Протягом ІІ півріччя 2022/2023 навчального року приймалися рішення про зміну форматів навчання, зокрема зросла частка застосування змішаного (очно-дистанційного) формату. Наприкінці 2022/2023 навчального року більшість закладів продовжували працювати у змішаному (53%) та дистанційному (29%) форматах, а 18% — очно, – результати дослідження опубліковано на сайті державної служби якості освіти України.
Отже ми вирішили поспілкуватися зі студентами Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницього про те, як вони ставляться до онлайн-навчання.
Поліщук Назар, 17 років, студент ННІ ЕП
«Дуже позитивно. Завдяки онлайн-навчанню я маю більше часу для самостійної роботи та практичних завдань, що покращує мої навички та знання. Звісно, я теж ціную живе спілкування з однокурсниками та викладачами, але такий формат дозволяє зберігати баланс між навчанням і особистим життям. Загалом, онлайн-навчання дає мені більше свободи та гнучкості».
Буханець Вадим, 19 років, студент ННІ ЕП
«В цілому, я б хотів перейти на онлайн-навчання, тому позитивно. Це знижує витрати на транспорт та допомагає зекономити час. Звісно, є деякі проблеми, такі як необхідність самодисципліни та технічні перебої, але загалом онлайн-навчання дає багато переваг та зручностей для студентів. Також для мене дуже важливим є мої хобі, а під час офлайн-навчання на них не вистачає часу. Отже онлайн-навчання-це супер».
Левицька Інна, 20 років, студентка ННІ МВІФ
«Якщо чесно, досить негативно. Відволікаючі фактори, такі як домашні справи чи соціальні мережі, можуть значно знизити концентрацію. Крім того, онлайн-навчання не завжди дозволяє проводити практичні заняття, що є важливим для деяких дисциплін. Домашнє середовище не завжди підходить для навчання, часто не вистачає тихого місця для зосередженої роботи».
Ткаченко Кирил, 20 років, студент ННІ ЕП
«Дуже добре ставлюся. Я ходжу на роботу, аби встигати платити за навчання та в цілому жити комфортно. На жаль, в нашому університеті очне навчання, тому я майже нічого не встигаю. Воно надає мені можливість більш гнучко планувати свій день та навчатися в нормальних умовах».
Шевченко Олександр, 19 років, студент ННІ ІНФОТЕХ
«Жахливо ставлюся. Одним із основних недоліків є відсутність особистого контакту з викладачами та однокурсниками. Живе спілкування сприяє кращому засвоєнню матеріалу та обміну досвідом, а онлайн-формат цього не забезпечує повною мірою. Постійна присутність у домашньому середовищі може призвести до того, що важко розмежувати час для навчання та особистий час, що може викликати стрес і втому».
Президeнт Володимир Зeленський наказав впровадити новий вид одноразової фінансової підтримки для українців — з 1 грудня 2024 року кожному жителю України буде надано 1 000 гривень, які потрібно буде використати до кінця 2025 року, − про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на Урядовий портал. Тому ми вирішили поспілкуватися із черкасцями, аби дізнатися, на що саме вони витратять ці кошти.
Спершу, мабуть, витрачу на оплату мобільного зв’язку, адже завжди потрібно залишатися на зв’язку. Потім, можливо, куплю квиток на потяг у Київ. Також сходила би у кіно. Ну і, звісно, задоначу на ЗСУ.
Марія, 16 років, школярка
Я придбаю кілька книг, які давно планував прочитати. Частину коштів витрачу на квитки до театру або кіно, дуже хочу сходити на нові фільми. Крім того, куплю квитки на потяг, щоб побачити своїх друзів у Києві. І, без сумніву, я обов’язково задоначу на ЗСУ.
Микита, 18 років, студент
Я придбаю кілька цікавих книг — адже читання завжди сприяє розвитку й відкриває нові горизонти. Також подумав би про білети в кіно чи театр, щоб провести чудовий вечір разом із дівчиною. Частину грошей можна було б витратити на білети на потяг, щоб вирушити в невеличку подорож. Або піду в кафе на побачення разом зі своєю дівчиною.
