Опис проєкту: Створення проєкту зумовлено необхідністю вдосконалення внутрішньої комунікації закладу вищої освіти та формування цілісного корпоративного середовища, що сприяє ефективній взаємодії між усіма учасниками освітнього процесу.
Метою проєкту є популяризація діяльності кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, підвищення рівня її впізнаваності серед студентів, абітурієнтів і відвідувачів, а також формування сучасного корпоративного іміджу структурного підрозділу. Особливу увагу приділено використанню рекламних офлайн-інструментів як засобу підтримки внутрішніх корпоративних комунікацій та зміцнення відчуття належності до академічної спільноти.
У практичній частині роботи представлено комплекс рекламно-комунікаційних рішень, об’єднаних спільною концепцією «Media Hub». До складу проєкту входять елементи візуального оформлення кафедрального простору, інформаційні стенди, брендовані конструкції, навігаційні матеріали та інші засоби візуальної комунікації, покликані зробити освітнє середовище більш комфортним, інформативним і впізнаваним. Усі елементи розроблено з урахуванням принципів сучасного дизайну та особливостей корпоративного стилю кафедри.
Концепція проєкту ґрунтується на поєднанні функційності, естетичної привабливості та комунікаційної ефективності. Використання єдиної візуальної стилістики, фірмових кольорів, логотипів і тематичних графічних елементів забезпечує цілісність сприйняття кафедри як сучасного освітнього та творчого простору. Запропоновані рішення сприяють покращенню внутрішньої навігації, інформуванню студентів про діяльність кафедри, а також формуванню позитивного емоційного досвіду взаємодії з освітнім середовищем.
Практична значущість проєкту полягає у можливості його безпосереднього впровадження в діяльність кафедри журналістики, реклами та PR-технологій. Реалізування запропонованих офлайн-інструментів здатне підвищити ефективність внутрішніх корпоративних комунікацій, посилити залученість студентів до життя кафедри та сприяти формуванню її позитивного іміджу в академічному середовищі.
Автор проєкту: Галаган Максим Станіславович
Освітній рівень: бакалавр
Спеціальність: 061 Журналістика, Реклама та PR у медіагалузі
Опис проєкту: Творчий проєкт присвячено інформаційно-рекламній промоції освітніх можливостей для студентів медійних спеціальностей засобами сучасних цифрових комунікацій. В основу проєкту покладено ідею створення спеціалізованого телеграм-каналу, який акумулює інформацію про актуальні можливості для професійного розвитку молоді у сферах журналістики, реклами, зв’язків із громадськістю, медіакомунікацій та цифрового контенту.
У сучасних умовах стрімкого розвитку медіагалузі студенти потребують оперативного доступу до інформації про освітні програми, тренінги, вебінари, лекції, конкурси, гранти, стажування та інші форми неформальної освіти. Водночас таку інформацію часто розміщують на різних ресурсах, що ускладнює її пошук і систематизацію. Саме тому проєкт спрямований на створення єдиного інформаційного простору, що допомагатиме студентам швидко знаходити корисні можливості для навчання та професійного зростання.
У практичній частині роботи представлено телеграм-канал «Для своїх | Комунікації та можливості», який виконує функції інформаційної платформи для поширення відомостей про актуальні освітні та професійні ініціативи. Контент каналу охоплює широкий спектр тем, пов’язаних із професійним розвитком майбутніх фахівців медійної сфери. Зокрема, у публікаціях висвітлено можливості участі в освітніх програмах, конкурсах, тренінгах, грантових проєктах, стажуваннях, профільних заходах та інших активностях, що сприяють формуванню професійних компетентностей.
Матеріали каналу підготовлено з урахуванням особливостей сприйняття інформації в соціальних медіа. Публікації мають лаконічну структуру, зрозумілу подачу та містять візуальні елементи, що полегшують сприйняття контенту. Для підвищення ефективності комунікації використано емодзі, хештеги, елементи візуальної навігації та заклики до дії, що відповідає специфіці функціювання телеграм-каналів як сучасного інструменту цифрової комунікації.
