Дізнайтеся цікаві та різноманітні факти про соціальні мережі та їх вплив на нас у нашому подкасті.
Автор: студентка 2-Ж Вікторія Чорна

Дізнайтеся цікаві та різноманітні факти про соціальні мережі та їх вплив на нас у нашому подкасті.
Автор: студентка 2-Ж Вікторія Чорна

Використання інструментів штучного інтелекту стало невід’ємною складовою освітнього процесу. Тому в цьому подкасті поговоримо про те, як студенти-медійники можуть використовувати нові технології для якісного навчання та роботи з інформацією.
Автор: студентка 2-Ж Ольга Ярмолич
Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун

Статистика Forbes повідомляє, що з початку повномасштабного вторгнення зросла частка людей, які читають книги. Відповідно підвищилася популярність блогерів, які спеціалізуються на книгах. Студентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Катерина Супрун поділилася подробицями власного книжкового блогу та життя.

– Коли ти почала вести книжковий блог?
– Насамперед цей блог не можна назвати повноцінно книжковим, тому що, як я люблю казати, це життя поєднане з книгами. Тому що там є і мої особисті світлини, і мої особисті роздумує на цій інстаграм сторінці, але також присутній і книжковий контент.А блог я розпочала в січні 2023 року.
– Що спонукало тебе вести книжковий блог?
– На початку я дуже сильно вагалася, чи публікувати перший свій відгук на книгу. Але все-таки наважилася. До того ж мене дуже підтримували подруги. Найбільше мотивувало, що я можу бути почутою, можу бути корисною, допомогти комусь із вибором книги.
– Як часто ти читаєш книги?
– Взагалі, я читаю досить часто, виходить що майже щоденно, але після вступу до університету вільного часу не так багато, тому я стала набагато менше читати. Це досить сумно, але тільки-но з ‘являється вільний час – я одразу берусь за книги. І через те, що я стала менше читати, зрозуміло, що контент про книги також зменшився.
– Чи у тебе, певні критерії, за якими ти оцінюєш книгу?
– Звісно. По-перше, я звертаю увагу на шрифт. Для мене досить важливо, що він був не дрібний, приємний оку. Так само щоб книга також була приємною на дотик, і я полюбляю книги в м ‘якій обкладинці.
– Чи є в тебе улюблений автор та жанр?
– Взагалі, улюбленого автора у мене немає, але мені імпонує Сара Джіо, тому що її романи досить легко читаються. Вони не зосереджені лише на любовній лінії та мають глибокий сюжет.
Улюбленого жанру у мене немає, я завжди читаю різні книги.
– Як змінилися твої читацькі вподобання з часом?
– На самому початку я читала якусь легку літературу, книги, які були в мене, чи які мені дарували. Це були ромкоми, підліткову літературу і так далі.
З часом я почала читати більш серйозні книги, не боятися “цеглинок”, як називають великі книги, і в цьому бачу у свій якийсь певний ріст.
– Які з прочитаних за останній рік книг вразили тебе найбільше?
– За цей рік я досить мало прочитала порівняно з минулим. Але книга, яка мене вразила – це «Танці з кістками». Я її читала досить довго, але під кінець, а під кінець я була дуже здивована сюжетним поворотом. Взагалі, сподобалось, що в книжні був не лише розвиток подій, а й динаміка локацій і рух самого персонажа. І це надзвичайно тяжко описати, його психологічні кроки та сумніви. І цим книга мене зачепила.
– Які книжкові заходи ти любиш відвідувати?
– Це не те щоб захід, але мені подобаються книжкові барахолки. Там можна знайти просто скарби. Одного разу я придбала там книгу «Джейн Ейр» 1980 року українською мовою за 20 гривень.
Взагалі мені подобається відвідувати свої книжкові клуби. У мене є окрема сторінка і організація з назвою «Спілка». Там ми обговоримо фільми, серіали та книги. Я отримую велике задоволення від спілкування про книги зі своїми друзями, з дівчатами й хлопцями, які проходять на книжкове обговорення.
– Які тренди в літературі ти помітила останнім часом?
– Після повномасштабного вторгнення почалася тенденція видавати все більше книжок українською мовою і це мене дуже тішить.
Раніше в нас більш популярними були зарубіжні автори, а зараз чимало і букблогерів, і самих видавництв популяризують українських авторів.
– Як на твою думку соціальні мережі впливають на книжкову індустрію?
– Як на мене, соціальні мережі мають дуже великий вплив на книжкову індустрію.
Останнім часом збільшилася кількість книжкових блогерів та навіть просто люди публікують, що вони читають. І це, мені здається, заохочує і популяризує саме читання, що читати не нудно, а навпаки – круто.
– Як впоратись з “нечитуном”?
– На жаль, “нечитун” мені відомий мені досить близько, особливо останні пів року. Зазвичай він настає після прочитання якоїсь тяжкої літератури або, можливо, під час психологічних проблем людини, її емоційного стану.
У моєму випадку це було через перенавантаження, не через книгу. І надзвичайно складно взяти і почати читати. Дуже банальна порада, але варто просто читати сторінку чи дві в день і поступово набирати оберти, але книгу брати не дуже складну.
– Яку книгу, на твою думку, обов’язково має прочитати кожен?
– Можливо, це кажуть більшість букблогерів, але «1984». Цю книгу точно має прочитати кожен, вона мене вразила, хоча читалася досить дивно, я мала змішані емоції, але мені здається, саме її має прочитати кожен.
Авторка: Ангеліна Бородай, студентка 2-Ж
Фото: з архіву героїні

