Позначка: Найцікавіше

  • Чек-лист: що потрібно знати сучасному SMM-нику?

    Чек-лист: що потрібно знати сучасному SMM-нику?

    1. БАЗОВІ НАВИЧКИ

    • Розуміння принципів digital-маркетингу та брендингу.
    • Вміння створювати контент для соцмереж (тексти, візуал, відео).
    • Основи таргетованої реклами (Meta Ads, Google Ads).
    • Аналіз конкурентів та трендів у соцмережах.

    2. ІНСТРУМЕНТИ ТА ПРОГРАМИ

    • Планування контенту: Planoly, Later, Meta Business Suite.
    • Графічні редактори: Canva, Photoshop, Figma.
    • Аналітика та відстеження ефективності: Google Analytics, Meta Insights.
    • Сервіси для копірайтингу та генерації ідей: ChatGPT, Copy.ai.

    3. РОБОТА З КОНТЕНТОМ

    • Написання текстів, що чіпляють, та адаптація під різні платформи.
    • Монтаж відео та анімаційний контент (CapCut, Adobe Premiere, After Effects).
    • Робота з хештегами, алгоритмами соцмереж та принципами залучення аудиторії.

    4. АКТУАЛЬНІ ТРЕНДИ

    • Використання штучного інтелекту в контент-маркетингу.
    • Тренди 2024 року: короткі відео, UGC-контент, колаборації з інфлюенсерами.
    • Адаптація контенту під різні соцмережі (Instagram, TikTok, LinkedIn).

    5. СОФТ-СКІЛИ ТА РОБОТА В КОМАНДІ

    • Вміння писати креативні брифи та плани контенту.
    • Навички комунікації з клієнтами та блогерами.
    • Робота в команді через Trello, Notion, Slack.
    • Постійне навчання та адаптація до змін алгоритмів соцмереж.

    Джерела: https://cases.media/en/article/navichki-yakimi-povinni-voloditi-smm-specialisti[1]u-2023- roci?srsltid=AfmBOop1O6TPbXbPBbSLylKgWY8RpCE2vh5njBX6eOTTd_ia rTl4TNXT https://skvot.io/uk/course/smm-mifi-vs[1]realnist?utm_term=&utm_campaign=course&utm_source=google&utm_mediu m=cpc&utm_content=search_dsa-course&gad_source=1&gclid=CjwKCAjwvr- -BhB5EiwAd5YbXvqSNJwGu8YnHvSRl87UetcpL2NGGsyXo[1]be9I4pyqcCr27_rnRdsBoCfRcQAvD_BwE https://webpromoexperts.net/ua/blog/tag/smm/ https://csr.community/kontekstna-chy-targetovana-reklama-yaku-obraty-dlya[1]vashogo-biznesu/?utm_source=google&utm_medium=cpc[1]UA&utm_campaign=Statiya-kontekst[1]target&utm_term=%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8 %20%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B8%D 0%BD%D0%B3%D1%83&gad_source=1&gclid=CjwKCAjwvr– BhB5EiwAd5YbXnNUffWyFYzxFxOMtYUR0jjeKoulloRuvgdY1Oys7GdGo CsAGmuHBhoCVhgQAvD_BwE

    Авторка: студентка 2-PR курсу Валерія Ковтун

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Як бренди використовують сторителінг?

    Як бренди використовують сторителінг?

    Дізнайтеся про успішні рекламні історії у відеоексплейнері від Яременко Наталії (2-PR курс).

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Як зробити вірусну рекламу

    Як зробити вірусну рекламу

    Авторка: Карина Деменко, 2-PR курс

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Чому робота журналістів у час війни надзвичайно важлива

    Чому робота журналістів у час війни надзвичайно важлива

    https://www.canva.com/design/DAGhdSjeMQw/JtNKesYqPPgFl4Uk8tWxkg/view?utm_content=DAGhdSjeMQw&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=uniquelinks&utlId=h07060686df

    Авторка: студентка 2-Ж курсу Анастасія Донець

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Що таке журналістика рішень?

    Що таке журналістика рішень?

    Як писати про проблеми та їх розв’язання — дивіться у відеоексплейнері Анастасії Донець (2-Ж курс, ОП “Журналістика”)

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Професійні терміни у видавничій справі

    Професійні терміни у видавничій справі

    Авторка: студентка 2-ВБ курсу Яна Нелень

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Бліц-опитування: «Ким ти мрієш стати в майбутньому?»

