Дослідження показують статистичні дані про те, скільки часу і в яких соціальних мережах проводять час українці. Про причини такої популярності соціальних мереж ми поспілкувалися з жителями міста Черкаси.
– У період війни завжди потрібно бути на зв’язку. Не завжди є можливість просто зателефонувати по мобільному. Моя сестра проживає в Італії, і вона дуже часто переживає за ситуацію в країні, тому ми з нею спілкуємося у Facebook.
Леся, 43 роки
– Я віддаю перевагу живому спілкуванню. Саме тому в соціальних мережах проводжу не так і багато часу. Для мене краще зустрітися з людиною один на один та поговорити, ніж комунікувати з нею по телефону.
Юлія, 19 років
– Я можу проводити кілька годин на день у TikTok, але не більше. Загалом вважаю, що не варто витрачати час на перегляд стрічки із чужими фотографіями або публікацією своїх. Краще вийти на вулицю і поспілкуватися зі своїми друзями.
Ілля, 15 років
– Так як я працюю і не маю достатнього часу, щоб сидіти в телефоні, то особливо не витрачаю час на соціальні мережі. Але я час від часу заходжу в Facebook, де є аккаунт школи, в якій навчається моя дитина. Цікаво спостерігати за подіями в школі.
Наталія, 36 років
– Я досить часто використовую соціальні мережі , так як мої друзі , однокласники та знайомі активно ними користуються. У нас є безліч груп , в яких ми спілкуємось дуже багато, але все ж таки кращим спілкуванням для мене є -спілкування наживо , бо так я можу краще висловитись , миттєво відреагувати на щось , та краще провести час.
Денис, 15 років
– Люблю проводити час за смішними відео в Instagram. Думаю, зараз, коли так багато стресу, це може відволікти та заспокоїти від проблем.
Надія, 56 років
– Часом листаю стрічку в Instagram, де мені трапляється цікава інформація. Я проводжу час в соцмережах не тільки, щоб поспілкуватися з друзями, а й щоб дізнатися щось цікаве. Можна проводити час в соцмережах із користю та розвивати свої знання про дуже різноманітні речі.
Соціальні мережі, включаючи Instagram, YouYoube, Facebook, TikTok, зараз посідають чільне місце в житті користувачів інтернету, особливо в житті підлітків. Вважаючись найшвидшими та найнадійнішими системами зв’язку для повсякденного життя людини, ці соціальні мережі мають позитивну сторону, оскільки вони сприяють зміцненню дружби, розваг та стимулювання інтелекту. Однак їх використання може мати шкідливі наслідки для всього населення світу загалом і для молоді зокрема.
Статистика соцмереж в Україні за 2024 рік
За даними DataReportal, у січні 2024 року в Україні було 24,30 млн активних користувачів соціальних мереж.
Аналіз Kepios показує, що кількість користувачів соціальних мереж в Україні зменшилася на 2,4 мільйона (-9,0 відсотка) з початку 2023 року до початку 2024 року.
Кількість користувачів соціальних мереж в Україні на початок 2024 року становила 64,9 відсотка від загальної кількості населення.
Водночас дані, опубліковані в інструментах рекламного планування провідних соціальних медіа-платформ, свідчать про те, що на початок 2024 року в Україні соцмережами користувалися 21,18 мільйона користувачів віком від 18 років , що еквівалентно 69,3 відсотка загального населення віком від 18 років. в той час.
Загалом, 82,0 відсотка загальної бази користувачів Інтернету в Україні (незалежно від віку) використовували принаймні одну платформу соціальних мереж у січні 2024 року.
Тоді 52,9 відсотка користувачів соцмереж в Україні становили жінки , а 47,1 відсотка – чоловіки .
Посилаючись на дані материнських компаній, DataReportal також повідомив про розміри аудиторій окремих соціальних мереж. Про це також написали на Детектор медіа.
На початок 2024 року фейсбук мав 13,85 млн користувачів в Україні, що становить приблизно 37% від загальної чисельності населення. Месенджер від Meta охопив 8,6 млн користувачів у нашій країні. Також 12,4 млн українців на початок року були користувачами інстаграму.
Ютуб станом на січень мав 24,3 млн користувачів в Україні, а це 64,9% від загальної чисельності населення.
Тікток в Україні на початку року мав 16,47 млн користувачів віком від 18 років і старше.
Соцмережа LinkedIn мала в Україні 5,1 млн користувачів. X на початок поточного року мала 4,55 млн користувачів в Україні.
У всьому світі на початок року, за даними DataReportal, налічувалося 5,35 млрд інтернет-користувачів, що становило 66,2% світового населення. Соціальними мережами користувалися 5,04 млрд осіб, або 63,3% населення світу.
