Чимало людей страждають від апатії в період зимових свят і після них. У яку соцмережу не зайди – скрізь підбивають підсумки досягнень за рік, діляться відео- та фотоматеріалами зі святкування Нового року, а в тебе ні досягнень, ні настрою. Ще й після вихідних треба знову повертатись у звичайний режим роботи. За результатами кількох соціологічних досліджень у 66 % працівників, які повертаються на роботу після затяжних свят, перебувають, на думку керівництва, у стресовому стані. Як налаштуватися на позитив та не отримати апатію? Про це розповіла психологиня Наталія Холоденко.
Апатія виникає від нестачі тепла, сонця, вітаміну D, а сонцю зимою немає звідки братися, тому з’являється стан пригніченості. Вам здається, що вже нічого не зможе потішити і ви глибше, і глибше занурюєтеся в пучину байдужості. До цього додаються неприємні події, які сталися напередодні свят, незавершені справи – це призводить до меланхолії, суму, гніву, тривоги, головного болю та швидкої втомлюваності.
Наталія Холоденко, психологиня
Психологиня Наталія Холоденко ділиться своїми міркуваннями:
«Потрібно зрозуміти як ви заходите в стан апатії. Одного разу Фрейд сказав геніальну фразу про те, що, якщо немає виходу – є вхід. Далеко не всі ситуації є безвихідними, дуже часто ми самі вважаємо їх такими.
По суті апатія виникає як результат на бездіяльність. Тому треба косо-криво ухвалити рішення, але позбутися того, що вас тяготить. Важливо налаштуватися на стан драйву – такий, що викликав би радісні емоції. Класна фішка: коли ви вдягаєте ковзани, то концентруєтеся на своєму тілі. Потрібно зробити розфокусування на негативному і вбирати радість частинками – через запахи, кольори, звуки, спілкування з позитивними людьми.
Можна написати список речей, що виводить із рівноваги й відмовлятися від них, а також перелік того, що вас «драйвить» і робити це системно. Як би це дивно не звучало, але змушуйте себе радіти штучно. Стрибайте на батуті, тому що коли робиш це – плакати не зручно».
Проводьте якомога більше вільного часу на повітрі, разом із друзями, але уникайте неприємних тем. Шукайте лише позитив у всьому аби досягти психічної рівноваги.
Якщо ці поради зовсім не допомагають і стан апатії триває більше двох тижнів, у такому випадку варто звернутися до спеціалістів.
Я використовую частинки і шматочки інших особистостей, щоб створити свою власну.
Курт Кобейн, фронтмен гурту «Nirvana»
Ґрандж бере свій початок із середини 80-х. Тоді в м. Сієтлі, яке оминула увага ЗМІ, почали з’являтися гурти, що хотіли грати свою, максимально просту, а інколи навіть і відверто тривіальну щодо виконання, рок-музику, на противагу популярному тоді глем-року з дорогими спецефектами та костюмами співаків. Пісні мали повільне звучання, а гітаристи часто надмірно використовували різноманітні звукові ефекти, щоб додати до композиції характеру хаотичного набору звуків. Музичні критики простежують звучання таких відомих гуртів, як «Black Sabbath» та «Led Zeppelin», у піснях більшості ґрандж-виконавців.
Типовий одяг «гранджерів» у 90-х
Ґрандж був наближеним до панк-року. Більшість ґрандж-композицій сповнені відчаю та порушують проблеми соціальної відчуженості, апатії, неможливості самореалізуватися, занепокоєності майбутнім. У своїй творчості ґрандж-музиканти висловлюють незадоволення станом суспільства та його упередженим ставленням до потреб особистості. У цьому плані ґрандж наслідує протестну ідеологію панку та віддзеркалює настрої американської молоді періоду свого розквіту. Водночас деякі ґрандж-пісні мають іронічні й сатиричні тексти, нерідко об’єктом висміювання ставала естетика глем-року.
