Позначка: журналістика

Всі ми не раз помічали, що іноді нам лінь робити якісь завдання зовсім безпричинно, навіть якщо вони дуже важливі. Ми ніби і хочемо розпочати роботу, але чомусь не можемо. Усе тому, що нам не дає це зробити мозок. Здавалося б, що цей рушій всієї діяльності навпаки мав би стимулювати до ефективної роботи, але ні, наш мозок зовсім не трудоголік. Спробуємо розібратися чому.

Як вказує доктор біологічних наук Нана Войтенко, біологічно закладено так, що мозок дуже «лінивий». Виконання будь-якої роботи та всі процеси мислення є неймовірно енергозатратними. Цікавий факт, що під час максимальної мозкової активності він може споживати близько 70 % всієї енергії організму. Тому коли ми щось вчимо, нам часто хочеться солодкого, адже цукор є джерелом швидкої енергії. Таким чином мозок ніби оберігає нас від виснаження, не даючи можливості витратити занадто багато енергії. Особливо часто це відбувається в тих випадках, коли завдання, які ми виконуємо, насправді для нас неважливі, і їх виконання не принесе користі організму. І, фактично, нам постійно доводиться змушувати себе щось робити. Нашому мозку це не подобається, але це потрібно для його розвитку.

Якщо ви постійно виконуватимите однотипні завдання, ваш мозок буде діяти все повільніше і ставатиме ще більш «ледачим». Тож для того, щоб мозок залишався у робочому стані, за ним потрібно доглядати і його необхідно тренувати, як би він не пручався. Це можна робити різними нескладними способами, які ми схарактеризуємо далі.

Передусім необхідно забезпечити мозку якісний відпочинок. Щоденний сон має бути не менше 7-8 годин. Ми не одноразово говорили про те, що для всього організму дуже важливо лягати спати до 24.00. До того ж, під час сну інформація переходить з короткотривалої у довготривалу пам’ять. Якщо ви відпочиватимете менше потрібної кількості годин, то цього не відбуватиметься, і ви просто почнете забувати матеріал.

Для нормальної роботи мозку потрібне збалансоване харчування. Ідеться не про дієти, а про збалансоване забезпечення необхідної кількості білків, жирів і вуглеводів. Ваше КБЖВ можна розрахувати за допомогою різних онлайн-програм. Це потрібно для відновлення білкових структур мозку.

Спорт також корисний для мозку. Він допомагає зміцнювати нервові зв’язки і бореться зі стресом, який ці ж зв’язки руйнує. Негативні емоції, накопичуючись, призводять до стресу, що може призвести навіть до стискання мозку, а також погіршує роботу пам’яті.

Для того щоб тренувати мозок, потрібно читати. Звучить дуже просто і банально, проте це дуже дієвий спосіб. Читання змушує мозок активно працювати. Йому потрібно уявляти героїв книги, простір навколо них, створювати різні образи. Корисно буде вивчати різні прозові тексти та іноземні мови. Ви можете спробувати знайти новий маршрут до університету чи магазину, до яких ви ходите майже щодня. Або ж взагалі змініть звичний магазин на інший. Так мозку доведеться мислити нестандартно і запам’ятовувати нову інформацію.

Тож тренуйте не лише тіло, а й мозок. Розвивайте інтелектуальні здібності та підкоріть собі найскладнішу форму організації матерії у цілому світі.  

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Щодня нам доводиться запам’ятовувати певну кількість інформації. У студентів обсяг необхідного для запам’ятовування матеріалу значно більший і часом буває складно втримати стільки важливої й потрібної інформації. Експерт з продуктивності Леон Го зазначає, що для високої результативності процес запам’ятовування має бути не просто ефективним, а ще й цікавим. Тож пропоную декілька корисних прийомів для запам’ятовування різної інформації.