За даними звітів попередніх років DataReportal, на початок 2021 року рівень проникнення інтернету в Україні становив 67,6%. У країні налічувалося 29,47 млн інтернет-користувачів, а 25,7 млн користувалися соціальними мережами.
У січні 2022 року, перед початком повномасштабною російського військового вторгнення, кількість інтернет-користувачів у країні зросла до 31,1 млн, а кількість користувачів соцмереж — до 28 млн. Рівень проникнення інтернету зріс до 71,8%.
Проте станом на січень 2023-го кількість користувачів інтернету в Україні зменшилася до 28,57 млн, відтак рівень проникнення інтернету склав 79,2%. В Україні нарахували 26,7 млн користувачів соціальних мереж, що становило близько 74% від загальної чисельності населення.
Аналіз даних попередніх років засвідчує, що кількість інтернет-користувачів за два роки повномасштабної війни знизилася з 31,1 млн до 29,64 млн, або на 1,46 млн осіб.
Кількість користувачів соцмереж за цей період зменшилася з 28 млн осіб до 24,3 млн осіб, тобто на 3,7 млн осіб. При цьому за останній рік кількість користувачів соцмереж зменшилася на 10%.
На основі згадуваних даних видання «Слово і Діло» представило інфографіку, яка демонструє динаміку зміни кількості користувачів інтернету та соцмереж в Україні під час війни.
В Україні спостерігається загальний тренд зменшення кількості користувачів соціальних мереж протягом останнього року, що може свідчити про зміну у популярності цих платформ або зростання обізнаності щодо проблем, пов’язаних з використанням соціальних медіа. Попри загальне зменшення кількості користувачів соцмереж, окремі платформи, такі як Facebook, Instagram, YouTube, і TikTok, все ще мають значну аудиторію в Україні. Це може свідчити про те, що популярність деяких соціальних мереж залишається стійкою навіть у змінних умовах.
Крім того, зменшення кількості користувачів соцмереж в Україні після повномасштабної війни може бути пов’язане з різними факторами, включаючи зміни у способах сприйняття інформації, зміну пріоритетів або навіть втрату доступу до Інтернету через військові дії.
Студенти-медійники завершили здобувати освітній ступінь «Бакалавр» публічним захистом кваліфікаційних робіт у Черкаській міській раді 19 червня. Незабаром журналісти, рекламники та видавці отримають дипломи про вищу освіту та стануть кваліфікованими фахівцями. З цієї нагоди ми провели опитування серед студентів 4 курсу й магістрів, аби дізнатися, що б вони сказали собі на 1 курсі з огляду на набутий досвід.
Мабуть, я б сказала, що не все так серйозно. Пам’ятаю, що коли лише вступала до університету дуже переймалася за своє навчання, роботу та й майбутнє загалом. Але зараз розумію, що в не залежності від того скільки б нервових клітин я втратила переймаючись про незначні речі, все б і так склалося як треба.
Юлія Сотула, магістрантка
Дивлячись на себе та на освітню систему крізь роки, я б сказав собі, що я зробив правильний вибір. За роки навчання в ЧНУ я жодного разу не чув про корупцію чи прояви академічної недоброчесності, а викладачі завжди були готові прийти на допомогу та роз’яснити незрозумілі питання.
Богдан Нетудихатка, магістрант
Університет — це чудова можливість познайомитися з новими людьми та розширити своє коло спілкування.
Під час лекцій та семінарів намагайтеся бути активними та уважними. Не бійтеся звертатися до викладачів за додатковими поясненнями чи консультаціями.
Не забувайте про своє фізичне та психологічне здоров’я. Намагайтеся дотримуватися здорового режиму сну, харчування та фізичної активності. Будьте наполегливими, відкритими до нового досвіду та не бійтеся звертатися по допомогу.
Ілля Малоног, студент 4-PR
Буде складно, моментами навіть дуже. Не очікуй, що кожна навчальна дисципліна даватиме ті знання та навички, які колись можуть тобі знадобитися. Деякі заліки й іспити треба просто скласти й забути.
Натомість ти отримаєш дещо набагато цінніше: соціалізація в нових умовах, сепарація від батьків і доросле життя, однодумці, з якими приємно проводити час і вивчати нове, корисні знайомства, що допоможуть у подальшому житті та карʼєрі. Ти зрозумієш, що тебе цікавить і чого хочеш у майбутньому, треба лише трішки почекати та звертати увагу на речі, які відгукуються.
