Блог

Hе знаю, чи існують ще такі країни, в яких люди зупиняють ворожі танки живим щитом, відшуковують із-під землі необхідне для військових, посилають ### російські кораблі. 

Де діти в перервах між роботою на кіберфронтах пишуть музику, увічнюючи голоси сучасної України.

Український героїзм бачить весь світ.

Ми не здамося!

24 лютого 2022 року Росія оголосила війну Україні. Вже кілька тижнів лунають сирени, люди ховаються в укриття і підвали, на вулицях міст чути вибухи і постріли. Наші рідні та друзі захищають країну зі зброєю в руках від однієї з найбільших армій світу. Усе це викликає стрес і тривогу за життя та майбутнє.

Як у таких умовах краще допомогти налагодити психологічний стан?

• Не читайте новини перед сном

Міцний сон – одна з умов, необхідних для здоров’я та гарного самопочуття. Якщо ви на ніч начиталися тривожних повідомлень, є ризик, що ви проведете в переживаннях довгі години. Тому краще перед сном зосередитися на позитивному контенті. Вже одне передчуття веселощів є ефективним для поліпшення самопочуття.

• Не реагуйте на коментарі

І тим більше не сперечайтеся в них. Бувають речі, які сильно зачіпають. Тому руки самі відкривають коментарі – хочеться знати, що люди думають. А ті думають будь-яке, зокрема й таке, із чим ви категорично не згодні. Але якщо новина – це факт, то думки – лише інтерпретація, причому не завжди експертні. У коментаторів на руках ті самі дані, що й у вас, тому ніхто не розповість, як все було насправді. А ось викликати негативні емоції може легко. Суперечка ж у коментарях занурюватиме вас у них знову і знову, адже ви повертатиметеся, щоб подивитися, що вам відповіли.

• Навчіться зупинятися

Є такий термін – думскроллінг. Він означає схильність до перегляду поганих новин. Людина гортає тривожні замітки і все глибше занурюється в безодню відчаю. Ще варіант – смакування подробиць. Коли щось зачіпає сильно, хочеться дізнатися якнайбільше. Але це не завжди потрібне. Скажімо, якщо кілька людей загинуло під час обстрілу рашистами, чи справді треба дізнаватись у подробицях, як саме все сталося?

Варто відстежувати цей момент. Якщо відчуваєте, що якась інформація вас дуже схвилювала, зробіть паузу, перш ніж вивчати питання далі.

• Прийміть, що ви не можете страждати за всіх

Іноді ви можете зловити себе на думці, що новина повинна викликати тривогу або бажання все змінити, але ви просто перегортаєте повідомлення і лякаєтеся з цього. Як же так, адже подія стосується всіх, а отже, мовчати і не діяти просто не можна?

Але треба прийняти, що ви не можете воювати на кожній війні. А втома від переживань – нормальний стан. Просто подивіться на тих, хто постійно вариться у казані людського болю. Лікарям іноді дорікають в цинізмі, але якщо вони прийматимуть близько до серця хворобу кожного пацієнта, це їх просто розчавить. Навіть журналісти-новинарі досить швидко черствіють, хоча тільки описують чужий біль.

• Використовуйте контент із перевірених джерел

Виберіть собі кілька ЗМІ, яким ви довіряєте і чия позиція викликає у вас повагу, та зробіть їх основним джерелом інформації. У цьому випадку ви отримуватимете контент у найменш дратівливій формі.

Звісно, іноді корисно знати інші думки. Але вивчати їх краще, коли ви розслаблені.

• Приберіть зі стрічки контент, що стабільно турбує

Деякі нотатки важливі та здатні врятувати життя. Наприклад, дані благодійних фондів про збори грошей для лікування або повідомлення товариств захисту тварин про випадки жорстокості щодо звірів або птахів.

Першим поривом може бути бажання додати сторінки таких організацій у стрічку, щоб дізнаватись про подібні новини якомога раніше. Але не можна заперечувати, що це несамовитий контент, і споживати його походячи між пейзажами і фото біля басейну важкувато. Щоб менше переживати, додавайте подібні сторінки не в стрічку, а в закладки та заходьте на них цілеспрямовано.

• Знайдіть джерело позитивних новин

Люди часто скаржаться, що ЗМІ пропонують лише погані новини. Події та скандали — скільки завгодно, а ось інформації зі знаком плюс майже немає. Однак, якщо вивчити статистику сайтів, виявиться, що погані новини переглядають набагато частіше. Так що це пропозиція, спричинена попитом.

Якщо як слід пошукати, можна знайти джерела хороших новин. Це даватиме надію, що не все безнадійно.

• Обговорюйте новини в колі однодумців

Ми вже з’ясували, що в коментарі краще не потикатися. Але людина – соціальна істота, їй важливо ділитися інформацією, дізнаватися, що не один він тривожиться. Тому обговорювати новини з однодумцями – нормально та корисно.

З одного боку, це схоже на створення такого штучного інформаційного міхура, в якому всі з усіма згодні. З іншого – у світі стільки всього, що постійно вас з цього міхура висмикуватиме, тому трохи комфорту не зашкодить.

• Подумайте, що ви можете зробити, щоб щось виправити

Новини часто сприймаються тяжко через відчуття безсилля. Все погано, а ти нічого не можеш вдіяти. Але, мабуть, це не зовсім так. Іноді, щоб відчути себе причетним та корисним, треба робити щось неймовірне. Але часом подвигом можуть стати звичайні події. Наприклад, під час коронавірусу лікарі та кур’єри просто виконують свою роботу, а це вже чимало. Всім іншим людям, щоб зробити свій внесок, достатньо дотримуватися соціальної дистанції і зробити щеплення, якщо немає протипоказань.

• Визнайте, що ви можете виправити не все

Водночас не варто брати на себе відповідальність за все людство. Якщо десь у Маріуполі рашисти обстріляли пологовий будинок, загиблих шкода. Але якщо ви не можете виїхати волонтером прямо зараз, то залишається тільки заспокоїтися і жити далі.

• Не вимагайте багато чого від оточення

Іноді дуже складно прийняти, як люди можуть спокійно жити, коли все погано. Проте не варто йти на них священною війною. Інформувати про якісь важливі речі – можливо. Але без агресії, інакше ви лише посваритеся. А змусити когось робити щось навряд чи вдасться. Натомість нерви собі помотаєте значно.

• Сконцентруйтеся на своєму житті

Іноді емоції, отримані від новин, так переповнюють, що хочеться лежати на ліжку між коробками з піцою та цукерками та нічого не робити. Але життя продовжується, тому необхідно дбати про себе.

Матеріал підготував Ілля Малоног, 2-PR курс (предмет “Цифрові медіа”)