Багато першокурсників бояться та не хочуть бути частиною студентської ради, адже бояться відповідальності та не знають що це, саме тому в програмі Подкаст.Student з Ольгою Кропивою ми обговоримо усі алюси та мінуси студради.
Гарного прослуховування!
Автор: Голубнича Катерина
Керівник: Олена Цапок
Рекордне зростання видавничої сфери відбулося на початку 2022 року. Продаж книг збільшився у три-чотири рази завдяки єПідтримці. Нестача паперу та високий попит на книжки стали головними проблемами цього періоду.
Найпопулярніші твори не встигали друкуватися, а новинки швидко розкуповувалися. Така ситуація на ринку була незвичною, адже книг не вистачало.
Втім, минулорічні успіхи повністю затьмарили реалії довготривалої війни.
На цій майндмеп ви зможете побачити наслідки російських обстрілів культурних об’єктів, які книги вибирають читати українці під час війни та чому електронні книги замінюють паперові.
https://atlas.mindmup.com/intoku/map/index.html
Підготувала студентка-магістрантка ОП “Медіакомунікації” Дарія Прудіус
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це серйозне психічне захворювання, яке може виникнути після травматичного досвіду, такого як війна. Втім, існує кілька міфів про ПТСР, особливо щодо його впливу на психологічне здоров’я під час війни.
Ми зібрали декілька з них і разом із практичною психологинею та арт-терапевтинею Анастасією Буз вирішили розібратися, як співвідносяться ці міфи та реальність.
Реальність: Не всі люди, які пережили війну, страждають на ПТСР. За даними українського дослідження, середній показник поширення ПТСР серед учасників війни складає в середньому 20%.
Реальність: Хоча деякі люди з ПТСР можуть виявляти агресію, більшість із них не є небезпечними для суспільства. ПТСР часто виявляється в униканні місць або ситуацій, що нагадують про травму, а також у високому рівні тривожності та проблемах зі сном, а не у насильницьких діях.
Реальність: ПТСР — це не ознака слабкості. Це серйозне психічне захворювання, яке може виникнути в будь-кого, хто пережив травматичний досвід. Воно не відображає характер і не є показником низьких моральних якостей людини.
Реальність: Хоча ПТСР — серйозне захворювання, існують ефективні методи його лікування. Когнітивно-поведінкова терапія, ЕМДРі та медикаментозне лікування — це лише декілька методів, які можуть допомогти людям з ПТСР.
Підтримка сім’ї, друзів та близьких людей також може відігравати важливу роль в процесі відновлення.
Реальність: Це залежить від багатьох факторів, включаючи індивідуальну реакцію на стрес, наявність підтримки та можливість обробити травматичний досвід.
ПТСР розвивається приблизно через 6 місяців і пізніше після пережитого травматичного стресу. Симптоми ж, які виявляються у людини до цього періоду, — це ознаки гострої реакції на стрес (ГРС). Десь через чотири тижні після події вони переростають у гострий стресовий розлад (ГСР). Якщо в цей час людині не надано підтримки та медичної допомоги, то, ймовірно, далі виникне ПТСР.
Реальність: Люди з ПТСР мають періоди, коли симптоми розладу менш виражені або взагалі відсутні.
Разом з ПТСР також можуть розвиватися тривожні розлади, які провокуватимуть у людини відчуття тривоги та стресу. ПТСР буває навіть замаскованим, тоді людина не відчуває фонову напругу та стрес.
Реальність: Люди з ПТСР інколи не розуміють, що мають цей розлад. Вони можуть не розпізнавати своїх симптомів, або вважати, що їхні відчуття — це просто нормальна реакція на війну. Крім того, ПТСР можна спутати з іншими захворюваннями.
Часто люди намагаються справитися з цими симптомами самостійно різними деструктивними способами, що призводить до розвитку інших проблем та розладів, таких як: депресія, розлади харчової поведінки, тривожні розлади, залежності. І тоді навіть спеціалісти не завжди зможуть діагностувати ПТСР.
Тому важливо поширювати інформацію про ПТСР та його симптоми, щоб люди могли отримати потрібну допомогу.