Якщо вам потрібно запам’ятати іноземні слова одним з найдієвіших методів будуть картки. Це можуть бути просто нарізані клаптики паперу, або ж готові стікери з клейкою стрічкою. З одного боку записуйте іноземні слова, з іншого – їх переклад. Ви можете користуватися ними самостійно, закріпивши їх на меблях, біля дзеркала, комп’ютера. Так ви постійно будете бачити їх і зможете повторювати в будь-який час. Можна також запросити до співпраці друга. Сядьте один навпроти одного так, щоб один з вас бачив іноземні слова, а інший – зворотній бік карток з перекладом. Якщо ви бачите іноземні слова, то маєте назвати їх переклад другові, йому буде легко це перевірити, і навпаки, друг, який бачить українські відповідники слів, має назвати вам їх іноземною. Потім можна помінятися. Це буде вдвічі корисніше.

У разі необхідності запам’ятати класифікації скористайтесь асоціативними словами й реченнями. Цей метод допомагає запам’ятати інформацію на тривалий час. Наприклад, якщо вам необхідно запам’ятати таку класифікацію: «За способом відображення, прийнятним для людини, інформація поділяється на такі основні види: звукова, текстова, числова, графічна, комбінована», складіть слово, або словосполучення, яке б вміщало всі перші літери складових класифікації, тобто, у нашому випадку, це літери З, Т, Ч, Г і К. Воно не обов’язково має бути справжнім, головне, щоб воно викликало у вас якійсь асоціації. Можливі такі варіанти:

1. ГаЗоТоЧКа (Г – графічна, З – звукова і т.ін. Слово несправжнє, але звучне. Асоціацією може бути точка газової заправки, її образ можна візуалізувати);
2. КоГо ЗаТоЧиЛи (словосполучення можна наділити власним сенсом, вигадати до нього маленьку історію. Наприклад, кого заточили у вежі: принцесу чи дракона?);
3. ЗавТраК ЧетверГа (можливо буде зручніше підібрати потрібні слова іншою мовою).

Іншим способом є побудова речення зі слів, які починаються на перші літери складників класифікації. Наприклад:

1. Звукова – З – заєць;
   1. Текстова – Т – трава;
   1. Числова – Ч – чагарники;
   1. Графічна – Г – Гліб;
   1. Комбінована – К – косити.

Тоді можна побудувати такі речення: «Гліб косив траву і в чагарниках побачив зайця», або ж «Заєць біг через траву, яку косив Гліб, злякався і сховався в чагарниках». З таких слів можна вигадати навіть маленький вірш чи пісню. Такі асоціації дуже легко запам’ятовуються, і ви можете видувати будь-що за вашими вподобаннями.

Якщо потрібно запам’ятати теоретичний матеріал, спробуйте навчити цій інформації інших. Можна об’єднатися з друзями чи одногрупниками і стати неформальними наставниками одне для одного. Матеріал можна розділити на частини, наприклад, по два абзаци на кожного. Оберіть ту частину, з розумінням якої у вас виникли труднощі. І спробуйте пояснити її іншим. Це допоможе і вам, і їм краще зрозуміти сенс інформації, яку ви вчите, а отже, і запам’ятати її. Можна розповідати весь матеріал в повному обсязі, так кожен з вас зауважить ті деталі, які не помітив він, але запам’ятав хтось інший.

Тестуйте різні способи, комбінуйте їх для більшої ефективності. Головне – не забувайте своєчасно робити перерви, і ви з усім впораєтесь!

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Напевно, неодноразово в кожного з нас була думка: «Зроблю це завтра», і це невизначене завтра ми переносили з дня на день. Інколи ми не можемо розпочати виконання завдань вчасно й відтерміновуємо цей процес, займаючись чимось стороннім. Психологи назвали такий стан прокрастинацією. Та чи справді це так погано? Спробуємо розібратися разом.

Передусім необхідно визначити, що ж означає це складне слово «прокрастинація». Воно походить від лат. procrastinare  й буквально означає «затримку, відкладання». Це відкладання справ, відтягування терміну їх виконання на потім. Людина знаходить різні відмовки, виконує інші неважливі справи, аби тільки не робити те, що потрібно. Часом це відбувається несвідомо, а інколи ми помічаємо, що спеціально зволікаємо, розуміємо, що непродуктивно витрачаємо час, але не знаємо, як з цим упоратись.

Причинами прокрастинації можуть бути:

• страх перед майбутнім;
• страх не виправдати очікувань;
• часті стреси та хвилювання;
• бажання виділятись серед інших;
• біологічна боротьба зон головного мозку, його система намагається забезпечити своєму власнику радість і задоволення.