Артем, 20 років, студент
Я куплю продукти на 300 гривень. Можливо, замовлю щось смачне для себе та друзів. Ще придбаю якусь цікаву книгу на 200 гривень. Мені подобається читати, тому хочеться знайти щось захопливе. Куплю білети у кіно для мене і мами, хочу порадувати її. Також, я обов’язково задоначу частину грошей на підтримку ЗСУ, скажімо, 100-200 гривень.
Ярослав, 13 рооків, школяр
Спочатку куплю продукти для сім’ї. Далі я б купив книгу для професійного розвитку або для відпочинку. Або куплю білет на потяг для короткої поїздки з родиною. Поїдемо до родичів або у подорож для зміни обстановки. Якщо щось залишиться, то задоначу на ЗСУ.
Студентська рада Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького підписала меморандум про співпрацю зі Студентською радою ДВНЗ «Ужгородського національного університету».
З цією метою представники ЧНУ 22 листопада 2024 року завітали до УжНУ. До складу черкаської делегації увійшли голова студентської ради Черкаського національного Каріна Вовченко, перший заступник голови Дарина Коробченко, голова студентської ради ННІ української філології та соціальних комунікацій Катерина Супрун, голова студентського містечка Наталія Бондар, заступник з культурно-мистецьких заходів Дар’я Маслова, заступник зі спортивного розвитку Денис Плодистий, проєктний менеджер Анастасія Костенко, голова студентської ради факультету обчислювальних та управляючих систем Віталій Мар’ян.
Перший день перебування делегації в Ужгороді розпочався зі знайомства та значущої події для обох університетів — підписання меморандуму про співпрацю між Черкаським національним університетом імені Богдана Хмельницького та ДВНЗ «Ужгородським національним університетом». Представники ЧНУ розповіла про структуру своєї студентської ради та продемонстрували пізнавальну презентацію про університет.
У дружній атмосфері студрада УжНУ провела екскурсію навчальними корпусами університету, показали зоологічний музей та розповіли про експонати та те, як вони підготовлюються. У навчально-науковому центрі «Либідь» розповіли про конструювання дронів та кожен зміг спробувати себе в керуванні ним на симуляторі. Також студентська рада показала юридичний факультет та облаштовану в одній з навчальних аудиторій залу судових засідань.
“Раді приймати в нашому університеті команду студентської ради Черкаського національного. Ми готові об’єднуватися зі студентськими радами різних ЗВО, працювати заради того, щоб наша країна ставала кращою та перемагала”, — поділився Станіслав Скорондяк, в.о. голови студентської ради ДНЗ «УжНУ».
Другого дня перебування разом зі студентами УжНУ вшанували пам’ять жертв Голодомору, запалили лампадки біля пам’ятника всім загиблим.
“Це наша перша масштабна поїздка новим складом студради, ми краще познайомилися, налагодили взаємовідносини. Студентська рада Ужгородського національного університету нас тепло зустріла і ми продуктивно провели час. Підписання меморандуму дуже важлива подія як для нас, так і для нашого університету. Впевнена, що ми плідно попрацюємо разом”, — наголосила Каріна Вовченко, голова студентської ради Черкаського національного університету.
У межах поїздки студенти мали можливість оглянуть культурні пам’ятки Ужгорода, помилуватися краєвидами цього міста.
Стрес — це природна реакція організму на будь-які зовнішні або внутрішні зміни, що вимагають адаптації. Це не завжди щось негативне. Насправді без стресу ми б не змогли реагувати на виклики, розвиватися чи досягати цілей. Саме завдяки стресу наші предки змогли вижити в свої найскладніші часи.
Чинники, що викликають стрес, можуть бути як короткотривалими та епізодичними, так і довторитвалими та зайняти чільне місце в житті.
Два обличчя стресу: еустрес та дистрес.
Еустрес — “позитивний” стрес. Це той тип напруження, який мобілізує нас, підвищує концентрацію, додає енергії. Він виникає у відповідь на події, які ми оцінюємо як важливі, але такі, з якими можемо впоратись: публічний виступ, новий проєкт, подорож. Еустрес підштовхує нас до росту.
Дистрес — “негативний” стрес. Це реакція на події, які здаються загрозливими, неконтрольованими або такими, що перевищують нашу здатність з ними справитись. Дистрес виснажує, викликає тривожність, емоційне вигорання, апатію або соматичні прояви — головний біль, безсоння, проблеми з апетитом.
