Категорія: Фото

  • Як змінились методи комунікації від газет до соціальних медіа

    Як змінились методи комунікації від газет до соціальних медіа

    Підготувала студентка 2-PR Костенко Віолетта

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • PR vs Реклама: У чому різниця?

    PR vs Реклама: У чому різниця?

    Підготувала студентка 2-PR Костенко Віолетта

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Топ-5 помилок, що роблять непрофесійні піарники

    Топ-5 помилок, що роблять непрофесійні піарники

    Підготувала студентка 2-PR Костенко Віолетта

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Після вибухів: як змінилась якість повітря у великих містах України

    Після вибухів: як змінилась якість повітря у великих містах України

    Коли пролітає ракета або дрон, коли десь за містом здіймається чорний стовп диму — перша реакція у багатьох із нас одна: чи всі живі, чи не зачепило нікого з близьких. Далі — нервово гортаєш стрічку новин, знову і знову. Але що відбувається після? Що лишається в повітрі, яким ми дихаємо?

    Уявіть, типовий день після обстрілу. Ви виходите з дому: небо сіре, повітря ніби важке. У легені щось тисне, очі сльозяться. Але це ж просто весна, пил, волога… правда? А може, це частинки горілої нафти, залишки вибухових речовин чи продукти згоряння пластмаси з розбитого складу?

    Ми не звикли ставити собі це запитання. Бо війна навчила нас виживати швидко: головне — втекти, сховатися, перевірити новини. Але ось про те, чим ми дихаємо після кожного прильоту — говорять менше. Тим часом дослідження та супутникові знімки показують: повітря в українських містах після ворожих атак змінюється. І далеко не в кращий бік.

    Ми вирішили розібратися, як саме впливають вибухи, пожежі на інфраструктури, атаки на нафтобази, склади хімікатів та заводи — на повітря у великих містах. Які речовини потрапляють у наші легені разом із задушливим димом. І чи є в нас шанс захиститися.

    Цей матеріал — не для того, щоб налякати, а щоб дати знання, бо розуміння — перший крок до безпеки.

    Повітря після вибухів: невидима загроза для здоров’я

    Після кожного обстрілу чи пожежі внаслідок атаки в повітря потрапляють токсичні речовини — від дрібнодисперсного пилу до продуктів згоряння нафти, пластику та хімікатів. Ці забруднювачі не лише погіршують якість повітря, а й мають серйозні наслідки для фізичного та психічного здоров’я населення.

    Вплив на фізичне здоров’я

    Респіраторні та серцево-судинні захворювання:
    Забруднення повітря дрібнодисперсними частинками (PM2.5) та іншими токсичними речовинами може призводити до розвитку хронічних респіраторних захворювань, серцево-судинних хвороб та навіть раку легенів.
    Діти особливо вразливі до забруднення повітря, що може впливати на їхній нейророзвиток, когнітивні здібності та сприяти розвитку астми.

    Вплив на психічне здоров’я
    Дослідження показують, що тривале перебування в умовах забрудненого повітря пов’язане з підвищеним ризиком розвитку депресії, тривожних розладів та інших психічних захворювань.
    Забруднення повітря може впливати на когнітивні функції, спричиняючи зниження пам’яті, уваги та інших розумових здібностей, особливо у дітей та літніх людей.

    Під час війни екологічні аспекти часто залишаються поза увагою. Однак руйнування інфраструктури, пожежі на нафтобазах та заводах призводять до викиду великої кількості токсичних речовин у повітря, що має довготривалі наслідки для здоров’я населення та довкілля.

    Що ми дихаємо: загальні дані про стан повітря в містах України до і після 2022 року

    Оцінка якості повітря в українських містах до та після 2022 року демонструє значні зміни, зумовлені військовими діями, промисловими аваріями та змінами в інфраструктурі. Нижче наведено порівняльну таблицю середніх індексів якості повітря (AQI) та індексів забруднення атмосфери (ІЗА) для п’яти великих міст України: Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя та Львова.

