Позначка: студенти

  • Що таке персональний бренд журналіста?

    Що таке персональний бренд журналіста?


    Авторка: студентка 2-PR курсу, Токаренко Єлизавета.
    дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль

  • Як працює візуалізація даних та її роль в медіа?

    Як працює візуалізація даних та її роль в медіа?

    Авторка: студентка 2-PR курсу, Валебна Єлєна.
    дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль

  • Що таке клікбейт і як він впливає на медіа?

    Що таке клікбейт і як він впливає на медіа?

    Відеоексплейнер від Валерії Різник, 2-Ж, дисципліна “Цирфові медіа”

  • Чому візуал – це “гачок” для аудиторії?

    Чому візуал – це “гачок” для аудиторії?

    Пояснювальні картки від Козюри Каріни, 2-PR, дисципліна “Цирфові медіа”

  • Хочу знімати блог, але боюсь: що робити?

    Хочу знімати блог, але боюсь: що робити?

    Пояснювальні картки від Фесенко Софії, 2-PR,  дисципліна “Цирфові медіа”

  • Чек-лист фотографа: від комунікації з клієнтом до результату

    Чек-лист фотографа: від комунікації з клієнтом до результату

    Чек-лист від Римської Софії, 2-PR, дисципліна “Цирфові медіа”

  • Любов очима дитини

    Любов очима дитини

    Опитування дітей в садочку показує, що таке любов, яких кольорів вона і як її уявляють малюки.
    Відео відображає їхні спостереження та відповіді для дослідження дитячого сприйняття почуттів.

    Авторка: Валерія Різник, студентка 2-Ж курсу

  • Марафон чи медитація? Обираємо тип навантаження під свій темперамент

    Марафон чи медитація? Обираємо тип навантаження під свій темперамент

    Ви колись замислювалися, чому у вашого друга драйвить від гучного баскетбольного матчу, а вам хочеться просто спокійно поплавати на самоті? Річ не лише в уподобаннях, а в нашому темпераменті та особливостях нервової системи.

    Щоб спорт став ліками проти стресу, а не новим джерелом кортизолу, його варто обирати «під себе». Із цією думкою погоджується професор, кандидат наук та викладач Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького Володимир Лизогуб і зазначає: «Фізична активність ‒далеко не для всіх. Нервова система кожної людини має свої налаштування. Вибір навантаження, який суперечить вродженому темпераменту, може лише посилити внутрішню напругу замість того, щоб зняти її. Якщо, наприклад, холерика змусити займатися виключно монотонною діяльністю, це може призвести до роздратування та відмови від тренувань взагалі. Тут треба слухати своє тіло і знаходити той вид спорту, який відгукується саме вам».

    Розберімося, яка ж активність ідеально пасує саме вашому типу особистості.

    Холерик: виплеск енергії та драйв.

    Холерики мають швидку та вибухову нервову систему. Якщо ви часто відчуваєте роздратування через дедлайни, вам потрібен спорт, який дає змогу  «випустити пару».

    Найкращий вибір: бокс, кросфіт, інтенсивний біг на короткі дистанції. Це працює тому що, холерикам важливо скинути накопичену агресію через силу. Короткі, але надпотужні навантаження допомагають миттєво «спалити» надлишок адреналіну та повернути самоконтроль.

    Сангвінік: рух і соціалізація.

    Сангвініки енергійні, але їм швидко стає нудно. Монотонні вправи – їхній головний ворог. Вам потрібна зміна картинок і спілкування.

    Найкращий вибір: командні ігри (волейбол, футбол), танці, групова аеробіка. Для сангвініка важливо отримувати дофамін від взаємодії з іншими. Командний дух та азарт перетворюють тренування на гру, що ідеально перемикає мозок після важких лекцій.

    Флегматик: витривалість та спокій.

    Флегматики володіють найстійкішою нервовою системою. Вам не подобається поспіх, але ви можете витримувати тривалі навантаження, які інших би виснажили.

    Найкращий вибір: плавання, велоспорт, скандинавська ходьба. Ритмічні, повторювані дії діють на флегматиків як медитація. Довгі дистанції дозволяють впорядкувати думки та знайти внутрішній баланс без зайвого шуму навколо.

