обстрілу. Ви виходите з дому: небо сіре, повітря ніби важке. У легені щось тисне, очі сльозяться. Але це ж просто весна, пил, волога… правда? А може, це частинки горілої нафти, залишки вибухових речовин чи продукти згоряння пластмаси з розбитого складу?
Ми не звикли ставити собі це запитання. Бо війна навчила нас виживати швидко: головне — втекти, сховатися, перевірити новини. Але ось про те, чим ми дихаємо після кожного прильоту — говорять менше. Тим часом дослідження та супутникові знімки показують: повітря в українських містах після ворожих атак змінюється. І далеко не в кращий бік.
Ми вирішили розібратися, як саме впливають вибухи, пожежі на інфраструктури, атаки на нафтобази, склади хімікатів та заводи — на повітря у великих містах. Які речовини потрапляють у наші легені разом із задушливим димом. І чи є в нас шанс захиститися.
Цей матеріал — не для того, щоб налякати, а щоб дати знання, бо розуміння — перший крок до безпеки.
Повітря після вибухів: невидима загроза для здоров’я
Після кожного обстрілу чи пожежі внаслідок атаки в повітря потрапляють токсичні речовини — від дрібнодисперсного пилу до продуктів згоряння нафти, пластику та хімікатів. Ці забруднювачі не лише погіршують якість повітря, а й мають серйозні наслідки для фізичного та психічного здоров’я населення.
Вплив на фізичне здоров’я
Респіраторні та серцево-судинні захворювання: Забруднення повітря дрібнодисперсними частинками (PM2.5) та іншими токсичними речовинами може призводити до розвитку хронічних респіраторних захворювань, серцево-судинних хвороб та навіть раку легенів. Діти особливо вразливі до забруднення повітря, що може впливати на їхній нейророзвиток, когнітивні здібності та сприяти розвитку астми.
Вплив на психічне здоров’я Дослідження показують, що тривале перебування в умовах забрудненого повітря пов’язане з підвищеним ризиком розвитку депресії, тривожних розладів та інших психічних захворювань. Забруднення повітря може впливати на когнітивні функції, спричиняючи зниження пам’яті, уваги та інших розумових здібностей, особливо у дітей та літніх людей.
Під час війни екологічні аспекти часто залишаються поза увагою. Однак руйнування інфраструктури, пожежі на нафтобазах та заводах призводять до викиду великої кількості токсичних речовин у повітря, що має довготривалі наслідки для здоров’я населення та довкілля.
Що ми дихаємо: загальні дані про стан повітря в містах України до і після 2022 року
Оцінка якості повітря в українських містах до та після 2022 року демонструє значні зміни, зумовлені військовими діями, промисловими аваріями та змінами в інфраструктурі. Нижче наведено порівняльну таблицю середніх індексів якості повітря (AQI) та індексів забруднення атмосфери (ІЗА) для п’яти великих міст України: Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя та Львова.
Ключові спостереження
Київ: У 2022 році повітря було чистим 88% часу, що свідчить про покращення якості повітря порівняно з попередніми роками. ЭкоПолитика
Харків: Попри військові дії, рівень забруднення залишався стабільним, що може бути пов’язано зі зменшенням промислової активності.
Дніпро: Залишається одним із найбільш забруднених міст України, з високим ІЗА, що свідчить про значне промислове навантаження. Скільки-скільки?
Запоріжжя: Рівень забруднення залишається високим, зокрема через промислові підприємства та вплив військових дій.
Львів: У 2023 році лише протягом 76% часу повітря залишалося чистим, що є гіршим показником порівняно з іншими великими містами України. LVIV.MEDIA
Як війна забруднює повітря?
Війна в Україні призвела до численних інцидентів, що спричинили значне забруднення повітря. Основними джерелами забруднення стали вибухи, пожежі на нафтобазах, знищення заводів та інфраструктури, а також викиди токсичних речовин.
