Про важливість дотримання правил дорожнього руху, особливості та культуру кермування у місті Черкаси, водійка Тетяна Мішкурова
Автор – Антон Лєпьошкін,
студент 2 курсу магістратури

Про важливість дотримання правил дорожнього руху, особливості та культуру кермування у місті Черкаси, водійка Тетяна Мішкурова
Автор – Антон Лєпьошкін,
студент 2 курсу магістратури

Студенти третього курсу спеціальності «Журналістика» почали вивчати предмет «Основи професійної комунікації» з 1 вересня відповідно до навчального плану. Про це повідомляє дирекція ННІ УФСК закладу.
Викладачка курсу, Ольга Федоренко, доцент кафедри журналістики, реклами та PR-технологій організувала для майбутніх медійників низку зустрічей із журналістками телеканалу «UA: Черкаси».
Зокрема, 11 жовтня студенти мали можливість поспілкуватись із Галиною Мазур. Вона продемонструвала авторські новинні сюжети та розповіла про етапи їх створення. Також наголосила на позитивах та недоліках роботи на телебаченні.

18 жовтня до третьокурсників завітала Тетяна Недбайло. Фахівчиня дала поради щодо специфіки роботи над інтерв’ю та виокремила методи уникнення найпопулярніших помилок новачків-кореспондентів.

Неля Пилипенко, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» вважає, що лайфхаки, якими поділилася медійниця, можуть бути досить корисними в майбутньому.
21 жовтня відбулася зустріч майбутніх телевізійників із лінійною продюсеркою каналу Іриною Філенко. Вона розповіла про підготовку до інтерв’ю, створення його загальної концепції та способи удосконалення.

Викладачка курсу, Ольга Федоренко, зауважує, що в ході таких майстер-класів студенти отримують корисну інформацію про роботу в сучасних медіа, а також дізнаються секрети професійності випускників-практиків.
Авторка: Тетяна Чупилко, студентка 2-Ж курсу

Майбутні медійники побували на зустрічі з Іриною Філенко. Подія відбулася в ЧНУ ім. Богдана Хмельницького 21 жовтня, – про це повідомляє пресслужба ННІ УФСК.
Захід складався з двох частин. Спершу поспілкувалися про телевізійні сюжети. Журналістка продемонструвала свої відеоматеріали. Охочі могли поставити запитання щодо побаченого.

Мені було дуже цікаво переглянути телевізійні сюжети сюжети авторства професійної медійниці, Ірини Філенко. Думаю, що кожен узяв для себе багато корисних порад із її розповіді й використає у майбутньому, – ділиться враженнями Тетяна Чупилко, студентка 2-Ж курсу.

У другій частині торкнулися теми інтерв’ю. Філенко розповіла кілька випадків ведення бесіди з особистого досвіду. Організаторка зустрічі, доцентка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій, Ольга Федоренко каже, що запросила журналістку як професійну фахівчиню, яка працює на телеканалі 11 років. Зустріч була корисною, цікавою і мотиваційною саме для студентів-журналістів.
Авторка: Тетяна Пасічна, студентка 2-Ж курсу

Зимова сесія в ННІ УФСК почнеться з 4 січня, про це повідомляє дирекція закладу. Зокрема, практичний психолог Яна Ігнатюк дала кілька порад для студентів як скласти іспити без шкоди ментальному здоров’ю.

За словами психологині, у студентів нерідко спостерігають різні реакції на стресові ситуації, пов’язані з екзаменаційними випробуваннями, наприклад, соматичний прояв депресії і стан тревоги. Особливо часто студенти скаржаться на головний біль, у деяких спостерігається підвищений тиск. Первинні зміни, що відбуваються в організмі під впливом екзаменаційного стресу, породжують серйозні проблеми зі здоров’ям.
Якщо говорити про те, як уникнути цього стану, то варто пам’ятати декілька корисних рекомендацій. У першу чергу варто усвідомити, що період навчання в нашому житті — це лише черговий етап, який невдовзі зміниться на інший.
Також, більшість студентів у пріоритеті мають бажання отримати найвищий бал, щоби не як у «Маші», але варто пам’ятати, що бал — це лише цифра, така собі «суб’єктивна» оцінка вас, як знавця цієї сфери. Тож головне робити фокус на тому, що ви дійсно розумієте, а не говорити зазубрений текст.
Крім того, потрібно обов’язково поділитися про ваш стресовий стан, якщо іспити змушують вас почуватися нездоровим.
Пам’ятате, що все лише у вашій голові й налаштування на успіх ми створюємо самі.
Авторка: Надія Паніван, студентка 2-Ж курсу

Кореспондентка телеканалу «Суспільне» завітала до ЧНУ, щоб поспілкуватися із майбутніми журналістами 20 жовтня, — повідомляє пресслужба ННІ УФСК.