Основною метою проєкту є привернення уваги студентів до можливостей додаткової освіти, професійного саморозвитку та кар’єрного зростання. Водночас проєкт покликаний сприяти підвищенню рівня поінформованості молоді про ресурси та ініціативи, які можуть бути корисними під час навчання й подальшої професійної діяльності. Реалізація такого формату дає змогу не лише оперативно поширювати актуальну інформацію, а й формувати спільноту зацікавлених користувачів, об’єднаних спільними професійними інтересами.
Практична цінність проєкту полягає у створенні доступного інформаційного ресурсу, який можуть використовувати студенти медійних спеціальностей як джерело актуальної інформації про освітні та професійні можливості. Проєкт демонструє потенціал телеграм-каналу як ефективного інструменту інформаційно-рекламної комунікації та популяризації освітніх ініціатив у цифровому середовищі.
Роттердам не схожий на типові затишні нідерландські містечка з пряниковими будиночками. Це мегаполіс із сильним характером, який після руйнувань Другої світової війни перетворився на головний майданчик для найсміливіших архітектурних експериментів у Європі. Тут величні скляні фасади віддзеркалюють мінливе небо, лінії ламають звичні стереотипи, а прохолодні хвилі Маасу омивають підніжжя футуристичних хмарочосів. Пропонуємо зануритися в атмосферу цього динамічного міста через об’єктив нашого репортера.
Дзеркало міста: Велична арка Маркетхолу
Наша прогулянка починається біля однієї з найвідоміших споруд сучасності – ринку Markthal. Ця гігантська житлова арка, засклена з обох боків, працює як величезне дзеркало. У її скляних панелях ловиться яскраве весняне небо та ідеально відбивається сусідній хмарочос. Будівля здається водночас монументальною та прозорою, ніби розчиняючись у просторі.
Історичне серце: Стара гавань Oude Haven
Роттердам вміє дивувати контрастами. Пройшовши трохи далі, ми потрапляємо в історичну атмосферу Старої гавані. Тут, на тлі сучасних будівель, гойдаються на воді щогли старовинних дерев’яних кораблів. Праворуч височіє знаменитий Білий дім – перший хмарочос Європи, збудований ще у 1898 році, який дивом уцілів під час бомбардувань. Поруч червоніють пілони мосту Віллемсбруг, створюючи трикутник між минулим і майбутнім.
Життя під кутом 45 градусів: Кубічні будинки всередині
Повертаємося до знаменитих Kubuswoningen архітектора Піта Блома, але цього разу дивимося на них зсередини комплексу. Жовті грані кубів, нахилені під кутом 45 градусів, розрізають небо на геометричні шматочки. Коли стоїш під цими конструкціями і дивишся вгору, здається, що закони гравітації тут більше не діють, а самі будинки нагадують гігантські фігури з оригамі.
Морський Символ: Червоний маяк «De Boeg» у серці міста.
Посеред сучасної забудови району Вайнгейвен, наче прибулець із минулого, стоїть яскраво-червоний морський маяк. Сонце, що опинилося прямо над його верхівкою, створює ефект німбу або природного ліхтаря. Цей історичний елемент нагадує перехожим, що Роттердам – це насамперед місто моряків і порту, що ніколи не забуває про своє коріння.
Символ стійкості: Еразмський міст та урбаністичний горизонт Роттердама.
Легендарний міст Еразма (Erasmusbrug), який місцеві називають «Лебедем», постає перед нами в суворому, майже кінематографічному образі. Натягнуті сталеві ванти здіймаються вгору, а за ними, немов застиглі скелі, вимальовуються силуети хмарочосів району Коп ван Зейд, зокрема знаменитий комплекс De Rotterdam. Графіка ліній та монохромний настрій кадру підкреслюють індустріальну міць міста.