Ґрандж-концерти були відомі своєю простотою та енергетикою. На противагу представникам популярних у 1980-х рок-течій, глем-року, музиканти ґрандж-гуртів уникали застосування на концертах будь-яких візуальних (світлових або піротехнічних) ефектів та не розробляли для своїх виступів окремих сценічних образів. Типовий одяг сієтлського ґрандж-музиканта – блакитні джинси, теніска й тепла фланелева сорочка, тобто відповідав повсякденному вбранню мешканців цього регіону з досить прохолодним кліматом. Варіантами вбрання були штани (або шорти) та сорочки (або теніски) темних кольорів. Усе це артисти купували в найдешевших магазинах уціненого одягу або навіть у магазинах секонд-хенду. Своїм сценічним одягом вони акцентували на єдності зі своєю аудиторією, яка на початкових етапах розвитку ґранджу здебільшого охоплювала молодь із робітничих родин невеличких міст Північного Заходу США. Виконавці хотіли показати свою справжність, цим самим кинувши виклик співакам-позерам глем-року. У документальному фільмі «Істерія!» зазначено, що сієтлські гурти не мали постійного складу, адже їхньою метою було не розважати, а просто «відірватися».
Перший концерт гурту «Nirvana»
Уходження ґранджу до мейнстриму музичної культури пов’язують із підписанням наприкінці 1980-х гуртом «Soundgarden» контракту зі звукозаписувальною студією «A&M Records». Контракти з великими студіями також уклали «Alice in Chains» та «Screaming Trees», а в 1990 році – «Nirvana». Сам факт підписання контрактів із великими звукозаписувальними компаніями свідчить про перетворення ґранджу на складник масової культури, проте справжня популярність приходить до цього музичного напряму після виходу у вересні 1991 року альбому «Nevermind» гурту «Nirvana». Альбом, на який продюсери покладали невеликі надії, виявився надзвичайно успішним – наприкінці 1991 його продаж сягнув 400 тисяч примірників на тиждень. А вже в січні 1992 року «Nevermind» сягнув першої сходинки рейтингу «Billboard 200». Пісня «Smells Like Teen Spirit» презентувала ґрандж світові.
Успіх альбому «Nevermind» став справжнім сюрпризом для музичної індустрії. Пізніше один із керівників студії «Geffen», що випустила цей диск, Гері Герш писав: «Ті, хто зараз стверджує, що заздалегідь знав, наскільки цей диск стане популярним, кажуть неправду». «Nevermind» не лише популяризував ґрандж, але й довів «культурну та комерційну життєздатність альтернативного року загалом». Успіх альбому групи «Nirvana» привернув увагу меломанів до «звуку Сієтла» і за результатами 1992 року до сотні найуспішніших музичних альбомів за версією Billboard також увійшли «Dirt» гурту «Alice in Chains», «Ten» від «Pearl Jam», «Badmotorfinger» гурту «Soundgarde», а також альбом «Temple of the Dog», записаний спільно музикантами «Pearl Jam» та «Soundgarden». Причому «Ten» став не менш успішним за «Nevermind» – на кінець літа 1992 року він розійшовся сукупним тиражем понад 4 мільйони примірників.
Піком світової популярності ґранджу вважають 1992–1993 роки, упродовж яких музиканти провідних ґрандж-гуртів активно гастролюють, збирають тисячі прихильників на концертних майданчиках по обидва боки Атлантики, їхню творчість та особисте життя активно обговорюють у пресі, на радіо та телебаченні. У цей же період на музичному горизонті один за одним з’являються нові або до того часу маловідомі ґрандж-виконавці.
Від початку популярності ґранджу уособленням його субкультури був лідер «Nirvana» Курт Кобейн, тому не дивно, що завершення ери ґранджу прийнято пов’язувати в часі із самогубством Кобейна в 1994 році. Того ж року вийшло ще декілька по-справжньому комерційно успішних альбомів розкручених ґрандж-гуртів, а останні повноцінні ґрандж-альбоми, що не залишилися непоміченими аудиторією, датовані 1996 роком.
Що таке соціальна рівність? Насамперед, соціальна рівність – це суспільний устрій, за якого всі члени суспільства мають однаковий статус у певній сфері. Що ж таке нерівність? Соціальна нерівність – становище в суспільстві, коли окремі соціальні групи мають різний соціальний статус.
Кожного дня той чи той член суспільства стикається з обмеженням прав. Ця історія розпочалася ще з давніх часів, коли темношкірі люди не мали прав. Їх безсоромно викрадали та продавали на ринках, як товар. Від виснажливої роботи вони падали замертво на полях під палючим сонцем. Увесь цей жахливий період був зафільмований у стрічці «10 років рабства», переглядати яку не можна без сліз. На сьогодні також є випадки «работоргівлі», які засвідчують порушення права на вільне життя.