Вибухи та пожежі
Пожежа на нафтобазі під Васильковом (2015 рік): У червні 2015 року на нафтобазі “БРСМ-Нафта” у Васильківському районі Київської області сталася масштабна пожежа, яка охопила кілька резервуарів з пальним. Вогонь не вдалося погасити протягом кількох діб, і пожежа стала однією з найбільших за останні 50 років в Україні. Вибухи та тривалі горіння сприяли викиду значної кількості токсичних речовин у повітря, що могло вплинути на якість повітря в регіоні. 24 Канал+5ТСН.ua+5ТСН.ua+5ipress.ua
Обстріли “Азовсталі” та хімічних заводів: Протягом війни російські війська обстрілювали промислові об’єкти, зокрема хімічні підприємства. Наприклад, обстріл хімічного заводу “Азот” на Луганщині не призвів до викидів хімічних речовин у навколишнє середовище, оскільки бомбосховище підприємства вціліло. zmist.org+224 Канал+2APNEWS.COM.UA+2
Знищення заводів та інфраструктури
Внаслідок бойових дій було зруйновано численні промислові підприємства та інфраструктурні об’єкти, що призвело до викиду токсичних речовин у повітря. Це включає викиди кислот, важких металів та інших шкідливих сполук, що погіршують якість повітря та можуть мати негативний вплив на здоров’я населення. Українська правда
Викиди важких металів і токсичних речовин
Під час обстрілів та вибухів на хімічних підприємствах відбуваються викиди важких металів та токсичних хімічних сполук, таких як оксид азоту, аміак, хлор, синильна кислота, сірчистий газ, сірководень. Ці речовини можуть спричиняти серйозні порушення здоров’я, зокрема подразнення дихальних шляхів, очей та шкіри, а також впливати на центральну нервову систему. bd-rda.od.gov.ua+1poda.gov.ua+1
Приклади конкретних інцидентів:
Пожежа на нафтобазі під Києвом: Масштабна пожежа на нафтобазі “БРСМ-Нафта” у Васильківському районі Київської області стала однією з найбільших за останні 50 років в Україні. Вибухи та тривалі горіння сприяли викиду значної кількості токсичних речовин у повітря. Дзеркало тижня+3ТСН.ua+3ipress.ua+3
Обстріл хімічного заводу “Азот”: Обстріл хімічного заводу “Азот” на Луганщині не призвів до викидів хімічних речовин у навколишнє середовище, оскільки бомбосховище підприємства вціліло. zmist.org+224 Канал+2APNEWS.COM.UA+2
Викид токсичних речовин у Криму: У 2018 році в окупованому Криму під час навчань російських військових стався викид хімічних речовин через обстріл відстійників відходів титанового та содового заводів. Це спричинило екологічну катастрофу в регіоні. Радіо Свобода+1ТСН.ua
Реакція систем моніторингу: хто вимірює повітря і як це працює
Є два сервіси у яких можна промоніторити стан повітря – SaveEcoBot / EcoCity
SaveEcoBot — це популярний український екологічний сервіс, який збирає дані з різних джерел і в реальному часі інформує про стан повітря в містах України.
Його дані базуються на офіційних державних станціях моніторингу, а також на інформації від волонтерських датчиків, які розташовані у різних районах.
EcoCity — ще один український проєкт, який відображає стан забруднення повітря за допомогою мережі доступних сенсорів, переважно встановлених громадянами.
Сервіс використовує відкритий програмний код та агрегує дані з датчиків, підключених до системи Luftdaten.
Як вимірюється рівень PM2.5, PM10, оксидів азоту, CO2 тощо?
PM2.5 і PM10 — це дрібнодисперсні частинки пилу та інших забруднювачів, які можуть проникати глибоко в легені і навіть потрапляти у кров.
Оксиди азоту (NOx) — ці гази утворюються внаслідок спалювання палива, особливо в автомобільному транспорті і промисловості.
Для їх виявлення використовують хімічні сенсори, що реагують на концентрацію цих газів.
CO2 — вуглекислий газ також контролюється датчиками, які вимірюють концентрацію газу, що може свідчити про рівень вентиляції приміщень або забрудненість повітря.
Всі ці дані обробляються і виводяться у вигляді індексів забруднення повітря (AQI), що допомагає зрозуміти, наскільки безпечно дихати в конкретному місці.
Що робити? Рекомендації для населення
А саме: закрийте всі вікна і двері одразу після вибуху, не виходьте надвір щонайменше кілька годин, поки не з’явиться офіційна інформація про безпечність повітря, зачекайте оновлення в SaveEcoBot або від міських служб, особливо якщо постраждали нафтобази, склади, промислові підприємства, якщо маєте очищувач повітря — увімкніть його на максимум.
Висновок: Чим ми дихаємо після прильоту — і що з цим робити
Чи замислювалися ви, що потрапляє до ваших легень після кожного вибуху? У повітрі — не тільки дим. Там — мікрочастинки металу, канцерогени, сліди згорілих нафтопродуктів, отруйні гази. І все це — поруч із нашими домівками, школами, лікарнями. Ми не завжди можемо зупинити ракету — але можемо принаймні захистити себе після неї.
Сьогодні повітря — це ще один фронт. Невидимий, але не менш небезпечний. І на цьому фронті кожен з нас має шанс вберегти своє здоров’я — через знання, спостереження, профілактику.
Слідкуйте за якістю повітря у своєму місті: SaveEcoBot — сайт і Telegram-бот з актуальними даними по Україні EcoCity — громадська платформа моніторингу Telegram-бот SaveEcoBot — автоматичні повідомлення про перевищення норм
Дихати безпечно — це не привілей, це право. І тепер, як ніколи, важливо його захищати.
Авторка: студентка 2-Ж курс Супрун Катерина
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