Простір, де дихає місто: Набережна Маасу
Роттердам – це не лише тісні архітектурні форми, це простір і масштаб. Вихід до річки Новий Маас відкриває панораму на житлові квартали. Білі багатоповерхівки, зелені зони біля води, шпилі та мости вдалині під безкраїм небом із фактурними хмарами показують, як мегаполіс може бути комфортним, просторим і дуже мальовничим.
Стрімкість угору: Небокрай Нового Маасу
Роттердам ніколи не зупиняється у своєму прагненні догори. Цей знімок фіксує величну вежу Zalmhaven Tower – найвищу житлову споруду країни, яка буквально розрізає хмари своїм шпилем. Трамвайні лінії на передньому плані та сувора геометрія сусідніх модернізованих будівель підкреслюють стрімкий ритм життя мегаполісу. Це фінальний акорд нашої прогулянки, який наочно демонструє філософію міста: сміливість, масштаб та постійний рух у майбутнє.
У четвертий рік повномасштабної війни РФ проти України диджитал-волонтерство стало одним із найефективніших інструментів підтримки України. Тисячі людей безоплатно працюють у соцмережах, координують збори, перекладають матеріали, модерують чати та допомагають у кіберпросторі безпосередньо зі свого дому.
За даними Волонтерської Платформи, станом на 2026 рік цей ресурс об’єднав понад 1 мільйон користувачів, більше ніж 2600 організацій і зафіксував сотні тисяч годин онлайн-допомоги. Серед основних напрямків можна виділити SMM для волонтерських фондів, створення контенту, переклад матеріалів для міжнародної аудиторії, адміністрування чат-ботів, а також цифровий моніторинг.
Експерти зазначають, що онлайн-волонтерство особливо важливе зараз. Такий формат дозволяє залучати людей з-за кордону, зменшує ризики для тих, хто не може працювати на передовій, і дає можливість волонтерити навіть під час відключень світла за наявності лише смартфона.
«Цифрові інструменти значно підвищили ефективність волонтерства, але водночас з’явилися нові виклики – від емоційного вигорання до боротьби з дезінформацією», – підкреслюють представники Української Волонтерської Служби (УВС).
Онлайн-волонтери активно працюють одразу за кількома ключовими напрямками, серед яких збір коштів та просування кампаній на дрони, автомобілі чи засоби радіоелектронної боротьби, надання психологічної підтримки через чати та гарячі лінії, фіксація воєнних злочинів із поширенням достовірної інформації, а також допомога внутрішньо переміщеним особам і родинам військовослужбовців.
Журналісти відіграють важливу роль у висвітленні диджитал-волонтерства. Якісні матеріали з реальними історіями, інфографікою та перевіреними фактами не лише інформують аудиторію, але й надихають нових людей долучатися до допомоги. Водночас важливо говорити й про зворотний бік: емоційне вигорання волонтерів, потребу в професійній підтримці та ризики шахрайства.
Сьогодні диджитал-волонтерство вже перестало бути лише тимчасовим рішенням воєнного часу. Воно перетворюється на важливий елемент повоєнного відновлення України, що охоплює цифрову фіксацію воєнних злочинів і руйнувань, підтримку громад, а також зміцнення громадянського суспільства.
1. Чіткий план. Складіть план вивчення матеріалів до іспитів. Який саме предмет опрацьовуєте сьогодні? Які теми та питання хочете розібрати? Оберіть зручний для вас час та вибудуйте чіткий графік.
Якщо ви відчуваєте, що сьогодні не в ресурсі – опрацюйте найлегшу тему або ту, в якій ви орієнтуєтеся краще. Але при цьому не варто залишати складний матеріал на кінець.
Ваше завдання – запам’ятати головне. Концентруйте свою увагу правильно.
Не варто увечері чи вночі перед іспитом перечитувати чи допрацьовувати матеріал – ваш організм має відпочити.