Студенти-медійники розповіли про останні прочитані ними книги та поділилися своїми враженнями щодо них.

«Відьмак. Сезон гроз» Анджей Сапковський.
Ця книга є окремим виданням автора, яка розповідає історію головного героя Геральда з Рівії в часовому проміжку між 1 і 2 книгою серії. Книга неймовірно цікава, оскільки розкриває окремі моменти життя Відьмака, пояснює аспекти всесвіту, які до цього були слабо розкриті, хоча краще було б якби вона вийшла вчасно і прямо увійшла до серії, а не видалась окремо вже після завершення основної історії. Хоча я, напевно, як і більшість, були раді знову почитати труд Анджея Сабковського після великої перерви й знову поринути у світ Неверленду.
Андрій Найда, 4-ВБ
«Добрі передвісники» Ніл Ґейман і Террі Пратчетт.
Моя історія з «Добрими передвісниками» почалася з перегляду серіалу, і він просто чудовий. Тому взялася за прочитання книги, бо третього сезону ніяк не дочекаюся. По-перше, біблійна тематика взагалі не моє, але тут в саме серце. Головні герої прописані надзвичайно. По-друге, здавалося, біблійні персонажі не можуть бути цікавими, та Террі Пратчетт і Ніл Гейман змогли спростувати мої упередження. Усі герої наділені чимось “людським”. Кожен, хто прочитає, зможе впізнати себе. Найбільш знаковим, що остаточно мене підкорило, – є невідповідність характерів з образами Азирафаїла – янгола, який деколи має робити “злі” вчинки та Кроулі – демона, який навпаки творить “добро”.

Тетяна Пасічна, 4-Ж

«Чорне сонце» Василь Шкляр.
Мені книга сподобалась тим, що там описуються події часів АТО, а також головний мотив цієї книжки саме в нації, в тому, що потрібно воювати та відстоювати право на існування нашого народу.
Ярослав Дубовий, 4-Ж
«Записано на кістках» Саймон Бекетт.
Спочатку мені сподобалась обкладинка, саме вона привернула мою увагу, а потім вже зміст книги. Враження від неї в мене тільки хороші, книга подарувала хороший настрій, натхнення та емоційне задоволення.