Авторка: Діана Просяник, студентка 4-Ж курсу
Через війну в Україні велика кількість українців втратили роботу. Але також є ті, в кого ще немає досвіду, але є шалений потенціал та бажання навчатися та працювати, але чомусь вони найчастіше чують те, що з часом їм передзвонять. Про досвід працевлаштування ви почуєте в розмові Подкаст.Student від студента Черкаського національного Свистуна Владислава з Голубничою Катериною. Приємного прослуховування!
Авторка: Голубнича Катерина
Керівник: Олена Цапок
Після початку повномасштабного вторгнення в українців почалися значні проблеми із тривожністю. Не всі знають як з нею боротися. Вирішення цієї проблеми або ж підтримку ви почуєте в програмі Подкаст.Student студентки 4-ж Катерини Голубничої. Приємного прослуховування!
Авторка: Голубнича Катерина.
Керівник: Олена Цапок.
Work-life balance – це одна з тих загадкових фраз, яку всі вимовляють, але жоден смертний не здатний розкрити її справжнє значення. Особливо медійники, які працюють 24/7, пишучи про все, що відбувається у світі. Чи можна знайти час на себе, коли новини не сплять? Чи можна не зламатися під тиском дедлайнів, конкуренції та тролів? Ми могли б розглянути ці питання серйозно, але чому б не насолодитися невеликою саркастичною презентацією, особливо під час постійних повітряних тривог.
У цій презентації побачите прості кроки до збереження реального життя із постійними планами статей в голові, чим відрізняється дистанційна робота від офісної та зможете вибрати собі власну акулу від DALL-E.
https://prezi.com/i/0xpte41e5sgy/
А ще дізнаєтеся, чому у професії ви полюбите каву та чорний гумор (раптом ще ні).
Підготувала студентка-магістрантка ОП “Медіакомунікації” Дарія Прудіус
Війна — це жахлива подія, що залишає свій відбиток не тільки на фізичному, але й на психологічному здоров’ї людей, які її пережили. Ці відбитки, часто невидимі, на перший погляд. Але вони можуть з часом виявитися у вигляді посттравматичного стресового розладу. Ця тема важлива і чутлива, особливо для тих, хто піклується про людей, які пережили війну.
Детальніше про те, як розпізнати посттравматичний стресовий розлад у близької людини, розповіла психологиня-практик Ольга Кисленко.
ПТСР може мати різні вияви, включаючи:
Важливо пам’ятати, що лише кваліфікований медичний фахівець може поставити діагноз ПТСР.
Якщо є підозра, що ви або хтось із ваших близьких може страждати на ПТСР, важливо звернутися до спеціаліста за психологічною допомогою.
“Важливо розуміти, що ПТСР виникає після певних стресових подій, а не з народження, як багато інших психічних розладів, — каже психологиня і додає, — на відміну від короткочасної стресової реакції, посттравматичний стресовий розлад має довготривалий вплив минулої травматичної події, яка була важко пережита і продовжує жити в психіці людини”.
Інші тривожні розлади або стресові реакції також можуть мати схожі симптоми, але вони зазвичай не так сильно фокусуються на специфічній травматичній події.
Також важливо пам’ятати, що не всі, хто пережив травму, страждають на ПТСР, і наявність деяких симптомів ПТСР не обов’язково означає, що людина має ПТСР.
Якщо ви підозрюєте, що людина може мати посттравматичний стресовий розлад, вам слід враховувати декілька важливих пунктів:
“Передусім, не можна ставити діагнозів в жодному разі, — зауважує Ольга Кисленко. — Якщо ви хвилюєтесь за близьку людину — просто поговоріть з нею про це та спробуйте порадити звернутися до психолога. Залиште аналіз професіоналам”.
Якщо не знаєте, як про це сказати людині, психологиня радить використовувати таку форму діалогу: “Я бачу, що ти напружений(-на), можливо, тобі варто звернутися до психолога та пропрацювати це з ним”.