Навчання в університеті схоже на школу: будуть викладачі, яких доводиться терпіти, а будуть ті, чиї пари стануть улюбленими й приноситимуть задоволення. Але тут тебе вже сприйматимуть як дорослу особистість, думку якої поважають і не знецінюють. Якщо навчатимешся добре, від тебе будуть очікувати більшого, і це чудово, адже є стимул працювати та старатися. Але не забувай чути себе та свої потреби. Іноді необхідно взяти паузу, відпочити та заспокоїтися, щоб мати сили для нових досягнень.
Олександра Яйкун, студентка 4-ВБ
Плануй свій час. Університетське життя може бути досить напруженим, особливо з урахуванням навчання, роботи та соціальних зобов’язань. Плануй свій час ефективно, щоб успішно керуватися всіма аспектами життя. Спробуй виконувати завдання та домашні роботи вчасно. Відкладання може призвести до стресу та перевантаження в майбутньому.
Аліна Ткач, студентка 4-PR
Якби я був першокурсником, то я б сказав собі, що не потрібно сильно перейматися за навчальний процес, але не в тому плані, що повністю забити на все, а просто менше нервувати, не забувати про здоровʼя та вчасно лягати спати.
Я б хотів більше вивчати графічні редактори та покращити вміння із фотографування, проте під час вивчення цих інструментів були карантинні обмеження і більшість часу ми разом із одногрупниками працювали дистанційно, що теж не давало нам повною мірою розкрити свій потенціал.
Ярослав Дубовий, студент 4-Ж
Чого б я побажав собі на 1 курсі? Напевно, моніторити тренінги, стажування, вакансії на роботу. Долучатись до івентів у сфері, яка цікавить найбільше, тому що саме так можна сильніше зацікавитись професією. Також знайомитись із цікавими людьми (на тих же самих тренінгах, стажуваннях). Ці люди можуть стати провідниками в професію і допомогти в кар’єрному зростанні.
Андрій Назаренко, студент 4-Ж
Я б порекомендувала легше ставитися до всього. Якими б проблеми не були, знай, що їх можна вирішити. Не треба витрачати дарма свої нерви, тому що їх потім не повернеш. Наприклад, якщо проблема з екзаменом — є перездача. А також рекомендую і прошу обов’язково дотримуватися правила «не відтягувати нічого на потім», бо чим більше ти відкладаєш, тим гіршою стає ситуація.
Анастасія Щетініна, студентка 4-ВБ
Як четвертокурсниця, я б порадила собі, як першокурсниці наступне: дізнавайся якомога більше, вивчай не лише те, що вимагає навчальна програма, але й додаткові матеріали. Читай різноманітні журнали, книги та ресурси в Інтернеті, щоб розширити свої знання з професії. Будь відкритою до навчання, адже готовність вчитися новому — ключ до успіху в будь-якій професії. Постійно покращуй свої навички й шукай нові можливості для розвитку.
Анастасія Столбова, студентка 4-Ж
Раджу бути наполегливою. Журналістика — це не завжди легко. Будуть моменти, коли ти будеш розчарована, коли твої роботи будуть не такими ідеальними, як хотілося б. Інколи ти стикатимешся з осудом з боку тих, кому не подобається те, що ти робиш. Але не здавайся. Будь наполегливою, продовжуй працювати й ніколи не зраджуй свою мрію.
Неформальна освіта та програми академічної мобільності, які пропонує університет є фундаментом для удосконалення професійних навичок та розширення кругозору. Студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій активно використовують запропоновані можливості та отримують шанс здобувати знання в інших країнах, таких як Іспанія, Латвія чи Польща. Студентка 3-PR курсу Карина Нездолій взяла участь в більш ніж 50 програмах освіти поза університетом та поділилася з нами досвідом.
— Коли ти почала цікавитися різноманітними можливостями навчання поза закладом освіти?
— Ще в школі. На момент вступу до університету я була досить обізнаною в цій темі. Якось навіть могла поїхати на навчання до США за програмою обміну «FLEX», але не вийшло через карантинні обмеження.
— Чому вирішила заглибитися у використання можливостей неформальної освіти?
— Спочатку я переслідувала дещо егоїстичну ціль: коли ти є волонтером та активною людиною, стає легше знайти роботу. По-друге, хотілося мати велику кількість корисних контактів та розширити коло спілкування. Наразі у мене є друзі в кожній області України. А ще хотілося безплатно подорожувати. Я почала займатися громадською діяльністю в 15 років і, спілкуючись із людьми, які їздили навчатися за кордон, вирішила, що теж так хочу.
— Розкажи, учасницею яких проєктів, програм та тренінгів ти вже була?