Анна Бондаренко, 3-PR

«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіон Павлюк.
Мені доволі часто подобаються детективи, а ця книга до кінця тримала в напрузі: хто ж виявиться звіром. Я спочатку підозрював одну людину, а в кінцевому результаті звіром виявилась людина, на котру менше всіх міг подумати. Доволі чудово прописані персонажі, зі своєю історією, було над чим замислитись.
Олександр Шевченко, 3-PR
«Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» Ювал Ной Харарі.
Я взагалі не люблю науково-популярну літературу, адже читати її нудно. Але ця книга стала винятком із правила. Автор дуже вміло підбирав порівняння для всього, про що писав у книзі, і давав просте для сприйняття та розуміння пояснення. Тому одним із плюсів цієї книги є те, що вона дуже легко читається. По-друге, це книга про історію людства з найдавніших часів його існування та подальшу еволюцію. І оскільки автор не використовує конкретні образи, а використовує лише загальні обриси, то іноді мені здавалося, наче я читаю книгу про себе чи про своїх предків. Загалом, деякі речі почала сприймати по-іншому після прочитання. До цієї книги хочеться повертатися.

Ольга Ярмолич, 2-Ж

«У Штормовому – штиль» Сергій Скришевський.
Книга «У Штормовому – штиль» сподобалась мені своєю атмосферою. Події відбуваються в Криму 2013 року, перед окупацією. Читаючи я поринула у власні спогади, коли була на морі. Опис будиночків, туристів, базарів з сувенірами, пляжів з пахлавою та рапанами — це все переносить тебе в літо, безтурботні щасливі дні.
Також цікаві персонажі, які є не ідеальними. Вони роблять помилки, намагаються підтримувати один одного. У кожного персонажа є передісторія та свій кінець. Книга навчає тому, що часом, що б ти не зробив, не все може залежати від тебе. Іноді потрібно прийняти зміни, які приходять у твоє життя. Важливо не жити минулим, вчитися відпускати та знаходити сили продовжувати.
Аріана Грищенко, 2-Ж
«Гімназист і чорна рука» Андрій Кокотюха.
Загалом книга цікава. Через те, що книга дитяча, то текст написаний легко для сприйняття. Проте навіть “дитячою мовою” це було ДУЖЕ цікаво читати. Історія відрізняється своєю унікальністю і цікавими сюжетними поворотами. У книзі багато неоднозначних моментів, які згодом, перечитуючи історію заново, розумієш зовсім по-іншому. Дуже люблю цю книгу, бо вона була моєю першою.

Артем Іщенко, 1-Ж

«Коли завмирає серце» Еліс Осман.
Це чудовий комікс у моменти, коли хочеться чогось легкого. Взагалі мотивацією прочитати його став серіал, який я переглянула на одному диханні.
Це проста та мила історія, яка розповідає про двох школярів, їх розвиток, спочатку як друзів, а потім зародження чогось більшого. Один з головних героїв – Чарлі. Він сором’язливий учень старшої школи, який страждає від тривоги та розладів харчової поведінки. Але це не завадило зробити йому камінг-аут. Про це й розповідається в першому томі.
Зазвичай обираю книги й скептично ставлюся до коміксів, але цей в серденьку.
Катерина Супрун, 1-Ж
Авторка: Ангеліна Бородай, 2-Ж

Багато варіантів, як потрапити в гарну частину та бути з людьми які тобі близькі по духу. Одним з таких методів є соціальна реклама яка направляє людей та допомагає.
– Пане Данило, добрий день! Для початку хотілось би дізнатись початок вашого військового шляху.
– Добрий день. Я навчався в Харківському національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба, на мій 4 курс припало повномасштабне вторгнення і ми одразу пішли захищати країну. Спочатку я рік провів Протиповітряній обороні, а потім нам дали можливість зробити вибір в частину яку нам хотілось би. Я шукав багато інформації й вся вона подається доволі складно.
– Як саме ви потрапили до своєї частини?
– Мені допомогла соціальна реклама, я побачив, що частина яка мені підходить розпочала набір до себе. В рекламі вказали всі реквізити та варіанти, як можна подати заявку і я одразу їм зателефонував.
– Чи виправдались ваші очікування?
– Так, я повністю задоволений. Комунікація відбулась дуже швидко, поки йшов відбір до нової частини мені дозволили перебувати в старій. Я ні разу не пожалкував, що обрав саме них.
– Чи вважаєте ви ефективною військову соціальну рекламу?
– Раніше не звертав уваги на неї, але коли сам потребував допомоги зрозумів, що вона важлива. Зараз більшість не знає, як саме звернутись до частини та потрапити до неї. Соціальна реклама повинна в першу чергу хотіти допомогти, без зайвих обіцянок.
– Яку пораду ви б дали для людей, які не знають до якої бригади йти?
– Часто зустрічаю рекламу рекрутських центрів. Сам ніколи не звертався до них, але від побратимів чув гарні відгуки. Центр допоможе вам зібрати потрібні документи та врахує ваші побажання.
– Дякую вам за нашу зустріч та вашу працю яку ви робите, бережіть себе!
– Дякую і вам за зустріч, я завжди радий допомагати нашим громадянам.
Автор: Вероніка Голованьова, 2-PR



