Блог

  • Не забудь загадати бажання

    Не забудь загадати бажання

    Свій день народження, 22 жовтня, відсвяткував Крістофер Аллен Ллойд –  американський актор кіно та телебачення. Відомий за роллю Рея у фільмі «Траса 60», – про це повідомляє Lenta.ua.

    Стрічка актуальна до сьогодні, її рейтинг станом на 2021 рік 8,6/10. Знята 2002 року режисером Бобом Гейлом – більш відомим за трилогією «Назад у майбутнє». «Траса 60» – легка драма з елементами комедії виконана у жанрі дорожньої пригоди.

    Спочатку здається, що задум фільму такий: «нікого не слухай, йди за своєю мрією й роби те, що вважаєш за потрібне». Однозначно, кінострічка змушує подумати. Мені сподобалося, що автор показує важливість знати, що ти хочеш від життя, на прикладі людини, яка весь час їла й залишалася голодною, а в результаті перестала бути щасливою від свого бажання. Але є й інша сторона для міркувань. Якщо зануритися глибше в роздуми, то можна побачити більше. Наприклад, хто такий Ніл Олівер? Людина, що не вміє самостійно приймати рішення, якій комп’ютер допомагає у виборі: «одягати сьогодні краватку чи ні?». Тому його мрія не як у більшості: гроші, слава, більше їсти, а просто мати відповідь на життя. Далі все очевидно – ця подорож, трасою 60, показала Нілу те, що він й так знав у своїй голові, але не говорив про це. Адже дівчину, яку зустріли по дорозі, сигарети, наркотики, спеціальність «юриста», яка йому не до душі, показано в негативній стороні, що значно полегшує його вибір. Як на мене, то зрозуміло, що вкінці головний герой, зробить те, чого так давно хотів.

    Декілька фраз із стрічки записала в нотатки. Але не можу сказати, що сюжет «зачепив» мене, адже надаю перевагу фільмам з напруженим перебігом подій та неочікуваним фіналом. Рекомендую людям, яким подобаються спокійні кінокартини з «хепі-ендом».

    Авторка: Неля Пилипенко, студентка 2-Ж курсу

  • Збірка аудіоподкастів для радіожурналу «Auto.sky»

    Збірка аудіоподкастів для радіожурналу «Auto.sky»

    Про потужність двигуна, вартість, рівень амортизації та інші технічні характеристики вживаного седану 2002 року «Skoda Octavia Tour»

    Автор – Антон Лєпьошкін,
    студент 2 курсу магістратури

  • Де посидіти в Черкасах?

    Де посидіти в Черкасах?

    Любите смачно поїсти? Тоді, швидше за все, перед вами час від часу постає питання, куди піти, щоб “і кухня хороша, і не дорого, і приємний сервіс”. Де поїсти смачно – актуальне питання не тільки для гостей міста, але й для самих черкасців. За декілька років у нашому місті відкрилося чимало закладів. Часом буває важко визначитися, куди завітати, щоб чудово відпочити, насолодитися стравами та атмосферою. Тож ми підготували для вас перелік закладів, у яких можна швидко перекусити, шумно посидіти з друзями і просто насолодитися смачною кавою.

    http://sudachenko-julia.tilda.ws/page23821517.html

    Авторка: Юлія Судаченко, студентка 4-Ж курсу

  • КОВІД-19: ЩО «ВОНО» І З ЧИМ ЙОГО ЇДЯТЬ

    КОВІД-19: ЩО «ВОНО» І З ЧИМ ЙОГО ЇДЯТЬ

    Публікуємо цикл авторських матеріалів Олени Гурняк про її власну ковідну історію «КОВІД-19 У ВЕЛИКОМУ МІСТІ: НОТАТКИ НА ОСНОВІ  ВЛАСНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ»

    Здається, це найстрашніша ніч у моєму житті. Температура тіла перевищує 39 градусів. Жарознижувальних випила майже потрійну дозу. Я не можу навіть підвестися із ліжка: дуже паморочиться в голові. У грудях болить, періодичний кашель змушує здригатися всі нутрощі. Результат тесту ще не надійшов, а я знаю напевне: це славнозвісний ковід. Такого жахливого стану в мене ще не було ніколи. Сплутати це з чимось навряд чи вдасться. Кажуть, тварини лікують. От і до мене прийшла моя киця М’ята, поклала дві чорні маленькі лапи мені на груди і мурчить…

    Мабуть, розуміє. Покірно повечеряла залишками вчорашнього корму й намагається мене не турбувати – розумниця.