Тетяна Недбайло розповіла про роботу репортера, чим це небезпечно та як найти підхід до різних типів людей.
Студентка-журналістка Юлія Гайдук, зазначила: «Мені сподобалася зустріч з Тетяною Недбайло. Запам’яталося те, що здобуті в університеті знання, це опорна база, за якою працює чи не кожен журналіст.».

Кореспондентка Тетяна Недбайло, сказала: «Я задоволена зустріччю. Я знаю те, що можу донести студентам певні аспекти, котрі мені були не зрозумілі у процесі навчання. Навчаючись, мені завжди було цікаво слухати про успіх інших випускників. Дуже приємно усвідомлювати, що я і є тим випускником.».
Авторка: Анастаcія Столбова, студентка 2-Ж курсу

Як перетворити сухі факти в історію, що захоплює читачів? Порадами ділиться Юлія Колесник — досвідчена копірайтерка та тренерка Проєкту ЄС для розвитку громадянського суспільства.

Інформацію підготувала Тетяна Чупилко, студентка 2-Ж курсу

Як прокачати свої мовні м’язи – у подкасті студентки-магістрантки Яни Назаренко

Поради щодо вибору електрокару, діагностику та ремонт гібридів із співвласником першого автосервісу електромобілів у Черкасах Олександра Мельника
Автор – Антон Лєпьошкін,
студент 2 курсу магістратури

Хочу нарешті нормально говорити англійською. Я зробити нереальне – реальним?
Що сталося?
Багато людей зараз вивчають англійську для роботи, бізнесу, подорожей та просто саморозвитку. Вони знають граматику і багато слів, уміють читати і розуміють на слух, але не можуть нормально виразити свою думку або відповісти співрозмовнику без мокрих долонь і довгого «ееее»
Саме так і відбувається, а як тепер позбутися цього «гальма»?
Найперше, вчимо нові слова. Кожного дня повторюємо старі слова і додаємо нові. Однак, просто вчити слова, повторюючи їх вголос, здається такою собі ідеєю і наш інтерес до слів швидко гасне. Тому потрібно складати власні речення з цими словами, бажано згадувати реальні ситуації використання цих слів у власній мові і перекласти вашу уже сказану фразу на англійську мову.
Не забувайте про емоції та інтонацію. А також пошукайте антоніми.
Чи обов’язково мені вчити синоніми і де їх знайти?
Так, обов’язково. Без синонімів ви постійно будете повторювати одне й те саме слово у своїй мові, пізніше це почне вас дратувати і ви все одно вивчите хоч один синонім.
Зараз, усе можна знайти в інтернеті, тому словник синонімів ви знайдете також там. Інструкція: забиваєте в пошуку «словник синонімів англійської мови», клікаєте на будь-яке покликання, вводите слово, яке ви знаєте, читаєте синоніми до нього.
Спосіб 2. Шукаєте слово, яке ви знаєте в Google Translate або Reverso Context, пролистуєте трошки вниз, читаєте синоніми.
А є готові формули відповідей для стандартних ситуацій?
Повно! Коли ви знаєте стандартні відповіді, то вам легше орієнтуватися в звичайних побутових ситуаціях у транспорті, у магазині, у розмові з іноземцем на вулиці.
Ви завжди можете вивчити фрази, щоб попросити когось повторити висловлювання, запитати як кудись дійти, скільки що коштує, на якій зупинці вам вийти або як вибачитися.
Тут вам допоможе сайт British Council та уроки різних блогерів на YouTube.
А як мені активувати свій пасивний словниковий запас?
Для цього треба частіше вимовляти слова і фрази вголос, а також читати вголос. Можливо, це перенесе вас на не дуже класні уроки англійської в школі, але повірте – це дійсно хороша практика.
Якщо ви везунчик, або просто прошарений, і отримали можливість практикуватися з іноземцем, то складайте список слів, які ви хочете використовувати, перед кожною розмовою. Не бійтеся заглядати в цей список і ціленаспрямовано вставляти в свою мову ці слова і фрази.
Мені потрібно постійно говорити про себе чи може і співрозмовника послухати?
Важливо тримати баланс. Ви маєте висказатися самі, але не забувайте вчитися в інших – чи то також учень, чи то носій мови. Саме тому важливо навчитися складати питання англійською мовою.
Для цього перед розмовою ви вивчаєте конструкцію англійського питання (а вона дууже легка) і питальні слова. Далі уважно слухаєте співрозмовника і задаєте питання по темі.
Що робити, якщо я забув слово під час розмови?
Тут нам дуже допомагають навички перефразування. Важливо не вдаватися в паніку, а просто пояснити своє слово багатьма іншими словами, щоб співрозмовник спробував уловити вашу думку і, можливо, допоміг вам згадати саме ТЕ слово.
Щоб навчитися таке робити – дуже корисно грати в алієс англійською мовою, починайте з найпростіших слів і жестів.
Чи допоможе мені улюблена англійська пісня удосконалити вимову?
Однозначно допоможе. Дуже корисно обрати пісню, яка припала до душі, послухати кілька разів, знайти і почитати переклад, знайти текст пісні і спробувати поспівати разом з виконавцем. Поспівайте цю пісню в душі, на кухні, перед сном. Спостерігайте, що уже запам’ятали, якщо крутиться в голові уривок, а згадати не можете, то загляньте ще раз в текст.
А як мені допоможе перегляд серіалів та роликів на You Tube?
По-перше, це допоможе вашим вушкам звикнути до іноземної мови, до темпу розмов та і просто звикнути.
По-друге, важливо дивитися на міміку персонажів, їхню артикуляцію, прислуховуватися до акценту. Таким чином, ви оберете той стиль розмови, що подобається саме вам і можна буде копіювати людину з такою вимовою. Ця практика точно підносить вас на рівень вище.
Підготувала студентка-магістрантка Катерина Захарченко

