Карантин – час для перегляду фахової історії

Воєнний історичний фільм «Її серце», знятий режисером Майклом Вінтерботтом, –спільна робота США та Великобританії. Бюджет біографічної драми – 16 млн. доларів, а збори від показів по всьому світі – майже 19 млн. Триллер подивилося понад мільйон глядачів. Світова прем’єра картини відбулася в травні 2007 року.

Сюжет фільму оповідає нам історію життя журналістки Маріан Перл. 23 січня 2002 року доля жінки круто змінилася: її чоловік Денієл Перл, керівник південно-азіатського бюро нью-йоркського видання «Wall Street Journal», зник безслідно в Пакистані, куди поїхав у пошуках матеріалів для написання статті про терориста Річарда Ріда. Нещасна Маріан, яка була на шостому місяці вагітності, у розпачі намагалася розшукати чоловіка. Проте незабаром з’ясувалося, що він був захоплений бойовиками, оголошений ізраїльським шпигуном і страчений. Відеозапис його страти бандити передали до ЗМІ.

Після перегляду фільму я ще довго не могла оговтатися, була вражена щирістю та мужністю Маріан. Незважаючи на вагітність, вона трималася й вірила в порятунок свого чоловіка. Навіть коли всі надії були втрачені, Маріан до останнього не могла повірити, що її чоловік мертвий. Окрім драматичної сюжетної лінії, у фільмі описано скептичне ставлення пакистанців до журналістів з інших країн. Саме перебування журналістів у Пакистані становить загрозу для їхнього життя. Денієл був відданий своїй справі й до останнього намагався служити професії. Можливо, саме через це його й спіткала смерть у далекій країні.

Заслуговує на увагу й мужність жінки-журналістки, представниці слабкої статі, яка довела всім, що віра допомагає боротися, жити заради свого сина. Фільм демонструє нам приклад журналістської відданості тому, що ти робиш, навіть попри загрозу власному життю, адже журналіст – це людина, яка завжди шукає правду, за будь-яких обставин намагається з’ясувати те, що ще не сказано.

Тож якщо вас захоплюють справжні історії про сильних особистостей, я раджу вам подивитися цей фільм. Він не залишить вас байдужими.

Авторка: Вероніка Чіпенко, студентка 1-Ж

Коментарі: