У цьому подкасті ви почуєте про важливість соціальної реклами: як вона працює, який вигляд має грамотна соціальна реклама та приклади вдалих українських проєктів.
Автор: Вероніка Голованьова, 2-PR
Автор: Redactor_1
-
Як допомогти собі та країні в тилу під час воєнного стану?
Три поради для українців:
1. Робіть донати — це важливо. Щоб бути впевненим, що ваш донат потрапить у правильні руки, проскануйте відгуки та фотозвіти про діяльність фонду. Ставтеся до донатів, як до інвестиції. Коли ви інвестуєте, то не очікуєте фінансового результату вже завтра, але при цьому кошти регулярно вкладаються на перспективу, ми інвестуємо у свій захист та армію — найважливішу структуру держави зараз. Кожен регулярний донат згодом дасть очікуваний результат — перемогу і перспективу для вільного майбутнього. Уявіть, що донат діє за законами бумерангу. Ви зробили хорошу справу — вона вам вернеться у стократ. А коли переказуєте гроші на допомогу — думками або в голос подякуйте собі та тим, хто захищає вас від ворога. Пам’ятайте, що кожен донат — важливий. Немає значення, скільки гривень ви плануєте закинути на збір. Важливо, що ви це робите. Маленькими кроками — до великих цілей.
2. Дбайте про свій емоційний стан, коли ви виснаженні ми не можемо допомагати країні. Перестаньте скролити стрічку новин на деякий час, зробіть інфодетокс. Вийдіть із соцмереж, прогуляйтеся вулицею, подихайте свіжим повітрям. Підтримуйте одне одного, не розпалюйте війну серед своєї сім’ї та всередині себе, це зараз лише погіршить ситуацію. Також по всій країні працюють гарячі лінії з психологічною допомогою для всіх.
3. Пройдіть вишкіл з воєнної та медичної підготовки. Ви будете почувати себе підготовленими до нових реалій та почуватись впевненими, що можете допомогти іншим у разі небезпеки. Організація Centuria розташована в більшості містах України. Вас навчать тактичної медицини, покажуть базові навички поводження зі зброєю та вибухонебезпечними предметами. Centuria проводять підготовку для різного віку та влаштовують екскурсії історичними місцями країни.
Автор: Вероніка Голованьова, 2-PR
-
Актуальність інтерв’ю як джерела інформації в сучасному медіапросторі
Авторка: Олександра Гончаренко, студентка 2-PR.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
Тенденції телевізійного рекламного ринку під час війни
Повномасштабна війна сильно вдарила по телевізійному ринку України. Після 24 лютого найбільші медіагрупи суттєво втратили в доходах. Майже два місяці провідні телеканали взагалі не продавали рекламу, а з квітня 2022 року отримали можливість робити це лише на каналах, не залучених до телемарафону «Єдині новини».
Аналітики стверджують, що попри всі перешкоди, рекламний ринок на телебаченні набуває позитивних тенденцій та в 2025 році повернеться до довоєнних показників.
Найкраща ситуація у групи 1+1, бо у них є не тільки бізнес з продажу реклами на телебаченні. Є ще Viasat та «Київстар ТБ», який вже є другим-третім за величиною ОТТ-оператором. І зростає саме цей бізнес групи.
Потім йде група Starlight, і найгірші справи у групи «Інтер». По-перше, у неї репутація проросійської. А по-друге, в продажах реклами вона співпрацювала з «Медіагрупою «Україна», що пішла з ринку. Відповідно, група «Інтер» лишилася сама. І тому у них найгірша історія.
Рекламний ринок на телебаченні у 2023-му зріс на 45%. На каналах навіть з`явився брак вільних слотів для реклами. Це дозволило медіагрупам впевнено себе почувати – в середньому їхній виторг зріс на 40%. У 2023 році ринок прямої реклами зріс до 3,5 млрд грн з 2,3 млрд грн роком раніше, розповідає директор по ТВ-інвестиціям і баїнгу Razom Group Ігор Полосьмак. Рівень заповнюваності рекламних слотів у прайм-тайм був близьким до 100%. Майже всі великі рекламодавці повернулися в ефір, додає він.
Телевізійний рекламний ринок демонструє значне зростання, що супроводжується високим попитом на рекламні слоти, особливо у прайм-тайм. Медіагрупи відчувають фінансову стабільність завдяки зростанню виторгу. Повернення великих рекламодавців та значне збільшення ринку прямої реклами свідчать про довіру до телевізійної реклами та стабілізацію ринку в умовах великої війни, яку переживає Україна. Всього за півріччя 2024 року телевізійний ринок майже наздогав результати всього 2022.
