Студентські роки — це час відкриттів, яскравих емоцій і незабутніх моментів. Це період, коли кожен виклик стає новою можливістю, а мрії — першим кроком до реальності. 17 листопада відзначають Міжнародний день студента і з нагоди цього свята ми підготували для вас подкаст. Приємного прослуховування!
Автори: Слєсар Владислава та Катерина Супрун
Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун
16 листопада 2024 року українське радіо відзначає свій 100-річний ювілей. У нашому подкасті ви дізнаєтеся про історію виникнення радіо в Україні, а також цікаві та маловідомі факти про нього.
Автори: Мар’яна Прудько та Єлизавета Корнійчук
Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун
Автор проєкту студент групи 2-М Антонченко Даниіл Геннадійович
За оцінкою регіональних гідрометслужб, якість води на ділянці Дніпра біля Черкас наразі задовільна. За даними регіонального офісу водних ресурсів, гідрохімічний стан води у травні 2025 року був на «задовільному рівні». Зокрема, вміст розчиненого кисню у воді становив близько 9–12 мг/л. Втім, порівняно з аналогічним періодом 2024 року та попереднім місяцем, моніторинг фіксує погіршення показників води
Незважаючи на загальну задовільність, локальні дослідження виявили перевищення норм за окремими забруднювачами. Наприклад, за результатами акредитованих лабораторних аналізів за III квартал 2020 року було зафіксовано 4–6-кратні перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) фенолів, хрому шестивалентного, нітритного азоту, важких металів (зокрема міді, марганцю) у різних створах річки біля Черкас. Ці дослідження підтверджують, що основними джерелами забруднення є промислові стоки і комунальні зливи міст та сіл на берегах Дніпра (включно з Черкасами), а також змиви з прибережних ґрунтів і сільгоспхімікати з полів. Місцеві екологи наголошують: «Воду Дніпра забруднюють промислові стоки, побутові відходи населених пунктів… Це забруднення доповнюється змивами з прибережних територій та хімікатами сільського господарства».
Крім хімічних забрудників, у теплу пору в Черкасах спостерігаються явища евтрофікації: цвітіння синьо-зелених водоростей. Через аномальну спеку й надлишок фосфатів у стоках річка цвіте значно раніше, ніж зазвичай, що призводить до кисневих «заморів» риби. Як пояснювали екологи, «нічна розкладка» цих водоростей споживає в рази більше кисню, ніж вони виробили вдень, і через це зрідка гине риба. Таким чином, екологічна ситуація у долині Дніпра біля Черкас – напружена: попри контрольні моніторингові заміри, численні випуски стічних вод і кліматичні чинники підтримують високий рівень забруднення.
Стан очисних споруд у Черкасах
Черкаський каналізаційний колектор і станція очистки стічних вод були збудовані у 1972 році й до нині не зазнавали капітальної модернізації. Хоча очисні споруди формально є державною власністю, фактично ними опікується приватне підприємство ПрАТ «Черкаський «Азот»». КП «Черкасиводоканал» лише збирає й транспортує міський стік на очисні станції, а за їх очистку щороку сплачує Азоту. Через це комунальники не мають автономного контролю над якістю стоків, а Азот вимагає у договорі встановлення дуже жорстких граничних показників (низьких навіть щодо фактичних забруднень). У разі невиконання азотівці погрожують водоканалу штрафами і судовими позовами.
Працівники «Черкасиводоканалу» звертають увагу, що 85% стічних вод міста – це побутовий стік населення, контроль над яким практично неможливий. Зміни в поведінці містян (раціональніше споживання води) призводять до концентрованішого стоку, що ускладнює очищення. Оскільки каналізаційні очисні споруди вже експлуатуються майже 50 років, фахівці попереджають: без модернізації вони не витримають навантаження старих забруднень та нових викликів. У цій ситуації комунальне підприємство виступає за передачу очисних споруд у комунальну власність міста з метою залучення інвестицій. Проте на останніх сесіях міськради рішення про передачу цих об’єктів не набрало необхідної кількості голосів.