2. Поведінка під час іспитів. Не варто поспішати. Якщо ви вже обрали білет – уважно ознайомтеся з ним. Дайте собі трішки часу для того, щоб пригадати вивчене.
Починайте з найлегшого питання. Якщо щось не вдається пригадати – почніть опрацьовувати наступне питання – ви можете пригадати згодом якісь деталі.
Під час відповіді уважно слухайте викладача, обдумуйте додаткові питання – за їх допомогою ви можете пригадати важливе. Уточнюйте або запитуйте ще раз, якщо щось здалося незрозумілим.
У ході розмови переглядайте те, що раніше написали, щоб нічого не забути.
Якщо щось пропустили – можете повернутися до цього питання.
Авторка: Ірина Поєздник, студентка 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій
У межах курсу “Соціологія масової комунікації” під керівництвом Наталії Ковтун студентка 4-Ж Ангеліна Бородай виконала контент-аналіз новинних публікацій E³UDRES². Дослідження спрямоване на вивчення тематичної структури, типів контенту та особливостей інформаційної подачі матеріалів, що публікуються на офіційному сайті альянсу.
У роботі проаналізовано 27 публікацій за період з 22 січня до 21 травня 2026 року, які відображають основні напрями діяльності альянсу, зокрема студентську мобільність, інноваційні проєкти, освітні ініціативи та міжнародну співпрацю. Особливу увагу приділено визначенню домінуючих тем та характеру інформаційної комунікації.
Отримані результати дозволяють оцінити особливості формування інформаційного контенту організації та визначити пріоритети, які відображаються в її публічній комунікації в європейському освітньому просторі.
Перед поїздкою обов’язково дізнайтеся про ймовірні ризики, які можуть бути в регіоні. Продумайте заздалегідь свій маршрут в обидва боки.
Вирішіть, де ви будете мешкати. Це має бути безпечне місце. Можна обрати готель з високим рівнем безпеки. Не обирайте віддалені райони та не поселяйтеся на перших поверхах будівлі.
Ваше пересування має бути безпечним. Будьте обережні з водіями. Перед поїздкою повідомте близьку людину, куди ви збираєтеся.
Пересувайтеся містом за заздалегідь спланованими маршрутами в складі групи людей.
Під час роботи будьте об’єктивними, не провокуйте конфлікт з будь-якою з сторін – ви маєте висвітлювати подію і не давати власної оцінки ситуації.
Під час взяття інтерв’ю представтеся, скажіть, хто ви і навіщо ви тут, не варто публікувати особисту інформацію без згоди обох сторін.
Якщо вам здається, що за вами стежать, попередьте про це свою редакцію.
Обирайте зручний одяг та взуття. Складіть рюкзак, в якому будуть найнеобхідніші речі: вода, швидкий перекус, аптечка, рукавички (якщо їдете в холодну пору), ліхтарик.
Якщо ви в натовпі – залишайтеся скраю, так, щоб ви завжди бачили шлях відступу.
Авторка: Ірина Поєздник, студентка 4-Ж курсу ННІ української філології та соціальних комунікацій
Пошук першої роботи для молодих людей стає одним із перших по-справжньому дорослих викликів. Це етап, коли доводиться вперше проходити співбесіди, писати резюме, хвилюватися через відсутність досвіду й одночасно намагатися зрозуміти, чим хочеться займатися в майбутньому, але саме перша робота часто стає можливістю навчитися відповідальності, комунікації та впевненості у власних силах.
Зрозуміти, що ви вже готові до для роботи, можна не за кількістю записів у резюме, а за внутрішнім налаштуванням отримати новий досвід. Багато студентів починають шукати вакансії саме тоді, коли теорії вже недостатньо й хочеться спробувати себе в реальному професійному середовищі. Важливим сигналом також є вміння організовувати свій час, поєднувати навчання з іншими обов’язками та доводити справи до кінця. Фахівці наголошують: перша робота не обов’язково має бути ідеальною, адже її головна цінність саме у досвіді, нових навичках і розумінні професії зсередини.