— Насправді я була на дуже великій кількості програм і зараз усі не згадаю. З тих, що найбільше запам’яталися можу виокремити «Воєнний Хаб медіа мобільності» — завдяки їй я 2 тижні проходила стажування на «Суспільне Новини» у Києві та паралельно відвідувала тренінги з воєнної журналістики. На них люди, які працюють журналістами в зоні бойових дій, розповідали нам, як працювати в таких умовах, як бути захищеними за допомогою законодавства та про інші подібні нюанси. Другим таким великим проєктом було стажування від MDF. Тоді я місяць проходила стажування у виданні «Погляд», де ми писали про Київщину, деокуповані території та спілкувалися з постраждалими. Також я була учасницею польського проєкту «Study to Poland» та відвідувала тренінги з радіомовлення. Також мала можливість взяти учать в програмі «ERASMUS+» Естонії. Це був не академічний, а волонтерський проєкт, який тривав протягом 3 тижнів, але я дуже рада, що змогла стати частиною такого масштабної мобільності студентів.
— Опиши процес участі в таких програмах. Як відбувається весь процес від початку і до кінця?
— Для початку потрібно знайти проєкт. Для цього я використовую різні канали в телеграмі, сторінки в інстаграм, про деякі дізнаюся від знайомих. Далі — етап відбору. Це може бути як звичайна гугл-форма, яку ти заповнюєш і обґрунтовуєш, чому ти підходиш для участі в цьому проєкті. Важливим етапом є мотиваційний лист: потрібно написати, чому тобі це цікаво, чому ти хочеш потрапити до них. Далі, залежно від проєкту та результатів попередніх етапів, тебе можуть запросити на співбесіду або попросити записати відео про себе. В разу успіху тебе додають до бесіди в телеграмі, де ти знайомишся з іншими учасниками. Якщо це офлайн захід — їдеш в інше місто/країну, якщо онлайн — користуєшся спеціальною платформою. На завершення зазвичай є фідбек-форма, де ти ділишся враженнями.
— Участь в різних тренінгах, проєктах, таборах —безоплатна?
— Це все повністю залежить від програми та донорів, які її організовують. Є такі, де все оплачується і, як приємний бонус, є опція кишенькових грошей. Є проєкти, на яких нічого не покривається і дорога, проживання та харчування оплачується учасниками. Є заходи, за участь у яких я платила певну суму, тому що просто цікаво було взяти в них участь.
— Для певної частини людей мовний бар’єр стає перешкодою для участі в програмах обміну. Що ти можеш сказати про знання іноземної?
— Знати бажано, але не обов’язково на рівні носія. Достатньо мінімальної мовної бази та комунікативних навичок. Повірте, за декілька днів в іншомовному оточенні ваш рівень іноземної підвищиться в декілька разів. Як показує досвід, багато людей беруть участь у програмах обміну з початковим рівнем англійської й чудово комунікують. Звісно, спочатку складно, але головне — побороти страх спілкуватися і пробувати.
— Куди ти порадиш звертатися зацікавленим в програмах студентам?
— До мене. Я завжди відкрита до спілкування. А взагалі, у мене є окрема тека в телеграмі, де зібрано багато каналів, які розповсюджують інформацію про різноманітні тренінги, конкурси, проєкти та програми. Я не проти поділитися досвідом. Рекомендую моніторити різні гранти, проєкти, підписуватися на громадські організації і т.д.
— Наразі ти навчаєшся у 2 університетах, але при цьому встигаєш брати участь у багатьох інтерактивних заходах. Як це вдається робити?
— Це результат якісного тайм-менеджменту. Дуже часто на співбесідах запитують про власні переваги та недоліки. Моєю перевагою є вміння робити місячний обсяг роботи за один день, а недоліком те, що я буду відкладати все на останній день. Потрібно правильно розставляти пріоритети та обирати, що для тебе важливіше. В будь-якому випадку виникне ситуація, коли потрібно буде від чогось відмовитись. Потрібно вчитись встигати та робити все максимально якісно. Щодо роботи, то оптимальним варіантом є віддалена або фриланс.
— Як ти думаєш, чому варто спробувати взяти участь у таких програмах?
— На одному з проєктів мені сказали, що світ бачить тих, хто рухається. Ця фраза мене мотивує. Коли ти чимось займаєшся, у тебе набагато більше контактів, більше досвіду, ти можеш підтримувати більше діалогів, ти розвиваєшся. Не варто зациклюватися на якійсь одній сфері. Навчання в університеті замало. Треба стукати в усі двері, якщо їх не відчиняють — стукати у вікно. Навіть якщо страшно. Не обов’язково відразу їхати закордон. Для початку можна спробувати щось в Україні. Якщо одному страшно — запрошуй друзів. Починати завжди складно, але далі просто ловиш ритм.
Screenshot
— Що тобі дала участь у різних проєктах?