“Відкриття свята: урочисті виступи та привітання”
Свято розпочалося з урочистої частини, під час якої завідувач кафедри, ректор університету та запрошені гості звернулися до присутніх з привітальними словами. Виступи були сповнені натхнення та вдячності, підкреслюючи важливість професії журналіста у сучасному світі. Зокрема, ректор ЧНУ ім. Богдана Хмельницького відзначив високий рівень підготовки студентів і їхню непохитну відданість справі.


“Запальний танцювальний перформанс”
Після офіційної частини присутні насолодилися виступом студентів, які виконали захоплюючий танцювальний номер. Їхня харизма та ентузіазм зачарували глядачів, а кожен рух був заповнений емоціями та енергією. Виступ підкреслив єдність та дружбу студентської спільноти, створивши незабутню атмосферу.




“Релакс на пікніку: спілкування та розваги”
Після танцювальної частини всі присутні перейшли на пікнік, де на них чекала розважальна програма та відпочинок на свіжому повітрі. Пікнік став чудовою нагодою для неформального спілкування між студентами та викладачами, створюючи атмосферу взаєморозуміння та підтримки.


“Студентська вікторина на свіжому повітрі з компанією Біофарма”
Однією з родзинок пікніка стала вікторина, організована компанією Біофарма. Студенти мали змогу проявити свої знання та отримати за це приємні подарунки. Вікторина викликала великий інтерес і активну участь, сприяючи дружній конкуренції та веселощам.



“Заключний апетитний акорд”
Закінчилося свято спільним частуванням піцою та тортиком. Студенти та викладачі зібралися разом, насолоджуючись смачною їжею та теплим спілкуванням. Це був прекрасний момент для обміну враженнями та підбиття підсумків дня.
День Журналіста залишив по собі багато позитивних емоцій та яскравих спогадів, підтверджуючи важливість таких заходів для створення згуртованої та натхненної студентської спільноти.
Фоторепортаж підготувала студентка, 4-Ж курсу Мішель Іванова

Майстерність зйомки та монтажу інтерв’ю є однією з найважливіших навичок для майбутніх журналістів, що забезпечує високий рівень професіоналізму та творчий підхід до створення медійного контенту. У межах навчального процесу нашого Інституту журналістики студенти мали унікальну можливість взяти участь у майстер-класі, присвяченому мистецтву інтерв’ю. Назва фоторепортажу “Інтерв’ю від А до Я: Майстер-клас для студентів-медійників” говорить сама за себе — від початкових етапів підготовки до фінального монтажу, учасники дізналися всі тонкощі створення професійного інтерв’ю.
Майстер-клас розпочався з теоретичної частини, де студенти дізналися про історію та значення інтерв’ю в журналістиці. Запрошений спікер поділився своїми знаннями про те, як правильно підготуватися до інтерв’ю: як вибрати тему, скласти план розмови, підібрати запитання та підготувати технічне обладнання. Важливим аспектом стала розмова про етику та психологію інтерв’ю — як встановити контакт з респондентом, зберігати нейтралітет та створити комфортну атмосферу для відкритої розмови.

“Погруження в Процес”
Практична частина майстер-класу була присвячена безпосередньо зйомці. Студенти ознайомилися з основними аспектами роботи з камерою, вивчали важливість світла, звуку та композиції кадру. Вони мали змогу працювати з сучасною технікою, що є у розпорядженні нашого навчального закладу, та застосовувати набуті знання на практиці, проводячи свої власні інтерв’ю.