Натомість якість питної води, яку подає Черкасиводоканал зі свердловин і Дніпра, перебуває під регулярним наглядом. За звітами підприємства, контроль на усіх етапах водопідготовки гарантує, що вода відповідає вимогам ДСанПіНу «Про воду питну…»: в усіх 54-х досліджуваних показниках відхилень від нормативів не виявлено. Так, щоденний аналіз питної води показує повну відповідність санітарним нормам, як за хімічними, так і за мікробіологічними показниками.
Вплив води на здоров’я містян
Забруднення Дніпра безпосередньо впливає на безпеку рекреаційної води. У сезон відпочинку на пляжах Черкас регулярно з’являються таблички «Купатися заборонено» через перевищення бактеріологічних нормативів. Як повідомив обласний санітарний лікар Володимир Папач, лабораторні аналізи виявили у пляжних водах Черкас лактозопозитивну кишкову паличку, віруси-фаги та навіть сальмонелу – явні ознаки фекального забруднення. За його словами, це свідчить про потрапляння органічних забруднень до річки з каналізаційних та зливових стоків. Через такі забруднення річкова вода, хоча й прозора, часом містить збудники кишкових інфекцій. Однак офіційний моніторинг 2025 року поки що не фіксував масових спалахів хвороб, пов’язаних із купанням у Дніпрі: згідно з доповіддю обласного ЦОЗ, відхилень за мікробіологічними показниками у пробах води комунальних пляжів не виявлено (хоча у піску на двох пляжах знайшли цисти лямблій). Утім, санітарники продовжують посилений контроль і рекомендують не купатися у забруднених водоймах.
Вплив річкової води на організм містян також залежить від питної води. Хоч за офіційними результатами аналізів питної води, жодних відхилень не зафіксовано, проте медики попереджають про потенційні небезпеки забрудненої питної води: у разі потрапляння нітратів або мікроорганізмів у водопровід можуть виникати гострі кишкові інфекції (наприклад, ротавірусна інфекція, гепатит А, сальмонельоз) та отруєння. На щастя, Черкаський водоканал регулярно проводить понад 70 показників аналізів (за даними 2025 року) і поки що не допускає попадання патогенів у централізовану мережу.
Без інвестицій та контролю Дніпро не очиститься: що прогнозують експерти
Комунальники вважають головним завданням — модернізацію очисних споруд. Як зауважують у «Черкасиводоканалі», лише після передачі очисних споруд у міську власність стане можливим залучити інвестиції на їх реконструкцію. Ситуацію прокоментувала депутат міськради Л. Майборода: «Підпорядкування очисних споруд приватному підприємству ставить під загрозу життєдіяльність міста. Є інвестиційна складова, але залучити її ми зможемо лише тоді, коли очисні споруди будуть у власності міста». Без цього, за її словами, відтік забруднень не зменшиться, а технологія очистки залишатиметься застарілою. Якщо не будуть здійснені капітальні вкладення (зокрема, реконструкція станцій у відповідності до сучасних вимог) та не посилиться контроль за скидом стічних вод, – Дніпро біля Черкас навряд чи стане помітно чистішим. А до повноцінного поліпшення екологічного стану ще дуже і дуже далеко.
Авторка: Анастасія Олійник, студентка 4-PR курсу
Психологія перестала бути чимось абстрактним і далеким. Сьогодні ми все частіше звертаємося до неї, шукаючи відповіді на питання про емоції, стосунки, травми й підтримку. Але серед тисяч голосів — у соцмережах, блогах і подкастах — важливо чути тих, хто справді має досвід і освіту, хто працює не з порадами, а з людьми.
У цьому інтерв’ю ми говоримо з Анастасією Притулою – магістром за спеціальністю “Практична психологія”.
Ментальне здоров’я — це не розкіш і не модний тренд, а базова потреба кожної людини. Особливо в реаліях сьогоднішньої України, коли тривожність, втома й невизначеність стали звичним фоном. Як ми бачимо з розмови з Анастасією Притулою, турбота про себе починається з елементарного: визнати свій стан, не знецінювати переживання, дати собі право на паузу.