    Бліц-опитування: «Ким ти мрієш стати в майбутньому?»

    Мрії про майбутнє завжди захоплюють і надихають! Діти змалечку уявляють себе лікарями, космонавтами, учителями чи навіть супергероями. А ким мріють стати наші юні учасники?

    Авторка – Владислава Слєсар, 2-Ж

    (дисципліна “Проблематика медіа”, викладач – Тетяна Бондаренко)

  • Маловідоме про Шевченка: до 211-ї річниці від дня народження

    Маловідоме про Шевченка: до 211-ї річниці від дня народження

    9 березня виповнюється 211 років від дня народження Тараса Григоровича Шевченка. У цьому подкасті ми з’ясуємо, чому культові твори митця стають все більш актуальними в наш час і як його слова надихають сучасних українців на боротьбу за свою незалежність. Розкажемо також окремі маловідомі факти із біографії Тараса Шевченка.

    Автори: Неля Погуляйко та Дарина Медвідь
    Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун

  • Білий лист психологічних подкастів

    Білий лист психологічних подкастів

    Подкаст — це аудіоформат, який з кожним роком стає все популярнішим. Його зручно слухати дорогою на роботу, під час прибирання або замість вечірнього серіалу. Ідея такого формату виникла ще у 2004 році — тоді журналісти Бен Хаммер та Адам Каррі запропонували спосіб поширення аудіофайлів, які можна було завантажувати на iPod. Відтоді подкасти перетворилися на повноцінний інформаційний жанр — з ведучими, гостями, форматами шоу і тисячами тем.

    В Україні інтерес до подкастингу активно зростає, особливо в темі ментального здоров’я. Це зручно: не потрібно гортати книжки чи шукати фахову статтю — достатньо натиснути “play”. Але саме через легкий доступ і відсутність редакційного контролю в мережі з’явилося безліч «психологічних» подкастів, які насправді можуть нести шкоду. Одні — створені сертифікованими психотерапевтами, інші — ведуть коучі без освіти, які обіцяють вилікувати дитячі травми за один випуск.

    Цю умовну межу фахівці поділяють на «білі» та «сірі» подкасти. Перші — базуються на науковій психології, дотримуються етики, пояснюють складне простою мовою. Другі — часто використовують популізм, маніпуляції й експлуатують емоційний стан слухача, замінюючи терапію “духовними практиками” чи «внутрішніми кодами».

    Щоб отримати користь від подкасту, важливо не лише слухати, а й критично мислити: звертати увагу на освіту ведучого, джерела, мову, якою говорять про травми, діагнози чи людські історії. Бо інколи красива подача приховує небезпечну дилетантську суть.

    Рекомендую до прослуховування список білих подкастів про психологію від дипломованих спеціалістів:

    1. «хтознаяк» — авторська програма Анни Шийчук на Urban Space Radio. Психологиня розповідає про емоційний інтелект в житті та на роботі, розглядає психологічні питання, які цікавлять слухачів сьогодні, та говорить з колегами прямо в ефірі. Анна Шийчук — сертифікована українська психотерапевтка і психологиня. Авторка подкастів на Urban Space Radio, а також авторка щоденника “Папір вислухає все”. Проводить індивідуальну та парну психотерапію. Режим доступу: https://urbanspaceradio.com/feed/podcast/htoznayak/
    2. Подкаст “Простими словами” – це проєкт від The Village Україна, присвячений психології та науці. Ведучі, письменник Марк Лівін та клінічна психологиня Софія Терлез, розглядають різні психологічні теми та наукові концепції, пояснюючи їх доступною мовою. Подкаст спрямований на те, щоб зробити складні знання більш зрозумілими та доступними для широкої аудиторії. https://podcasts.apple.com/ua/podcast/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8-%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BC%D0%B8/id1487856534  
    3. Подкаст “Я не встигаю” – це український подкаст про продуктивність, який ведуть Анастасія Коріновська та Федір Попадюк. У ньому вони обговорюють проблеми з організацією часу та особистою продуктивністю, діляться власним досвідом та намагаються знайти способи покращити ситуацію. https://podcasts.apple.com/ua/podcast/%D1%8F-%D0%BD%D0%B5-%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%8E/id1531286743  
    4. Пошуки себе під час війни, вибудова романтичних стосунків і стосунків з сім’єю та близькими, пошук сил на роботу в часи відключень електроенергії, усвідомлення та прийняття смерті – проблеми, з якими всім нам довелось зіткнутися з початком війни. У новому подкасті War-life balance від “Української правди” журналістка Аліна Полякова та медична психологиня, гештальт і травма психотерапевтка Юлія Кос говорять про те, як впоратись з цими проблемами і втримати цей баланс.  https://podcasts.nv.ua/podcast/429-war-life-balance.html
    5. Подкаст про сучасну психологію та психотерапію, про серйозні психологічні дослідження і поширені псевдонаукові міфи. https://podcasts.nv.ua/podcast/44-bogatyi-vnutrenniy-mir.html
    6. Чому ветеран, що повернувся з війни, шукає під подушкою гранату? Чому одні люди ніяк не всидять на місці, а інші не можуть підняти себе з ліжка? Чому дворічна дитина не дивиться в очі, а школяр заважає вчитися цілому класу? Причина – у головному мозку, а відповіді в – «Головному подкасті». За даними ВООЗ, 8 мільйонів українців живуть з психічними розладами. Якими бувають розлади та як їм давати раду – розбермо на прикладі клінічних кейсів з допомогою психіатра, кандидата медичних наук Андрія Бондарчука. Подкаст створений науково-популярним медіа «Куншт» на замовлення «Суспільного» https://podcasts.nv.ua/podcast/241-holovnyi-podcast.html 

