Сьогодні в рубриці «Літературний брейк» поговоримо про творчість Сергія Жадана та його роман «Інтернат».
Жадан – особистість різнобічна: він і поет, і прозаїк, й автор есе, перекладач, а також співак та музикант. У його книгах відбилися знакові події епохи, зокрема роман роман«Інтернат» – це неймовірно сильна книга про події на Донбасі. Важко читати про війну, а ще важче читати про війну, яку ти переживаєш тут і зараз. Тож сьогодні познайомимося детальніше із цим романом.
Авторка – Юлія Царик, студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”
Темою нашої сьогоднішньої рубрики подкастів «Літературний брейк» буде творчість Василя Шкляра, зокрема аналіз його роману «Троща».
Василь Шкляр – не лише відомий письменник, а й політичний діяч, який був визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року, проте відмовився її отримати на знак протесту проти перебування на посаді тодішнього Міністра освіти України одіозного Дмитра Табачника.
Письменника Шкляра називають «батьком українського бестселера», багато його романів екранізовано. Написаний на документальній основні роман «Троща» був виданий у 2017 році. Це твір-спогад головного героя про драматичні події останніх років підпільної боротьби вояків УПА, про часи другої половини 40-х ХХ століття, коли завершилася збройна боротьба на два фронти.
Авторка – Юлія Царик, студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”
Студенти ЧНУ повернулися до дистанційної форми навчання 15 жовтня у зв’язку з погіршенням епідеміологічної ситуації, спричиненої поширенням коронавірусної хвороби. Ми вирішили запитати студентів та викладачів, якому навчанню вони надають перевагу?
Привіт. Я – Надія Паніван, студентка першого курсу спеціальності «Журналістика». На мою думку, дистанційне навчання – це складно, адже вдома часто пропадає мотивація взагалі щось робити і докладати до чогось зусилля, а хочеться просто лежати. А от коли ти ходиш на пари, спілкуєшся наживо зі своїми викладачами та одногрупниками, то і бажання вчитися більше. Тому, я проти навчання вдома
Привіт. Мене звуть Діана Осейко. Я навчаюсь на другому курсі спеціальності «Реклама та PR у медіагалузі». Мені більше імпонує очна форма навчання. Тому що інформація, яку подають на парах в університеті, сприймається та запам’ятовується краще, ніж через Zoom та подібні навчальні платформи. В стінах університету набагато краще та цікавіше засвоювати матеріал.
Звичайно, що особисто для мене краще очне навчання. Спілкування наживо неможливо замінити ніякою дистанційкою. Елементи дистанційного навчання використовуватиму й надалі. Сучасні платформи допомагають чітко організувати роботу студентів, викласти всі матеріали для спільного доступу. Особливо ефективними виявилися відеозаняття, бо зоровий контакт зі студентами вкрай важливий для фідбеку з боку викладача, спільної дискусії
Світлана Коваль, старша викладачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій
– Привіт. Мене звуть Володимир Піддубний, навчаюсь на третьому курсі спеціальності «Середня освіта». Я вважаю, що скільки людей – скільки й думок, все залежить від людини. Комусь подобається дистанційне, бо можна швидко все поробити і бути вільним, а комусь очне, бо вони люблять живе спілкування. І все ж на парах нова інформація сприймається краще ніж онлайн, коли все відволікає.
Привіт. Я – Єлизавета Бабенко, студентка першого курсу спеціальності «Середня освіта. Українська мова та література». Більше подобається очне навчання. Тому що зв’язок із викладачем має бути зоровий, так легше сприймати і передавати інформацію. А ще так сумлінніше готуєшся і більше вчиш, і, врешті-решт, намагаєшся зрозуміти як, що, і де. Також очно легше зрозуміти важкий матеріал, адже тобі все розставлять “по поличках”. Саме тому я проти дистанційного навчання, бо всього того, що я назвала вище, ми, студенти, не отримуємо.
Бліц-опитування підготувала студентка 2-Ж курсу Вероніка Чіпенко
Сьогодні поговоримо з Вами про творчість відомої української письменниці, поетеси, есеїстки і філософині – Оксани Забужко. Її твори широковідомі не лише в колах українських читачів, книги письменниці перекладені більше ніж 20-ма мовами.
«Музей покинутих секретів» – це родинна сага трьох поколінь. Події в цьому романі описують часи від 1940-х й аж до 2000-х років. Це твір про владу минулого над майбутнім, про кохання і зради, про секрети, які є в кожного.
Авторка – Юлія Царик, студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”
Із початком навчального року в першокурсників розпочався ще й новий етап у житті – студентство. Входження до нового середовища є одним з найважчих етапів на шляху студента. Нерозуміння для чого ти тут, сум за домівкою та друзями, незвичні навантаження можуть спантеличити юнаків та дівчат. Тож варто знати, як полегшити процес адаптації та зробити перехід до самостійного дорослого життя максимально комфортним.