“Майстерність за Кадром”
Окрім зйомки, особливу увагу було приділено процесу монтажу. Студенти дізналися, як зіставляти та редагувати відеоматеріали, щоб створити цілісне та зрозуміле інтерв’ю. Вони вивчали різні техніки монтажу, роботу зі звуком та ефектами, а також важливість дотримання логіки та послідовності у відеоряді.




“Крок за кроком: студенти освоюють мистецтво відеомонтажу”
Цей фоторепортаж не лише відображає основні моменти майстер-класу, а й показує атмосферу та емоції, які супроводжували учасників протягом усього заходу. Кожна фотографія розповідає свою історію, показуючи процес навчання та натхнення молодих журналістів.
Фоторепортаж підготувала студентка, 4-Ж курсу Мішель Іванова

Сесія в університеті – період, коли всі знання і навички, набуті протягом семестру, проходять перевірку. Кожен студент прагне успішно скласти іспити та заліки, щоб підтвердити свій рівень підготовки й продовжити навчання.
Для багатьох сесія – це не лише випробування знань, а й перевірка на витривалість, організованість і здатність справлятися зі стресом. Студенти годинами готуються до іспитів, часто жертвуючи сном та відпочинком, щоб отримати високі бали. У цей період університет живе особливим ритмом: коридори заповнені студентами, що чекають консультацій, аудиторії наповнені напруженою тишею під час іспитів, а після кожного складання екзамену чути радісні вигуки тих, хто успішно подолав чергове випробування.
Кожна фотографія – це маленька історія, що відображає важливі моменти життя університету під час сесії.

“Сесійна стратегія”
Перегляд розкладу іспитів один з перших кроків у підготовці до сесії. Студентка вивчає дати й часи іспитів, планує свій розклад так, щоб підготуватися як найкраще.


“Підготовка до іспитів: напружені моменти”
Студенти інтенсивно працюють, готуючись до залікових іспитів. Вони досліджують матеріали, виконують практичні завдання і закінчують проєкти, щоб бути готовими до остаточного оцінювання.

“Спокій у вогні переживань”
Зображена на фотографії студентка стоїть поруч з відкритими дверима університетської аудиторії. Вона періодично перевіряє час на своєму телефоні, зосереджено чекаючи своєї черги на іспит. Коридор тихий і спокійний, але наповнений очікуванням і нервовою напругою перед найважливішими хвилинами сесії.

“Староста: штурман навчального корабля”
Заповнення заліковок – важлива процедура для кожного студента, але найбільшу відповідальність за правильне оформлення заліковок покладена на плечі старост, і це вони забезпечують, щоб кожен студент мав чітке уявлення про свої академічні досягнення та заборгованості. Весь процес відбувається в атмосфері серйозності та відповідальності, де кожен документ стає доказом пройденого навчального шляху студента. Цей фоторепортаж є свідченням того, як студенти прикладають всі свої сили та ресурси для досягнення успіху у своїй академі
Фоторепортаж підготувала студентка, 4-Ж курсу Мішель Іванова

У просторій навчальній студії кафедри журналістики, реклами та PR-технологій з першого погляду можна розгубитися від кількості сучасного обладнання, яке стоїть на озброєнні майбутніх журналістів. Тут студенти мають унікальну можливість працювати з професійними інструментами, які використовують у реальних медіа.



“Технологічний арсенал телевізійної студії кафедри журналістики”
Університетська кафедра журналістики обладнана сучасною технікою, яка забезпечує всебічну підготовку студентів до майбутньої професійної діяльності. На фотографії видно різноманіття технічних засобів, такі як: професійні відеокамери, фотокамери, комп’ютерні робочі місця з необхідним програмним забезпеченням для монтажу відеоматеріалів та оброблення фотографій.