    Ключові спостереження

    • Київ: У 2022 році повітря було чистим 88% часу, що свідчить про покращення якості повітря порівняно з попередніми роками. ЭкоПолитика
    • Харків: Попри військові дії, рівень забруднення залишався стабільним, що може бути пов’язано зі зменшенням промислової активності.
    • Дніпро: Залишається одним із найбільш забруднених міст України, з високим ІЗА, що свідчить про значне промислове навантаження. Скільки-скільки?
    • Запоріжжя: Рівень забруднення залишається високим, зокрема через промислові підприємства та вплив військових дій.
    • Львів: У 2023 році лише протягом 76% часу повітря залишалося чистим, що є гіршим показником порівняно з іншими великими містами України. LVIV.MEDIA

    Як війна забруднює повітря?

    Війна в Україні призвела до численних інцидентів, що спричинили значне забруднення повітря. Основними джерелами забруднення стали вибухи, пожежі на нафтобазах, знищення заводів та інфраструктури, а також викиди токсичних речовин.

    Вибухи та пожежі

    Пожежа на нафтобазі під Васильковом (2015 рік):
    У червні 2015 року на нафтобазі “БРСМ-Нафта” у Васильківському районі Київської області сталася масштабна пожежа, яка охопила кілька резервуарів з пальним. Вогонь не вдалося погасити протягом кількох діб, і пожежа стала однією з найбільших за останні 50 років в Україні. Вибухи та тривалі горіння сприяли викиду значної кількості токсичних речовин у повітря, що могло вплинути на якість повітря в регіоні. 24 Канал+5ТСН.ua+5ТСН.ua+5ipress.ua

    Обстріли “Азовсталі” та хімічних заводів:
    Протягом війни російські війська обстрілювали промислові об’єкти, зокрема хімічні підприємства. Наприклад, обстріл хімічного заводу “Азот” на Луганщині не призвів до викидів хімічних речовин у навколишнє середовище, оскільки бомбосховище підприємства вціліло. zmist.org+224 Канал+2APNEWS.COM.UA+2

    Знищення заводів та інфраструктури

    Внаслідок бойових дій було зруйновано численні промислові підприємства та інфраструктурні об’єкти, що призвело до викиду токсичних речовин у повітря. Це включає викиди кислот, важких металів та інших шкідливих сполук, що погіршують якість повітря та можуть мати негативний вплив на здоров’я населення. Українська правда

    Викиди важких металів і токсичних речовин

    Під час обстрілів та вибухів на хімічних підприємствах відбуваються викиди важких металів та токсичних хімічних сполук, таких як оксид азоту, аміак, хлор, синильна кислота, сірчистий газ, сірководень. Ці речовини можуть спричиняти серйозні порушення здоров’я, зокрема подразнення дихальних шляхів, очей та шкіри, а також впливати на центральну нервову систему. bd-rda.od.gov.ua+1poda.gov.ua+1

    Приклади конкретних інцидентів:

    • Пожежа на нафтобазі під Києвом: Масштабна пожежа на нафтобазі “БРСМ-Нафта” у Васильківському районі Київської області стала однією з найбільших за останні 50 років в Україні. Вибухи та тривалі горіння сприяли викиду значної кількості токсичних речовин у повітря. Дзеркало тижня+3ТСН.ua+3ipress.ua+3
    • Обстріл хімічного заводу “Азот”: Обстріл хімічного заводу “Азот” на Луганщині не призвів до викидів хімічних речовин у навколишнє середовище, оскільки бомбосховище підприємства вціліло. zmist.org+224 Канал+2APNEWS.COM.UA+2
    • Викид токсичних речовин у Криму: У 2018 році в окупованому Криму під час навчань російських військових стався викид хімічних речовин через обстріл відстійників відходів титанового та содового заводів. Це спричинило екологічну катастрофу в регіоні. Радіо Свобода+1ТСН.ua

    Реакція систем моніторингу: хто вимірює повітря і як це працює

    Є два сервіси у яких можна промоніторити стан повітря – SaveEcoBot / EcoCity

    SaveEcoBot — це популярний український екологічний сервіс, який збирає дані з різних джерел і в реальному часі інформує про стан повітря в містах України.