    Меланхолік: відновлення та гармонія.

    Меланхоліки мають чутливу нервову систему, яка швидко втомлюється від великих скупчень людей та гучних звуків. Вам потрібен спорт, який не забирає енергію, а наповнює нею.

    Найкращий вибір: йога, пілатес, стретчинг (розтяжка). Меланхолікам важливо відчувати зв’язок між тілом і розумом. Плавні рухи та фокус на диханні допомагають знизити рівень тривожності та захистити тендітну психіку від стресів сесії.

    Для того, щоб зрозуміти,  що ви обрали правильно варто звернути увагу на ваш стан через 30 хвилин після заняття.

    • Якщо ви відчуваєте «приємну втому» і ясність у голові — це ваш вид спорту.
    • Якщо ж ви відчуваєте роздратування або повне виснаження — спробуйте змінити темп або вид активності.

    Не змушуйте себе бігати марафони, якщо ваша душа прагне спокою на килимку для йоги. Слухайте свій темперамент ‒ і спорт стане вашим найнадійнішим союзником у боротьбі за здоровий глузд!

    Автор: Саїк Вікторія, студентка 4-Ж

  • Чому мозок обирає рух: біохімія спорту під час сесії

    Чому мозок обирає рух: біохімія спорту під час сесії

    Кожен студент знає це відчуття: ти восьму годину поспіль дивишся в підручник, але текст перетворюється на незрозумілий набір символів. Це ‒ когнітивна втома. Ваш мозок не просто втомився – у нього закінчилося «паливо», а нейронні зв’язки «забилися» продуктами метаболізму.

    «Фізична активність ‒ це єдиний природний спосіб одночасно знизити рівень втоми та кортизолу, який заважає думати, і активувати вироблення білка BDNF, що допомагає клітинам мозку запам’ятовувати нове», – зазначає Сергій Хоменко, кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізіології, анатомії та фізичної реабілітації Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького.

    Коли ми починаємо рухатися, серце б’ється швидше, постачаючи в мозок порцію свіжої, насиченої киснем крові. Але справжня магія відбувається на рівні нейромедіаторів:

    1. Ендорфіни ‒ природне знеболювальне.

    Під час фізичного навантаження виділяються ендорфіни, які працюють як «м’який анестетик» для стресу. Вони знімають відчуття тривоги перед іспитом і дозволяють мозку розслабитися. Це парадоксально, але саме в стані спокою після навантаження мозок найкраще засвоює інформацію.

    2. Дофамін – гормон мотивації та фокусу.

    Дофамін виділяється, коли ми досягаємо результату (наприклад, добігли останній кілометр або виконали складну вправу). У контексті навчання дофамін «підзаряджає» систему винагороди. Після спорту вам легше знову сісти за конспекти, бо мозок отримав порцію корисного «палива» для мотивації.

    3. BDNF ‒ «добриво» для мозку.

    Це нейротрофічний фактор мозку (найважливіший білок), рівень якого різко зростає під час кардіонавантажень. BDNF допомагає будувати нові нейронні зв’язки та захищає існуючі. Простіше кажучи: спорт робить ваш мозок гнучкішим і здатним запам’ятати більше.

    Щоб біохімія працювала на вас, не потрібно тренуватися до виснаження (це лише додасть стресу). Достатньо дотримуватися правила «золотої середини»:

    • 20 хвилин активного руху: швидка прогулянка, планка, кілька інтенсивних вправ або танці під музику.
    • Середня інтенсивність: ви маєте трохи захекатися, але не падати від утоми.

    Рух – це не втрата часу, який можна було б витратити на навчання. Це інвестиція в те, щоб ваш мозок працював на максимумі своїх можливостей. Коли біохімія на вашому боці, навіть найскладніша сесія стає під силу!