«Жінка – це навіть не тварина, це предмет дому». Жінки в арабських країнах зазнають жорстокої дискримінації, приниження, насильства. Чоловіки вважають, що жіноча стать ні на що не заслуговує. Мусульманка повинна доглядати дітей і працювати на благо сім’ї. Звісно, так думає не кожен, лише певна частина. Але щоб показати свою «цнотливість і чистоту», жінки повинні покривати тіло вільним одягом, щоб не «спокушати». Нині жінка може навіть отримати освіту, що раніше вважалося чимось неймовірним. Однак дружина мусульманина все робить за згодою чоловіка. Щоб кудись іти, їй треба попередити чоловіка й отримати його дозвіл. У цьому полягає соціальна нерівність, тому що чоловік має більше прав, він головний у сім’ї.
Найчастіше соціальну нерівність відчувають представники ЛГБТ-груп. «Вони огидні, не мають права на життя!» – такий вислів можна почути часто. Чим вони гірші за людей із «традиційною» орієнтацією? Кожен заслуговує на кохання, як від рідних, так і від своєї половинки. Насправді, ці люди найбільше зазнають критики на свою адресу, образ, побиття. Це сумно, адже ми не живемо в ті часи, коли жінку підпалювали на вогнищі через зелений колір очей. Чому в ХХІ столітті ми не можемо бути толерантними? Я вірю в те, що колись усі люди зрозуміють, що кохати представника своєї статі – це нормально!
У матеріалі виокремлено лише три проблеми з-поміж багатьох інших. Доки люди не зрозуміють, що всі мають рівні права, доти ми будемо тонути в багні, яке з кожним днем буде забирати нас у бездушні нетрі. Досить ігнорувати соціальну нерівність, ця проблема потребує негайного розв’язання!
Пандемія, локдаун, самоізоляція. 2020 рік змусив людство зустрітися віч на віч з донині невідомими проблемами. Та насамперед ми були вимушені відмовитися від невід’ємної частини нашого життя – соціалізації.
Самотність та відносини крізь призму страшної хвороби, що заполонила весь світ. Звучить як новий фільм жахів, але це наша реальність. Ми не маємо вибори, ми пристосовуємось та продовжуємо жити далі.
Саме про це моя фотоісторія. Про пару, що, не зважаючи на обставини, кохає одне одного та переживає важкі для людства часи разом. Про турботу, довіру, позитив, відповідальність, втому та неймовірну силу любові. Я плекаю надії, що кожен відшукає у світлинах свій сенс та не залишиться байдужим.
«Якщо твоє серце б’ється, легені наповнені повітрям, ти знайдеш шлях до кохання».
Процес виготовлення пледів, які створюють із любов’ю. Адже мало хто замислюється над тим, що чиясь мама працює, щоб взимку Ви були огорнені теплом та затишком.
Не знаєте чим зайнятися на вихідних, а на вулицю не дуже хочеться виходити? Пропоную заварити ароматну каву, закутатися теплою ковдрою й подивитися фільми та мультики, які створять вам відмінний новорічний настрій. Я запитала в підписників у Інстаграмі» що ж саме варто подивитися, аби поринути в атмосферу новорічної казки.
Фото з сайту smartfacts.ru
1. «Каспер», 1995 р.
«Він асоціюється з новорічними святами. У дитинстві мені подарували диск із записом цього фільму й відтоді, із року в рік, напередодні свята, я переглядав його. Зараз, тримаючи в руках диск, відчуваю невимовну радість. Переді мною постає безтурботність дитинства: святкова ялинка, мерехтіння вогників, запах мандаринів, усмішка мами, а я, маленький, дивлюся крізь вікно на засніжені вулички, очікуючи новорічне диво».
Вадим Небензя, 19 років
Фото з сайту 24tv.ua
2. «Крижане серце», 2013 р.
«Мультфільми від Disney завжди створюють новорічний настрій, адже вони змушують повірити в магію й диво. «Крижане серце» вартий окремої уваги, адже це неймовірна історія про добро і зло, кохання та зраду, два світи – магічний та звичайний. До того ж, постійні зимові пейзажі додають святкового настрою».
Аліна Безденна, 18 років
Фото з сайту filmz.ru
3. «Чому він?», 2016 р.
«Мені подобається фільм «Чому він?» через те, що в ньому відчувається сімейна атмосфера перед Різдвом. Дотепні жарти та легкий сюжет викликають бажання переглядати його знову й знову. Асоціюю себе з головним героєм, адже він дуже веселий і, до того ж, ми схожі з ним характерами».