Соціальні мережі створюють ілюзію, ніби у двадцять років усі вже мають успішну кар’єру, високі зарплати й чіткий план на життя, але реальність значно простіша: більшість молодих людей лише шукають себе, змінюють напрямки та вчяться через власний досвід. Кар’єра рідко починається з ідеального моменту. Важливо пам’ятати, що перший пошук роботи не часто буває схожим на красиві історії з мотиваційних відео. Для більшості випускників це десятки вакансій, невпевненість у власному досвіді, фраза «ми вам передзвонимо» та постійне відчуття, що всі навколо, крім тебе, вже давно знають, ким хочуть бути. Утім, сьогодні ситуація на ринку праці поступово змінюється. За словами експертки по роботі з персоналом Наталії Ільченко, якщо ще кілька років тому молоді спеціалісти буквально боролися за першу вакансію, то зараз роботодавці дедалі частіше самі стикаються з дефіцитом кадрів. Нині для компаній головне, щоб кандидати взагалі доходили до співбесід. На старті кар’єри молодь часто хвилюється через відсутність досвіду, але, як зазначає експертка, студентам важливо «продавати» не стільки досвід, якого ще може не бути, скільки власну здатність швидко навчатися. У сучасному середовищі роботодавці цінують гнучкість, ініціативність і готовність освоювати нові навички буквально «за вечір». Для першої роботи, переконана Наталія Ільченко, часто шукають не ідеальні знання, а потенціал, мотивацію та той самий «вогонь в очах». Саме тому не варто відкладати пошук вакансій через страх, що «ще не достатньо готовий».
Варто звернути увагу не лише на професійні знання, а й на навички, які вже є: комунікацію, організованість, володіння цифровими інструментами, іноземними мовами чи досвід роботи в команді. Саме ці речі часто стають перевагою для кандидатів без великого стажу. Кар’єрні консультанти радять сформулювати для себе просте й чітке розуміння: у якому напрямку хочеться розвиватися та який досвід хочеться отримати на старті. Це допомагає не розпорошуватися, впевненіше проходити співбесіди й шукати вакансії, які справді відповідають власним цілям та можливостям.
Ще одна помилка початківців – сприймати співбесіду як іспит із правильною та неправильною відповіддю. Насправді це звичайний діалог між роботодавцем і кандидатом. І навіть невдала співбесіда стане досвідом, який допомагає краще зрозуміти себе, навчитися презентувати власні сильні сторони та впевненіше почуватися наступного разу.
Окрему увагу фахівці радять приділяти резюме. У світі швидкого рекрутингу роботодавці часто переглядають десятки анкет за день, тому резюме має бути коротким, чітким і зрозумілим. Як радить Наталія Ільченко, оптимальним варіантом буде одна сторінка, без зайвої інформації. Також під час пошуку першої роботи фахівці радять не надсилати резюме хаотично на всі вакансії поспіль, а спершу зрозуміти власний запит. Важливо чесно відповісти собі: для чого потрібна робота саме зараз? Для заробітку, першого досвіду, стажування чи можливості спробувати себе у певній сфері? Не менш важливо оцінити, який формат зайнятості реально поєднувати з навчанням: часткову зайнятість, дистанційний формат, роботу у вихідні чи сезонний підробіток. Коли студент уже більш-менш розуміє, який досвід хоче отримати та в якому напрямку розвиватися, постає питання, де саме шукати першу роботу. Сьогодні ринок праці значно змінився: вакансії для молоді дедалі частіше з’являються не лише на класичних сайтах пошуку роботи, а й у соціальних мережах, професійних спільнотах та телеграм-каналах. Одним із найпопулярніших способів залишаються онлайн-платформи для пошуку вакансій, зокрема Work.ua, Robota.ua, GRC.ua. Для молоді це не лише можливість знайти вакансію чи стажування, а ще й спосіб краще зрозуміти сучасний ринок праці: які навички зараз найбільш затребувані, які вимоги ставлять роботодавці та на які зарплатні очікування можна орієнтуватися на старті кар’єри. Водночас дедалі більшу роль у пошуку роботи відіграють соціальні мережі. Багато компаній публікують вакансії у фейсбук-спільнотах, телеграм-каналах, інстаграмі або лінкедіні ще до того, як вони з’являються на великих сайтах пошуку роботи. Саме тому студентам радять підписуватися на сторінки компаній, які їх цікавлять, стежити за професійними спільнотами та не боятися самостійно писати роботодавцям. Іноді першу роботу знаходять не через офіційний конкурс, а завдяки активності, комунікації та вчасно поміченій можливості.