    Його дані базуються на офіційних державних станціях моніторингу, а також на інформації від волонтерських датчиків, які розташовані у різних районах.

    EcoCity — ще один український проєкт, який відображає стан забруднення повітря за допомогою мережі доступних сенсорів, переважно встановлених громадянами.

    Сервіс використовує відкритий програмний код та агрегує дані з датчиків, підключених до системи Luftdaten.

    Як вимірюється рівень PM2.5, PM10, оксидів азоту, CO2 тощо?

    PM2.5 і PM10 — це дрібнодисперсні частинки пилу та інших забруднювачів, які можуть проникати глибоко в легені і навіть потрапляти у кров.

    Їх вимірюють спеціальними лазерними сенсорами та фільтрами, які аналізують кількість частинок у повітрі.

    Оксиди азоту (NOx) — ці гази утворюються внаслідок спалювання палива, особливо в автомобільному транспорті і промисловості.

    Для їх виявлення використовують хімічні сенсори, що реагують на концентрацію цих газів.

    CO2 — вуглекислий газ також контролюється датчиками, які вимірюють концентрацію газу, що може свідчити про рівень вентиляції приміщень або забрудненість повітря.

    Всі ці дані обробляються і виводяться у вигляді індексів забруднення повітря (AQI), що допомагає зрозуміти, наскільки безпечно дихати в конкретному місці.

    Що робити? Рекомендації для населення

    А саме: закрийте всі вікна і двері одразу після вибуху, не виходьте надвір щонайменше кілька годин, поки не з’явиться офіційна інформація про безпечність повітря, зачекайте оновлення в SaveEcoBot або від міських служб, особливо якщо постраждали нафтобази, склади, промислові підприємства, якщо маєте очищувач повітря — увімкніть його на максимум.

    Висновок: Чим ми дихаємо після прильоту — і що з цим робити

    Чи замислювалися ви, що потрапляє до ваших легень після кожного вибуху? У повітрі — не тільки дим. Там — мікрочастинки металу, канцерогени, сліди згорілих нафтопродуктів, отруйні гази. І все це — поруч із нашими домівками, школами, лікарнями. Ми не завжди можемо зупинити ракету — але можемо принаймні захистити себе після неї.

    Сьогодні повітря — це ще один фронт. Невидимий, але не менш небезпечний. І на цьому фронті кожен з нас має шанс вберегти своє здоров’я — через знання, спостереження, профілактику.

    Слідкуйте за якістю повітря у своєму місті:
    SaveEcoBot — сайт і Telegram-бот з актуальними даними по Україні
    EcoCity — громадська платформа моніторингу
    Telegram-бот SaveEcoBot — автоматичні повідомлення про перевищення норм

    Дихати безпечно — це не привілей, це право. І тепер, як ніколи, важливо його захищати.

    Авторка: студентка 2-Ж курс Супрун Катерина

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Мистецтво ляльок: Театральна магія Черкащини

    Мистецтво ляльок: Театральна магія Черкащини

    Ляльковий театр — це не просто дитяча розвага, а мистецька форма, що поєднує класичні традиції з сучасними технологіями. Вистави цього жанру не лише розважають, а й навчають, змушують замислитися. Черкаський театр ляльок став осередком творчості та експериментів, де кожна вистава — це невелике чудо, здатне залишити теплий відгук у серці.

    Студенти кафедри журналістики та PR-технологій поринули у світ лялькового театру, відвідавши прем’єру вистави «Хитра коза» у Черкаському академічному театрі ляльок. Цей театр — місце, де магія зустрічається з реальністю, а казка оживає на сцені. Тут кожен рух, кожне слово та кожна лялька передають емоції, занурюючи глядачів у світ мрій і переживань.

