Проєкт виготовлено магістранткою Вікторією Дирко в межах кваліфікаційної роботи.
Позначка: студенти
-

Інтерв’ю з засновником букток-блогу “Книжковий домовик”
Tікток давно перестав бути лише платформою для розваг – тут можна знайти чимало цікавого й, головне, корисного контенту, зокрема про книги. Один із тих, хто говорить про читання просто, але зі щирою любов’ю, – наш студент Саша Шевченко. Про те, як вести книжковий блог, що мотивує не зупинятися і які плани має на майбутнє, ми поговорили з ним у цьому інтерв’ю.
1. Як виникла ідея створити свій блог?
Ідея ввести свій блог була доволі давня. Читаючи книжки, спочатку свої емоції я надсилав друзям у форматі голосових повідомлень та відео. Але коли власне моїх відгуків стало доволі багато, я вирішив, що настав час створити блог, щоб не мучити своїх близьких (сміється – авт.).
2. Чому саме платформа “Тікток”?
Я проаналізував інстаграм та тік-ток, і побачив, що в інстаграмі аудиторія не дуже активна в плані просування контенту, і вирішив, що найкращим варіантом буде тік-ток.
2. Яким було твоє перше відео?
Це була “візитівка”, де я розповів, хто я, що саме тут роблю та про що буде мій блог.
3. Чому саме книги?
За останні роки я захопився читанням, тому переважну більшість вільного часу роблю саме це. Ще з підліткових років переглядав в ютубі огляди та відгуки різних книжкових блогерів. Потім, коли почав активно читати, мене зацікавило, як вони розповідають, тому вирішив спробувати теж.
4. На яку аудиторію розраховано твій блог?
Насамперед – на «темні серця», як я люблю називати поціновувачів жанрів фентезі, містики та дарк академії. В майбутньому також планую урізноманітнити контент фільмами та серіалами, які екранізовано за книгами.
5. Як народжуються ідеї для контенту?
Ідеї я придумую сам, або ж беру за основу концепти деяких наших книжкових блогерів чи аналізую закордонний букток.
6.Чи маєш якийсь контент-план?
Як такого в мене його немає, але деякі ідеї прописую в форматі нотаток в записнику чи телефоні.
7. Чи плануєш рекламувати свій блог для ширшого його просування?
Поки що ні. Наразі хочу спробувати лише свої сили, щоб набрати відповідну аудиторію. Якщо не вийде, то можливо, використаю рекламу, щоб про мене дізналося більше людей.
8. Які складнощі виникли в процесі створення блогу?
Найголовніша проблема – це почати його вести. Так, спочатку може бути мало переглядів, ніхто не коментуватиме, але потрібно продовжувати. Це нелегкий шлях, тому потрібна кропітка робота, щоб блог був популярним.
9. Як вдається поєднувати блог, навчання та роботу?
Чесно кажучи, це доволі складно. Після навчання й роботи потрібно ще знайти час і сили, щоб емоційно налаштуватися, підготувати технічну частину, і в результаті знімання часто затягується до пізньої ночі…
10. Чи було в тебе емоційне вигорання, якщо так, то як ти його долав?
Так, було, причому, зовсім недавно. Перша причина – “нечитун”, коли я читав книгу, вона мені не сподобалася, але треба було через силу дочитати до кінця. Друга – це навчання. Тут все зрозуміло. Доволі тяжко це все поєднувати, щоб все встигати, і приділяти ще й час собі. Я дозволяю собі розлінитися: переглянути фільми які мені подобаються, або ж посидіти в тік-тоці.
11. Які формати контенту зараз, на твою думку, найефективніші?
Короткі відгуки та відвідування подій. Часто аудиторія не засиджується над одним відео, тож треба чітко та лаконічно в швидкому порядку розповісти про книгу. Відвідуючи події, аудиторія може ознайомитися з проведенням різних презентацій, або обговорень книг, а також відчути атмосферу цього заходу.
12. Які помилки виділиш на початку роботи над блогом?
Найперша – це неправильне побудування тайм-менеджменту та контент-плану. Для ведення блогу потрібна постійність та чіткість, щоб ви запамʼяталися людям і вони зрозуміли, що це також робота.
13. Які у тебе плани на майбутнє в плані блогінгу ?
Продумую, як можна змінити формат відео, покращити спосіб представлення книжки.
14. Які три книги ти рекомендуєш кожному студенту?
«Гаррі Поттер» Джоан Роулінг, «Хроніки тіньових мисливців» Кассандра Клер, «Сутінки» Стефені Маєр.
15. Як, на твою думку, читання впливає на розвиток студента?
Безсумнівно – це спільні інтереси, нові знайомства, відвідування цікавих подій, та обговорень. Розвиток фантазії за допомогою нових світів та проживання їх.
16. Що би ти порадив тим, хто тільки мріє почати блог?
Якщо книжки забрали вас раніше, ніж смерть, то вам немає вже чого втрачати. Тож потрібно лиш почати діяти. Так, спочатку буде складно, будуть сумніви, але головне – це мрія, той гештальт, який вам потрібно закрити вже в дорослому віці.
Проєкт виготовлено магістранткою Анастасією Щетініною в межах кваліфікаційної роботи.
-