Сучасний ринок праці дедалі більше цінує не лише диплом чи перелік навичок, а й комунікацію, відповідальність та вміння адаптуватися. Для молоді першою роботою нерідко стають стажування, фриланс, дистанційні проєкти або часткова зайнятість. І це вже давно не сприймається як «тимчасовий варіант», а радше як можливість зрозуміти, що справді подобається.
І головна порада: не боятися відмов! На старті кар’єри вони трапляються майже у всіх, але кожна співбесіда, кожне нове резюме й навіть невдалий досвід поступово формують те, чого неможливо навчитися лише в університетській аудиторії, – професійну впевненість.
Автор тексту: Тимошенко Вікторія, студентка 4-Ж, ННІ української філології та соціальних комунікацій
Психологи й дієтологи звертають увагу: нерегулярне харчування, надлишок кофеїну та постійні перекуси впливають як на фізичне самопочуття, так і на концентрацію, емоційний стан та рівень енергії. Саме тому фахівці дедалі частіше говорять про необхідність формування звичок здорового харчування. Про те, як змінилася культура харчування сучасної молоді, чи справді кава настільки шкідлива, як здається, та яких простих правил варто дотримуватися молоді в здоровому харчуванні, поговорили з лікаркою-дієтологинею, нутриціологинею Оксаною Ільницькою.
Зранку біля яток з кавою завжди черга, адже багатьом кава дорогою на пари заміняє повноцінний сніданок. Обід – це щось швидке між навчанням і роботою, а на вечерю – доставка піци. Харчування сучасної молоді дедалі більше підлаштовується не під режим організму, а під ритм життя. Іноді їжа стає просто ще одним пунктом у списку справ, який треба «закрити» якомога швидше. Швидкий темп життя змінив і саму культуру споживання їжі. Важко знайти молоду людину, яка має чіткий графік харчування. Традиційний формат «сніданок – обід – вечеря» часто розмивається перекусами, кавою та їжею «на ходу». У студентському середовищі це давно стало частиною повсякденності: перекус у транспорті, батончик у рюкзаку, чай з хот-догом, замість повноцінного приймання їжі, або вечеря пізно ввечері після роботи. Однією з головних причин зміни харчових звичок є постійна нестача часу. Поєднання навчання, підробітку, онлайн-завдань і соціальної активності формує ритм, у якому їжа часто відходить на другий план. Для багатьох юнаків та дівчат головним критерієм стає не користь продуктів, а швидкість, доступність і можливість поїсти буквально «між справами».
Нутриціологиня Оксана Ільницька наголошує, що для молоді особливо важливі режим дня та регулярне харчування: «Молодий організм ще будується і важливо йому допомогти в цьому. Регулярний прийом їжі, обов’язковий сніданок, повноцінні перекуси між основними прийомами їжі сприяють правильній роботі всіх органів і систем, утворенню гормонів і м’язів. Нерегулярне харчування призводить до поганого стану шкіри, зайвої або недостатньої ваги, до хвороб шлунку і кишківника».