    Сучасний ляльковий театр продовжує розвиватися, шукаючи нові форми й засоби виразності, звертаючись до глядачів усіх вікових категорій. Його історія — це безперервний процес поєднання традиції та інновацій, що створює унікальний простір для мистецтва і натхнення.

    Історія створення

    Черкаський академічний театр ляльок створено в листопаді 1965 року. За п’ять років існування театр досяг великого професійного рівня: сформував дієву трупу та напрацював репертуар із семи вистав. Першою постановкою стала вистава «Троянда Карпат» за оповіданням П’єра Гамарра. Прем’єра відбулася 7 листопада 1965 року, і саме з цього моменту почалася історія успіху черкаських лялькарів.

    На початку свого існування трупа не мала власного приміщення. Перші репетиції проходили в невеликому орендованому підвалі на місці сучасного Новопречистенського ринку. Згодом театр переїхав до іншої будівлі в районі Соборного парку, де залишався до 1970 року. У цьому році театр офіційно отримав статус державного, що стало важливим етапом у його розвитку. Тоді ж він одержав власне приміщення — історичну будівлю XIX століття, яка збереглася до наших днів.

    Будівля відома під назвою «Будиночок лісничого», оскільки її першим власником був лісник. Хоча з вулиці вона здається одноповерховою, насправді має два поверхи. Фасад прикрашений мозаїками з ілюстраціями до відомих казок, що додає особливого шарму театральному простору. У 2007 році проведено реконструкцію сцени та глядацької зали, оновлено світлове та звукове обладнання, що покращило якість вистав. У жовтні 2006 року наказом Міністерства культури і туризму України театру надано статус академічного, що стало визнанням його високого професійного рівня. У 2015 році театр урочисто відзначив своє 50-річчя.

    Репертуар театру складається як із класичних вистав, що ввійшли до його історії, так і з нових постановок за творами відомих українських та зарубіжних авторів. За роки творчої діяльності в театрі відбулося понад 150 прем’єр. Кожна вистава проходить ретельну підготовку: репетиції тривають 21 день, а над кожним спектаклем працює до 16 осіб, серед яких актори, режисери, художній керівник, художники, швачка, звукорежисер, бутафори. Від зародження ідеї до прем’єри зазвичай минає пів року. У середньому за рік створюється 3-4 нові вистави, а загалом черкаські лялькарі дають більше ніж 500 вистав на рік.

    Театр є активним учасником численних міжнародних фестивалів. За короткий період часу трупа побувала в Африці, Тунісі, Австрії, Китаї. Щоб показати виставу в чужій країні, потрібно знати мову. Для прем’єри в Австрії актори працювали з репетиторами з французької та німецької мов, а в Китаї черкасці були єдиними представниками України й показували виставу англійською мовою. Гастрольна діяльність у межах країни є ще активнішою — відбувається постійний обмін між вітчизняними театрами та участь у заходах, присвячених ляльковому мистецтву.

    Гості в театрі

    Студенти кафедри журналістики, реклами та PR-технологій 20 березня завітали на прем’єрну виставу «Хитра коза» до Черкаського академічного театру ляльок.

    Перед початком вистави глядачі мали змогу дізнатися більше про історію лялькового театру завдяки виступу студентів 3-го курсу спеціальності PR – Вероніки Голованьової та Михайла Мазура. Вони розповіли про історію створення, першу виставу та початок розвитку закладу.  

    Театр наповнений історією. Його стіни зберігають спогади про перші вистави, світлини нагадують про яскраві моменти минулого, а безліч ляльок, які колись оживали на сцені, продовжують розповідати свою історію. Зала театру, що не раз чула дитячий сміх, має власну особливу атмосферу, сповнену магії лялькового мистецтва.