    Так-сяк подрімавши, прокидаюся о десятій від дзижчання телефону-надійшла смс; «Результат дослідження для виявлення антигена коронавірусу COVID-19 AG — позитивний» (що і треба було довести!).

    Добре, що сучасні гаджети допомагають  вирішити будь-яку проблему одним кліком… І от уже «Glovo» везе мені  величезну кількість медпрепаратів, виписаних лікарем. Дуже дивує те, що лікування абсолютно симптоматичне, бо хвороба хоч і сколихнула весь світ, а спеціальних ліків винайти ще не вдалося. Якщо раніше я вагалась щодо потреби у  вакцинації, то тепер, ледь не втративши свідомість на порозі перед кур’єром, розумію: треба було вакцинуватися, можливо, тоді перебіг хвороби був би не таким жахливим.

  • Із Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку

    Із Днем працівників радіо, телебачення та зв’язку

    Сьогодні, 16 листопада, ми святкуємо День працівників радіо, телебачення та зв’язку. Завдяки їх професійній роботі глядачі і слухачі можуть оперативно дізнаватися новини з усього світу і в будь-який момент мають доступ до потрібної інформації.

    Наші студенти підготували до цього дня святкову радіопрограму, у якій розповіли про історію походження телебачення та радіо в Україні, їхній сучасний стан та побажали всім причетним до цієї сфери діяльності професійного зростання.

    День працівників радіо, телебачення та зв’язку

    Диктори: Тетяна Завгородня, Світлана Кочерга
    Монтаж: Алла Пономаренко

  • ХВОРОБА НЕ ПОПЕРЕДЖАЄ – ВОНА НАПАДАЄ ЗНЕНАЦЬКА

    ХВОРОБА НЕ ПОПЕРЕДЖАЄ – ВОНА НАПАДАЄ ЗНЕНАЦЬКА

    Публікуємо цикл авторських матеріалів Олени Гурняк про її власну ковідну історію «КОВІД-19 У ВЕЛИКОМУ МІСТІ: НОТАТКИ НА ОСНОВІ  ВЛАСНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ»

    На роботі як на роботі: здуріти можна від безперебійного конвеєра завдань, які треба виконати одночасно. Особливо важливими є  звіти в податкову, які «горять» (зазвичай до їх здавання  ще  залишається щонайменше тиждень часу), однак виконувати їх завжди так підганяє мене головний бухгалтер. Вона жінка сувора, але справедлива, любить порядок і вчасність.

    Роботи багато, тому обіду сьогодні не буде, але випити філіжанку кави не завадить. В офісі, мабуть, вимкнули опалення. Дуже холодно. Катерина Володимирівна (директор нашого відділу), навпаки, хоче відкрити віконце: їй душно. Вона завжди так робить. Каже, що потрібно частіше провітрювати, аби з кабінету тікали ковідні мікроби  і заходило свіже повітря.

    Біля кавового апарату в обідній час людей сила-силенна. Я беру свій американко й домішую дві ложки цукру (це завжди рятує мене від головного болю).  Але не цього разу. Кава мені сьогодні не допомагає. Сильний головний біль не стихає, а, навпаки, посилюється. Я вирішую про всяк випадок поміряти температуру і просто застигаю від жаху: 38,7. Метушливо набираю номер свого сімейного лікаря, повідомляю про свій стан й очікую рекомендацій щодо подальшого лікування. «Зараз Вам прийде повідомлення з направленням на ПЦР-тест на Сovid-19, а поки пийте жарознижувальне», – виносить вердикт Анастасія Олегівна.

