Новини, пости в соцмережах, рекламні повідомлення, відео — все це може бути як корисним джерелом знань, так і інструментом маніпуляцій. Саме тому медіаграмотність стала однією з ключових навичок XXI століття. Вона допомагає не лише розрізняти правду й фейки, а й мислити критично, захищати себе в цифровому середовищі та спілкуватися конструктивно. Інфографіка нижче пояснює, що таке медіаграмотність.
Підготував студент 2-Ж Іщенко Артем
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Коли більшість людей прокидається з думками про каву чи запізнення на роботу, для журналіста в зоні конфлікту день починається з бронежилета та плану евакуації. Їхня робота — це не лише фільмування та інтерв’ю. Інфографіка нижче показує 24 години з життя репортера на передовій: від ранкового брифінгу до вечірньої перевірки психологічного стану. Це історія не про героїзм, а про відповідальність і силу правди, яка народжується посеред вибухів.
Підготував студент 2-Ж Іщенко Артем
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Ця тема є дуже актуальною і, на жаль, кількість українських студентів за кордоном зростає. Війна суттєво змінила освітні пріоритети української молоді. Безпека, якість освіти, фінансова підтримка та перспективи працевлаштування — ключові чинники, що спонукають школярів обирати закордонні вищі навчальні заклади. Це створює серйозні виклики для української системи освіти, зокрема втрату майбутніх фахівців.
https://xn——-63dhcabdc4dcdek3a5bchy1b76bka.my.canva.site/
Підготувала студентка 2-ВБ Нелень Яна(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Хронічні захворювання (ХЗ) серед підлітків — це не лише медична, а й соціальна проблема. Вони впливають на якість життя, навчання, соціальну адаптацію та розвиток молодої особистості й тому цей проєкт створений для того, щоб висвітлити причини та наслідки запущених хронічних захворювань підлітків.
Авторка: студентка 2-ВБ курсу Влада Сич
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Цей матеріал висвітлює, наскільки війна змінила ставлення українців до психологів.
https://psihologichnadopomogaukr.my.canva.site
Підготувала студентка 2-PR курсу, Коваль Альбіна
(дисципліна «Цифрові медіа», викладач – Світлана Коваль)
Повномасштабна війна, розв’язана Росією 24 лютого 2022 року, кардинально змінила систему освіти в Україні. Мільйони дітей залишили свої школи, навчання перейшло в онлайн, а вчителі стали не лише викладачами, а й волонтерами, координаторами евакуацій і підтримкою для учнів. Освіта не зупинилася — вона трансформувалася.
У березні 2022 року, через початок повномасштабного вторгнення, понад 12 тисяч навчальних закладів по всій Україні були змушені припинити очне навчання. Ця раптова зупинка стала справжнім шоком для освітньої системи країни. Понад 5 мільйонів учнів залишилися без можливості навчатися у звичному форматі, втративши доступ до живого спілкування з вчителями, однокласниками та повноцінного освітнього процесу.
Джерело: “Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи”
Особливо складною була ситуація у тимчасово окупованих та прифронтових регіонах, де доступ до освіти фактично було перекрито. Через бойові дії, загрозу безпеці та обмеження у пересуванні понад 1,5 мільйона дітей не мали можливості регулярно навчатися.
Цей глибокий розрив у освітньому процесі став однією з найбільших гуманітарних проблем країни, адже без доступу до знань неможливо планувати майбутнє.
Попри складні умови воєнного часу, заклади загальної середньої освіти в Україні продовжують працювати в різних форматах. Інфографіка нижче демонструє розподіл форм навчання — очної, змішаної та дистанційної
Станом на кінець 2024 року понад 80% українських шкіл були забезпечені генераторами, що дозволило підтримувати навчальний процес під час відключень електроенергії.
Щодо забезпечення укриттями, офіційні дані свідчать, що лише близько 50% шкіл мають укриття та котельні, що дозволяє продовжувати освітній процес навіть за відключення електроенергії.