— Перш за все це комунікабельність. Я стала дуже легко знайомитися. В якомусь плані ще тайм-менеджмент, адже, як не крути, доводиться аналізувати використання свого часу і робити його більш продуктивним. Ти звикаєш до нового ритму, що дуже класно загартовує.
Кількість зовнішньої соціальної реклами в місті Черкаси на тему військової служби збільшилась. Презентуємо результати дослідження, де ми визначили кількість зовнішньої соціальної реклами в місті та її тематичний діапазон.
Статистика Forbes повідомляє, що з початку повномасштабного вторгнення зросла частка людей, які читають книги. Відповідно підвищилася популярність блогерів, які спеціалізуються на книгах. Студентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Катерина Супрун поділилася подробицями власного книжкового блогу та життя.
– Коли ти почала вести книжковий блог?
– Насамперед цей блог не можна назвати повноцінно книжковим, тому що, як я люблю казати, це життя поєднане з книгами. Тому що там є і мої особисті світлини, і мої особисті роздумує на цій інстаграм сторінці, але також присутній і книжковий контент.А блог я розпочала в січні 2023 року.
– Що спонукало тебе вести книжковий блог? – На початку я дуже сильно вагалася, чи публікувати перший свій відгук на книгу. Але все-таки наважилася. До того ж мене дуже підтримували подруги. Найбільше мотивувало, що я можу бути почутою, можу бути корисною, допомогти комусь із вибором книги.
– Як часто ти читаєш книги? – Взагалі, я читаю досить часто, виходить що майже щоденно, але після вступу до університету вільного часу не так багато, тому я стала набагато менше читати. Це досить сумно, але тільки-но з ‘являється вільний час – я одразу берусь за книги. І через те, що я стала менше читати, зрозуміло, що контент про книги також зменшився.
– Чи у тебе, певні критерії, за якими ти оцінюєш книгу? – Звісно. По-перше, я звертаю увагу на шрифт. Для мене досить важливо, що він був не дрібний, приємний оку. Так само щоб книга також була приємною на дотик, і я полюбляю книги в м ‘якій обкладинці.
– Чи є в тебе улюблений автор та жанр? – Взагалі, улюбленого автора у мене немає, але мені імпонує Сара Джіо, тому що її романи досить легко читаються. Вони не зосереджені лише на любовній лінії та мають глибокий сюжет. Улюбленого жанру у мене немає, я завжди читаю різні книги.
– Як змінилися твої читацькі вподобання з часом? – На самому початку я читала якусь легку літературу, книги, які були в мене, чи які мені дарували. Це були ромкоми, підліткову літературу і так далі. З часом я почала читати більш серйозні книги, не боятися “цеглинок”, як називають великі книги, і в цьому бачу у свій якийсь певний ріст.
– Які з прочитаних за останній рік книг вразили тебе найбільше? – За цей рік я досить мало прочитала порівняно з минулим. Але книга, яка мене вразила – це «Танці з кістками». Я її читала досить довго, але під кінець, а під кінець я була дуже здивована сюжетним поворотом. Взагалі, сподобалось, що в книжні був не лише розвиток подій, а й динаміка локацій і рух самого персонажа. І це надзвичайно тяжко описати, його психологічні кроки та сумніви. І цим книга мене зачепила.
– Які книжкові заходи ти любиш відвідувати? – Це не те щоб захід, але мені подобаються книжкові барахолки. Там можна знайти просто скарби. Одного разу я придбала там книгу «Джейн Ейр» 1980 року українською мовою за 20 гривень. Взагалі мені подобається відвідувати свої книжкові клуби. У мене є окрема сторінка і організація з назвою «Спілка». Там ми обговоримо фільми, серіали та книги. Я отримую велике задоволення від спілкування про книги зі своїми друзями, з дівчатами й хлопцями, які проходять на книжкове обговорення.
– Які тренди в літературі ти помітила останнім часом? – Після повномасштабного вторгнення почалася тенденція видавати все більше книжок українською мовою і це мене дуже тішить. Раніше в нас більш популярними були зарубіжні автори, а зараз чимало і букблогерів, і самих видавництв популяризують українських авторів.
– Як на твою думку соціальні мережі впливають на книжкову індустрію? – Як на мене, соціальні мережі мають дуже великий вплив на книжкову індустрію. Останнім часом збільшилася кількість книжкових блогерів та навіть просто люди публікують, що вони читають. І це, мені здається, заохочує і популяризує саме читання, що читати не нудно, а навпаки – круто.
