





Авторка: Крістіна Шурубін, 2-PR курсу – картки експлейнери (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)







Авторка: Крістіна Шурубін, 2-PR курсу – картки експлейнери (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

Підготувала студентка 2-PR Лихолай Надія
(дисципліна «Цифрові медіа», викладач – Світлана Коваль)

Неформальна освіта та програми академічної мобільності, які пропонує університет є фундаментом для удосконалення професійних навичок та розширення кругозору. Студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій активно використовують запропоновані можливості та отримують шанс здобувати знання в інших країнах, таких як Іспанія, Латвія чи Польща. Студентка 3-PR курсу Карина Нездолій взяла участь в більш ніж 50 програмах освіти поза університетом та поділилася з нами досвідом.

— Коли ти почала цікавитися різноманітними можливостями навчання поза закладом освіти?
— Ще в школі. На момент вступу до університету я була досить обізнаною в цій темі. Якось навіть могла поїхати на навчання до США за програмою обміну «FLEX», але не вийшло через карантинні обмеження.
— Чому вирішила заглибитися у використання можливостей неформальної освіти?
— Спочатку я переслідувала дещо егоїстичну ціль: коли ти є волонтером та активною людиною, стає легше знайти роботу. По-друге, хотілося мати велику кількість корисних контактів та розширити коло спілкування. Наразі у мене є друзі в кожній області України. А ще хотілося безплатно подорожувати. Я почала займатися громадською діяльністю в 15 років і, спілкуючись із людьми, які їздили навчатися за кордон, вирішила, що теж так хочу.
— Розкажи, учасницею яких проєктів, програм та тренінгів ти вже була?
— Насправді я була на дуже великій кількості програм і зараз усі не згадаю. З тих, що найбільше запам’яталися можу виокремити «Воєнний Хаб медіа мобільності» — завдяки їй я 2 тижні проходила стажування на «Суспільне Новини» у Києві та паралельно відвідувала тренінги з воєнної журналістики. На них люди, які працюють журналістами в зоні бойових дій, розповідали нам, як працювати в таких умовах, як бути захищеними за допомогою законодавства та про інші подібні нюанси. Другим таким великим проєктом було стажування від MDF. Тоді я місяць проходила стажування у виданні «Погляд», де ми писали про Київщину, деокуповані території та спілкувалися з постраждалими. Також я була учасницею польського проєкту «Study to Poland» та відвідувала тренінги з радіомовлення. Також мала можливість взяти учать в програмі «ERASMUS+» Естонії. Це був не академічний, а волонтерський проєкт, який тривав протягом 3 тижнів, але я дуже рада, що змогла стати частиною такого масштабної мобільності студентів.


— Опиши процес участі в таких програмах. Як відбувається весь процес від початку і до кінця?
— Для початку потрібно знайти проєкт. Для цього я використовую різні канали в телеграмі, сторінки в інстаграм, про деякі дізнаюся від знайомих. Далі — етап відбору. Це може бути як звичайна гугл-форма, яку ти заповнюєш і обґрунтовуєш, чому ти підходиш для участі в цьому проєкті. Важливим етапом є мотиваційний лист: потрібно написати, чому тобі це цікаво, чому ти хочеш потрапити до них. Далі, залежно від проєкту та результатів попередніх етапів, тебе можуть запросити на співбесіду або попросити записати відео про себе. В разу успіху тебе додають до бесіди в телеграмі, де ти знайомишся з іншими учасниками. Якщо це офлайн захід — їдеш в інше місто/країну, якщо онлайн — користуєшся спеціальною платформою. На завершення зазвичай є фідбек-форма, де ти ділишся враженнями.
— Участь в різних тренінгах, проєктах, таборах —безоплатна?
— Це все повністю залежить від програми та донорів, які її організовують. Є такі, де все оплачується і, як приємний бонус, є опція кишенькових грошей. Є проєкти, на яких нічого не покривається і дорога, проживання та харчування оплачується учасниками. Є заходи, за участь у яких я платила певну суму, тому що просто цікаво було взяти в них участь.