    Щоб більше залучити глядачів до цієї чарівної атмосфери, Дарина Сюкало, студентка 3-го курсу спеціальності PR, запропонувала їм узяти участь у конкурсі «Ляльковий театр у трьох фото». Учасники мали фіксувати на знімках театр, вистави та цікаві деталі інтер’єру, а потім створювати власний креативний фотоколаж.

    Доповнила цю подорож у світ ляльок Галина Кондратська, завідувачка театру, яка поділилася цікавими фактами про це мистецтво. Вона розповіла про різні види театральних ляльок – маріонетки, тростинові, планшетні та тіньові ляльки, пояснивши, чим вони розрізняються та які техніки актори виконують, щоб оживити їх на сцені.

    • Найперший театр, із яким спілкується дитина, – це театр ляльок. Саме тут вона вчиться розрізняти добро і зло, співпереживати з героями, радіти та сумувати разом із ними, – зазначила Галина Кондратська.

    «Хитра коза» заполонила зал теплою атмосферою та гарною акторською грою. Глядачі занурилися в захопливу історію, яку майстерно втілили на сцені актори Черкаського академічного театру ляльок – Ольга Мельник, Дарина Харченко, Сергій Табашнюк та Василь Завгородній.

    • Вистава була дуже мила й атмосферна, сподобалося, що актори поставили саме авторську виставу і презентували її нам. Сам театр дуже атмосферний і затишний, наче потрапляєш у казку. У цілому враження дуже теплі й позитивні, – поділився враженнями Микита Ткаченко, студент 1-го курсу.

    Після вистави глядачі мали змогу самі спробувати акторське ремесло. Вони поділилися на дві команди та імпровізовано грали, показуючи свою історію. Кожен учасник відчув на собі, якою важливою є взаємодія між акторами, рухами та голосом у ляльковому театрі. Це стало чудовою нагодою не тільки розважитися, а й спробувати себе в ролі справжнього ляльковода, відчувши магію театрального мистецтва середини.

    • Насправді я не очікувала, що буде так цікаво грати та віддаватися емоціям. Я дуже вдячна організаторам, що дали змогу спробувати себе в ролі лялькаря, – поділилася емоціями учасниця конкурсу  Владислава Слєсар, студентка 2-го курсу.

    Автори: Супрун Катерина – текст

    Іщенко Артем – текст

    Прудько Мар’яна – текст

    Слєсар Владислава – відео

    Медвідь Дарина та Корнійчук Єлизавета – фото

  • Що краще: електронна чи паперова книга?

    Що краще: електронна чи паперова книга?

    https://create.piktochart.com/beta/teams/35065716/saved/67987276

    Авторка: студентка 2-ВБ курсу Мельник Крістіна

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • 5 трендів світового книжкового ринку

    5 трендів світового книжкового ринку

    https://create.piktochart.com/output/a1a2d65eebab-exam-preparation-tips

    Авторка: студентка 2-ВБ курсу Мельник Крістіна

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Школа під сиренами: як війна змінила освіту в Україні

    Школа під сиренами: як війна змінила освіту в Україні

    Повномасштабна війна, розв’язана Росією 24 лютого 2022 року, кардинально змінила систему освіти в Україні. Мільйони дітей залишили свої школи, навчання перейшло в онлайн, а вчителі стали не лише викладачами, а й волонтерами, координаторами евакуацій і підтримкою для учнів. Освіта не зупинилася — вона трансформувалася.

    Масове закриття шкіл

    У березні 2022 року, через початок повномасштабного вторгнення, понад 12 тисяч навчальних закладів по всій Україні були змушені припинити очне навчання. Ця раптова зупинка стала справжнім шоком для освітньої системи країни. Понад 5 мільйонів учнів залишилися без можливості навчатися у звичному форматі, втративши доступ до живого спілкування з вчителями, однокласниками та повноцінного освітнього процесу.