Історичні паралелі
У випуску проводиться паралель між 19-м століттям, коли через заборони Емського указу видатні діячі змушені були створювати паперові музеї у формі альманахів, та сучасністю, де роль таких осередків виконують культурні інституції.
Зокрема, йдеться про трансформацію Черкаського обласного художнього музею в актуальну медіаплатформу, що протидіє російській експансії та формує естетичний смак через український авангард і модерн.Авторка: Владислава Слєсар
Подкаст створено за матеріалами інтерактивної лекції Оксани Пушонкової завідувачки кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, кандидатки філософських наук у межах дисципліни «Історія журналістики» під керівництвом доцентки кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмили Солодкої.
-

“Кричіть про Ваш проєкт!” – інтерв’ю з модераторкою студентської ініціативи “Спілка” Катериною Супрун
Книжкові спільноти зараз активно розвиваються, особливо серед студентів. Однією з таких ініціатив є проєкт «Спілка», який веде студентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій. Ми поговорили з Катериною Супрун про те, як поєднувати навчання з творчим проєктом, популяризацією книг і розвитком спільноти.
1. Як у тебе виникла ідея створити книжкову спільноту?
На останньому році школи, в одинадцятому класі, я познайомилася з дівчинкою Марічкою – саме в наш “піковий” період любові до читання. Ми вирішили разом організувати книжковий клуб і розповіли про це на своїх інстаграм-сторінках, анонсуючи перше обговорення. Згодом у нас сформувалася невелика спільнота з чотирьох дівчат, і ми майже щомісяця зустрічалися з весни до кінця літа 2023 року, обговорювали книги та спілкувалися. Першою книгою для наших зборів стала «Інтернат» Сергія Жадана, яка всім дуже сподобалася.
Потім я вступила до університету і переїхала в Черкаси. Хоча в місті було багато книжкових клубів, мені хотілося створити щось своє – щось, де можна не лише обирати й просувати не лише книги, а й фільми. Тут я познайомилася з іншою дівчиною, яка мене підтримала, і поступово до проєкту почали долучатися все більше людей. На перше обговорення прийшло понад десять осіб, і для мене це було справжнім шоком.
2. Ким переважно є твої “односпілчани”?
Це здебільшого мої однолітки. Є люди трішки старші, є трохи молодші, але середньостатистичний вік наших спілчан – 17-18 років.
3. Хто першим долучився до проєкту?
Першою була Мара, я про неї тільки що розповідала. Вона мене підтримала, зробила перше лого. Також серед перших спілчан є мої близькі подруги – це Слава та Діана. Навіть якщо вони не читали книгу, то все одно приходять на обговорення, щоб вболівати за мене.
4. Які літературні інтереси, на твою думку, мають учасники спілки?
На мою думку, зараз є потреба в легкій літературі, яка швидко читається. Складну літературу, можливо, зараз теж має поціновувачів, але учасники спілки в основному надають перевагу трилерам, детективам і так далі.
5. Розкажи про початок ініціативи: у тебе був певний план чи все розвивалося хаотично?
Спочатку плану в мене не було, і саме в цьому була проблема. Я просто робила те, що приходило в голову, не структурувала процес і не уявляла, як усе буде відбуватися. Інстаграму теж не приділяла достатньо уваги: на сторінці не було єдиної кольорової гами, а перші пости навіть не мали чіткої тематики.