Ілля Гичка, 19 років
Фото з сайту112.ua
4. «Ґрінч», 2018
«Обожнюю мультфільм «Ґрінч» за гарну анімацію, веселі жарти та атмосферу, яка додає новорічного настрою. Історія наголошує на тому, що не треба бути в поганому настрої та псувати всім свято, адже це може мати негативні наслідки».
Вероніка Дацюк, 15 років
Фото з сайту sb.by
5. «Сам удома», 1990 р.
«Фантастичний фільм. Знімання проходили в Америці, а там, як відомо, по-особливому ставляться до Різдва та Нового року. Усюди стоять неймовірні ялинки, будинки прикрашені величезною кількістю вогників. Це створює магічну атмосферу. Саме тому я дивлюся його перед Новим роком».
Анастасія Бут, 18 років
Я впевнена, що кожен із вас гарно проведе час, переглядаючи фільми, або мультики з цієї добірки. Приготуйте ароматну каву, імбирне печиво, загорніться в теплу ковдру, запаліть вогники та насолоджуйтеся магічною атмосферою новорічних свят!
На світлинах Микола Дубовий – керівник служби новин ТРК «Ільдана». Крім планування зйомок, написання сюжетів і редагування текстів, він готується до ефіру. Напередодні новорічних свят роботи особливо багато у кожного працівника телекомпанії. У вільний час Микола Дубовий полюбляє вийти на прогулянку, але й тоді, каже, не вдається повністю відволіктись від думок про роботу. Буває, у такі хвилини виникають ідеї нових сюжетів.
Відтоді, як пандемія коронавірусу захопила весь світ, кожен із нас усе рідше перестав виходити з дому. Проте бувають такі моменти, коли немає чим зайнятися. Тоді приходять нудьга, смуток, роздратування та інші не зовсім приємні емоції. Не кожен із нас задумується над цим, проте комп’ютерні ігри допомагають чудово провести час. Як і більшість із вас, я не дуже обізнана в світі ігрової індустрії, саме тому вирішила запитати підписників у «Інстаграмі» які ж ігри вони порадять і чому. Зацікавило? Тоді раджу прочитати цю статтю хутчіш 🙂
Фото з сайту 3DNews.ru
1. SIMS
«Ви можете створити свого персонажа, поселити його в такий будинок, який вам подобається. Є дуже багато професій, можна влаштуватися на роботу й узагалі життя в “Сімсі” мало відрізняється від нашого щодення. У цій грі я створюю собі таке життя, яке б хотіла насправді. Усім рекомендую!».
Олена Каплій, 2-Ж
Фото з сайту SB.by
2. «Відьмак 3»
«Улітку з хлопцем відпочивали й побачила в нього на комп’ютері гру за мотивами серії романів “The Witcher” польського письменника Анджея Сапковського. Мені вона сподобалась, адже гарно оформлений величезний світ, цікавий сюжет, багато квестів і цікавих ситуацій, неймовірно гарні персонажі й довкілля. Окремої уваги варте озвучення й музичний супровід гри. Якщо є час, то 100% варто у неї пограти».
Марина Горда, 2-Б
Фото з сайту 3DNews.ru
3. «Minecraft»
«Чудова гра для будь-якого віку. Мені дуже подобається графіка, кольори. Завдяки цій грі можна навчитися будувати, вона фактично як конструктор із реального життя. Гарно можна провести час, граючи у неї із молодшими братиками чи сестричками. Проте й для більш дорослої авдиторії вона стане в нагоді, адже розвиває креативність та увагу».
Вадим Небензя, студент Старопольської школи вищої в Кельцах
Фото з сайту blog.ja.playstation.com
4. «Need for Speed»
«Хоча зараз не дуже багато часу маю на ігри, проте час від час заходжу в “Need for Speed”. Це серія гоночних відеоігор, у яких чудова графіка, приємне оформлення. Для того, аби грати в них, краще мати потужний ПК, інакше не сподобається через не дуже детально виражений горизонт. Проте в усьому іншому ця гра є найкращою з-посеред аналогів».
Олександр Савельєв, КС-19
Уже обрали для себе те, що припало до душі? Тоді сміливо можете завантажувати й грати, проте не забувайте, що всьому має бути межа. Ігри своїми сюжетами, графікою дуже затягують, тому варто пам’ятати, що хвилини реального життя краще провести з близькими та рідними. Гарного та веселого проведення часу!
