Позначка: студенти

— Чому вирішила заглибитися у використання можливостей неформальної освіти?

— Спочатку я переслідувала дещо егоїстичну ціль: коли ти є волонтером та активною людиною, стає легше знайти роботу. По-друге, хотілося мати велику кількість корисних контактів та розширити коло спілкування. Наразі у мене є друзі в кожній області України. А ще хотілося безплатно подорожувати. Я почала займатися громадською діяльністю в 15 років і, спілкуючись із людьми, які їздили навчатися за кордон, вирішила, що теж так хочу.

— Розкажи, учасницею яких проєктів, програм та тренінгів ти вже була?

— Насправді я була на дуже великій кількості програм і зараз усі не згадаю. З тих, що найбільше запам’яталися можу виокремити «Воєнний Хаб медіа мобільності» — завдяки їй я 2 тижні проходила стажування на «Суспільне Новини» у Києві та паралельно відвідувала тренінги з воєнної журналістики. На них  люди, які працюють журналістами в зоні бойових  дій, розповідали нам, як працювати в таких умовах, як бути захищеними за допомогою законодавства та про інші подібні нюанси. Другим таким великим проєктом було стажування від MDF. Тоді я місяць проходила стажування у виданні «Погляд», де ми писали про Київщину, деокуповані території та спілкувалися з постраждалими. Також я була учасницею польського проєкту «Study to Poland» та відвідувала тренінги з радіомовлення. Також  мала можливість взяти учать в програмі «ERASMUS+» Естонії. Це був не академічний, а волонтерський проєкт, який тривав протягом 3 тижнів, але я дуже рада, що змогла стати частиною такого масштабної мобільності студентів. 

— Опиши процес участі в таких програмах. Як відбувається весь процес від початку і до кінця?

— Для початку потрібно знайти проєкт. Для цього я використовую різні канали в телеграмі, сторінки в інстаграм, про деякі дізнаюся від знайомих. Далі — етап відбору. Це може бути як звичайна гугл-форма, яку ти заповнюєш і обґрунтовуєш, чому ти підходиш для участі в цьому проєкті. Важливим етапом є мотиваційний лист: потрібно написати, чому тобі це цікаво, чому ти хочеш потрапити до них. Далі, залежно від проєкту та результатів попередніх етапів, тебе можуть запросити на співбесіду або попросити записати відео про себе. В разу успіху тебе додають до бесіди в телеграмі, де ти знайомишся з іншими учасниками. Якщо це офлайн захід — їдеш в інше місто/країну, якщо онлайн — користуєшся спеціальною платформою. На завершення зазвичай є фідбек-форма, де ти ділишся враженнями. 

— Участь в різних тренінгах, проєктах, таборах —безоплатна?

— Це все повністю залежить від програми та донорів, які її організовують. Є такі, де все оплачується і, як приємний бонус,  є опція кишенькових грошей. Є проєкти, на яких нічого не покривається і дорога, проживання та харчування оплачується учасниками. Є заходи, за участь у яких я платила певну суму, тому що просто цікаво було взяти в них участь. 

— Для певної частини людей мовний бар’єр стає перешкодою для участі в програмах обміну. Що ти можеш сказати про знання іноземної?

— Знати бажано, але не обов’язково на рівні носія. Достатньо мінімальної мовної бази та комунікативних навичок. Повірте, за декілька днів в іншомовному оточенні ваш рівень іноземної підвищиться в декілька разів. Як показує досвід, багато людей беруть участь у програмах обміну з початковим рівнем англійської й чудово комунікують. Звісно, спочатку складно, але головне — побороти страх спілкуватися і пробувати.

—  Куди ти порадиш звертатися зацікавленим в програмах студентам?

— До мене. Я завжди відкрита до спілкування. А взагалі, у мене є окрема тека в телеграмі, де зібрано багато каналів, які розповсюджують інформацію про різноманітні тренінги, конкурси, проєкти та програми. Я не проти поділитися досвідом. Рекомендую моніторити різні гранти, проєкти, підписуватися на громадські організації і т.д.

— Наразі ти навчаєшся у 2 університетах, але при цьому  встигаєш брати участь у багатьох інтерактивних заходах. Як це вдається робити?

— Це результат якісного тайм-менеджменту. Дуже часто на співбесідах запитують про власні переваги та недоліки. Моєю перевагою є вміння робити місячний обсяг роботи за один день, а недоліком те, що я буду відкладати все на останній день. Потрібно правильно розставляти пріоритети та обирати, що для тебе важливіше. В будь-якому випадку виникне ситуація, коли потрібно буде від чогось відмовитись. Потрібно вчитись встигати  та робити все максимально якісно. Щодо роботи, то оптимальним варіантом є віддалена або фриланс.

— Як ти думаєш, чому варто спробувати взяти  участь у таких програмах?

— На одному з проєктів мені сказали, що світ бачить тих, хто рухається. Ця фраза мене мотивує. Коли ти чимось займаєшся, у тебе набагато більше контактів, більше досвіду, ти можеш підтримувати більше діалогів, ти розвиваєшся. Не варто зациклюватися на якійсь одній сфері. Навчання в університеті замало. Треба стукати в усі двері, якщо їх не відчиняють — стукати у вікно. Навіть якщо страшно. Не обов’язково відразу їхати закордон. Для початку можна спробувати щось в Україні. Якщо одному страшно — запрошуй друзів. Починати завжди складно, але далі просто ловиш ритм.

— Що тобі дала участь у різних проєктах?

— Перш за все це комунікабельність. Я стала дуже легко знайомитися. В якомусь плані ще тайм-менеджмент, адже, як не крути, доводиться аналізувати використання свого часу і робити його  більш продуктивним. Ти звикаєш до нового ритму, що дуже класно загартовує.