За яких умов стрес стає корисним?
Еустрес – це той тип стресу, який є рушієм розвитку. Еустрес може мати різні позитивні наслідки. Наприклад, він може:
Допомогти вам сконцентруватися на вирішенні задачі або досягненні цілі;
Підштовхувати вас приймати нові виклики;
Мотивувати вас до досягнення ваших цілей;
Надати сенс і мету вашому життю;
Допомогти вам відчути себе здоровішими і щасливішими.
Відновлюємось після дистресу.
Рекомендації, що можуть стати в нагоді, як тільки ви починаєте відчувати себе пригніченим:
Відновлюйте рутину. Повертайтесь до справ, які є звичними для вашого способу життя: ранкова кава, пробіжка, книга тощо. Рутина часто може стати тим самим якорем, що тримає психіку “в тонусі”.
Працюйте з тілом та навчайтесь розслаблятись. Спробуйте завантажити додаток, який містить вправи на розслаблення (наприклад, глибоке дихання або візуалізацію) або поради щодо практики усвідомленості, яка є психологічним процесом активного зосередження уваги на теперішньому моменті.
Займайтеся фізичними вправами. Не обов’язково саме спорт в класичному прояві, наприклад, спортзал. Важливо знайти саме той вид активності, що підходить саме вам. Це можуть бути як і групові заняття фітнесу, так і прогулянки вечорами по місту. Але рухатись надзвичайно важливо!
Дотримуйтеся режиму сну – важливо, щоб ви відчували себе бадьорими після пробудження.
Спробуйте вести щоденник емоцій, метою якого є саморефлексія. Спробуйте дослідити власні думки та з’ясувати, чи не дивитесь ви на світ через призму негативних переконань. З часом ваш щоденник може стати простором для дослідження особистих змін та прогресу.
Спілкуйтесь з близькими людьми. Ви не повинні наодинці проживати свій досвід. Оточення часто є найсильнішим рятувальним ресурсом, якого ми потребуємо в складні часи.
Стрес — невід’ємна частина нашого життя, і не завжди ворог. Важливо вчасно розпізнати його обличчя: позитивне, яке стимулює розвиток, та негативне, що виснажує. Ключовим є вміння розрізняти еустрес і дистрес, підтримувати себе в ресурсі та не ігнорувати сигнали організму. Турбота про себе, увага до тіла, регулярна рутина та спілкування з близькими — це не дрібниці, а основа психічної стійкості в умовах щоденних викликів.
Статистика свідчить, що синдром емоційного вигорання уражає близько 50% студентів України. Такі дані оприлюднено на сайті “ResearchGate”.
Психологиня, Зеленська Анастасія поділилася кількома порадами, як його уникнути.
За її словами емоційне вигорання можна визначити за такими ознаками: сильна пітливість, збільшені лімфовузли, випадіння волосся, сухість у роті, тріщини і сухість губ.
Цей синдром може призвести до втрати спроможності ефективно діяти, навчатися. Погіршується увага, пам’ять, здатність до концентрації. Також цей стан характеризується відчуттям втоми, безпорадності, з’являються думки про безсенсовність діяльності, відчуття знесилення, втоми.
Щоб уникнути цього стану треба підтримувати хоча б мінімальну фізичну активність. Сон тривалістю 7–9 годин забезпечує ефективне відновлення та розвантаження організму. Варто тренувати навичку усвідомленості, вчитися зосереджуватися на моменті “тут і зараз”. Не треба забувати про спілкування з рідними та друзями.
За словами психологині, турбота про власне психічне здоров’я є ключовою умовою для збереження високої якості життя та професійної ефективності.
Зовсім незабаром розпочнеться сесія – напружений період для всіх студентів, який вимагатиме максимальної зосередженості та відповідальності. Уже за кілька тижнів студенти перевірять знання, здобуті протягом семестру, а результати іспитів вплинуть на подальший навчальний процес. Психологічне навантаження, як завжди, буде високим, адже сесія – це не лише тест знань, а й випробування на вміння справлятися зі стресом, розподіляти час та зберігати впевненість у своїх силах. Тому ми вирішили поспілкуватися з Максимом Кожушним, студентом 4 курсу, який навчається на факультеті обчислювальної техніки, інтелектуальних та управляючих систем про те, як підготуватися до сесії.