Пізніше до команди доєдналася дизайнерка Аня. Вона рідко відвідує зустрічі, але завжди допомагає з дизайном і вчить мене правильно робити афіші. З часом я почала змінювати й свій підхід до зустрічей. Спочатку вони відбувалися в форматі інтерактивних питань, які я заздалегідь готувала, але на останньому обговоренні спробувала провести живу дискусію без заготовок. Тому план виник поступово, разом із розумінням того, який вигляд, наприклад, повинні мати афіші. Я запустила телеграм-канал, бо раніше був лише чат, де накопичувалися неактивні учасники. Я його “почистила”, залишивши тільки команду, а для охочих приєднатися до обговорень створила окремий канал. Також зробила сторінку у тіктоці, яку планую розвивати, коли підготую чіткий план ведення.
5. Про що була перша зустріч?
Ми обговорювали фільм “Спілка мертвих поетів”. Чому саме його? Бо він допоміг мені сформуватися як особистості, дав натхнення назвати книжковий клуб “Спілкою”. Фільм є атмосферним, знайшов відгук у більшості учасників, тому його можна назвати нашим символом. Мені, до речі, здається, що на річницю треба знову зробити його обговорення.
6. Які формати зустрічей та книжкових подій практикуєш?
Віднедавна почали впроваджувати онлайнові зустрічі, але вони здебільшого присвячені фільмам, бо їх легше показувати в презентації. Коли обговорюємо книги, то це суто офлайновий формат.
7. Як ви обираєте книги для обговорення?
В окремій групі ми з моїми помічниками робимо добірку з 3-4 книг, яку потім надсилаю в телеграм-канал на голосування. Яка книга перемогла, ту і обговорюємо. Хочу в майбутньому сама обирати те, про що спілкуватимемося, але розумію, що в нас не така велика аудиторія і мій вибір може сподобатися не всім.
8. Як долучитися до спільноти?
Це зробити досить легко, треба підписатися на інстаграм і доєднатися до телеграм-каналу.
9. Чи були моменти, коли хотілося все залишити?
Були і неодноразово, особливо, коли відбувалися зустрічі, які відвідувала невелика кількість людей. Коли ти готуєшся, вкладаєш сили та натхнення, маєш певну мотивацію і не бачиш віддачу, це деморалізує. Зараз все змінилося, з’явилися люди, які мене підтримують, піднімають настрій. Мотивацію підвищують і мої односпілчани.
11. Що мотивує вести спілку?
Люди. Мої колеги по спілці, тому що роблять компліменти, залишають позитивні відгуки після зустрічей і фідбек в інстаграм, я бачу їхні задоволені посмішки. Активність мотивує.
12. Як вдається поєднувати навчання, роботу та власний проєкт?
Зараз, під кінець семестру, дуже складно: навчання, робота, сесія – все разом. Літом ми зробили канікули для проєкту, це трішки допомогло видихнути, зібратись з силами.
13. Чи є книга, яка змінила твоє життя?
“ Гаррі Поттер”, тому що я з нього почала свій серйозний читацький шлях і цей всесвіт мене затягнув. Вдячна Джоан Роулінг за цю круту франшизу, бо саме вона мене спонукала полюбити книги і показала, що читати це круто.
14. Які найближчі плани у спільноти?
У планах у мене розвинути Тікток. Зробити так, щоб там були не тільки відео з наших зустрічей, а і якийсь розважальний контент про книги. Також хочу більш регулярно проводити зустрічі. Планую просувати, вести активно соціальні мережі, тому що це допомагає робити нас видимими. І працювати над собою як модератором, вивчати та практикувати нове.
15. Які поради маєш для студентів, які хочуть почати власний книжковий проєкт?
Не повторювати моїх помилок та планувати все заздалегідь. Перед тим, як почати, складіть хоча б невеличкий план. Не бійтеся і кричіть про ваш проєкт.
Проєкт виготовлено магістранткою Анастасією Щетініною в межах кваліфікаційної роботи.
-