Отже, спостерігаються позитивні тенденції рекламного ринку на телебаченні під час війни. Більшість телеканалів адаптувалися під важкі часи та стабільно збільшують свої прибутки.Автор: Михайло Мазур, студент 2-PR.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
«Чому варто обрати ЧНУ ім. Б. Хмельницького для навчання?»
Підготував студент 2-Ж Юрій Хоменко
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
Студенти-медійники влаштували обговорення книги та серіалу «В пошуках Аляски»
Зустріч студентів та учасників книжкового клубу «Спілка», під час якої обговорили серіал “В пошуках Аляски” та книгу на основі якої він був знятий відбулася 26 травня.
Умовою для зустрічі був дрес-код за мотивами персонажів чи серіалу.
«Дуже класно провела час в компанії чудових дівчат. Цікаво було почути думку інших про один із моїх улюблених серіалів. А формат пікніка додав особливої атмосфери та естетики нашій зустрічі», – прокоментувала студентка 1-Ж Дарина Медвідь.
Учасники мали змогу поспілкуватися між собою, обговорити улюблені моменти серіалу, чи книги, порівняти їх та чудово провести час на пікніку.
Катерина Супрун, засновниця книжкового клубу «Спілка», розповіла, що метою подібних зустрічей є обмін думками та емоціями. Це можливість поділитися тим, що відчув від прочитаного, або ж побаченого з кимось іншим:
«Такі зустрічі допомагають знайти однодумців і надихнутися творчим настроєм. Іноді просто необхідно розповісти свої думки, враження та не отримати осуду у відповідь. У “Спілці” ви можете вільно ділитись один з одним і знаходити підтримку від інших».
Фото: книжковий клуб «Спілка»
Авторка: Ангеліна Бородай, студентка 2-Ж
-
Основні навички та принципи журналістики
(Текст частково створений за допомогою штучного інтелекту)
Підготувала студентка 2-Ж Вікторія Чорна
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
Інформаційні жанри журналістики
Підготувала студентка 2-Ж Вікторія Чорна
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
Як проводити менше часу у смартфоні
Дослідження показують, що використання гаджетів негативно впливає на інтелектуальний рівень людини. Смартфон може знижувати увагу, навіть, коли ним не користуються, просто відволікаючи своїм виглядом.
Тому ось чек-лист для зменшення часу, проведеного зі смартфоном:
- Аналіз використання смартфона
- Завантажте та використовуйте додаток для моніторингу часу, проведеного з телефоном (наприклад, Screen Time для iOS або Digital Wellbeing для Android)
- Проаналізуйте найуживаніші додатки та визначте, які з них найчастіше відволікають.
- Налаштування смартфона
- Вимкніть сповіщення для непотрібних додатків.
- Використовуйте функцію “Не турбувати” або “Режим фокусування” у визначений час.
- Перемістіть найчастіше використовувані додатки на останній екран або в папку.
- Обмеження часу використання додатків
- Встановіть обмеження на час використання соціальних мереж та розважальних додатків.
- Залишайте телефон поза досяжністю, коли виконуєте завдання, що потребують концентрації.
- Пошук альтернативних занять
- Заплануйте конкретні активності, як спорт, читання книг, хобі або прогулянки, щоб замінити час зі смартфоном.
- Знайдіть способи спілкування з друзями та родиною без використання текстових повідомлень або соцмереж (особисті зустрічі, дзвінки).
- Встановлення правил використання смартфона
- Створіть “зони без телефону” у вашому домі (наприклад, спальня, кухня).
- Встановіть “без телефону” час перед сном та одразу після пробудження (принаймні 1 година).
- Самосвідомість та рефлекція
- Щотижня підсумовуйте свої успіхи та складності у зменшенні часу, проведеного зі смартфоном.
- Попросіть підтримки в друзів або сім’ї, щоб вони нагадували вам про ваші цілі.
- Записуйте свої думки та рефлексуйте над причинами, чому ви проводите багато часу з телефоном.
(Текст частково створений за допомогою штучного інтелекту)
Підготувала студентка 2-Ж Вікторія Чорна
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
- Аналіз використання смартфона
-
Як змінювалась журналістика в Україні
(Текст частково створений за допомогою штучного інтелекту)
Підготувала студентка 2-Ж Вікторія Чорна
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
Вплив війни в Україні на книжкову індустрію
Війна в Україні, яка почалася ще у 2014 році з анексії Криму та продовжилася вторгненням Росії в лютому 2022 року, суттєво вплинула на всі аспекти життя українців. Однією з важливих, але часто недооцінених сфер, яка зазнала впливу війни, є книжкова індустрія. Від видавничих процесів до самої суті книг, війна змусила українців переосмислити свою роль в культурному просторі та адаптуватися до нових умов.
Видавнича індустрія під час війни
Знищення інфраструктури
На початок червня 2022 року свою діяльність продовжували лише 39% видавництв.