Ще одна тенденція – популярність швидкої та ультраобробленої їжі. Напівфабрикати, фастфуд, ковбасні вироби чи готові снеки часто стають основою щоденного раціону через свою доступність і швидкість приготування. Однак, за словами Оксани Ільницької, така їжа може містити небезпечні речовини для здоров’я, які можуть порушувати травлення. «Особливо важливо якісне та збалансоване наповнення тарілки харчування. Така їжа, як напівфабрикати, ковбаси, сосиски, пельмені та фаст-фуд, містить велику кількість глюкози, трансжирів, харчових добавок – тих самих Е-покращувачів смаку та вигляду. Вони порушують травлення, стан судин, дають зайві калорії й не несуть користі організму. Часто така їжа викликає залежність саме у підлітків і молоді, бо вона доступна, смачна і яскрава», – каже пані Оксана.
Окремою частиною нової культури харчування стала кава. Вона давно перестала бути просто напоєм і перетворилася на елемент ритму дня: кава перед парами, кава для концентрації уваги, кава з подругами… Водночас, як пояснює Оксана Ільницька, кава сама по собі не є шкідливим продуктом – навпаки, у помірній кількості вона може бути корисною. Проте надлишок кофеїну негативно впливає на серцево-судинну та нервову системи, а також на шлунково-кишковий тракт. Фахівчиня радить молоді не вживати каву натще та не зловживати нею у другій половині дня. Крім того, не забувати, що кофеїн міститься не лише в каві, а й в енергетиках, солодких напоях і чаї, а отже контролювати їх споживання. Великі дози можуть викликати безсоння, подразливість і пришвидшене серцебиття.
Поряд із фастфуд-культурою зростає й інтерес до більш усвідомленого харчування. Молодь дедалі частіше звертає увагу на склад продуктів, баланс у раціоні, кількість цукру чи енергетиків. Популярності набирає meal prep – практика заздалегідь готувати їжу на кілька днів, багаторазові ланчбокси та домашні перекуси замість постійної доставки. Соціальні мережі також суттєво впливають на харчові звички молодих людей. Тікток та інстаграм формують тренди на «естетичну їжу», корисні сніданки, матчу, протеїнові десерти або, навпаки, романтизацію життя на каві й мінімумі сну. Нутріціологиня наголошує, що важливо систематично інформувати про здоровий спосіб життя, про здорове харчування і небезпеку хаотичного вживання їжі в майбутньому: «Зараз дуже виросла кількість захворювань на ожиріння і порушення харчової поведінки у молоді. Я би порадила дотримуватися режиму дня і прийому їжі, пити чисту воду замість солодких напоїв чи пакетованих соків, снідати ,обідати і вечеряти простою їжею (овочі, фрукти, молочні продукти, яйця, крупи або паста твердих сортів пшениці, сірий хліб, м’ясні, рибні страви, приготовані за простими рецептами)». Також фахівчиня радить харчуватися в закладах громадського харчування, де готують домашню їжу, а для перекусів підійдуть горіхи, сендвічі на цільнозерновому хлібі або протеїнові батончики без цукру.
Сьогодні культура харчування молоді дедалі більше відображає загальний стиль сучасного життя – швидкий, мобільний і багатозадачний. І водночас саме через їжу дедалі частіше проявляється потреба хоча б ненадовго сповільнитися й подбати про себе не «між справами», а по-справжньому якісно.
Автор тексту: Тимошенко Вікторія, студентка 4-Ж, ННІ української філології та соціальних комунікацій
Щойно відкриваєш соцмережі – і здається, що всі навколо щось встигають. Хтось подорожує, хтось запускає власний проєкт, хтось уже пройшов новий курс, побував на лекції, зустрівся з друзями, сходив на тренування й при цьому ще встиг виспатися. У цьому безперервному потоці чужих подій легко з’являється тривожне відчуття, ніби десь поруч відбувається щось важливе, а ти цього не бачиш або не встигаєш. Саме так проявляється FOMO (fear of missing out), або страх щось пропустити. Для сучасної молоді це явище стало майже фоновим станом. Постійний доступ до інформації, соціальні мережі та культура онлайн-присутності створюють відчуття, що життя має бути максимально наповненим, активним і видимим. В одному дня якось має вміститися навчання, робота, саморозвиток, соціалізація, хобі, нові враження, а будь-яка пауза починає сприйматися як втрачена можливість.