Прокрастинація може мати негативні наслідки. По-перше, відкладені справи накопичуються, їх стає все більше, і людині важко досягнути поставлених цілей, оскільки вона не може сконцентруватися на необхідних завданнях. Постійно відкладаючи завдання, людина відчуває внутрішнє занепокоєння, яке згодом, може перерости у стійку фізичну і психологічну напругу. Для того, щоб потім за короткий термін виконати всі завдання, людина зазвичай нехтує якісним сном і відпочинком, що, у свою чергу, позначається на якості роботи й це може лише посилити стресовий стан.

По-друге, це впливає на самооцінку прокрастинатора. Людина вважає себе слабкою, не здатною впоратись з роботою, недисциплінованою. Так вона може втратити віру в себе. Життя в постійному потоці невиконаних завдань позбавляє її повноцінного відпочинку й позитивних емоцій.

Проте від прокрастинації може бути й користь. Дослідник Пол Грем зазначає: «Найцікавіші люди, з якими я зустрічався, були страшенними прокрастинаторами». Відсутність часу на виконання завдань стимулює людину до пошуку нових нестандартних ідей і рішень. Таким чином підвищується рівень креативності.

Прокрастинація показує, що для вас насправді важливо. Якщо ви постійно відкладаєте якесь завдання, змушуєте себе до роботи, то, можливо, ваш організм намагається сказати про те, що це вам не потрібно. Це перший крок до змін, перегляньте ваші пріоритети і позбудьтесь від зайвого. Це допоможе вам більш точно сформулювати майбутні цілі.

Прокрастинація – це захисний механізм. Він показує, що ви стомились, і організму необхідне перезавантаження. Тож не зволікайте і відпочиньте, дослухаючись до того, чого хоче ваш організм.

Декілька простих кроків допоможуть вам швидше повернутись до продуктивного режиму роботи. Не обтяжуйте себе довгими роздумами про те, що вже час братися за неприємні завдання. Чим більше ви будете про це думати, тим важче буде розпочати роботу. Почніть з малого, так ви певним чином перехитруєте ваш мозок і поступово звикнете до роботи. Нас лякають великі обсяги завдань. Розбийте їх на невеликі частини, і щодня виконуйте щось одне. Так ви не будете перенавантажуватись, і водночас робитимете необхідні завдання. Також доречно буде обмежити різні фактори, які вас відволікають і заважають працювати. Мінімізуйте використання телевізора, соцмереж та телефона.

Отже, прокрастинація природна і властива кожному з нас. Вона має свої причини і наслідки. Однак, розуміючи її специфіку і знаючи, як необхідно діяти, ви зможете нівелювати негативні наслідки та використати позитивні можливості для свого розвитку, що в ній закладені.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Кожному з нас час від часу доводиться стикатись з публічними виступами. Більшості людей властиво хвилюватися перед виступом, навіть досвідченим ораторам. І це абсолютно нормально. Важливо вміти опанувати себе та знати, як впоратись зі страхом. Однією з головних умов успішного виступу є гарне знання свого матеріалу. Проте інколи навіть якщо розумово ми нібито готові, тіло може бути неслухняним.

Існує декілька дієвих практичних технік, які допоможуть вам заспокоїтись і побороти страх перед публічним виступом.