    Джерело: “Війна та освіта: Як рік повномасштабного вторгнення вплинув на українські школи”

    Загострення освітнього розриву

    Особливо складною була ситуація у тимчасово окупованих та прифронтових регіонах, де доступ до освіти фактично було перекрито. Через бойові дії, загрозу безпеці та обмеження у пересуванні понад 1,5 мільйона дітей не мали можливості регулярно навчатися.

    Цей глибокий розрив у освітньому процесі став однією з найбільших гуманітарних проблем країни, адже без доступу до знань неможливо планувати майбутнє.

    Попри складні умови воєнного часу, заклади загальної середньої освіти в Україні продовжують працювати в різних форматах. Інфографіка нижче демонструє розподіл форм навчання — очної, змішаної та дистанційної

    Гібридне навчання — нова реальність

    Інфраструктура безпеки й зв’язку

    Станом на кінець 2024 року понад 80% українських шкіл були забезпечені генераторами, що дозволило підтримувати навчальний процес під час відключень електроенергії.

    Щодо забезпечення укриттями, офіційні дані свідчать, що лише близько 50% шкіл мають укриття та котельні, що дозволяє продовжувати освітній процес навіть за відключення електроенергії.

    Уряд України також виділив значні кошти на забезпечення шкіл необхідними засобами безпеки, включаючи облаштування укриттів та закупівлю генераторів. Зокрема, за кошти освітньої субвенції відтепер можна придбати генератори для шкіл.

    Ці заходи спрямовані на забезпечення безперебійного доступу до освіти для учнів навіть у складних умовах, спричинених війною та енергетичною кризою.

    Вплив війни на педагогічний склад шкіл: основні причини змін і статистика

    Останні дослідження, проведені Державною службою якості освіти України, виявили, що лише у 45% шкіл не відбулося жодних змін у педагогічному складі. Це означає, що в понад половині закладів освіти відбулися суттєві кадрові зміни, спричинені як зовнішніми факторами війни, так і особистими обставинами педагогів. Така ситуація створює додаткові виклики для організації навчального процесу, збереження якості освіти й адаптації учнів до нових умов.

    Освіта в евакуації

    Станом на 2024 рік, понад 700 тисяч українських дітей, які були змушені покинути країну через війну, навчаються в освітніх закладах Європейського Союзу. Це становить приблизно 78% від загальної кількості шкільного віку українських біженців у ЄС.

    Однак повна інтеграція в освітні системи країн перебування залишається викликом. Згідно з даними UNESCO, лише 50% українських учнів відвідують школи виключно в країнах перебування, тоді як 29% поєднують навчання в місцевих школах із дистанційним навчанням за українською програмою, 16% навчаються лише дистанційно за українською програмою, а 6% взагалі не залучені до жодної форми навчання.

    Це свідчить про те, що лише половина евакуйованих учнів повністю інтегрувалися в місцеві освітні системи, тоді як інші продовжують навчання за українською програмою або не навчаються взагалі.

    Багато українських учнів, які поєднують навчання в місцевих школах із дистанційним навчанням за українською програмою, стикаються з надмірним навантаженням. Понад 25% з них витрачають більше ніж три додаткові години щодня на онлайн-уроки, щоб відповідати вимогам обох освітніх систем.

    Основні бар’єри для повної інтеграції включають мовні труднощі, обмежений доступ до ресурсів та бажання зберегти зв’язок з українською освітою. У відповідь на ці виклики країни ЄС запроваджують обов’язкове навчання для українських дітей, надають мовну підтримку, фінансову допомогу та проводять підготовку вчителів для роботи з біженцями.

    Психологічний вимір

    Війна в Україні суттєво вплинула на психологічний стан дітей та підлітків. Згідно з дослідженням, проведеним аналітичним центром Cedos та дослідницькою агенцією Info Sapiens за підтримки міжнародних організацій, у 2023 році 64% підлітків відчували тривогу, стрес або страх під час навчання.