– Що для тебе означає “сесія” в університеті?
– “Сесія” в університеті – це особливий час, коли я маю показати все, чого навчився на заняттях. Це може бути важко, оскільки потрібно виконати багато тестів і робіт, але це також шанс для мене дізнатися як краще керувати своїм часом і наполегливо працювати. Це допомагає мені побачити, як багато я вивчив.
–Як ти готуєшся до сесії?
– Я складаю список завдань, аби оптимально використати час і матеріали для підготовки. Спершу переглядаю весь вивчений матеріал з пар і власні нотатки, визначаючи, що саме потрібно повторити для тесту. Далі складаю перелік тем і завдань, які варто опрацювати – це допомагає тримати все під контролем і знижує рівень стресу.
Важливим для ефективного навчання є також розпорядок дня, де обов’язково виділяю час на відпочинок і фізичні вправи. Це підтримує рівень енергії та сприяє кращій концентрації. Не менш значущим є моральний стан: віра в себе і впевненість у власних силах допомагають не перевантажуватися навчанням і залишатися зібраним для виконання завдань.
–Чи є у тебе традиції або ритуали, які допомагають вчитися під час сесії?
– Перед тим як почати навчання, я завжди дбаю про те, щоб моє робоче місце було чистим і акуратним. Іноді вмикаю музику або запалюю аромасвічку, щоб створити спокійну й приємну атмосферу. Під час навчання завжди роблю перерви, інколи виконую кілька легких вправ або виходжу на коротку прогулянку, щоб відновити енергію та концентрацію.
– Яка твоя головна стратегія для успішного складання сесії?
– Перш за все треба зрозуміти, щосесія — це не монстр, якого треба боятися. Моя основна стратегія складається з декількох компонентів. Спершу створюю детальний план підготовки, де визначаю час для кожного предмету, щоб зменшити рівень стресу перед екзаменами. Я виділяю пріоритети, зосереджуючись на більш складних предметах, та організовую навчання циклічно, чергуючи інтенсивні заняття з короткими перервами для відновлення уваги. Ще один важливий елемент — це групові заняття, де я можу обмінюватися знаннями з одногрупниками, що дає можливість розглянути матеріал під різними кутами. Слідкувати за фізичним здоров’ям також є ключовою частиною підготовки: я правильно харчуюсь, займаюся спортом, оскільки це позитивно впливає на ефективність навчання. Ця стратегія допомагає мені ще з першого курсу.
– Як ти борешся зі стресом?
– Перед тим, як починається сесія, я завжди намагаюся піклуватися про своє тіло. Це включає те, що я намагаюся більше відпочивати і спати вдосталь. Також стежу за своїм харчуванням та виконую фізичні вправи, аби допомогти м’язам розслабитися і зменшити напругу. Щоб почуватися спокійніше, я займаюся медитацією, і це допомагає мені зберігати хороший настрій. Намагаюся зосередитися на позитиві, концентруюся на хороших речах, адже це сприяє навчанню і розвитку, а не просто нагромадженню стресу.
– Як ти реагуєш на невдачі або низькі бали під час сесії?
– Інколи, коли в мене щось не вдається або я отримую погані оцінки, я розумію, що це лише частина процесу навчання. Це можливість для мене покращити себе і дізнатися нове. Замість того, щоб засмучуватися чи сердитися, я аналізую, чому так сталося, і думаю, що можна зробити, щоб наступного разу показати кращий результат. Моя головна мета — вчитися на своїх помилках. Я завжди слухаю поради викладачів, адже це допомагає мені ставати більш успішним. Для мене дуже важливо зберігати позитивний настрій, навіть коли щось йде не так. Низькі оцінки чи повторні спроби — це цілком природно, тому не варто засмучуватися, якщо трапляються невдачі.
– Який найважливіший урок ти винес з власного досвіду підготовки до іспитів?