1. Техніка заземлення. Коли ви стоїте перед аудиторією, уявіть, як всередині вас, починаючи від голови, росте теплий потік енергії. Спробуйте детально побачити його колір, тепло, текстуру. Він розливається донизу і розростається коренями по підлозі, по всьому залу. Відчуйте, що тепер це ваша територія, ваша енергія заполонила її, і ви повністю контролюєте ситуацію. Це займає буквально декілька секунд, але результат справді вражає.
2. Техніка максимально напруження. Її сутність полягає в тому, щоб ви досягли максимального рівня напруження ще до початку свого виступу. Виконання техніки займає менше хвилини, це можна зробити в коридорі чи  вбиральні, якщо вам не зручно. Станьте рівно. Злегка напружте всі м’язи, утримуйте своє тіло в такому положенні 10 секунд. Розслабтесь. Видихніть, потрусіть руками і ногами. Напружтесь знову, але цього разу сильніше. Не хвилюйтесь про те, як вигляд ви під час цього маєте. Знову утримуйте положення 10 секунд і розслабтесь. Повторіть цю процедуру напруження-розслаблення ще 2 рази, підвищуючи рівень напруження. Останній п’ятий раз напруження доведіть до максимуму. Нехай руки затиснуться в кулаки, відчуйте як тремтять коліна, кожен м’яз, навіть на обличчі. Видихніть, опускаючи руки до підлоги. Ви відчуєте сильне розслаблення й тепло. Це допоможе вам заспокоїтись і контролювати своє тіло. Ви не будете розмахувати руками й переминатись з ноги на ногу, зникне зажатість. Ваші рухи будуть природними й вільними.
3. Техніка «репетиція провалу». Напередодні виступу проведіть вдома його репетицію. Станьте перед зеркалом. Уявіть слухачів і починайте доповідь. Змоделюйте всі свої можливі страхи. Наприклад, як ви збиваєтеся, забуваєте матеріал, хтось дивиться в телефон і не слухає вас, хтось насміхається з вас. У кожного ці страхи різні. Продовжуйте, доки не відчуєте внутрішню напругу. Це ті емоції, які ви відчули б під час справжнього виступу, однак не такі сильні. Тож продовжуйте доти, доки тривога не стане максимальною. Зупиніться. Подумайте про свій стан і усвідомте, що ці емоції ви вже пережили. І під час реального виступу ви вже будете готові до них. Однак оскільки ситуація для організму не нова, ваші страхи переростуть у легке хвилювання, яке, навпаки, мобілізує всі сили та допоможе сконцентруватися. Корисно також буде записати свою репетицію на відео. Ви зможете побачити себе з боку, у ролі слухача, і, найімовірніше, це викличе у вас позитивні емоції. Завдяки цій техніці страх реакції аудиторії стане значно меншим.
4. Техніка концентрації. Вам потрібно переключити увагу з тривоги на будь-які інші речі. Прислухайтесь до свого серцебиття. Сконцентруйтесь на диханні, порахуйте кількість вдихів і видихів. Робіть їх довшими, повільнішими. Можна злегка прикусити себе за щоку, чи непомітно вщіпнути за руку. Для цього також можна покласти в черевик маленький камінчик, час від часу наступаючи на нього. Це допоможе відволіктись від переживань.

Усі ці техніки можна регулярно практикувати вдома і обирати, які з них найбільш ефективні й допомагають саме вам. Експериментуйте, поєднуйте різні прийоми, будьте впевненими в собі і нехай публічні виступи не лякають вас, а надихають!

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Студентам часто доводиться прокидатись рано-вранці, і часом це буває зовсім нелегко. Процес ранкового пробудження може перетворитись на справжню проблему. Не прокинувшись повністю, людина довгий час почуває себе виснаженою, не може зібратись і налаштуватись на роботу, у неї поганий настрій і відсутнє бажання що-небудь робити. Тож для того, щоб легко прокидатись зранку і забезпечити гарний настрій на цілий день, пропоную декілька порад.

Для початку варто зрозуміти, що ранній підйом – це не лише потрібно, а ще й дуже корисно. Прокидаючись вранці, ви отримуєте безліч переваг, адже можна встигнути зробити набагато більше важливих справ, приділити більше часу для себе, повноцінно підготуватись до нового дня і багато іншого.

Пропоную Вам перелік способів полегшення підйому, із якого Ви можете обрати той, що підходить Вам найбільше.