    У час, коли до психології звертається дедалі більше людей, подкасти можуть стати цінною підтримкою — джерелом знань, натхнення та розуміння себе. Але тільки за однієї умови: якщо ці знання походять з перевірених джерел. «Білі» подкасти — це не просто розмови, це відповідальна комунікація, заснована на фаховості, повазі до слухача та науковій етиці. «Сірі» ж — можуть плутати, шкодити і підмінювати психотерапію небезпечними порадами.

    Слухайте уважно не лише зміст, а й контекст. Хто говорить, звідки бере інформацію, чи не маніпулює вашими переживаннями? Бо справжня турбота про ментальне здоров’я починається з критичного мислення — навіть коли в навушниках.

    Авторка: студентка 4-PR курсу Анна Бондаренко 

  • У День радіо про важливе: донорство крові та її компоненти в умовах воєнного стану в Україні

    У День радіо про важливе: донорство крові та її компоненти в умовах воєнного стану в Україні

    13 лютого відзначають Всесвітній день радіо. Це свято було проголошено на 36-й Генеральній конференції ЮНЕСКО, бо саме в цей день у 1946 році вперше в ефір вийшло «Радіо ООН».

    У часи, коли соціальні мережі полонили світ, радіо все ж таки залишається актуальним медіа. Сучасне радіо – це про традиції та доступність. Нині, в еру цифрових технологій, часто недооцінюють його роль у популяризації суспільно важливих тем.
    Тому з нагоди Всесвітнього дня радіо та в межах співпраці кафедра журналістики, реклами та PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького з центром служби крові «Біофарма плазма» ми підготували подкаст про важливість донорства крові та її компонентів в умовах воєнного стану в Україні. До бесіди на цю тему ми запросили заступника директора з якості «Біофарма плазма» Тетяну Михайлівну Портянко.
    Приємного прослуховування!!!

    Автори: Аліна Костенко, Маргарита Тонкоглас, Наталія Бондар
    Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун

  • Державне регулювання ментального здоров’я: які структури допомагають в разі психологічних проблем.

    Державне регулювання ментального здоров’я: які структури допомагають в разі психологічних проблем.

    У сучасній Україні, де держава перебуває в умовах постійного стресу, війни та трансформацій, питання ментального здоров’я перестало бути суто приватною справою — воно стало національним пріоритетом. Нещодавно затверджений Закон «Про систему охорони психічного здоров’я» встановив чіткі правові, організаційні та економічні засади для побудови ефективної системи підтримки. Одним із ключових результатів стало створення Координаційного центру ментального здоров’я у 2023 році та розробка Оперативної дорожньої карти, яка інтегрувала міжвідомчі заходи для підтримки населення в умовах війни. 

    Національна програма психічного здоров’я, яка стартувала у відповідь на виклики 2022–2024 років, передбачає комплексний підхід: від спектра профілактики та просвіти до забезпечення доступу до психіатричних закладів і консультацій на рівні первинної і вторинної ланок медицини . Створені центри ментального здоров’я забезпечують багатопрофільну допомогу — психіатричну, психологічну та соціальну — із чітким дотриманням прав пацієнтів і принципів конфіденційності.