“Передавання досвіду молодому поколінню”
Великий акцент приділяється ролі викладачів, які не лише надають доступ до цього обладнання, але й активно допомагають студентам його опановувати. Вони є наставниками й менторами, готовими надати консультації та допомогу в будь-який момент. Викладачі діляться своїм досвідом у роботі з технікою, вчать професійної етики та стандартам, а також сприяють розвитку творчого потенціалу кожного студента.


“Майбутні зірки”
Студенти провели час у телестудії не лише з користю, але й з великим задоволенням. Викладачі створюють відкрите середовище для дискусій і творчості, де кожна ідея важлива. Вони підтримують наші проєкти та допомагають крок за кроком вдосконалювати наші навички.
Цей фоторепортаж демонструє палку любов до журналістики та атмосферу телестудії, де кожен із нас може стати справжнім професіоналом у своїй галузі.
Фоторепортаж підготувала студентка, 4-Ж курсу Мішель Іванова

Щороку студенти інституту української філології та соціальних комунікацій вирушають на базу відпочинку Сокирна, де першокурсники урочисто отримують свої студентські квитки. Для нас, четвертокурсників, ця поїздка стала особливою – вона символізувала завершення нашого університетського шляху і перехід до нових викликів у професійному житті.
У цьому фоторепортажі я поділюся найяскравішими митями нашої поїздки до Сокирна, які поєднують радість, ностальгію і незабутні враження від спільного перебування на природі.


“Сосиски в бігах”
Приїхавши на базу відпочинку, ми одразу ж взялися за приготування обіду. Дівчата займались підготуванням столу, нарізкою овочей, сирних тарілок, поки хлопці взялись смажити сосиски. Достатньо було одного віртуозного руху руки, щоб все попадало у мангал, викликаючи сміх і жартівливі вигуки. Цей маленький інцидент лише додав нашому обіду душевності та атмосферності, ставши чудовим початком нашої останньої подорожі разом.

“Зустріч історій і спогадів”
Під час застілля атмосфера була невимушеною та веселою – кожен розповідав свої історії та згадував найкращі спогади минулих років. Це був момент, коли ми просто насолоджувалися компанією один одного, забуваючи про всі турботи та проблеми.


“На десерт була каша”
Наївшись сосисок і всілякої “гадості”, такої як чіпси та сухарики, ми зовсім забули, що попереду на нас чекала ще й каша. На фото зображені наші викладачі, які з турботою накладають кашу в одноразові тарілки й ми які не змогли відмовити викладачам.


“Символічний початок”
Насолодившись смачною їжею та дружнім спілкуванням, нас зібрали на лінійку. Тут, серед природної краси бази відпочинку, першокурсникам урочисто вручали їхні студентські квитки. Цей момент був символічним, означаючи початок їхнього академічного шляху і вступ до професійного товариства журналістів. Для нас, четвертокурсників, це було також нагадуванням про наш власний початок і про те, як швидко пролетів час університетських років.


“Фінальний акорд поїздки”
Обіймами та співом, ми завершили нашу подорож.
Цей фоторепортаж не лише зафіксував миті цієї поїздки, але й віддзеркалює суть університетського досвіду – навчання, спільні пригоди та незабутні моменти, які залишаються в серцях студентів на все життя.
Фоторепортаж підготувала студентка, 4-Ж Мішель Іванова