    Для надання підтримки учням у подоланні емоційних викликів, у школах України працюють понад 7 тисяч практичних психологів. Однак забезпечення психологами є нерівномірним: у 2023–2024 навчальному році практичні психологи були наявні у 75% міських шкіл і лише у 40% сільських.

    У відповідь на ці виклики, в освітніх програмах впроваджуються нові предмети та тренінги, спрямовані на розвиток емоційної грамотності. Зокрема, уроки з елементами тренінгу на тему «Емоційна грамотність як показник психічного здоров’я особистості» допомагають учням розпізнавати та розуміти свої емоції, керувати ними, а також розпізнавати емоції інших і вміти їм співпереживати.

    Крім того, у школах проводяться заняття, спрямовані на формування життєвих компетентностей здобувачів освіти з набуття ними практичних навичок безпеки життєдіяльності, зокрема у період воєнного стану.

    Ці заходи спрямовані на забезпечення психологічної безпеки учасників освітнього процесу та формування у них навичок емоційної грамотності, що є особливо важливим у нинішніх умовах.

    Тестування, цифровізація, нерівність

    У 2023 році в Україні замість традиційного ЗНО було впроваджено Національний мультипредметний тест (НМТ), який склали понад 187 тисяч учасників, з них понад 19 тисяч — за кордоном у 40 містах Європи.

    Платформа «Всеукраїнська школа онлайн» стала ключовим інструментом дистанційного навчання, об’єднавши користувачів зі 134 країн світу, включаючи Україну, Польщу, Німеччину, Чехію та США.

    Проте, проблема цифрової нерівності залишається актуальною. Для подолання цих викликів з 2022 року було розподілено понад 260 тисяч цифрових пристроїв серед учнів і вчителів, а також створено понад 300 цифрових освітніх центрів, які надають доступ до пристроїв, високошвидкісного Інтернету, навчальних матеріалів і психологічної підтримки.

    Погляд у майбутнє

    Ключові напрямки розвитку освіти в Україні:

    • Розширення автономії шкіл, щоб вони могли оперативно адаптуватися до змін;
    • Запровадження кризостійких моделей навчання, здатних працювати навіть під час надзвичайних ситуацій;
    • Посилення інклюзії та цифрових сервісів, що роблять освіту доступнішою для всіх;
    • Орієнтація навчання на відновлення країни, формування навичок і цінностей, необхідних для побудови майбутнього.

    Висновок

    Війна стала точкою зламу для української освіти, але водночас — точкою її росту. Навчальні заклади перетворилися на осередки сили, стійкості та надії. Освіта тепер — не лише про знання, а й про виживання, згуртованість і майбутнє нашої країни.

    Підготував студент 2-Ж Іщенко Артем

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Перевірте свої знання з медіаграмотності, пройшовши тест “Медіаграмотність у сучасному світі”

    Перевірте свої знання з медіаграмотності, пройшовши тест “Медіаграмотність у сучасному світі”

    Підготував студент 2-Ж Іщенко Артем

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Перевірте своє критичне мислення, пройшовши тест “Знайди фейкову новину”

    Перевірте своє критичне мислення, пройшовши тест “Знайди фейкову новину”

    Авторка: студентка 2-Ж курс Прудько Мар’яна (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Від рукопису до обкладинки: як створюються книжки?

    Від рукопису до обкладинки: як створюються книжки?

    Підготувала студентка 2-ВБ Нелень Яна

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)

  • Журналістика без таємниць: пояснюємо терміни простими словами

    Журналістика без таємниць: пояснюємо терміни простими словами

    Хочеш звучати як профі в журналістиці — навіть якщо тільки починаєш?
    Тоді цей мінісловник саме для тебе.
    Ми зібрали не очевидні, але дуже важливі журналістські терміни, які часто використовують редактори, медіааналітики й викладачі.

    Авторка: студентка 2-Ж курс Супрун Катерина

    (дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)