1. Вчасно лягайте спати. Відомий фітнес-тренер українських зірок Астамур Хонелія зазначає, що, якщо ви не лягаєте спати до 24.00, ваш організм не відновлює сили і переносить цей процес на наступну ніч, і так з дня на день, поки ви не налагодите режим сну. Намагайтесь лягати в один і той же час, найкраще, щоб це було до 23.00.
2. Забезпечте всі умови для якісного сну. Провітрюйте перед сном кімнату, підберіть комфортний одяг та гарну ортопедичну подушку. Не їжте на ніч важкої їжі і не пийте багато води. Відмовтеся від фізичних вправ та активного користування телефоном.
3. Якщо не можете заснути, випийте теплого м’ятного чи ромашкового чаю з медом. Можна також зробити контрастне вмивання навпаки: спочатку ополосніть обличчя і руки холодною водою, приблизно протягом 10 секунд, а потім теплою. На узголів’я ліжка нанесіть декілька капель ароматичного масла лаванди, ромашки чи жасмину.
4. Не лягайте спати в поганому настрої. Вам буде складно заснути. Намагайтесь абстрагуватися від негативних думок і уявіть, яким гарним буде ваш ранок. Детально змоделюйте запашний сніданок, тепло чаю або кави, приємну музику, ранковий ритуал догляду. Це допоможе відволіктись і заспокоїтись. Так ви не лише краще заснете, а й легше прокинетесь.
5. Не використовуйте занадто гучних та різких мелодій для будильника, нехай це буде більш спокійна музика або, наприклад, ваша улюблена пісня.
6. Не вставайте з ліжка одразу. Варто декілька хвилин просто полежати, дати організму й мозку прокинутись. Потягніться, позіхніть. Так ви збагатите мозок киснем.
7. Зробіть легку зарядку і випийте склянку теплої води. Це запустить у роботу всі системи вашого організму.
8. Контрастне вмивання спершу теплою, а потім холодною водою допоможе остаточно прокинутись. Це корисно не лише для організму, а й для вашої шкіри.
9. Знову провітріть кімнату. Свіже повітря збадьорить вас.

Не варто турбуватись, якщо у вас не вийшло відразу ж наступного дня прокинутися вчасно. Поступово все налагодиться, і ви вибудуєте для себе ефективну систему ранкового підйому.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Часто побутує думка, що лідерами народжуються, а не стають, і розвинути в собі лідерські якості майже неможливо. Однак це зовсім не так. Як стати лідером та що для цього потрібно – читайте далі.

Для початку необхідно визначити, що для вас означає бути лідером. Узагальнено можна сказати, що лідер – це людина, яка створює комфортне середовище для успішної діяльності колективу та підтримує в ньому позитивну атмосферу, веде його до визначених цілей. Він не зобов’язаний володіти високим інтелектом, але він має бути достатньо обізнаним в необхідних сферах, здатним створити, сформулювати ідею та донести її до інших так, щоб до неї дослухались.

Лідерство – це ваш повсякденний спосіб мислення. Лідерські якості, такі як впевненість, відповідальність, ініціативність, комунікабельність, є в кожному з нас. Проте одні з них розвинені більше, інші – менше. Поспостерігайте за собою, простежте, у яких ситуаціях виявляються ці якості, а в яких поки що ні. Поступово підвищуйте складність завдань, і не бійтесь помилитись. Будь-який результат стане джерелом для розвитку, адже всі необхідні для лідера якості вдосконалюються лише в процесі роботи над собою.

Об’єктивно оцініть свої можливості й визначте, над якими якостями потрібно попрацювати. У разі якщо ви не впевнені у власній об’єктивності можна попросити допомоги в друзів, за умови, що вони будуть чесними у своїх висновках. Наступним кроком необхідно проаналізувати і виписати для себе всі можливі причини, які заважають вам досягти бажаного. Таким чином ви оберете напрям, у якому варто рухатись.  

Для того щоб стати лідером, вам потрібно щодня саморозвиватися. Це стосується не лише розвитку лідерських якостей і вмінь. Читайте літературу як з тих галузей, у яких ви плануєте проявити себе, так і з інших сфер. Займайтеся різними видами фізичної активності, дивіться безкоштовні вебінари та майстер-класи, наприклад з ораторського мистецтва, вчіть іноземні мови. Це все додасть вам впевненості в собі і стане міцним фундаментом для подальшого самовдосконалення.

Корисно також буде записувати свої досягнення. Бачення своїх успіхів допоможе вам налаштуватися на подальшу роботу. Так само можна записувати й речі, які ви не виконали. Порівняння з переліком досягнень дасть змогу стати більш відповідальними.

Навчіться помічати емоції членів колективу та їх найкращі вміння. Ці знання допоможуть вам ефективно організовувати роботу, відповідно до навичок кожного, і покращить комунікацію. Наприклад, хтось краще продукує ідеї, комусь ліпше вдається аналізувати інформацію.