    Особливо важливим стало формування міжвідомчих структур: від Міністерства охорони здоров’я до Міністерства освіти, молоді, соціальної політики та МВС. Вони відповідають за координацію загальнодержавної політики, реагування в кризових ситуаціях, впровадження програм у школах та на робочих місцях — залучаючи як професіоналів, так і представників громадських організацій .

    Чек-лист організацій та сервісів, куди можна звернутись по психологічну підтримку в Україні (безкоштовно або частково безкоштовно):

    Державні та муніципальні сервіси:

    • Сімейний лікар / ПМСД – перша точка звернення, де можна отримати направлення до фахівця з ментального здоров’я.
    • Психоневрологічні диспансери / Центри психічного здоров’я – у кожному великому місті.
    • Центри соціальних служб / Служби у справах сім’ї, дітей та молоді – допомога в кризових ситуаціях.

     Національні та міжнародні гарячі лінії

    • МОЗ / ЮНІСЕФ — 0 800 33 00 29 (безкоштовно, анонімно)
    • Лінія підтримки ВООЗ (Tell Me) – https://tellme.com.ua
    • Ла Страда (психологічна підтримка та допомога в разі насильства) — 0 800 500 335
    • Всеукраїнська гаряча лінія для підлітків і молоді — 0 800 500 225

    Громадські ініціативи та НГО

    • Психологічна підтримка від “Розкажи мені” – https://tellme.com.ua
    • Фундація “UA Mental Help” – є можливість отримати до 5 безкоштовних консультацій за наявності соціальних проектів на платформі – https://www.uamentalhelp.org/

    Авторка: студентка 4-PR курсу Анна Бондаренко 

  • Пластикова звичка: скільки сміття продукує Черкаський національний університет?

    Пластикова звичка: скільки сміття продукує Черкаський національний університет?

    Пластикові відходи стали однією з найбільших екологічних проблем сучасності. Вони забруднюють довкілля, шкодять живим організмам і довго розкладаються. Університети, як великі освітні установи, є значними споживачами пластикових виробів і одночасно важливими центрами формування екологічної свідомості.

    Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького не є винятком у цьому контексті. Наскільки велика роль навчального закладу у виробництві пластикових відходів? Чи є в університеті системні ініціативи щодо зменшення пластикового забруднення?

    Масштаби пластикового забруднення в університетах

    За даними досліджень, в Україні лише 3,2% відходів підлягають перероблюванню, тоді як у країнах ЄС цей показник сягає 57–85%. Університети, як великі споживачі пластикових виробів, можуть суттєво впливати на ці статистики. Наприклад, використання пластикових пляшок, одноразових стаканів, упаковок для їжі та канцелярії призводить до значного накопичення відходів.

    Ініціативи ЧНУ щодо зменшення пластикового забруднення

    Черкаський національний університет активно долучається до екологічних ініціатив. Заклад підписав меморандум із «Greening of the planet» та отримав подяку від БФ «Озеленення України» за участь у Всесвітньому дні прибирання «World Cleanup Day». Ці заходи свідчать про прагнення університету до зменшення пластикового забруднення та формування екологічної свідомості серед студентів і викладачів.

    Виклики та перспективи

    Попри активні ініціативи, університети зіштовхуються з рядом викликів у зменшенні пластикового забруднення. Це включає відсутність системи сортування відходів, недостатню кількість контейнерів для різних видів сміття та обмежену обізнаність студентів про важливість зменшення використання пластику. Для ефективної боротьби з пластиковим забрудненням необхідно впроваджувати комплексні заходи, включаючи освітні програми, створення інфраструктури для сортування відходів та заохочення використання багаторазових виробів.

    Висновок

    Черкаський національний університет активно долучається до екологічних ініціатив, спрямованих на зменшення пластикового забруднення. Однак для досягнення значущих результатів необхідно впроваджувати системні заходи, зокрема освітні програми зі створення інфраструктури для сортування відходів та заохочення використання багаторазових виробів. Лише спільними зусиллями можна зменшити пластикове забруднення та зберегти довкілля для майбутніх поколінь.

    Авторка: Анастасія Олійник, студентка 4-PR курсу