– Як впоратись з “нечитуном”? – На жаль, “нечитун” мені відомий мені досить близько, особливо останні пів року. Зазвичай він настає після прочитання якоїсь тяжкої літератури або, можливо, під час психологічних проблем людини, її емоційного стану. У моєму випадку це було через перенавантаження, не через книгу. І надзвичайно складно взяти і почати читати. Дуже банальна порада, але варто просто читати сторінку чи дві в день і поступово набирати оберти, але книгу брати не дуже складну.
– Яку книгу, на твою думку, обов’язково має прочитати кожен? – Можливо, це кажуть більшість букблогерів, але «1984». Цю книгу точно має прочитати кожен, вона мене вразила, хоча читалася досить дивно, я мала змішані емоції, але мені здається, саме її має прочитати кожен.
Студенти-медійники розповіли про останні прочитані ними книги та поділилися своїми враженнями щодо них.
«Відьмак. Сезон гроз» Анджей Сапковський.
Ця книга є окремим виданням автора, яка розповідає історію головного героя Геральда з Рівії в часовому проміжку між 1 і 2 книгою серії. Книга неймовірно цікава, оскільки розкриває окремі моменти життя Відьмака, пояснює аспекти всесвіту, які до цього були слабо розкриті, хоча краще було б якби вона вийшла вчасно і прямо увійшла до серії, а не видалась окремо вже після завершення основної історії. Хоча я, напевно, як і більшість, були раді знову почитати труд Анджея Сабковського після великої перерви й знову поринути у світ Неверленду.
Андрій Найда, 4-ВБ
«Добрі передвісники» Ніл Ґейман і Террі Пратчетт.
Моя історія з «Добрими передвісниками» почалася з перегляду серіалу, і він просто чудовий. Тому взялася за прочитання книги, бо третього сезону ніяк не дочекаюся. По-перше, біблійна тематика взагалі не моє, але тут в саме серце. Головні герої прописані надзвичайно. По-друге, здавалося, біблійні персонажі не можуть бути цікавими, та Террі Пратчетт і Ніл Гейман змогли спростувати мої упередження. Усі герої наділені чимось “людським”. Кожен, хто прочитає, зможе впізнати себе. Найбільш знаковим, що остаточно мене підкорило, – є невідповідність характерів з образами Азирафаїла – янгола, який деколи має робити “злі” вчинки та Кроулі – демона, який навпаки творить “добро”.
Тетяна Пасічна, 4-Ж
«Чорне сонце» Василь Шкляр.
Мені книга сподобалась тим, що там описуються події часів АТО, а також головний мотив цієї книжки саме в нації, в тому, що потрібно воювати та відстоювати право на існування нашого народу.
Ярослав Дубовий, 4-Ж
«Записано на кістках» Саймон Бекетт.
Спочатку мені сподобалась обкладинка, саме вона привернула мою увагу, а потім вже зміст книги. Враження від неї в мене тільки хороші, книга подарувала хороший настрій, натхнення та емоційне задоволення.
Анна Бондаренко, 3-PR
«Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіон Павлюк.
Мені доволі часто подобаються детективи, а ця книга до кінця тримала в напрузі: хто ж виявиться звіром. Я спочатку підозрював одну людину, а в кінцевому результаті звіром виявилась людина, на котру менше всіх міг подумати. Доволі чудово прописані персонажі, зі своєю історією, було над чим замислитись.
Олександр Шевченко, 3-PR
«Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» Ювал Ной Харарі.
Я взагалі не люблю науково-популярну літературу, адже читати її нудно. Але ця книга стала винятком із правила. Автор дуже вміло підбирав порівняння для всього, про що писав у книзі, і давав просте для сприйняття та розуміння пояснення. Тому одним із плюсів цієї книги є те, що вона дуже легко читається. По-друге, це книга про історію людства з найдавніших часів його існування та подальшу еволюцію. І оскільки автор не використовує конкретні образи, а використовує лише загальні обриси, то іноді мені здавалося, наче я читаю книгу про себе чи про своїх предків. Загалом, деякі речі почала сприймати по-іншому після прочитання. До цієї книги хочеться повертатися.
Ольга Ярмолич, 2-Ж
«У Штормовому – штиль» Сергій Скришевський.
Книга «У Штормовому – штиль» сподобалась мені своєю атмосферою. Події відбуваються в Криму 2013 року, перед окупацією. Читаючи я поринула у власні спогади, коли була на морі. Опис будиночків, туристів, базарів з сувенірами, пляжів з пахлавою та рапанами — це все переносить тебе в літо, безтурботні щасливі дні.
Також цікаві персонажі, які є не ідеальними. Вони роблять помилки, намагаються підтримувати один одного. У кожного персонажа є передісторія та свій кінець. Книга навчає тому, що часом, що б ти не зробив, не все може залежати від тебе. Іноді потрібно прийняти зміни, які приходять у твоє життя. Важливо не жити минулим, вчитися відпускати та знаходити сили продовжувати.