Говорити про психічне здоров’я — це вже крок до внутрішньої зрілості. А шукати підтримку — не прояв слабкості, а приклад відповідальності за своє життя.
Авторка: студентка 4-PR курсу Анна Бондаренко
У межах проєкту «Майстерність сторителінгу» для бакалаврів кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького провели низку заходів.
Першу менторську сесію для студентів 1-3 курсів кафедри влаштували 4 жовтня. Основ сторителінгу на лекції навчали директорка ІА «Нова Доба» Тетяна Очеретяна та голова громадської організації «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк. Студентам розповіли про особливості написання історій та юридичні аспекти повʼязані з війною.
“Важливо доносити людям правду та розповідати, як захистити свої права”, – зауважив спікер Тарас Щербатюк.
Напередодні, 5 листопада, медійникам розповіли, як правильно писати про інклюзію. Директорка благодійної організації «Благодійний фонд «Родина ЛГ» Олена Гавриш показала приклади з інфопростору, де некоректно найменовували людей з інвалідністю.
“Розуміємо, що ми будемо європейською країною з найбільшою кількістю людей з інвалідністю. Тому маємо формувати в суспільстві належне ставлення до таких людей», — прокоментувала менторка заходу Тетяна Очеретяна.
Того тижня, 7 листопада, журналісти та рекламники відвідали лекцію з ефективної комунікації. Очільник контент-агенції «Text in Tech» Денис Андрущенко поспілкувався зі студентами про сторителінг у телеграм-каналах та комунікацію з аудиторією. Окрім цього, разом з медійниками обговорили перспективи працевлаштування.
“Закликаю працювати зі ШІ, коли це можливо. Але те, що вимагає аналізу вас як людини — ви не можете делегувати», – зазначив Денис Андрущенко.
Авторка: студентка 2-Ж курсу Анастасія Донець
Автор проєкту студент групи 2-М Антонченко Даниіл Геннадійович
Збори відбулися 4 листопада, під час яких було ухвалено кілька ключових резолюцій та обговорено майбутні ініціативи.
Першочергово було прийнято одностайне рішення щодо виключення студента 1-PR Нікіти Лисого зі студентської ради. Також затвердили новий склад, який налічує 16 осіб, а саме: Слєсар Владислава, Супрун Катерина, Більніцька Олеся, Раку Богдана, Овсієнко Дарина, Гайдук Дарина, Плаксій Дар’я, Самойлюк Вікторія, Ткаченко Микита, Марченко Сергій, Судакова Анастасія , Семенуха Ірина, Гарасим Юлія , Зорич Аліна , Соловей Вікторія , Яценко Анна.
Першою виступила Катерина Супрун, яка розповіла про майбутні плани, а саме – святкування Дня студента. “Шановні колеги, хочу поділитися з вами нашими планами на найближче святкування Дня студента. Ми хочемо зробити цей день особливим як для нас, так і для наших викладачів. Ми підготуємо відеопривітання. Це буде символічний жест подяки за їхню роботу та підтримку. Після цього, у нас фотосесія, яка відбудеться 15 листопада.”, – зазначила вона та попросила приєднатися до реалізації цих планів.
Наступна слово отримала Владислава Слєсар, яка запропонувала облаштувати столик з безкоштовною кавою та чаєм для студентів, щоб підтримати дружню атмосферу на факультеті.
“Уявіть, як приємно буде зупинитися на хвилинку, випити кави чи чаю, і поспілкуватися з друзями. Упевнена, що всі будуть раді такій можливості перепочити між заняттями.”, – додала вона.
Окрім цього, обговорили можливість організувати лекцію у межах акції “16 днів проти насильства” для учнів школи № 7 з метою привернути увагу до проблеми насильства.
Автор: студент 2-Ж курсу Іщенко Артем
Фентезійний фільм “Останній мисливець на відьом” про безсмертного мисливця на відьом, який намагається зупинити чуму вийшов у прокат 23 жовтня 2015 року у США і буде святкувати свою 9 річницю. Цей фільм став сороковим у фільмографії Олафура Даррі Олафссона в якості актора. Одна із його вдалих робіт це роль пілота вертольота в кінострічці “Таємне життя Волтера Мітті”.