“Книги – це можливість, що збагачує світогляд”, – Людмила Солодка
Книжкова спільнота збільшується та розвивається, з’являються нові ініціативи, а вже наявні модернізуються під потреби сучасної людини. Про те, з чого почався та чим живе буккросинг клуб “Freebook” у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького ми поспілкувалися з ідейною засновницею проєкту – Людмилою Солодкою.
Як виникла ідея створити буккросинг у межах університету?
Ідея народилася ще у 2010 році. Коли я проводила пари в студентів-видавців, тоді викладала “Маркетинг видавничої продукції”, під час підготовки до пари знайшла статтю про буккросинг у Львові. Я принесла цю публікацію студентам, щоб ми обговорили її. Вони зацікавилися цією ідеєю, я розповіла їм, у чому сутність цього явища. Так і виник “Freebook”.
Чи допомагали вам упроваджувати проєкт?
Тоді не було такої великої кількості грантів, як зараз, але все ж таки деякі в наші Черкаси теж проривалися. Тоді якраз якийсь німецький фонд проводив громадську ініціативу. На той момент одна з моїх студенток ходила на заняття від цього фонду, вона ж запропонувала зробити грантову заявку. Нам вдалося отримати перші 500 грн, у 2010 році це були величезні гроші, ми на них закупили перші 10 книг і різні речі для облаштування. Відкрили нашу першу поличку у 320 аудиторії.
У чому секрет довголіття клубу?
Я постійно шукаю способи, як впроваджувати щось нове для студентів. Моя команда – це переважно молоді люди, які приходять в межах тих курсів, які я читаю. Під кожний курс ми адаптуємося і придумуємо, що можна зробити для студентів для того, щоб у них була мотивація, якийсь інтерес до книг.
Які проблеми найчастіше виникали?
На початку нашим тригером було те, що книжки беруть і не повертають. Але, в принципі, ідея буккросингу полягає в тому, щоб книги не припадали пилом, а щоб люди їх читали.
Як буккросинг впливає на культуру читання?
У першу чергу – це інтерес до книги, це також дбайливе ставлення до неї, тому що книга – це цінність, яку треба берегти.
Що вас мотивує продовжувати цю діяльність?
Книги. З дитинства люблю читати. Коли батько привів мене в сільську бібліотеку, то для мене це був момент, який зафіксувався в пам’яті. У спогадах із дитинства – це велике світле приміщення, де багато кімнатних рослин і стелажів з книгами. Тоді я неначе потрапила в інший вимір. Крім того, мене мотивує співпраця з молоддю, мені подобається організовувати різні проєкти. Наприклад, я подаю ідею, а вона, пройшовши студентське командне опрацювання, отримує нові вияви.
Яка література на вас уплинула найбільше?
Класика. І я, в принципі, раджу читати класику, бо це заземлює в нашому шаленому інформаційному просторі. Класика якось умиротворює, дає опору, внутрішньо зміцнює. Також люблю те, що піднімає настрій. Це, наприклад, Скрябін. Його проза розповідає про реалії життя з тонкою іронією та гумором. Із сучасних також мені дуже зайшла Дара Корній та її тетралогія “Зворотний бік світла”.
Яку літературу порекомендуєте студентам?
Я люблю книги обирати за відчуттями. Для дівчат я рекомендувала б ті книги, які можуть збагатити досвід та допомогти в побудові стосунків. Я раджу читати те, до чого лежить душа. Пробуйте різні жанри. Чим більше різної літератури людина читає, тим багатшим стає її світогляд.
Проєкт виготовлено магістранткою Анастасією Щетініною в межах кваліфікаційної роботи.
-