FOMO проявляється по-різному. Це може бути постійна потреба перевіряти повідомлення та стрічку новин, щоб не пропустити важливу інформацію, або складність відмовитися від подій, навіть коли на них немає ні часу, ні сил. Часто це внутрішній тиск бути всюди, знати все, реагувати швидко й залишатися «в контексті». Особливо гостро це відчувається у студентському середовищі, де й без того багато очікувань. FOMO часто виникає через постійне порівняння себе з іншими та інформаційне перевантаження. Соцмережі створюють ілюзію безперервно «ідеального» життя: у всіх навколо подорожі, нові знайомства, успіхи, активне дозвілля, саморозвиток. У результаті людині починає здаватися, що вона недостатньо продуктивна або проживає своє життя «не так». Потрібно встигати навчатися, будувати кар’єру, підтримувати соціальні контакти, шукати себе, розвиватися й не випадати з інформаційного поля й соціальні мережі лише підсилюють цей тиск, адже постійно демонструють чужу активність як норму. У результаті навіть звичайний вечір удома може супроводжуватися відчуттям, ніби десь проходить важливіше життя. Парадоксально, але прагнення нічого не пропустити часто заважає повноцінно проживати власний момент. Увага постійно розпорошується між реальністю та екраном, між тим, що відбувається зараз, і тим, що відбувається в інших. Відпочинок перетворюється на ще одну активність, яку потрібно «правильно» провести, а спокій починає викликати дискомфорт.
Дослідники також звертають увагу, що синдром втрачених можливостей часто супроводжується бажанням хапатися одразу за все: курси, нові навички, додаткові активності, постійна присутність онлайн. Замість відчуття насиченого життя, це нерідко призводить до виснаження, тривожності та емоційної перевтоми. Цікаво, що FOMO дедалі частіше пов’язують не лише із соціальними подіями, а й із професійною та особистою реалізацією. Молоді люди бояться пропустити «правильний» момент для кар’єри, навчання, подорожей чи саморозвитку. Через це навіть звичайний відпочинок іноді викликає внутрішню провину, ніби час використовується недостатньо ефективно.
Водночас дедалі частіше з’являється і протилежний тренд – усвідомлене бажання сповільнитися. Молодь починає переосмислювати свою присутність онлайн, вимикати сповіщення, обмежувати час у соцмережах і вчитися не реагувати на кожен сигнал. Хтось видаляє застосунки на час сесії, хтось залишає телефон у режимі «не турбувати» під час відпочинку або прогулянок, а дехто свідомо відмовляється від звички постійно перевіряти стрічку перед сном і одразу після пробудження. Популярності набирає і так званий digital detox – тимчасова відмова від соцмереж або свідоме скорочення онлайн-активності заради психологічного комфорту та концентрації. Молоді люди дедалі частіше намагаються встановлювати цифрові межі через втому від постійного інформаційного потоку та емоційного перевантаження.
Напевно повністю уникнути FOMO в умовах сучасного цифрового середовища майже неможливо. Натомість важливо навчитися критично сприймати інформацію в соцмережах і розуміти, що онлайн-картинка часто показує лише окремі фрагменти життя, а не реальність цілком. Можливо, нова навичка сучасної людини полягає не в тому, щоб усе встигнути, а в тому, щоб дозволити собі щось пропустити. Не кожна подія вимагає нашої участі, не кожна новина потребує негайної реакції, і не кожен чужий ритм має ставати орієнтиром. Іноді найважливіше, що можна не пропустити, – це власний спокій.
Автор тексту: Тимошенко Вікторія, студентка 4-Ж, ННІ української філології та соціальних комунікацій