Пригодницький комедійно-драматичний фільм, випущений у 2013 році під керівництвом режисера, продюсера та виконавця головної ролі Бена Стіллера, створений за мотивами однойменного роману Джеймса Тербера. У головних ролях також з’явиться Крістен Віґ, Кетрін Ганта Адам Скотт.
Кінострічка починається з того, як глядач знайомиться з головним героєм, Волтером Мітті — скромним і непримітним працівником відділу фотонегативів журналу “Life”. Його буденне життя здається дуже одноманітним і рутинним, вже на початку стає зрозуміло, що головний герой часто тікає у свій внутрішній світ фантазій.
«Таємне життя Волтера Мітті» справило на мене приємне враження завдяки тонким філософським питанням, які вміло приховані за буденними ситуаціями. Волтер перетворює свій світ, адже в реальному житті йому бракує впевненості та сміливості. Його образ є дзеркалом для багатьох сучасних людей, замкнених у чотирьох стінах офісу та в щоденних обов’язках. Вони проживають свої дні, не помічаючи власних можливостей і не знаючи, чим можна пишатись.
Фільм порушує важливі теми внутрішніх змін, пошуку себе і переосмислення свого життя. Волтер Мітті вирушає у подорож як фізичну, так і духовну, щоб знайти сенс свого існування. Основна ідея картини змушує задуматися: чи справді для гармонії з собою потрібно вирушати в далекі краї? А може, ми вже є тими, ким прагнемо бути, але не усвідомлюємо цього через власні страхи й невпевненість?
Рекомендую цей фільм тим, хто шукає натхнення, хоче переоцінити своє життя та насолодитись майстерним поєднанням гумору і глибоких життєвих уроків.
Автор: студент 2-Ж курсу Іщенко Артем
Міський бюджет участі (громадський бюджет) у Черкасах дає змогу кожному жителю подавати власні проєкти та голосувати за них. У 2023 році черкасці подали рекордні 117 проєктів до бюджету участі. Жителі активно голосують: 2020-го за проєкти віддали голоси 35 475 черкащан (що підтримало 35 переможців). Від початку програми (з 2015 року) реалізовано вже 63 проєкти на загальну суму 20 млн грн – зокрема чимало ініціатив спрямовані на озеленення міста, розвиток велоінфраструктури та екологічну освіту.
Приклади еко-ініціатив: мешканці Черкас пропонують проєкти із озеленення, сортування сміття, велопарковок тощо. Серед яскравих прикладів – низка парківих ініціатив:
Інші екопроєкти: у голосуванні-2021 серед малих громадських переміг проєкт «Озеленення площі 700-річчя» – висадження дерев і квітів на одній із центральних площ міста. Також мешканці підтримували ідеї екологічної освіти: наприклад, у 2021 році завдяки громадському бюджету відкрили соціальну майстерню «Еко-сумки», де жителі безкоштовно навчаються шити екоторбинки. За неформальною статистикою, на сьогодні вже 63 проєкти завершено, зокрема й екологічні, а витрачені на це кошти становлять близько 20 млн грн.
Жителі Черкас залишаються активними: кількість поданих проєктів постійно зростає (160 проєктів у 2020 році). Наприклад, у грудні 2020-го переможців та авторів відзначили міським головою, наголосивши, що 25 млн грн буде спрямовано на реалізацію проектів-результатів голосування. Наразі місто планує втілити обрані проєкти у 2022–2024 роках. Серед майбутніх робіт – заплановане встановлення пожежних гідрантів на бульварі Шевченка та долучення до бюджету розвитку ідей, які не пройшли конкуренцію.
Отож, бюджет участі Черкас стимулює громадянську активність, а екологічні ініціативи містян – від озеленення скверів до пропозицій із сортування – отримують реальне фінансування. Жителі продовжують пропонувати нові проєкти, долучаючись до конкурсу і перетворюючи місто на більш зелений та екологічний простір.
Авторка: Анастасія Олійник, студентка 4-PR курсу
Автор проєкту студент групи 2-М Антонченко Даниіл Геннадійович