Друге життя книг: феномен буккросинг-клубів
Для популяризації книги існує безліч ініціатив, але однією з найпопулярніших є буккросинг клуби.
Що таке буккросинг? Всесвітнє явище, сутність якого полягає в обміні книгами. Прочитавши твір, людина залишає його в громадському місці для того, щоб він потрапив до наступного випадкового читача. Це явище дуже популярне за кордоном, наприклад, в аеропортах, парках, кафе. Основне правило “Прочитав – передай далі”.
У нас в Україні теж є схожі ініціативи. Наприклад, буккросинг-клуб «Freebook», який у цьому році відсвяткував свою річницю. Заснований він був у вересні 2010 року. Його ідейною натхненницею є доцент кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Людмила Солодка.
Першу поличку буккросинг-клубу облаштували в навчальному корпусі №1 нашого університету, після чого ініціатива поступово поширилася на весь заклад.
Наразі у книгоберті перебувають понад 500 книг. Серед яких твори, які надзвичайно важко знайти в вільному доступі, та ті,які є популярними. Серед книжок, пропонованих на обмін, представлені як українські автори, так і зарубіжні. Клуб має сторінки на таких платформах, як “Інстаграм”, “Ютуб”, “ТікТок” та “Фейсбук”. До діяльності клубу та наповнення соціальних мереж долучені проактивні студенти.
Девіз клубу: ”Живи яскраво, читай цікаве”. Тому від нього постійно проводять різні заходи, спрямовані на популяризацію книги, учасники випробовують нові офлайнові та онлайнові формати, такі як флешмоби чи інші книжкові заходи, зустрічі з письменниками, круглі столи.
Букросинг-клуб «Freebook» – це книжкова ініціатива, до якої кожного року долучається все більше студентів, бо вона стає все більш популярною.
Проєкт виготовлено магістранткою Анастасією Щетініною в межах кваліфікаційної роботи.
-

Від абітурієнта до медійника: студентське життя в мемах
Пропонований проєкт – серія з 10 тематичних добірок мемів, що сумарно налічують близько 100 одиниць авторського контенту. Меми створено з метою популяризації кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького.
Контент проєкту структуровано за трьома тематичними векторами: профорієнтаційним, спрямованим на розвінчання стереотипів і міфів щодо вступного процесу та майбутньої професії; навчально-організаційним, присвяченим темам навчального процесу, зокрема сесії та дедлайнів; соціально-побутовим, що візуалізує атмосферу студентського життя та внутрішню культуру кафедри.
Метою проєкту є оновлення форматів взаємодії з молоддю, підвищення активності студентської аудиторії та популяризація серед абітурієнтів освітніх програм «Журналістика» (ОС «бакалавр»), «Реклама та PR у медіагалузі» (ОС «бакалавр») і «Цифрові медіа, рекламні та PR-комунікації» (ОС «магістр»). Подання матеріалу у форматі мемів сприяє зниженню комунікаційного бар’єра, формуванню лояльності до освітніх послуг закладу вищої освіти та дозволяє потенційним вступникам без додаткового психологічного напруження ознайомитися з особливостями майбутнього фаху й реальними кар’єрними перспективами.
Проєкт виготовлено магістранткою Вікторією Дирко в межах кваліфікаційної роботи
Меми. Біль і радість журналіста https://mediastudent.online/projects/5582-dobirka-memiv-pro-bil-i-radist-zhurnalista.html
Меми. Дедлайни горять https://mediastudent.online/projects/5591-memy-dedlainy-horiat.html
Меми. Життя в гуртожитку https://mediastudent.online/projects/5613-memy-zhyttia-v-hurtozhytku.html
Меми. Сесія близько https://mediastudent.online/projects/5617-memy-sesiia-blyzko.html
Меми. Студентське буття https://mediastudent.online/projects/5622-memy-studentske-buttia.html
Типи студентів-медійників https://mediastudent.online/projects/5637-typy-studentiv-mediinykiv.html
Професії, які ти здобудеш https://mediastudent.online/projects/5649-profesii-iaki-ty-zdobudesh.html
Очікування vs Реальність: навчання на журналістиці https://mediastudent.online/projects/5664-ochikuvannia-vs-realnist-navchannia-na-zhurnalistytsi.html
Очікування vs Реальність: навчання на рекламі та PR https://mediastudent.online/projects/5676-ochikuvannia-vs-realnist-navchannia-na-reklami-ta-pr.html
Міфи про спеціальність https://mediastudent.online/projects/5688-mify-pro-spetsialnist.html
-