    За сорок хвилин я уже в черзі людей, які теж прийшли перевірити стан свого здоров’я. Мені лячно. Кімната очікування така маленька, а вимог безпеки ніхто не дотримується. Велике скупчення людей: бабуся років сімдесяти ледь не втрачає свідомість, а кашляє так пронизливо, що  мені просто шкода її легенів. Чоловік, що сидить у кутку, подалі від усіх, чхає уже четвертий раз і зовсім не має наміру скористатися серветкою. Хлопець, який стоїть збоку від мене, намагається прикрити руками рот та ніс, бо в нього немає маски. І він, забувши про те, що тільки-но хапав ручку дверей кабінету лабораторії. І як вишенька на торті – я, яка взагалі не розуміє, чому сюди прийшла.

    Скажу відверто: «Я ненавиджу лікарні». Сюди взагалі не від гарного життя приходять. Тут, мені здається, якщо і здоровий, то зможеш «підхопити» чого завгодно. І бабуся знову кашляє. А у голові в’яжуться докупи причинно-наслідкові зв’язки: «Можливо, я десь легковажно не одягнула маску? Чи руки не продезинфікувала? Хіба перебувала в місцях великого скупчення людей? Може, у їдальні посуд належним чином не обробили? Так багато питань, і так важко відповісти бодай на одне з них. Коли нарешті моя черга приходить, то зітхаю з полегшенням: це все скоро скінчиться. Якби ж я тільки знала, що все тільки починається…

  • Збірка аудіоподкастів для радіожурналу «Auto.sky»

    Збірка аудіоподкастів для радіожурналу «Auto.sky»

    Про новий дизайн, розширену комплектацію та інші параметри оновленого чеського кросовера «Skoda Karoq» 2022 року

    Автор – Антон Лєпьошкін,
    студент 2 курсу магістратури

  • КОМУ ПОТРІБНІ ЦІ «НАМОРДНИКИ»?

    КОМУ ПОТРІБНІ ЦІ «НАМОРДНИКИ»?

    Публікуємо цикл авторських матеріалів Олени Гурняк про її власну ковідну історію «КОВІД-19 У ВЕЛИКОМУ МІСТІ: НОТАТКИ НА ОСНОВІ  ВЛАСНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ»

    Ранок понеділка. Час-пік. Мені пощастило – я зайняла окреме сидіння позаду водія, хоч трамвай був забитий людьми так, що ті ледве трималися за поручні, аби не випасти з вагону. Так, коли плануєш жити  в місті-мільйоннику, то шукай житло хоча б за декілька зупинок від кінцевої, аби кожен твій ранок не ставав суцільним пеклом через переповнений транспорт, який курсує з інтервалом у десять хвилин.

    Навпроти мене сидить жінка, на вигляд їй років шістдесят. Кожні дві хвилини вона поправляє маску, яка постійно сповзає. А ще пані нервово озирається навколо, коли відчиняються двері трамвая:  а раптом хтось увійде без маски? Жінка пильним поглядом контролює все, що відбувається у вагоні. Час зараз такий. Трамвай різко гальмує… Старенька сполохано хапається  за поручень. «Біс би тебе побрав!» – нервово лається бабця та дістає з великого кашемірового карману антисептик. Різкий запах спирту виїдає очі пасажирам, які мовчки подумали: «То ж  дезінфекція, як кажуть, панацея від Ковіду».

    Пасажирів  на станції «Золоті ключі» у Дніпрі завжди не так і багато. Це район заможних людей, які переважно живуть у великих пентхаусах і їздять  звідси на роботу на таксі чи власних автомобілях. Я бачу, як на прибуття трамваю нервово чекає чоловік із собакою, що має великі жовто-янтарні очі й різного кольору вуха: одне – руде, а інше – чорне. Собака впевнено заходить до вагону і по команді: «Місце, Ніко!» сідає біля господаря. Чоловік плескає собаку по спині і заливається сміхом: «Дивись, Ніко, вони всі, як і ти, у намордниках!». Сміх і невиховане тикання пальцями припинила кондуктор, яка видала квиток пасажиру і попросила  його одягнути маску.