Аріана Грищенко, 2-Ж
«Гімназист і чорна рука» Андрій Кокотюха.
Загалом книга цікава. Через те, що книга дитяча, то текст написаний легко для сприйняття. Проте навіть “дитячою мовою” це було ДУЖЕ цікаво читати. Історія відрізняється своєю унікальністю і цікавими сюжетними поворотами. У книзі багато неоднозначних моментів, які згодом, перечитуючи історію заново, розумієш зовсім по-іншому. Дуже люблю цю книгу, бо вона була моєю першою.
Артем Іщенко, 1-Ж
«Коли завмирає серце» Еліс Осман.
Це чудовий комікс у моменти, коли хочеться чогось легкого. Взагалі мотивацією прочитати його став серіал, який я переглянула на одному диханні.
Це проста та мила історія, яка розповідає про двох школярів, їх розвиток, спочатку як друзів, а потім зародження чогось більшого. Один з головних героїв – Чарлі. Він сором’язливий учень старшої школи, який страждає від тривоги та розладів харчової поведінки. Але це не завадило зробити йому камінг-аут. Про це й розповідається в першому томі.
Зазвичай обираю книги й скептично ставлюся до коміксів, але цей в серденьку.
За даними MediaSapiens, журналістів готують у 39 українських університетах четвертого, найвищого рівня акредитації. Саме така кількість університетів, за даними інформаційної системи «Конкурс» (vstup.info), мала 2015 року ліцензію на набір студентів на спеціальність «журналістика». Лише два з них готує виключно магістрів (Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Український католицький університет), тож у 37 вишах можна отримати диплом бакалавра журналістики. Не є вийнятком і Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького.
Кафедра журналістики, реклами та PR-технологій – одна з наймолодших кафедр університету. Суверенне функціювання кафедри датоване 1 вересня 2005 року, після реорганізації кафедри засобів масової інформації.
За даними сайту ЄДБО, кількість заяв на вступ, які були подані абітурієнтами в ЧНУ ім. Б.Хмельницького за спеціальністю 061 “Журналістика”, щороку різко змінювалася.
РБК-УКРАЇНА зазначає: “В останні роки суттєво погіршилася демографічна ситуація, скоротилася кількість абітурієнтів та студентів. Це пов’язано і зі скороченням народжуваності, і з воєнними діями. За останні 15 років середня кількість студентів на один заклад вищої освіти зменшилася із 6,5 тисячі студентів до 3,5 тисячі”
Статистика поданих заяв на вступ у період вступних кампаній 2018-2023 років
Тому не дивно, що під час коронавірусної пандемії та локдауну у 2020 році кількість заявок за освітньою програмою "Реклама та PR у медіагалузі різко скоротилася. У 2022 році причиною низьких показників кількості заяв на вступ стало повномасштабне вторгнення. І хоча вступна кампанія 2023 року була кращою за вступ 2022 року, кафедра активно залучає абітурієнтів: проводить екскурсії та Дні відкритих дверей для учнів шкіл.
Окремим майданчиком рекламування кафедри журналістики, реклами та PR-технологій є соцмережі.
Наразі за спеціальністю "Журналістика" на кафедрі навчається 196 студентів. З них 14 - на магістратурі.
Щодо гендерного розподілу, то на кафедрі журналістики, реклами та PR-технологій більшість здобувачів вищої освіти жіночої статі: 120 студенток проти 49 студентів.
Такий гендерний розподіл, де кількісно переважають жінки, притаманний не тільки нашій кафедрі, а й медіа загалом.
Згідно з опитуванням, проведеним Національною радою у співпраці з ГО «Жінки в медіа», кількість жінок у сфері медіа переважає кількість чоловіків. Журналістами працюють 77% жінок і 23% чоловіків. Водночас у керівництві медіа 52% жінок і 48% чоловіків.
Загалом колектив та студентська спільнота кафедри складається із неймовірних ентузіастів, пристрасно закоханих у свою роботу, які реалізовують ряд проєктів:
Змагання з футболу «Весняний турнір ЧНУ-ЛНЗ» у цьому році закінчилися 24 квітня. Такий турнір відбувається вже вдруге, у минулому році він тривав з 10 по 16 квітня. Захід організований за ініціативи ФК «ЛНЗ».
Студенти з більшості ННІ та факультетів взяли участь у змаганнях. У цьому році було сформовано 10 команд, у минулому 16.