Журналістка Галина Мазур поділилася секретами ведення інтерв’ю 11 жовтня в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького, — Про це повідомляє пресслужба ННІ УФСК.

Під час зустрічі спікерка розповіла студентам 2–3 курсів про свій медійний шлях, про «факапи» та про кількість робіт, які вона змінила. Також Галина Мазур обговорила основні аспекти ведення інтерв’ю й дала кілька порад, які допоможуть вдало його провести. Наприклад: обов’язково готуватись до інтерв’ю, бути «на рівні» із респондентом, пам’ятати про журналістську етику, не робити зі співбесідника «дурня» та інше.

Тетяна Чупилко, студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» розповіла, що кожен, з розказаного досвіду Галини Мазур, може взяти для себе безліч корисних порад.
Під завершення пари журналістка запропонувала інтерактив, аби студенти узагальнили почуте. Кожен ставив їй запитання, яке мало стосуватися попередньої відповіді.

Про важливість цієї зустрічі розповіла Ольга Федоренко, організатор заходу, доцент кафедри журналістики, реклами та PR-технологій ЧНУ ім. Б. Хмельницького: «Зустріч із нашими випускниками — професіоналами медіасправи — це завжди радість живого спілкування та нові можливості для наших студентів-журналістів. Галина Мазур, телевізійниця «UA: Черкаси», — гарне тому підтвердження! Вона розповіла студентам про свій досвід проведення інтерв’ю, поділилася секретами власної майстерності та продемонструвала, яким може бути діалог відразу із кількома інтерв’юерами! Дякую нашій гості за мотивацію, позитив і майстер-клас із проведення інтерв’ю!»
Авторка: Надія Паніван, студентка 2-Ж курсу

Презентація розпочнеться 11 жовтня о 14:00, у четвертому навчальному корпусі. Про це повідомили на офіційній сторінці університету у Фейсбуці.
Захід приурочений сторіччю закладу. На нього запрошують усіх, хто долучився до становлення альма-матер та сприяв його розвитку.
Створення альбому – один із проектів Галини Гаврилюк, проректорки з освітньо-виховної та іміджевої діяльності. Організаторка розповідає, що не дарма витратила досить багато власного часу й сподівається отримати схвальні відгуки про фотолітопис. Також, вона зазначає, що пишається тим, що Черкаський національний університет – перший заклад, який поширив подібний проект у просторах інтернету.
Авторка: студентка 2-Ж курсу, Тетяна Чупилко

