Змагання з футболу «Весняний турнір ЧНУ-ЛНЗ» у цьому році закінчилися 24 квітня. Такий турнір відбувається вже вдруге, у минулому році він тривав з 10 по 16 квітня. Захід організований за ініціативи ФК «ЛНЗ».
Студенти з більшості ННІ та факультетів взяли участь у змаганнях. У цьому році було сформовано 10 команд, у минулому 16.
Двократними переможцями турніру стала команда «Збірна світу». У 2024 році 2 місце посіла «Buvette», а 3 – «Флеш». У 2023 році 2 місце посіла «Викладачі», а 3 – «Юність».
За кількістю забитих голів у 2024 році першість посідає команда «Збірна світу» – 52 мʼячі.Найбільше пропущених голів у команди «Левова сталь» – 30 мʼячів.
За кількістю забитих голів у 2023 році першість ділять команди «Збірна світу» та «Викладачі» – 27 мʼячів.Найбільше пропущених голів у команди «ННІ Педагогічна освіта» – 23 мʼячі.
Нагадаємо, що раніше ми опублікували інтервʼю із Романом Халявком – викладачем кафедри спортивних ігор ННІ ФКСІЗ.
Медіаринок в Україні є важливою складовою частиною інформаційного простору країни, що охоплює всі засоби масової інформації (ЗМІ), включаючи телебачення, радіо, друковані видання, інтернет-видання та соціальні мережі.
Ринок в 2020 році також зазнав значних змін та викликів, багато з яких були пов’язані з пандемією COVID-19, економічними труднощами та змінами у споживчих уподобаннях. Пандемія призвела до значного зменшення рекламних бюджетів, оскільки багато компаній скоротили витрати або припинили діяльність. Загальна економічна ситуація в країні була складною, що впливало на всі сектори, включаючи медіа.
У 2022 році медіаринок України зазнав значного падіння через кілька ключових факторів, зокрема війну з Росією, економічні труднощі та зміни в поведінці споживачів медіаконтенту. Через економічну нестабільність компанії скоротили витрати на рекламу, що є основним джерелом доходу для більшості медіа. Економічні труднощі також вплинули на можливості держави фінансувати державні медіа та підтримувати незалежні медіа ініціативи.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ значне падіння попиту на зовнішню рекламу було частково компенсоване стабілізацією ситуації на територіях України, віддалених від зони бойових дій. Активізація бізнесу в західній та центральній частинах країни сприяла відновленню попиту на зовнішню рекламу, особливо на цифрові носії. Проте ситуація ускладнилася після бомбардувань цивільної інфраструктури в жовтні та листопаді: нестача електроенергії призвела до перебоїв у роботі цифрових рекламних носіїв (DOOH), що викликало збільшення попиту на аналогові носії.
Отже, рекламний медіаринок України у 2022 році загалом втратив близько двох третин свого обсягу в гривнях, без врахування інфляційних процесів. Розвиток подій на ринку реклами у 2023 році значною мірою залежатиме від дій ЗСУ та успіхів на фронті, а не лише від рекламодавців. Тому для рекламістів сьогодні немає важливішого завдання, ніж працювати, щоб наблизити нашу перемогу.
Авторка: Вероніка Голованьова, студентка 2-PR.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Повномасштабна війна сильно вдарила по телевізійному ринку України. Після 24 лютого найбільші медіагрупи суттєво втратили в доходах. Майже два місяці провідні телеканали взагалі не продавали рекламу, а з квітня 2022 року отримали можливість робити це лише на каналах, не залучених до телемарафону «Єдині новини».
Аналітики стверджують, що попри всі перешкоди, рекламний ринок на телебаченні набуває позитивних тенденцій та в 2025 році повернеться до довоєнних показників.
Найкраща ситуація у групи 1+1, бо у них є не тільки бізнес з продажу реклами на телебаченні. Є ще Viasat та «Київстар ТБ», який вже є другим-третім за величиною ОТТ-оператором. І зростає саме цей бізнес групи.
Потім йде група Starlight, і найгірші справи у групи «Інтер». По-перше, у неї репутація проросійської. А по-друге, в продажах реклами вона співпрацювала з «Медіагрупою «Україна», що пішла з ринку. Відповідно, група «Інтер» лишилася сама. І тому у них найгірша історія.
Рекламний ринок на телебаченні у 2023-му зріс на 45%. На каналах навіть з`явився брак вільних слотів для реклами. Це дозволило медіагрупам впевнено себе почувати – в середньому їхній виторг зріс на 40%. У 2023 році ринок прямої реклами зріс до 3,5 млрд грн з 2,3 млрд грн роком раніше, розповідає директор по ТВ-інвестиціям і баїнгу Razom Group Ігор Полосьмак. Рівень заповнюваності рекламних слотів у прайм-тайм був близьким до 100%. Майже всі великі рекламодавці повернулися в ефір, додає він.