Двократними переможцями турніру стала команда «Збірна світу». У 2024 році 2 місце посіла «Buvette», а 3 – «Флеш». У 2023 році 2 місце посіла «Викладачі», а 3 – «Юність».
За кількістю забитих голів у 2024 році першість посідає команда «Збірна світу» – 52 мʼячі.Найбільше пропущених голів у команди «Левова сталь» – 30 мʼячів.
За кількістю забитих голів у 2023 році першість ділять команди «Збірна світу» та «Викладачі» – 27 мʼячів.Найбільше пропущених голів у команди «ННІ Педагогічна освіта» – 23 мʼячі.
Нагадаємо, що раніше ми опублікували інтервʼю із Романом Халявком – викладачем кафедри спортивних ігор ННІ ФКСІЗ.
Медіаринок в Україні є важливою складовою частиною інформаційного простору країни, що охоплює всі засоби масової інформації (ЗМІ), включаючи телебачення, радіо, друковані видання, інтернет-видання та соціальні мережі.
Ринок в 2020 році також зазнав значних змін та викликів, багато з яких були пов’язані з пандемією COVID-19, економічними труднощами та змінами у споживчих уподобаннях. Пандемія призвела до значного зменшення рекламних бюджетів, оскільки багато компаній скоротили витрати або припинили діяльність. Загальна економічна ситуація в країні була складною, що впливало на всі сектори, включаючи медіа.
У 2022 році медіаринок України зазнав значного падіння через кілька ключових факторів, зокрема війну з Росією, економічні труднощі та зміни в поведінці споживачів медіаконтенту. Через економічну нестабільність компанії скоротили витрати на рекламу, що є основним джерелом доходу для більшості медіа. Економічні труднощі також вплинули на можливості держави фінансувати державні медіа та підтримувати незалежні медіа ініціативи.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ значне падіння попиту на зовнішню рекламу було частково компенсоване стабілізацією ситуації на територіях України, віддалених від зони бойових дій. Активізація бізнесу в західній та центральній частинах країни сприяла відновленню попиту на зовнішню рекламу, особливо на цифрові носії. Проте ситуація ускладнилася після бомбардувань цивільної інфраструктури в жовтні та листопаді: нестача електроенергії призвела до перебоїв у роботі цифрових рекламних носіїв (DOOH), що викликало збільшення попиту на аналогові носії.
Отже, рекламний медіаринок України у 2022 році загалом втратив близько двох третин свого обсягу в гривнях, без врахування інфляційних процесів. Розвиток подій на ринку реклами у 2023 році значною мірою залежатиме від дій ЗСУ та успіхів на фронті, а не лише від рекламодавців. Тому для рекламістів сьогодні немає важливішого завдання, ніж працювати, щоб наблизити нашу перемогу.
Авторка: Вероніка Голованьова, студентка 2-PR.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Багато варіантів, як потрапити в гарну частину та бути з людьми які тобі близькі по духу. Одним з таких методів є соціальна реклама яка направляє людей та допомагає.
– Пане Данило, добрий день! Для початку хотілось би дізнатись початок вашого військового шляху.
– Добрий день. Я навчався в Харківському національному університеті повітряних сил ім. Івана Кожедуба, на мій 4 курс припало повномасштабне вторгнення і ми одразу пішли захищати країну. Спочатку я рік провів Протиповітряній обороні, а потім нам дали можливість зробити вибір в частину яку нам хотілось би. Я шукав багато інформації й вся вона подається доволі складно.
– Як саме ви потрапили до своєї частини?
– Мені допомогла соціальна реклама, я побачив, що частина яка мені підходить розпочала набір до себе. В рекламі вказали всі реквізити та варіанти, як можна подати заявку і я одразу їм зателефонував.
– Чи виправдались ваші очікування?
– Так, я повністю задоволений. Комунікація відбулась дуже швидко, поки йшов відбір до нової частини мені дозволили перебувати в старій. Я ні разу не пожалкував, що обрав саме них.
– Чи вважаєте ви ефективною військову соціальну рекламу?
– Раніше не звертав уваги на неї, але коли сам потребував допомоги зрозумів, що вона важлива. Зараз більшість не знає, як саме звернутись до частини та потрапити до неї. Соціальна реклама повинна в першу чергу хотіти допомогти, без зайвих обіцянок.
– Яку пораду ви б дали для людей, які не знають до якої бригади йти?
– Часто зустрічаю рекламу рекрутських центрів. Сам ніколи не звертався до них, але від побратимів чув гарні відгуки. Центр допоможе вам зібрати потрібні документи та врахує ваші побажання.
– Дякую вам за нашу зустріч та вашу працю яку ви робите, бережіть себе!
– Дякую і вам за зустріч, я завжди радий допомагати нашим громадянам.