Переконати людину звернутися за психологічною допомогою може бути складно, особливо коли ця людина страждає на посттравматичний стресовий розлад. Та є кілька порад, які допоможуть зробити розмову на цю тему не такою болісною:
Підтримка та розуміння. Часто люди з ПТСР відчувають себе самотніми й такими, яких ніхто не розуміє. Демонструйте турботу та розуміння їхнього стану. Залишайтесь терплячими й підтримуйте їх, навіть якщо вони відмовляються від допомоги.
Мотивація. Підкресліть позитивні аспекти отримання психологічної допомоги. Це може бути відновлення контролю над своїм життям, полегшення симптомів ПТСР, поліпшення якості життя чи відновлення здорових відносин.
Показ прикладу: Якщо ви особисто користувалися послугами психолога, поділіться своїм досвідом. Це може допомогти зменшити стигму (соціальний стереотип, який відображає упереджене ставлення оточуючих до окремих осіб, груп людей або, навіть до самого себе на підставі реальних чи приписуваних їм якостей) і страх, що, можливо, наявні у людини та пов’язані з отриманням психологічної допомоги.
Пропозиція допомоги. Запропонуйте вашу допомогу під час пошуку фахівця, організації консультацій або супроводження на першу зустріч з психологом.
Та як зазначає Кисленко, можна спробувати дати рекомендацію звернутися до спеціаліста. Але потрібно бути готовим до того, що людину може бентежити необхідність робити те, чого вона не хоче. Тому головне, що варто пам’ятати, — не змушуйте нікого звертатися до спеціалістів, це має бути самостійне рішення.
Тут усе просто. Оберіть кількох психологів, що спеціалізуються на цій темі та надайте контакти, аби людина могла вибрати найбільш комфортного для себе спеціаліста, що буде їй імпонувати.
В цьому випадку ви нічого не зробите. Необхідно прийняти той факт що людина не хоче змінювати через якісь внутрішні переконання: боїться чи просто зараз не на часі. Своєю чергою вам потрібно визначитися, чи готові ви приймати людину в такому стані.
Психологиня каже, що в такому випадку необхідно дотримуватися кількох рекомендацій. А саме:
Авторка: Діана Просяник, студентка 4-Ж курсу
15 травня весь світ відзначає Міжнародний день сім’ї. Він створений задля висвітлення сімейних проблем та способів їх вирішення. Тож сьогодні не забудьте привітати своїх рідних та приділити їм свій час.
Автор: Яна Драга.
Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун.
Мама — найголовніша людина в житті кожного. Наші матері дарують нам життя, а потім стають першим зразком для наслідування. Найтепліші спогади дитинства неможливі без мам — вони завжди рятують нас від хвороб та оберігають від неприємностей. До мами ми звертаємось тоді, коли потребуємо справді мудрої й доброї поради, в щирості якої не доводиться сумніватися. Зрештою, в найтяжчі часи, коли здається, що весь світ став ворожим, тільки материнська любов залишається безумовною й незмінною. Для вшанування всіх мам в світі існує добре й зворушливе свято — Міжнародний день матері, який відзначають щорічно в другу неділю травня. Це свято співпадає з Днем матері в Україні.
Цьогоріч, 11 травня за старим стилем, ми пошановуємо пам’ять першовчителів слов’янських, рівноапостольних Кирила й Мефодія, на честь яких названо капличку в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, відкриту рівно 20 років тому.
Автор: Анна Могильна.
Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун.
Інформаційна підтримка – кафедра українського мовознавства та прикладної лінгвістики.
Лонгрид для кваліфікаційної робити.
Як розпізнати панічні атаки, чому вони виникають та як допомогти собі та іншим? Своєю історією поділилась одна зі студенток. Читайте та дізнайтесь, що про це каже експерт.
Авторка: Аліна Косменюк, студентка 4-Ж курсу
Наукова керівниця: Олена Цапок
У понеділок, 8 травня, в Україні та світі – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Важлива дата, яка була створена для вшанування всіх тих, хто загинув під час Другої світової війни 1939-1945 років.
Автор: Єлизавета Литвин.
Керівник радіопроєктів: Наталія Ковтун