Головне – пам’ятайте, що все приходить з часом. Намагаючись стати лідером, не втрачайте себе. Будьте наполегливими, не бійтесь учитись новому, використовуйте всі можливості, ризикуйте – і тоді у вас все вийде!

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Багато з тих, хто навчається та працює в дистанційному форматі, вже відчули на собі всі складнощі організації робочого процесу. Однією з головних причин таких труднощів є те, що дім асоціюється у нас з відпочинком і спокоєм, а не з робочими справами. Удома ми можемо навчатись, сидячи в піжамі, немає ніякого контролю і є багато факторів, на які ми відволікаємось. Тож потрібно віднайти мотивацію й налагодити оптимальний продуктивний трудовий процес в нових умовах.

Карантин, попри всі негативні аспекти, дає можливість для розвитку та самовдосконалення. І для того, щоб скористатись цією нагодою передусім необхідне чітке планування. Не обов’язково складати покроковий план на день з жорсткими часовими обмеженнями. Це може бути загальний план на тиждень. Опишіть завдання, які необхідно виконати, чітко сформулювавши, що саме та як потрібно зробити. Наприклад, замість «написати доповідь» зазначте «написати два пункти доповіді до середи та проаналізувати теоретичний матеріал для третього пункту». Коли ви бачите конкретні завдання, вам легше зібратись і зрозуміти, що потрібно робити.

Потурбуйтесь про організацію робочого місця. Працюючи в ліжку чи на дивані, ви поступово знижуєте ефективність роботи, оскільки наш мозок сприймає їх місцями для відпочинку. Усе ж таки краще працювати за столом. Якщо ви не маєте письмового столу, можна скористатись кухонним чи підставкою для комп’ютера.

Виділіть для себе робочі години. Обирайте час, коли ви найбільш працездатні. Наприклад, з 11.00 до 13.00 і з 15.00 до 18.00. Домовтесь з рідними, щоб в цей час вони вас не турбували і ви змогли зосередитись на виконанні завдань. При цьому враховуйте, що між робочими годинами обов’язково має бути час для відпочинку та особистих справ.

Якщо вам складно концентруватись на завданні розробіть для себе систему винагород. Наприклад, якщо у встановлений час ви, не відволікаючись, виконали заплановане завдання, то можете винагородити себе переглядом цікавого відео чи смаколиком. Із часом ця система переросте у звичку й потреби в позитивному підкріпленні не буде. Це допоможе підтримувати стійку внутрішню мотивацію.

Піклуйтесь про своє здоров’я. Провітрюйте кімнату, тому що через постійне перебування в закритому просторі ваш мозок відчуває нестачу кисню. По можливості ходіть на піші прогулянки. 15-20 хвилин на свіжому повітрі зарядять вас енергією та очистять думки. Можна зробити легку зарядку чи корисні вправи для дихання. Налагодьте режим сну. Якісний відпочинок є невід’ємною передумовою подальшої якісної роботи.

Психологиня Богдана Валігура, яка здійснює приватну практику, зазначає, що для того, щоб залишатись продуктивним, необхідно вберегти себе від впливу негативної інформації. Потік новин, пов’язаних з епідемією коронавірусу, може викликати відчуття внутрішньої тривоги. Оберіть для себе декілька перевірених джерел інформації та фільтруйте новини з негативною тематикою.

Підтримувати гарний настрій вдома допоможуть ваші улюблені справи. Це може бути малювання, танці, приготування смачних страв чи перегляд серіалів. Таким чином ви ще й убезпечите себе від емоційного та трудового вигорання.

Отож дотримуючись цих простих порад, ви не лише зможете зберігати продуктивність в умовах карантину, а й сформуєте корисні звички, які допоможуть вам у майбутньому.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Зазвичай стрес асоціюється у нас з негативними емоціями, переживаннями, тривогою, але ніяк не з користю. Проте сучасні дослідження доводять, що насправді стрес може бути конструктивним, якщо ви усвідомлюєте специфіку цього процесу. Тому кожному необхідно навчитись ефективно взаємодіяти з власними переживаннями.