Уряд України також виділив значні кошти на забезпечення шкіл необхідними засобами безпеки, включаючи облаштування укриттів та закупівлю генераторів. Зокрема, за кошти освітньої субвенції відтепер можна придбати генератори для шкіл.
Ці заходи спрямовані на забезпечення безперебійного доступу до освіти для учнів навіть у складних умовах, спричинених війною та енергетичною кризою.
Останні дослідження, проведені Державною службою якості освіти України, виявили, що лише у 45% шкіл не відбулося жодних змін у педагогічному складі. Це означає, що в понад половині закладів освіти відбулися суттєві кадрові зміни, спричинені як зовнішніми факторами війни, так і особистими обставинами педагогів. Така ситуація створює додаткові виклики для організації навчального процесу, збереження якості освіти й адаптації учнів до нових умов.
Станом на 2024 рік, понад 700 тисяч українських дітей, які були змушені покинути країну через війну, навчаються в освітніх закладах Європейського Союзу. Це становить приблизно 78% від загальної кількості шкільного віку українських біженців у ЄС.
Однак повна інтеграція в освітні системи країн перебування залишається викликом. Згідно з даними UNESCO, лише 50% українських учнів відвідують школи виключно в країнах перебування, тоді як 29% поєднують навчання в місцевих школах із дистанційним навчанням за українською програмою, 16% навчаються лише дистанційно за українською програмою, а 6% взагалі не залучені до жодної форми навчання.
Це свідчить про те, що лише половина евакуйованих учнів повністю інтегрувалися в місцеві освітні системи, тоді як інші продовжують навчання за українською програмою або не навчаються взагалі.
Багато українських учнів, які поєднують навчання в місцевих школах із дистанційним навчанням за українською програмою, стикаються з надмірним навантаженням. Понад 25% з них витрачають більше ніж три додаткові години щодня на онлайн-уроки, щоб відповідати вимогам обох освітніх систем.
Основні бар’єри для повної інтеграції включають мовні труднощі, обмежений доступ до ресурсів та бажання зберегти зв’язок з українською освітою. У відповідь на ці виклики країни ЄС запроваджують обов’язкове навчання для українських дітей, надають мовну підтримку, фінансову допомогу та проводять підготовку вчителів для роботи з біженцями.
Війна в Україні суттєво вплинула на психологічний стан дітей та підлітків. Згідно з дослідженням, проведеним аналітичним центром Cedos та дослідницькою агенцією Info Sapiens за підтримки міжнародних організацій, у 2023 році 64% підлітків відчували тривогу, стрес або страх під час навчання.
Для надання підтримки учням у подоланні емоційних викликів, у школах України працюють понад 7 тисяч практичних психологів. Однак забезпечення психологами є нерівномірним: у 2023–2024 навчальному році практичні психологи були наявні у 75% міських шкіл і лише у 40% сільських.
У відповідь на ці виклики, в освітніх програмах впроваджуються нові предмети та тренінги, спрямовані на розвиток емоційної грамотності. Зокрема, уроки з елементами тренінгу на тему «Емоційна грамотність як показник психічного здоров’я особистості» допомагають учням розпізнавати та розуміти свої емоції, керувати ними, а також розпізнавати емоції інших і вміти їм співпереживати.
Крім того, у школах проводяться заняття, спрямовані на формування життєвих компетентностей здобувачів освіти з набуття ними практичних навичок безпеки життєдіяльності, зокрема у період воєнного стану.
Ці заходи спрямовані на забезпечення психологічної безпеки учасників освітнього процесу та формування у них навичок емоційної грамотності, що є особливо важливим у нинішніх умовах.
У 2023 році в Україні замість традиційного ЗНО було впроваджено Національний мультипредметний тест (НМТ), який склали понад 187 тисяч учасників, з них понад 19 тисяч — за кордоном у 40 містах Європи.
Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» стала ключовим інструментом дистанційного навчання, об’єднавши користувачів зі 134 країн світу, включаючи Україну, Польщу, Німеччину, Чехію та США.
Проте, проблема цифрової нерівності залишається актуальною. Для подолання цих викликів з 2022 року було розподілено понад 260 тисяч цифрових пристроїв серед учнів і вчителів, а також створено понад 300 цифрових освітніх центрів, які надають доступ до пристроїв, високошвидкісного Інтернету, навчальних матеріалів і психологічної підтримки.
Ключові напрямки розвитку освіти в Україні:
Війна стала точкою зламу для української освіти, але водночас — точкою її росту. Навчальні заклади перетворилися на осередки сили, стійкості та надії. Освіта тепер — не лише про знання, а й про виживання, згуртованість і майбутнє нашої країни.
Підготував студент 2-Ж Іщенко Артем
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
У цьому відео Ви детально дізнаєтеся про те, як почати репортаж, як побудувати його структуру, привернути увагу глядача з перших секунд і залишити його до кінця.
Авторка: студентка 2-Ж курс Заєць Дар’я
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль
Ця інфографіка показує, у яких містах України журналісти найчастіше зіштовхуються з погрозами, тиском чи нападками.
https://public.flourish.studio/visualisation/22915481/
Авторка: студентка 2-Ж курс Заєць Дар’я
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Підготувала студентка 3-В курсу ОП “Міжнародні відносини” Олександра Круторогова
(дисципліна “Інформаційне суспільство”, викладач – Світлана Коваль)
Черкаси – місто з багатою історією озеленення та природного ландшафту. Від часів індустріалізації до сьогодення тут активно висаджували дерева та облаштовували зелені зони. Однак, як і в багатьох містах, зростання урбанізації призвело до зменшення зелених територій. То ж де в Черкасах найбільше дерев, а де – бетонна пустеля?
У 70-80 роках минулого століття в Черкасах активно висаджували дерева, зокрема тополі, липи, дуби, клени та каштани. Ці дерева виконували фітомеліоративні функції, зокрема затримували пил, шум, шкідливі викиди, зволожували повітря та створювали затінок. Тополі, зокрема, були популярні через свою швидкість росту та здатність очищувати повітря від шкідливих викидів.
Сьогодні Черкаси продовжують озеленення міста. У 2023 році на вулицях міста висадили майже 400 дерев, понад 1500 кущів та облаштували численні клумби. Частину саджанців розташували на місці раніше видалених аварійних дерев, а з частини створили нові зелені зон. Серед висаджених дерев – липи, робінії, каштани, клени різних сортів, метасеквоя. Також вкорінено 460 кущів спіреї, бирючини, форзиції та барбарису.
Всупереч озелененню, деякі райони Черкас залишаються з домінуванням бетону та асфальту. Це стосується, зокрема, центральної частини міста, де високі будівлі та обмежена кількість зелених зон призводять до утворення «бетонних пустель». У таких районах спостерігається підвищена температура, забруднення повітря та відсутність тіні, що негативно впливає на комфорт мешканців.
Черкаси мають значний потенціал для розвитку зелених зон, однак необхідно продовжувати роботу з озеленення, зокрема в центральних та промислових районах міста. Створення нових парків, скверів та висадка дерев допоможуть покращити екологічну ситуацію та якість життя мешканців. Залучення громадськості та місцевих органів влади до цих процесів є ключовим для досягнення сталого розвитку міста.
Авторка: Анастасія Олійник, студентка 4-PR курсу
Дізнайтеся, що таке мультимедійний сторителінг і як поєднання відео, анімації та інтерактиву допомагає розповідати історії, що захоплюють, навчають і надихають.
Авторка: студентка 2-Ж курс Супрун Катерина
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Підготував студент 2-Ж Іщенко Артем
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)