Гендерні стереотипи – це?
Гендерні стереотипи – це щось таке, що існувало та буде існувати в будь-якому суспільстві в різних культурах та різних історичних періодах. Якщо говорити простими словами, – це сценарії поведінки для чоловіків та жінок, яким вони мають слідувати.
Якими бувають гендерні стереотипи?
Науковці виокремлюють різні групи. До першої групи належать стереотипи закріплення сімейних та професійних ролей відповідно до статі. Тобто, для жінок головними соціальними ролями є сімейні – мати, дружина, домогосподарка. Водночас чоловіку пропонують включеність до суспільної діяльності та професійний успіх. Друга група пов’язана із відмінностями в змісті праці. Вважають, що жінки повинні бути задіяні в сфері обслуговування й мати виконавчий характер, тоді як чоловіча праця – це інструментальна сфера, де головними є влада та сила. Третя група – це стереотипи маскулінності-фемінності. Жінкам та чоловікам насаджують певні психологічні ролі відповідно до їхньої статі. Для чоловіків більш характерні такі якості як: стриманість, мужність, впевненість, активність, раціональність та авторитетність. Для жінок властиві такі риси: пасивність, емоційність, піклування про зовнішній вигляд та комунікативні та соціальні здібності. Четверта група стосується зовнішності та фізичної привабливості. Тобто нав’язується думка про те, який людина повинна мати зовнішній вигляд відповідно до її статі.
Про це дійсно варто говорити?
Так, це питання дійсно варто обговорювати. Проблема гендерних стереотипів є надзвичайно актуальною в сучасному українському суспільстві. Гендерні стереотипи є неодмінними атрибутами повсякденного мислення, самоусвідомлення та взаємодії індивідів у соціальному просторі Стереотипи визначають наші норми поведінки, що ми носимо, як поводимося та навіть як реагуємо на ті чи ті події. Водночас, поширеними є випадки, коли самоідентифікація та поведінка людей кардинально відрізняється від затверджених суспільством норм. Через це суспільство ставиться вороже до тих, хто не відповідає певним стереотипним уявленням, а отже вони потребують захисту.
Як це пов’язано з рекламою?
Здається, що життя сучасної людини неможливо уявити без реклами. Вона не просто інформує нас про товари, але й впливає на взаємовідносини загалом у суспільстві, а зокрема між чоловіком та жінкою. Під впливом реклами можуть формуватися стосунки в родині та між подружжям, створюються соціальні ролі, яким індивіди повинні слідувати, адже недотримання цих «неписаних правил» може бути наслідком ворожого ставлення з боку суспільства. Більшість дослідників визнають, що реклама здатна мати сильний вплив на суспільство, інститут реклами може вільно маніпулювати цінностями суспільства, при цьому маючи свої цілі, що призводить до впровадження негативних стереотипів у суспільну свідомість. Гендерні ролі й стереотипи, які відображені в рекламних роликах, слугують певними вказівками для жінок та чоловіків. Саме тому аналіз гендерних стереотипів, які поширюють за допомогою реклами, є важливою громадською проблемою.
Гендерні стереотипи – це дійсно зло?
Хоча стереотипи прийнято засуджувати та розглядати з негативного погляду, вони мають і позитивний бік. Гендерні стереотипи можуть допомагати індивіду краще орієнтуватися в реальних життєвих ситуаціях, оскільки вони є звичними формами поведінки, тому можуть допомогти знайти вихід із того чи того становища. У періоди соціальних змін потреба суспільства в передаванні цих форм поведінки з покоління в покоління відчувається значно гостріше. Будь-яке суспільство постійно намагається зберігати та підтримувати вже гендерні відносини. Але саме в рекламі використовувані гендерні стереотипи часто вживають у дискримінаційному контексті.
Куди звертатися?
Хоча в наш час чіткі межі гендерних стереотипів стираються, викорінити їх повністю з людської свідомості здається неможливим завданням. Це і не дивно, адже вони формувалися протягом багатьох століть і були зумовлені життєвими обставинами та особливостями соціального устрою. Не випадково в Україні створений Індустріальний Гендерний комітет з реклами [http://www.uam.in.ua/gkr/ukr/], основною метою діяльності якого є боротьба проти сексистської реклами. Адже в нашій країні з кожним роком зростає кількість судових позовів із питань дискримінації в рекламі за ознакою статі.
Які основні завдання та механізм роботи ІГКР?
Насампред, комітет розглядає скарги на дискримінаційну рекламу від громадян, а також надає експертні висновки. Скарга розглядається комітетом впродовж 2-х тижнів, опісля комісія робить експертний висновок. Якщо рекламу визнано дискримінаційною, Секретаріат ІГКР звертається з проханням до рекламодавця про припинення поширення такої реклами. У 50% випадків, рекламодавці змінюють або знімають рекламу, якщо ж рекламодавець ігнорує прохання, то скаргу передають до Дисциплінарного комітету, до складу якого входять лише юристи.
Як подати скаргу?
По-перше, скаргу подають у письмові формі. Ви можете надіслати скаргу на електронну пошту комітету: for.good.ad@gmail.com. Для подання скарги необхідно заповнити форму та надати копію реклами (фото, копію рекламного ролику (відеозапис), копію тексту, аудіо запис). Обов’язково вкажіть час та місце розміщення реклами. Приклад форми подання скарги ви зможете знайти на сайті ІГКР.
Інформацію підготувала студентка-магістрантка Наталія Черкашенко (курс “Сучасні цифрові медіа”)