    Хто його знає, чим би закінчилась словесна перепалка кондуктора й чоловіка зі станції «Золоті ключі», якби машиніст не оголосив вимушену зупинку через несправність трамваю.

    Я мовчки йшла до роботи  майже дві зупинки й навіть уявлення не мала, що «вовки бувають ще страшнішими, ніж їх малюють», а хвороби набагато підступнішими, аніж про них говорять у засобах масової інформації…

  • Прямі методи заробітку на інтернет-ресурсі

    Прямі методи заробітку на інтернет-ресурсі

    У подкасті Максим Холявко, студент 3-ВБ курсу, розповідає про способи заробітку на власному сайті

  • Як удосконалити вміння у написанні текстів?

    Як удосконалити вміння у написанні текстів?

    Студенти починають свій творчий шлях із простого, проте не менш важливого жанру – інформаційні замітки. Поспілкувавшись з журналісткою Наталією Кузнєцовою, яка працює в онлайн-виданні «Нова Доба» ми зможемо поділитися порадами, — про це повідомляє пресслужба ННІ УФСК.

    Тематичне зображення з просторів Інтернету

    Попрацюйте у пресслужбі. Якщо можете – відвідуйте заходи, які стосуються студентського життя. Так ви «наб’єте» руку, будете розуміти структуру повідомлення та дізнаєтесь про специфіку роботи у редакції.

    Не бійтеся перепитувати. Якщо вам щось не зрозуміло або ви не встигли записати – перепитайте у респондента.

    Не бійтеся помилятися. Усім властиво помилятися, особливо у навчанні. Не зосереджуйтеся на критиці та на поганому. Навпаки, якщо зробили не правильно – переробіть якомога швидше та аналізуйте.

    Вивчайте глибше тему. Пошукайте інформацію в Інтернеті перед подією, до якої ви не дуже готові або маєте недостаньо знань щодо цієї теми.

    Не здавайтеся, якщо не виходить. Рано чи пізно ви навчитеся  писати замітки. Це залежить від ваших зусиль, які ви докладаєте. Головне  – працювати над собою та не стресувати.

           Автор: Ярослав Дубовий, студент 2-Ж курсу

  • Ні правил, ні кордонів

    Ні правил, ні кордонів

    Американський кіноактор Крістофер Ллойд відзначив свій 83 день народження 22 жовтня. Фільмографія володаря трьох премій «Еммі» налічує понад 80 кінострічок. Зокрема, у проекті «Траса 60» актор зіграв роль Рея – передавача посилки.

    Стрічка знята Бобом Гейлом – американським сценаристом та продюсером, у жанрі дорожнього фільму, у стилі метафізичної притчі-драми з елементами комедії. Зйомки стартували 18 вересня 2000 року, відбувалися у США й Канаді. Прем’єра проекту відбулася 23 червня у 2002 році. У 2004 фільм номінований на премію «Сатурн».

    У кінострічці змальовані такі недоліки суспільства, як проституція, вживання наркотичних речовин, знецінення «високого» мистецтва та фальшивість правосуддя. Вони трапляються на шляху Ніла Олівера, але попри це, кожного разу головний герой робить вибір не в їхню користь.

    Незначні події наштовхують його розв’язати глобальнішу проблему у реальному житті – з допомогою тата стати забезпеченим адвокатом, чи піддатися невідомості й продовжити малювати.

    Фільм вартий уваги, адже змушує задуматись над власним сьогоденням. Спроектувавши історію Ніла на себе, кожному необхідно заглибитись і відповісти на свої внутрішні запитання.

  • Як правильно сприймати інформацію завдяки критичному мисленню?

    Як правильно сприймати інформацію завдяки критичному мисленню?

    Практичні поради – у відеоскрайбінгу від Юлії Капуш, 3-ВБ курс