Бойові дії та окупація певних територій призвели до руйнування друкарень, складів і транспортних шляхів. Наприклад, видавництва в Харкові (“Vivat”, “Клуб сімейного дозвілля” (“КСД”), “Ранок”), які стали однією з основних мішеней російських обстрілів, були змушені евакуюватися або припинити свою діяльність.
https://www.google.com/amp/s/www.epravda.com.ua/news/2024/05/24/714182/index.amp
Внаслідок обстрілів були пошкоджені такі видавництва:
– “Видавець Корбуш”
– “Фоліо”
– “АДЕФ-Україна”
– “Vivat”
– “Віхола”
– “САМІТ-КНИГА”
– “LANTSUA”
– “Час майстрів”
– “Жорж”
– “КСД”
– видавнича група “Основа” та інші.
Попит на книги
Від початку повномасштабного вторгнення вартість паперу (який Україна імпортує 95%), збільшилася удвічі-тричі. Тому відбулося здорожчання друку книг.
У наслідок, видавництва зосередилися на випуску електронних книг. Таким чином доступ до літератури могли мати й українці, яким довелося полишити свої домівки.
Наприклад видавництво Nebo BookLab Publishing працює над розширенням асортименту електронних книг та їх розповсюдженням за кордоном, особливо у Польщі, де проживає багато українських біженців.
https://ukraineworld.org/en/articles/analysis/ukr-book-publishing
Видавництва не припиняють своєї роботи й за дослідженням УІК (Український інститут книги) під час війни люди почали читати книги удвічі більше.
Автори та їхні твори в умовах війни
Війна у літературі
Війна суттєво вплинула на зміст книг, які пишуть українські автори. Багато письменників звернулися до тем, пов’язаних із війною, виживанням, національною ідентичністю та патріотизмом. Важливими стали твори, які документують події війни, висвітлюють досвід військових та цивільних, що перебувають у зоні конфлікту. Такі книги не лише служать історичними документами, але й допомагають суспільству осмислити та пережити травматичний досвід.
Вже понад 1000 книг про війну видано в Україні.Серед них:
• щоденники
• художня проза
• документальна проза
• мелодрами
• містика
• фантастика
• артбуки
• фотобуки
• мальописи
https://chytomo.com/voienna-literatura-teper-tse-i-ie-ukrsuchlit/
Серед відомих авторів, які описують війну є:
Сергій Жадан. Один з найвідоміших сучасних українських письменників, який активно пише про війну на Донбасі. Його книги, такі як “Інтернат”, розповідають про життя в умовах війни та вплив конфлікту на звичайних людей.
Оксана Забужко. Відома українська письменниця та есеїстка, чиї роботи часто досліджують історичні та культурні контексти України, включаючи поточний конфлікт.
Василь Слапчук. Поет і прозаїк, який пише про свої військові досвіди, що дозволяє йому глибоко розуміти психологічні аспекти війни.
Зміни в читацьких вподобаннях
Підвищення інтересу до літератури
Люди почали більше читати. Література також стала важливим засобом психологічної підтримки. Книги про подолання труднощів, особистісний розвиток, та твори, що надихають та підтримують, мають велику популярність серед читачів. У цей важкий час люди шукають у книгах розраду та натхнення.
В умовах війни багато українців звернулися до літератури як засобу підтримки національного духу та патріотизму. Зростає попит на книги про історію України, біографії відомих українських діячів, а також художні твори, що відображають українську ідентичність та боротьбу за незалежність.
Підвищення інтересу до української літератури за кордоном
Війна привернула значну увагу міжнародної спільноти до України, що сприяє зростанню інтересу до української культури та літератури. Переклади українських творів іншими мовами стають дедалі популярнішими, а українські автори отримують можливість виступати на міжнародних літературних фестивалях та заходах.
“Видавництва Старого Лева”, “Ранок” та “Vivat” стали лідерами серед продажу книжок за кордоном. Популярними серед іноземців авторами стали Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков чи Тетяна Малярчук.
Війна в Україні суттєво вплинула на книжкову індустрію, спричинивши як численні виклики, так і нові можливості. Незважаючи на руйнування інфраструктури та логістичні труднощі, видавці та автори знаходять способи продовжувати свою діяльність, адаптуючись до нових умов. Зміни у читацьких вподобаннях, підвищення інтересу до патріотичної літератури та міжнародна підтримка свідчать про те, що українська книжкова індустрія не лише виживає, але й розвивається у складні часи. Цей період став для української літератури часом випробувань і водночас нових можливостей, які допомагають зберігати та популяризувати національну ідентичність.
Авторка: Ангеліна Бородай, студентка 2-Ж.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
-
Інфографіка «Як журналісту підготуватися до інтервʼю?»
Made with Visme Infographic Maker
Підготував студент 2-Ж Юрій Хоменко
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)