– Це підтримувати баланс між навчанням і відпочинком. На перших курсах я часто старався вивчити все за дуже короткий час, думаючи, що постійні заняття до пізньої ночі дадуть кращі результати. Але з часом помітив, що такі методи призводять до вигорання і втрати концентрації. Тепер я більше уваги приділяю плануванню та регулярному повторенню матеріалу протягом семестру, а не залишаю все на останній момент. Навчився розділяти матеріал на менші частини й працювати з ним поступово. Перерви між заняттями також стали важливими для мене: навіть короткий відпочинок допомагає освіжити думки й зберігати продуктивність. Ще один важливий урок – це впевненість у своїх силах і позитивний настрій. Замість того, щоб фокусуватись на страху провалу, я концентруюсь на тому, що вже вивчив. Такий підхід знижує тривогу, що допомагає краще продемонструвати свої знання на іспиті.
– Які поради ти можеш дати студенту-першокурснику, щоб успішно скласти сесію?
– Студентам слід виконати кілька важливих кроків: створити чіткий план часу для навчання, відпочинку та інших обов’язків, поставити конкретні цілі для кожного предмета. Важливо також піклуватися про свій фізичний і психічний стан. Переконайтеся, що добре спите — це допоможе почуватися енергійним і більш зосередженим. Якщо ви чогось не розумієте або потрібна допомога, не бійтеся звертатися за нею. Викладачі можуть дати корисні поради та підтримати. Спілкування та спільне навчання з одногрупниками також може бути корисним. Регулярно переглядайте свої матеріали і рухайтесь за певним планом. Не хочеться виконувати все підряд без відпочинку або розваг, адже баланс — це ключ. Завжди підтримуйте позитивне мислення і вірте у свої сили. Впевненість у собі й позитивний настрій надзвичайно важливі для досягнення успіху!
Студентські роки — це час відкриттів, яскравих емоцій і незабутніх моментів. Це період, коли кожен виклик стає новою можливістю, а мрії — першим кроком до реальності. 17 листопада відзначають Міжнародний день студента і з нагоди цього свята ми підготували для вас подкаст. Приємного прослуховування!
16 листопада 2024 року українське радіо відзначає свій 100-річний ювілей. У нашому подкасті ви дізнаєтеся про історію виникнення радіо в Україні, а також цікаві та маловідомі факти про нього.
За оцінкою регіональних гідрометслужб, якість води на ділянці Дніпра біля Черкас наразі задовільна. За даними регіонального офісу водних ресурсів, гідрохімічний стан води у травні 2025 року був на «задовільному рівні». Зокрема, вміст розчиненого кисню у воді становив близько 9–12 мг/л. Втім, порівняно з аналогічним періодом 2024 року та попереднім місяцем, моніторинг фіксує погіршення показників води
Незважаючи на загальну задовільність, локальні дослідження виявили перевищення норм за окремими забруднювачами. Наприклад, за результатами акредитованих лабораторних аналізів за III квартал 2020 року було зафіксовано 4–6-кратні перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) фенолів, хрому шестивалентного, нітритного азоту, важких металів (зокрема міді, марганцю) у різних створах річки біля Черкас. Ці дослідження підтверджують, що основними джерелами забруднення є промислові стоки і комунальні зливи міст та сіл на берегах Дніпра (включно з Черкасами), а також змиви з прибережних ґрунтів і сільгоспхімікати з полів. Місцеві екологи наголошують: «Воду Дніпра забруднюють промислові стоки, побутові відходи населених пунктів… Це забруднення доповнюється змивами з прибережних територій та хімікатами сільського господарства».
Крім хімічних забрудників, у теплу пору в Черкасах спостерігаються явища евтрофікації: цвітіння синьо-зелених водоростей. Через аномальну спеку й надлишок фосфатів у стоках річка цвіте значно раніше, ніж зазвичай, що призводить до кисневих «заморів» риби. Як пояснювали екологи, «нічна розкладка» цих водоростей споживає в рази більше кисню, ніж вони виробили вдень, і через це зрідка гине риба. Таким чином, екологічна ситуація у долині Дніпра біля Черкас – напружена: попри контрольні моніторингові заміри, численні випуски стічних вод і кліматичні чинники підтримують високий рівень забруднення.