— Для певної частини людей мовний бар’єр стає перешкодою для участі в програмах обміну. Що ти можеш сказати про знання іноземної?
— Знати бажано, але не обов’язково на рівні носія. Достатньо мінімальної мовної бази та комунікативних навичок. Повірте, за декілька днів в іншомовному оточенні ваш рівень іноземної підвищиться в декілька разів. Як показує досвід, багато людей беруть участь у програмах обміну з початковим рівнем англійської й чудово комунікують. Звісно, спочатку складно, але головне — побороти страх спілкуватися і пробувати.
— Куди ти порадиш звертатися зацікавленим в програмах студентам?
— До мене. Я завжди відкрита до спілкування. А взагалі, у мене є окрема тека в телеграмі, де зібрано багато каналів, які розповсюджують інформацію про різноманітні тренінги, конкурси, проєкти та програми. Я не проти поділитися досвідом. Рекомендую моніторити різні гранти, проєкти, підписуватися на громадські організації і т.д.
— Наразі ти навчаєшся у 2 університетах, але при цьому встигаєш брати участь у багатьох інтерактивних заходах. Як це вдається робити?
— Це результат якісного тайм-менеджменту. Дуже часто на співбесідах запитують про власні переваги та недоліки. Моєю перевагою є вміння робити місячний обсяг роботи за один день, а недоліком те, що я буду відкладати все на останній день. Потрібно правильно розставляти пріоритети та обирати, що для тебе важливіше. В будь-якому випадку виникне ситуація, коли потрібно буде від чогось відмовитись. Потрібно вчитись встигати та робити все максимально якісно. Щодо роботи, то оптимальним варіантом є віддалена або фриланс.
— Як ти думаєш, чому варто спробувати взяти участь у таких програмах?
— На одному з проєктів мені сказали, що світ бачить тих, хто рухається. Ця фраза мене мотивує. Коли ти чимось займаєшся, у тебе набагато більше контактів, більше досвіду, ти можеш підтримувати більше діалогів, ти розвиваєшся. Не варто зациклюватися на якійсь одній сфері. Навчання в університеті замало. Треба стукати в усі двері, якщо їх не відчиняють — стукати у вікно. Навіть якщо страшно. Не обов’язково відразу їхати закордон. Для початку можна спробувати щось в Україні. Якщо одному страшно — запрошуй друзів. Починати завжди складно, але далі просто ловиш ритм.


— Що тобі дала участь у різних проєктах?
— Перш за все це комунікабельність. Я стала дуже легко знайомитися. В якомусь плані ще тайм-менеджмент, адже, як не крути, доводиться аналізувати використання свого часу і робити його більш продуктивним. Ти звикаєш до нового ритму, що дуже класно загартовує.

Автор: студентка 2-Ж Ольга Ярмолич
Фото: з особистого архіву героїні

За даними MediaSapiens, журналістів готують у 39 українських університетах четвертого, найвищого рівня акредитації. Саме така кількість університетів, за даними інформаційної системи «Конкурс» (vstup.info), мала 2015 року ліцензію на набір студентів на спеціальність «журналістика». Лише два з них готує виключно магістрів (Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Український католицький університет), тож у 37 вишах можна отримати диплом бакалавра журналістики. Не є вийнятком і Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.

Кафедра журналістики, реклами та PR-технологій – одна з наймолодших кафедр університету. Суверенне функціювання кафедри датоване 1 вересня 2005 року, після реорганізації кафедри засобів масової інформації.
За даними сайту ЄДБО, кількість заяв на вступ, які були подані абітурієнтами в ЧНУ ім. Б.Хмельницького за спеціальністю 061 “Журналістика”, щороку різко змінювалася.
РБК-УКРАЇНА зазначає: “В останні роки суттєво погіршилася демографічна ситуація, скоротилася кількість абітурієнтів та студентів. Це пов’язано і зі скороченням народжуваності, і з воєнними діями. За останні 15 років середня кількість студентів на один заклад вищої освіти зменшилася із 6,5 тисячі студентів до 3,5 тисячі”
Тому не дивно, що під час коронавірусної пандемії та локдауну у 2020 році кількість заявок за освітньою програмою "Реклама та PR у медіагалузі різко скоротилася. У 2022 році причиною низьких показників кількості заяв на вступ стало повномасштабне вторгнення. І хоча вступна кампанія 2023 року була кращою за вступ 2022 року, кафедра активно залучає абітурієнтів: проводить екскурсії та Дні відкритих дверей для учнів шкіл.
Окремим майданчиком рекламування кафедри журналістики, реклами та PR-технологій є соцмережі.



Наразі за спеціальністю "Журналістика" на кафедрі навчається 196 студентів. З них 14 - на магістратурі.
Щодо гендерного розподілу, то на кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій більшість здобувачів вищої освіти жіночої статі: 120 студенток проти 49 студентів.
Такий гендерний розподіл, де кількісно переважають жінки, притаманний не тільки нашій кафедрі, а й медіа загалом.
Згідно з опитуванням, проведеним Національною радою у співпраці з ГО «Жінки в медіа», кількість жінок у сфері медіа переважає кількість чоловіків. Журналістами працюють 77% жінок і 23% чоловіків. Водночас у керівництві медіа 52% жінок і 48% чоловіків.
Загалом колектив та студентська спільнота кафедри складається із неймовірних ентузіастів, пристрасно закоханих у свою роботу, які реалізовують ряд проєктів:
– оновлення кафедрального інтернет-сайту www.journalist.ck.ua;
– створення “Студентського телебачення ЧНУ“;
– обладнання смарт-аудиторії та мультимедійної лабораторії “DESTIN”;
– наповнення студентського простору https://mediastudent.online/.
Підготувала Ольга Ярмолич (2-Ж, дисципліна «Цифрові медіа»)

Медіаринок в Україні є важливою складовою частиною інформаційного простору країни, що охоплює всі засоби масової інформації (ЗМІ), включаючи телебачення, радіо, друковані видання, інтернет-видання та соціальні мережі.
Ринок в 2020 році також зазнав значних змін та викликів, багато з яких були пов’язані з пандемією COVID-19, економічними труднощами та змінами у споживчих уподобаннях. Пандемія призвела до значного зменшення рекламних бюджетів, оскільки багато компаній скоротили витрати або припинили діяльність. Загальна економічна ситуація в країні була складною, що впливало на всі сектори, включаючи медіа.