Адаптація до нового середовища передбачає пристосування до незвичних умов оточення, як у психологічному, соціальному, так і у фізичному плані. Ці зміни дуже важливі для здоров’я та впливають на процес формування особистості студента. Перед першокурсником постає багато завдань: планування розпорядку дня, самостійне вивчення більшого обсягу навчального матеріалу, пристосування до нових умов проживання тощо. Особливим може стати період адаптації для студентів, які приїхали з інших населених пунктів, адже повністю змінюється ритм їхнього життя, коло друзів та знайомих. Однак не треба хвилюватись, головне, слід пам’ятати, що ці зміни відкриють студентам можливості для їхнього розвитку в особистісній та професійній сферах.
Для того щоб краще адаптуватись до навчання в університеті, студенту чи студентці передусім необхідно стежити за своїм здоров’ям. Інколи буває складно звикнути до нового розкладу і виконувати всі домашні завдання вчасно, тому може порушитись їхній сон. Щоб цього уникнути й адаптація пройшла добре, даємо декілька дієвих порад студентам.
Провітрюйте приміщення, у якому мешкаєте, стежте за дотриманням режиму й не лягайте пізніше 23.00.
Не забувайте про харчування – забезпечте собі повноцінні прийоми їжі.
Займіться фізичною активністю. Це може бути як вечірня пробіжка, що збагатить ваш мозок киснем, так і урок танців чи тайського боксу, тобто будь що, що дасть різноманітне навантаження для мозку. Виділіть хоча б 20 хвилин у день на прогулянку на свіжому повітрі. Завдяки такій активності розвивається нейропластичність, покращується пам’ять, і здатність до навчання підвищується. Це все розширить ваш кругозір та збагатить словниковий запас.
Налагодити гарні стосунки з одногрупниками вам допоможуть відкритість, щирість та доброзичливість. Будьте собою, співпрацюйте та підтримуйте одне одного. Завжди намагайтесь допомогти тим, хто цього потребує. Інші студенти такі ж, як і ви, вони так само розгублені, тому не варто критично оцінювати своїх колег. Поважайте думку одногрупників, виявіть, які у вас є спільні інтереси та вподобання.
Дотримуйтесь встановлених норм та правил поведінки, а також рекомендацій викладачів щодо навчання. Не бійтесь бути активними на заняттях та під час організації різноманітних заходів у суспільно-громадському житті університету. Це допоможе вам показати себе та налагодити взаємодію з навколишніми, знайти нових друзів та однодумців.
Однією з важливих умов успішного пристосування до університету є планування. Плануйте свою активність, навчальні плани, вільний час. Поставте чіткі дедлайни на виконання навчальних завдань. Так ви завжди знатимете, що і коли потрібно виконати, це зекономить вам час і вбереже від недоспаних ночей. Сформуйте декілька конкретних цілей, яких ви плануєте досягти в навчанні за найближчі 1-2 місяці. Це утримає фокус вашої уваги на необхідних речах і ви не будете розпорошуватись на дрібниці. Обов’язково виділіть час для відпочинку, адже якщо ви не відновите сили, то працювати буде дедалі складніше.
Бути впевненим у собі вам допоможе самовдосконалення. Для цього є безліч способів, серед яких ви зможете обрати той, який підійде саме вам. Знайдіть та прочитайте цікаву доповідь на тему, яку ви вивчаєте на заняттях. Так ви зможете поділитись новими корисними фактами з вашими одногрупниками і продемонструвати свої знання. Відвідайте кіно чи театр. Перегляд різних життєвих сцен і сюжетів допоможе вашому мисленню встановлювати нові зв’язки.
Важливо розуміти, що на початку буде складно, і це абсолютно нормально. Але, дотримуючись цих нескладних рекомендацій, ви зможете значно полегшити процес адаптації до нових умов студентського життя. Будьте впевненими, вірте в себе і пам’ятайте, що ви завжди можете звернутись за порадою до кураторів, викладачів та психологів університету.
Авторка – Віталіна Кравченко, студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”
Сьогоднішньою темою рубрики «Літературний брейк» буде творчість Андрія Кокотюхи, зокрема аналіз його твору «Червоний».
Андрій Кокотюха – український письменник, сценарист, який пише не лише романи, детективи, а й дитячі історії. Його праці завжди вражають захопливим сюжетом та динамікою.
Нещодавно екранізований роман «Червоний» був успішним в українському прокаті, тому сьогодні звернемося до першоджерела та поговоримо саме про цей твір.
Авторка – Юлія Царик, студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”
Щоб осягнути важливі нюанси cьогодення, необхідно читати якісну сучасну художню літературу. Зважаючи на це, ми започатковуємо рубрику подкастів «Літературний брейк». Тому влаштовуйтесь зручніше, відпустіть усі свої буденні справи, заваріть міцного чаю або горнятко кави й пориньте у світ сучасної літератури.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі ознайомитися з творчістю мегаталановитого українського письменника – Макса Кідрука, який своїми творами довів, що українська література може бути надсучасною, технологічною, захопливою, таємничою, цікавою.
Бажання писати в Макса було завжди, і він маленькими кроками йшов до цієї мрії. Писав у «шухляду»в університеті з метою стати професійним автором. Сьогодні ми спостерігаємо за творчістю успішного письменника, який частенько балує нас новими творами й любить «полоскотати нерви» своїм читачам.
Авторка – Юлія Царик, студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”