Наш організм однаково реагує як на психологічні, так і на фізичні подразники, тобто механізм дії стресу у відповідь на публічний виступ і на зустріч з небезпечною дикою твариною буде одним і тим же. Психолог Рочестерського університету Джеремі Джеймсон зазначає, що в умовах сучасного світу переважна більшість стресів пов’язані із соціальними страхами, наприклад побоювання отримати погану оцінку своєї роботи чи громадськістю неприйняття вашої думки. Однак ми можемо вплинути на сприйняття цих стресорів.

Стрес – це природна реакція організму, тому ми маємо сприймати її як належне. Якщо ми вважаємо, що можемо впоратись із ситуацією, то стрес набуває мотиваційного характеру. Це сприяє підвищенню рівня зосередженості та мобілізує всі ресурси організму для розв’язання завдання. Короткочасний стрес може покращувати продуктивність людини.

 Свій стан важливо відстежувати та приймати. Якщо ви відчуваєте, що розгубились, можна поступово відновити рівновагу за допомогою нескладного прийому. Просто скажіть самому/самій собі про те, що ви відчуваєте: «Я хвилююсь, я відчуваю тривогу». Так ви ніби даєте вихід стресу. Не пригнічуєте, а проявляєте свої почуття. Це допоможе вам заспокоїтись та повернути контроль над ситуацією.

Те, як ми реагуємо на стрес, впливає на фізичний стан організму. Пришвидшене серцебиття і злегка спітнілі долоні свідчать про адекватну реакцію організму. Тож помітивши ці симптоми, не слід нервуватися ще більше, просто дайте своєму тілу діяти так, як воно повинне. Під час цього відбувається підготовка до складної роботи, стрес нам допомагає налаштуватися на ефективну працю. При правильному сприйнятті стрес може стати для вас ресурсом, який активізує діяльність мозку.

Загалом, природа подбала про те, щоб компенсувати неприємні відчуття від стресу корисними здобутками. У результаті стресу в організмі зростає рівень глютаміну. Це поліпшує роботу пам’яті. А також сприяє появі нових нейронних зв’язків, що, загалом, впливає на якість роботи мозку.

Короткочасний стрес тонізує наш організм шляхом підвищення пульсу й тиску, і як наслідок, поліпшення кровопостачання мозку й м’язів. Водночас підвищується імунітет та стійкість організму до різних вірусів. Тож користь від стресу може бути не лише на психологічному рівні, а й на фізичному.

Отже, стрес – це невід’ємна частина нашого життя, природна і звична реакція організму на стресори. І в короткочасному вимірі він може приносити користь. Стрес додає сил під час подолання життєвих перешкод, акумулює ресурси та стимулює мозкову діяльність. Якщо ж ви відчуваєте тривалий час – зверніться за допомогою до психологічної служби університету.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Щодня ми стикаємось з безліччю проблем, які завжди є емоційно насиченими. Вони несуть за собою почуття напруги, дискомфорту, які нерідко призводять до виникнення стресових ситуацій. Розвиток суспільства сприяє відходу від усталених поглядів на постановку та процес вирішення життєвих проблем. Альтернативним засобом, що допомагає вирішити проблеми, є такий психологічний ресурс, як почуття гумору.

Гумор вважають здатністю особистості виявляти, фіксувати та осмислювати комічне у навколишній дійсності та емоційно на нього реагувати. Він є механізмом емоційної розрядки, звільнення від негативних емоцій, сприяє формуванню позитивної атмосфери. Гумор, з одного боку, емоційна стратегія, яка дозволяє людині послабити негативні емоційні реакції на проблемну ситуацію за допомогою її переоцінки, а з іншого боку, використовуючи почуття гумору, можна змінити саму подію. Жартуючи над ситуаціями, які людина сприймає як загрозливі, вона звільняється від почуття небезпеки і може відчути впевненість у власних силах.

У психології розрізняють чотири стилі гумору.

1. Афіліативний гумор – підтримувальний, спрямований на інших. За допомогою такого гумору можна створювати та підтримувати доброзичливі стосунки з іншими. Для цього стилю гумору характеризується стійким гарним настроєм, прихильністю та переважанням позитивних емоцій. 

2. Самопідтримувальний гумор – спрямований на себе. Він базується на бажанні людини підтримувати в себе позитивний, оптимістичний погляд на довколишній світ. Використовуючи такий стиль гумору, можна успішно формувати та підтримувати міжособистісні стосунки.