У 2022 році медіаринок України зазнав значного падіння через кілька ключових факторів, зокрема війну з Росією, економічні труднощі та зміни в поведінці споживачів медіаконтенту. Через економічну нестабільність компанії скоротили витрати на рекламу, що є основним джерелом доходу для більшості медіа.
Економічні труднощі також вплинули на можливості держави фінансувати державні медіа та підтримувати незалежні медіа ініціативи.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ значне падіння попиту на зовнішню рекламу було частково компенсоване стабілізацією ситуації на територіях України, віддалених від зони бойових дій. Активізація бізнесу в західній та центральній частинах країни сприяла відновленню попиту на зовнішню рекламу, особливо на цифрові носії. Проте ситуація ускладнилася після бомбардувань цивільної інфраструктури в жовтні та листопаді: нестача електроенергії призвела до перебоїв у роботі цифрових рекламних носіїв (DOOH), що викликало збільшення попиту на аналогові носії.
Отже, рекламний медіаринок України у 2022 році загалом втратив близько двох третин свого обсягу в гривнях, без врахування інфляційних процесів. Розвиток подій на ринку реклами у 2023 році значною мірою залежатиме від дій ЗСУ та успіхів на фронті, а не лише від рекламодавців. Тому для рекламістів сьогодні немає важливішого завдання, ніж працювати, щоб наблизити нашу перемогу.
Авторка: Вероніка Голованьова, студентка 2-PR.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

Повномасштабна війна сильно вдарила по телевізійному ринку України. Після 24 лютого найбільші медіагрупи суттєво втратили в доходах. Майже два місяці провідні телеканали взагалі не продавали рекламу, а з квітня 2022 року отримали можливість робити це лише на каналах, не залучених до телемарафону «Єдині новини».
Аналітики стверджують, що попри всі перешкоди, рекламний ринок на телебаченні набуває позитивних тенденцій та в 2025 році повернеться до довоєнних показників.
Найкраща ситуація у групи 1+1, бо у них є не тільки бізнес з продажу реклами на телебаченні. Є ще Viasat та «Київстар ТБ», який вже є другим-третім за величиною ОТТ-оператором. І зростає саме цей бізнес групи.
Потім йде група Starlight, і найгірші справи у групи «Інтер». По-перше, у неї репутація проросійської. А по-друге, в продажах реклами вона співпрацювала з «Медіагрупою «Україна», що пішла з ринку. Відповідно, група «Інтер» лишилася сама. І тому у них найгірша історія.

Рекламний ринок на телебаченні у 2023-му зріс на 45%. На каналах навіть з`явився брак вільних слотів для реклами. Це дозволило медіагрупам впевнено себе почувати – в середньому їхній виторг зріс на 40%. У 2023 році ринок прямої реклами зріс до 3,5 млрд грн з 2,3 млрд грн роком раніше, розповідає директор по ТВ-інвестиціям і баїнгу Razom Group Ігор Полосьмак. Рівень заповнюваності рекламних слотів у прайм-тайм був близьким до 100%. Майже всі великі рекламодавці повернулися в ефір, додає він.
Телевізійний рекламний ринок демонструє значне зростання, що супроводжується високим попитом на рекламні слоти, особливо у прайм-тайм. Медіагрупи відчувають фінансову стабільність завдяки зростанню виторгу. Повернення великих рекламодавців та значне збільшення ринку прямої реклами свідчать про довіру до телевізійної реклами та стабілізацію ринку в умовах великої війни, яку переживає Україна. Всього за півріччя 2024 року телевізійний ринок майже наздогав результати всього 2022.
Отже, спостерігаються позитивні тенденції рекламного ринку на телебаченні під час війни. Більшість телеканалів адаптувалися під важкі часи та стабільно збільшують свої прибутки.
Автор: Михайло Мазур, студент 2-PR.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

Підготували студенти 2-PR Дарина Сюкало, Вероніка Голованьова, Олександра Гончаренко і Михайло Мазур
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)


Підготувала студентка 2-PR Вікторія Коваль
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)


Підготувала студентка 2-PR Вікторія Коваль
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)


Рекламний матеріал Тетяни Завгородньої, студентки 4-PR, курс “Графічні технології в рекламі”