Стан очисних споруд у Черкасах
Черкаський каналізаційний колектор і станція очистки стічних вод були збудовані у 1972 році й до нині не зазнавали капітальної модернізації. Хоча очисні споруди формально є державною власністю, фактично ними опікується приватне підприємство ПрАТ «Черкаський «Азот»». КП «Черкасиводоканал» лише збирає й транспортує міський стік на очисні станції, а за їх очистку щороку сплачує Азоту. Через це комунальники не мають автономного контролю над якістю стоків, а Азот вимагає у договорі встановлення дуже жорстких граничних показників (низьких навіть щодо фактичних забруднень). У разі невиконання азотівці погрожують водоканалу штрафами і судовими позовами.
Працівники «Черкасиводоканалу» звертають увагу, що 85% стічних вод міста – це побутовий стік населення, контроль над яким практично неможливий. Зміни в поведінці містян (раціональніше споживання води) призводять до концентрованішого стоку, що ускладнює очищення. Оскільки каналізаційні очисні споруди вже експлуатуються майже 50 років, фахівці попереджають: без модернізації вони не витримають навантаження старих забруднень та нових викликів. У цій ситуації комунальне підприємство виступає за передачу очисних споруд у комунальну власність міста з метою залучення інвестицій. Проте на останніх сесіях міськради рішення про передачу цих об’єктів не набрало необхідної кількості голосів.
Натомістьякість питної води, яку подає Черкасиводоканал зі свердловин і Дніпра, перебуває під регулярним наглядом. За звітами підприємства, контроль на усіх етапах водопідготовки гарантує, що вода відповідає вимогам ДСанПіНу «Про воду питну…»: в усіх 54-х досліджуваних показниках відхилень від нормативів не виявлено. Так, щоденний аналіз питної води показує повну відповідність санітарним нормам, як за хімічними, так і за мікробіологічними показниками.
Вплив води на здоров’я містян
Забруднення Дніпра безпосередньо впливає на безпеку рекреаційної води. У сезон відпочинку на пляжах Черкас регулярно з’являються таблички «Купатися заборонено» через перевищення бактеріологічних нормативів. Як повідомив обласний санітарний лікар Володимир Папач, лабораторні аналізи виявили у пляжних водах Черкас лактозопозитивну кишкову паличку, віруси-фаги та навіть сальмонелу – явні ознаки фекального забруднення. За його словами, це свідчить про потрапляння органічних забруднень до річки з каналізаційних та зливових стоків. Через такі забруднення річкова вода, хоча й прозора, часом містить збудники кишкових інфекцій. Однак офіційний моніторинг 2025 року поки що не фіксував масових спалахів хвороб, пов’язаних із купанням у Дніпрі: згідно з доповіддю обласного ЦОЗ, відхилень за мікробіологічними показниками у пробах води комунальних пляжів не виявлено (хоча у піску на двох пляжах знайшли цисти лямблій). Утім, санітарники продовжують посилений контроль і рекомендують не купатися у забруднених водоймах.
Вплив річкової води на організм містян також залежить від питної води. Хоч за офіційними результатами аналізів питної води, жодних відхилень не зафіксовано, проте медики попереджають про потенційні небезпеки забрудненої питної води: у разі потрапляння нітратів або мікроорганізмів у водопровід можуть виникати гострі кишкові інфекції (наприклад, ротавірусна інфекція, гепатит А, сальмонельоз) та отруєння. На щастя, Черкаський водоканал регулярно проводить понад 70 показників аналізів (за даними 2025 року) і поки що не допускає попадання патогенів у централізовану мережу.
Без інвестицій та контролю Дніпро не очиститься: що прогнозують експерти
Комунальники вважають головним завданням — модернізацію очисних споруд. Як зауважують у «Черкасиводоканалі», лише після передачі очисних споруд у міську власність стане можливим залучити інвестиції на їх реконструкцію. Ситуацію прокоментувала депутат міськради Л. Майборода: «Підпорядкування очисних споруд приватному підприємству ставить під загрозу життєдіяльність міста. Є інвестиційна складова, але залучити її ми зможемо лише тоді, коли очисні споруди будуть у власності міста». Без цього, за її словами, відтік забруднень не зменшиться, а технологія очистки залишатиметься застарілою. Якщо не будуть здійснені капітальні вкладення (зокрема, реконструкція станцій у відповідності до сучасних вимог) та не посилиться контроль за скидом стічних вод, – Дніпро біля Черкас навряд чи стане помітно чистішим. А до повноцінного поліпшення екологічного стану ще дуже і дуже далеко.