3. Самопринизливий гумор – деструктивний, спрямований на себе. Цей стиль можна використовувати для різних цілей, проте найчастіше його метою є отримання прихильності значущих осіб. Такий гумор базується на актуалізації людиною свого негативного образу.

4. Агресивний гумор – деструктивний, спрямований на інших. Застосовуючи його, людина прагне домінувати в соціумі, шляхом маніпуляцій намагається використати інших людей, що виявляється у критиканстві чи зневажливій манері спілкування.

Розуміючи можливості власного стилю гумору, ви можете свідомо застосовувати його у критичній ситуації як механізм емоційної стабілізації, який буде захищати вас від стресу. Використовуючи підтримувальні стилі гумору, ви підвищуєте рівень власної стресостійкості та налаштовуєтесь на пошук компромісних рішень.

Якщо ви потрапили в критичну ситуацію, наприклад суперечку, і розумієте, що не можете протистояти сильнішому опору, у такому разі можна застосувати почуття гумору для розрядки, і перевести проблемну ситуацію, а саме її предмет, у несуттєве і смішне. Це супроводжується експресивно-поведінковою реакцією у формі сміху, із яким ви звільняєтесь від почуття внутрішньої напруги.

Дослідник М. Мусійчук зазначає: «Гумор у проблемних ситуаціях є інструментом розуміння прихованого сенсу, що полягає у створенні нового погляду на проблемну ситуацію через відхилення від стереотипних уявлень та пошук нових альтернативних значень. Таким чином, молода особа зможе використовувати потенційні можливості, закладені у конфлікті та навчиться застосовувати даний підхід до інших життєвих ситуацій».

Почуття гумору пов’язане зі здатністю людей мислити нестандартно, тобто вміти знаходити нові незвичні підходи до розв’язання проблемних ситуацій. Під час конфлікту людина, за допомогою гумору, здатен побудувати таку стратегію дії, яка допоможе нівелювати його негативний вплив та послабити рівень емоційності ситуації. Використання позитивних стилів гумору не дасть проблемі поглибитись. Дивергентні шляхи мислення, які забезпечуються почуттям гумору, дають змогу перевести будь-яку проблему у конструктивне русло.

Людина, яка володіє розвиненим почуттям гумору та вміє правильно його застосовувати, розглядає критичну ситуацію не як проблему, а як можливість проявити себе та отримати новий досвід. Гумор дозволяє по-новому поглянути на ситуацію та знайти потенційні можливості для власного розвитку, які в ній закладені. Використовуючи гумор в повсякденному житті ви підсвідомо акумулюєте знання про те, який вплив чинить гумор на емоції людей, їх настрої, які поведінкові прояви він викликає, на які думки налаштовує.

Під час виникнення проблемної ситуації ці знання допоможуть вам використовувати своє почуття гумору як певний засіб впливу на опонента для отримання бажаних емоційних реакцій та налаштування процесу проходження конфлікту у відповідності з власними намірами. Завдяки цьому ви можете забезпечити вирішення проблемної ситуації без агресивних проявів та вираження негативних емоцій.

Люди, які характеризуються розвиненим почуттям гумору, більш стійкі до несподіваних стресових ситуацій. Коли людина розглядає проблемну ситуацію з комічного підходом, то переносить її у нову перспективу: бачить несуттєвість та безглуздість питання, через яке виникла проблема, і в такий спосіб отримує контроль над ситуацією. Для того щоб ефективно використовувати почуття гумору під час вирішення проблем, необхідно вміти підмічати комічні моменти в серйозній ситуації і бути здатним посміятися над ними. Сміх так само знімає емоційне напруження, допомагає підвищити рівень розуміння проблеми і тим самим полегшує процес її розв’язання.

Отже, за допомогою почуття гумору ви можете обирати ті чи ті стратегії поведінки у проблемних ситуаціях, які допоможуть ефективно вирішити їх. Це може здійснюватись за рахунок переоцінки ситуації, формування нового погляду на неї, пошуку нових альтернативних шляхів подолання проблеми, зниження емоційної напруги та отримання контролю над ситуацією. А також шляхом нестандартних дій та переведенням проблемної ситуації у несподіваний хід розвитку.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”