Штучний інтелект використовують у різних галузях. Його прорив масштабувався настільки, що у фільмах йому виділяють окрему роль. Наприклад, у стрічці “Соціальна дилема” герой Вінсент Картайзер якраз і зіграв роль штучного інтелекту.
У фільмі розкрито тему залежності від соціальних мереж, яка є надзвичайно актуальною в сучасному світі, де цифрові технології та інтернет стали невіддільною частиною повсякденного життя. Соціальні мережі, такі як “Фейсбук”, “Інстаграм”, “Твітер”, “Тікток” та інші, значно впливають на соціальні, психологічні та фізичні аспекти нашого існування. Оскільки кількість користувачів соціальних мереж невпинно зростає, проблема залежності від них стає дедалі більш помітною і потребує розголосу.
„Соціальна дилема” – документальний фільм з елементами ігрового кіно, що вийшов на стрімінговій платформі Netflix в 2020 році, його рейтинг станом на 2024 рік становить 7.6/10 IMDB.
Це вражаючий фільм, який висвітлює загрози, що походять від соціальних мереж. Він не лише шокує глядача своєю реалістичністю, але й спонукає задуматися про те, як наші дії в мережі впливають на наше життя в реальному світі. Також цей фільм, розкриваючи тему приватності та маніпуляції, і про етичні питання використання даних і влади соціальних мереж.
Стрічка демонструє, як алгоритми соціальних мереж можуть змінювати поведінку людей і впливати на їхні переконання. Вона пропонує глядачам поглиблене розуміння того, як технології формують наше сприйняття світу і взаємодіють з нашими мисленнєвими процесами.
Акторський склад і режисерська робота варті уваги. Відчуття напруженості та емоційної наповненості переплітаються зі стильним використанням візуальних ефектів, що робить фільм захопливим і цікавим під час перегляду.
„Соціальна дилема” важлива не лише як розважальний продукт, але і як каталізатор для глибоких роздумів про наше місце в цифровому світі. Фільм ставить перед нами питання про те, як ми використовуємо технології і чи приносять вони нам користь або, навпаки, шкодять. Це не просто фільм, а провокативна подорож у світ соціальних мереж та їхній вплив на наше суспільство.
Він привертає нашу увагу до того, як використання соціальних мереж може мати далекосяжні негативні наслідки на наше ментальне здоров’я та суспільство загалом. Фільм акцентує увагу на необхідності бути обачними і критично мислити про те, як ми використовуємо технології у нашому повсякденному житті.
Це потужний та важливий твір, який слід переглянути кожному, хто цікавиться впливом технологій на сучасне суспільство. Він ставить актуальне питання про те, наскільки ми контролюємо власне життя в епоху цифрової залежності. Також стрічка є не лише розважальним, але й освітнім матеріалом, який спонукає до дій та обговорення важливих питань про наше майбутнє в цифровому світі.
Підготувала студентка 4-Ж Юлія Гайдук
у межах кваліфікаційного проєкту «Висвітлення проблеми
інтернет-залежності в студентському онлайн-медіа»

Три поради для українців:
1. Робіть донати — це важливо. Щоб бути впевненим, що ваш донат потрапить у правильні руки, проскануйте відгуки та фотозвіти про діяльність фонду. Ставтеся до донатів, як до інвестиції. Коли ви інвестуєте, то не очікуєте фінансового результату вже завтра, але при цьому кошти регулярно вкладаються на перспективу, ми інвестуємо у свій захист та армію — найважливішу структуру держави зараз. Кожен регулярний донат згодом дасть очікуваний результат — перемогу і перспективу для вільного майбутнього. Уявіть, що донат діє за законами бумерангу. Ви зробили хорошу справу — вона вам вернеться у стократ. А коли переказуєте гроші на допомогу — думками або в голос подякуйте собі та тим, хто захищає вас від ворога. Пам’ятайте, що кожен донат — важливий. Немає значення, скільки гривень ви плануєте закинути на збір. Важливо, що ви це робите. Маленькими кроками — до великих цілей.
2. Дбайте про свій емоційний стан, коли ви виснаженні ми не можемо допомагати країні. Перестаньте скролити стрічку новин на деякий час, зробіть інфодетокс. Вийдіть із соцмереж, прогуляйтеся вулицею, подихайте свіжим повітрям. Підтримуйте одне одного, не розпалюйте війну серед своєї сім’ї та всередині себе, це зараз лише погіршить ситуацію. Також по всій країні працюють гарячі лінії з психологічною допомогою для всіх.
3. Пройдіть вишкіл з воєнної та медичної підготовки. Ви будете почувати себе підготовленими до нових реалій та почуватись впевненими, що можете допомогти іншим у разі небезпеки. Організація Centuria розташована в більшості містах України. Вас навчать тактичної медицини, покажуть базові навички поводження зі зброєю та вибухонебезпечними предметами. Centuria проводять підготовку для різного віку та влаштовують екскурсії історичними місцями країни.
Автор: Вероніка Голованьова, 2-PR