    Автор: Саїк Вікторія, студентка 4-Ж

  • 5 видів спорту проти стресу: як «спалити» кортизол і вижити під час сесії

    5 видів спорту проти стресу: як «спалити» кортизол і вижити під час сесії

    Сьогоднішній ритм життя студента ‒ це нескінченний марафон між лекціями, підготовкою до іспитів, підробітками та спробами зберегти бодай якесь соціальне життя. Здається, що стан «я на стресі» став нашою новою нормою. Ми звикаємо до постійного відчуття тривоги, але наш організм – ні.
    Головним керівником цього стану є кортизол ‒ життєво важливий стероїдний гормон, що виробляється корою наднирників і відомий ще як «гормон стресу».
    У тварини, приміром, цей гормон активізується, коли існує реальна небезпека і потрібно втекти від хижака. Тому кортизол спалювався під час руху. У людей, які «стресують», сидячи за ноутбуком, енергія виділяється, але вони нікуди біжать і не виконують інших рухів. У результаті цей невикористаний кортизол «кисне» в організмі, перетворюючись на хронічну втому, поганий настрій та безсоння.
    Фізична активність – це природний механізм утилізації кортизолу. Під час руху організм використовує накопичену енергію за призначенням, після чого вмикається система відновлення, яка знижує рівень стресових гормонів і викидає в кров ендорфіни.
    Ось 5 найкращих видів спорту, які допоможуть впоратися з кортизолом:

    1. Тренажерний зал
      Багато хто думає, що зал ‒ це лише про м’язи, але насправді це потужна «фабрика» з переробки стресу. Коли ми піднімаємо вагу, організм сприймає це як реальну фізичну роботу, для якої кортизол і був виділений. Завдяки комплексному впливу на ендокринну та нервову системи, тренування перетворюють ментальну напругу на фізичну енергію. Виділяються ендорфіни – природні «анальгетики», які покращують настрій та знижують рівень тривожності. Після інтенсивного (але не виснажливого!) заняття настає фаза глибокої релаксації.
    2. Плавання
      Вода створює ефект гідромасажу для всього тіла, що миттєво знижує напругу в м’язах. Горизонтальне положення тіла та занурення у воду стимулюють блукаючий нерв. Це допомагає організму перемкнутися з режиму тривоги в режим глибокого розслаблення.
    3. Великий теніс або бадмінтон
      Це динамічні ігрові види спорту, де потрібно швидко приймати рішення. Ви виплескуєте накопичену агресію через сильні удари по м֦’ячу. Це легальний і здоровий спосіб «вибити» з себе весь негатив, що накопичився за день. Повна концентрація на грі не залишає місця для думок про перездачі чи дедлайни.
    4. Йога (Хатха або Інь-йога)
      Це не просто розтяжка, а робота з диханням під навантаженням. Доведено, що глибоке діафрагмальне дихання під час асан безпосередньо блокує надмірне вироблення кортизолу, посилаючи мозку сигнал: «Ми в безпеці, можна розслабитися».
    5. Велоспорт
      Тривала поїздка в середньому темпі (особливо на природі) працює як динамічна медитація. Активне обертання педалей покращує кровообіг, насичує тканини киснем і допомагає швидше виводити гормони стресу з організму. Велопрогулянки допомагають налагодити режим сну, оскільки саме надлишок кортизолу часто є причиною безсоння.

    Тому не перетворюйте тренування на ще один дедлайн. Спорт має бути в задоволення, а не через силу. Обирайте активність, спираючись на власні вподобання, інакше організм сприйме навантаження як новий стрес.

    Авторка: Саїк Вікторія, студентка 4-Ж

  • Книжкові спільноти, котрі обʼєднують поціновувачів літератури

    Книжкові спільноти, котрі обʼєднують поціновувачів літератури

    Між парами та дедлайнами завжди є місце для хорошої історії. У цьому подкасті ми поговоримо про те, як книжкові клуби стають місцем сили для студентів, палких дискусій та пошуку «своїх»

    Автор: магістр 1 курсу, Олександр Шевченко

  • Військовополонені

    Військовополонені

    Цей випуск подкасту присвячений темі, де кожна одиниця в статистиці — це людське життя, а кожна цифра — місяці та роки очікування. Ми тут аналізуємо стан справ із поверненням українських військових з полону додому та умови, в яких Росія утримує наших захисників.

    Авторка: студентка 3-Ж курс Єлизавета Корнійчук