Якби я розповідала історію свого життя, то це була б історія про…
Творчі проєкти студентів 3 курсу:
Надія Лихолай, 3-PR курс
Валерія Ковтун, 3-PR курс
Поліна Алюшина, 3-ВБ курс
Анна Хакало, 3-PR курс
Анастасія Пригодюк, 3-PR курс
-

«Сни – мої етюди»
У межах кваліфікаційного проєкту Віталіна Скороход зверстала книгу Поліни Алюшиної «Сни – мої етюди». Це збірка оповідань, розрахована на українців, які цікавляться жанром фентезі.
До збірки увійшли такі оповідання: «Художник», «Температура кохання -40°», «Письменник», «Трістан-да-Кунья», «Вічна людина». -

Тематичні добірки про освітні програми «Журналістика» та «Реклама та PR у медіагалузі»
Цей проєкт розроблений для того, щоб ознайомити абітурієнтів та студентів з освітніми програмами “Журналістика” й “Реклама та PR у медіагалузі”.
Для кращого сприйняття інформації було створено тематичні добірки, в яких зібрана інформація про особливості названих освітніх програм: переваги та перспективи кар’єрного зростання; практичні навички; які є професії; що вивчають на бакалавраті та ін. На сьогодні є важливим правильний та усвідомлений вибір майбутньої професії, тому підготовлено ці матеріали, щоб максимально допомогти абітурієнтам у цьому процесі.
Чому саме журналістика?






Що насправді робить журналіст?






Чому світ потребує журналістів?






Баланс сучасного журналіста (навички, що розвиваються)






Інструменти журналіста (що має бути «в сумці» сучасного репортера)






Де застосовують журналістські навички?






Як журналістика формує лідерів думок?






5 цікавих фактів про журналістику






Добірка фільмів про журналістику






Добiрка книжок, якi 100% знадобляться журналістам






Поради для роботи журналістом






Для чого потрібна ОП «Реклама та PR у медіагалузі»?






5 причин обрати ОП «Реклама та PR у медіагалузі»






Ким можуть стати студенти ОП «Реклама та PR у медіагалузі»?






У чому суть роботи піарника?






Автор студент 4-PR курсу Олександр Шевченко
-

Вебсайт для локального бізнесу – інтернет-магазин косметики HILLARY
У межах кваліфікаційного проєкту Марія Сірошенко розробила адаптивний вебсайт для локального бізнесу – інтернет-магазин косметики HILLARY. Основна мета – створення зручного, сучасного та естетично привабливого інтерфейсу, який забезпечує комфортне користування сайтом як із комп’ютера, так і з мобільних пристроїв. Вебсайт розроблено за допомогою конструктора Tilda, що дозволило ефективно структурувати сторінки, інтегрувати каталог товарів, забезпечити швидку навігацію та форми зворотного зв’язку.
Сайт має розділи з описами товарів, умовами доставки, контактною інформацією, а також основні категорії – «Обличчя», «Тіло», «Волосся», «Подарункові набори». Уся інформація структурована для зручності користувача, що позитивно впливає на залучення потенційних клієнтів та сприяє розвитку бренду в онлайн- середовищі.
Проєкт демонструє важливість адаптивного дизайну для малого бізнесу, підкреслюючи його роль у просуванні товарів і комунікації з клієнтами.Вебсайт доступний за покликанням: http://mary.hillary.tilda.ws/