Телевізійний рекламний ринок демонструє значне зростання, що супроводжується високим попитом на рекламні слоти, особливо у прайм-тайм. Медіагрупи відчувають фінансову стабільність завдяки зростанню виторгу. Повернення великих рекламодавців та значне збільшення ринку прямої реклами свідчать про довіру до телевізійної реклами та стабілізацію ринку в умовах великої війни, яку переживає Україна. Всього за півріччя 2024 року телевізійний ринок майже наздогав результати всього 2022.
Отже, спостерігаються позитивні тенденції рекламного ринку на телебаченні під час війни. Більшість телеканалів адаптувалися під важкі часи та стабільно збільшують свої прибутки.
Автор: Михайло Мазур, студент 2-PR.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Про життя, фільмографію та кар’єру улюбленого актора — читайте в лонгриді студентки 3-В групи ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Вікторії Лисенко (курс “Інформаційне суспільство”, викладач Світлана Коваль)
Війна в Україні, яка почалася ще у 2014 році з анексії Криму та продовжилася вторгненням Росії в лютому 2022 року, суттєво вплинула на всі аспекти життя українців. Однією з важливих, але часто недооцінених сфер, яка зазнала впливу війни, є книжкова індустрія. Від видавничих процесів до самої суті книг, війна змусила українців переосмислити свою роль в культурному просторі та адаптуватися до нових умов.
Видавнича індустрія під час війни
Знищення інфраструктури
На початок червня 2022 року свою діяльність продовжували лише 39% видавництв.
Бойові дії та окупація певних територій призвели до руйнування друкарень, складів і транспортних шляхів. Наприклад, видавництва в Харкові (“Vivat”, “Клуб сімейного дозвілля” (“КСД”), “Ранок”), які стали однією з основних мішеней російських обстрілів, були змушені евакуюватися або припинити свою діяльність.
Внаслідок обстрілів були пошкоджені такі видавництва:
– “Видавець Корбуш”
– “Фоліо”
– “АДЕФ-Україна”
– “Vivat”
– “Віхола”
– “САМІТ-КНИГА”
– “LANTSUA”
– “Час майстрів”
– “Жорж”
– “КСД”
– видавнича група “Основа” та інші.
Попит на книги
Від початку повномасштабного вторгнення вартість паперу (який Україна імпортує 95%), збільшилася удвічі-тричі. Тому відбулося здорожчання друку книг.
У наслідок, видавництва зосередилися на випуску електронних книг. Таким чином доступ до літератури могли мати й українці, яким довелося полишити свої домівки.
Наприклад видавництво Nebo BookLab Publishing працює над розширенням асортименту електронних книг та їх розповсюдженням за кордоном, особливо у Польщі, де проживає багато українських біженців.
Війна суттєво вплинула на зміст книг, які пишуть українські автори. Багато письменників звернулися до тем, пов’язаних із війною, виживанням, національною ідентичністю та патріотизмом. Важливими стали твори, які документують події війни, висвітлюють досвід військових та цивільних, що перебувають у зоні конфлікту. Такі книги не лише служать історичними документами, але й допомагають суспільству осмислити та пережити травматичний досвід.
Вже понад 1000 книг про війну видано в Україні.Серед них:
Сергій Жадан. Один з найвідоміших сучасних українських письменників, який активно пише про війну на Донбасі. Його книги, такі як “Інтернат”, розповідають про життя в умовах війни та вплив конфлікту на звичайних людей.
Оксана Забужко. Відома українська письменниця та есеїстка, чиї роботи часто досліджують історичні та культурні контексти України, включаючи поточний конфлікт.
Василь Слапчук. Поет і прозаїк, який пише про свої військові досвіди, що дозволяє йому глибоко розуміти психологічні аспекти війни.
Зміни в читацьких вподобаннях
Підвищення інтересу до літератури
Люди почали більше читати. Література також стала важливим засобом психологічної підтримки. Книги про подолання труднощів, особистісний розвиток, та твори, що надихають та підтримують, мають велику популярність серед читачів. У цей важкий час люди шукають у книгах розраду та натхнення.
В умовах війни багато українців звернулися до літератури як засобу підтримки національного духу та патріотизму. Зростає попит на книги про історію України, біографії відомих українських діячів, а також художні твори, що відображають українську ідентичність та боротьбу за незалежність.
Підвищення інтересу до української літератури за кордоном
Війна привернула значну увагу міжнародної спільноти до України, що сприяє зростанню інтересу до української культури та літератури. Переклади українських творів іншими мовами стають дедалі популярнішими, а українські автори отримують можливість виступати на міжнародних літературних фестивалях та заходах.
“Видавництва Старого Лева”, “Ранок” та “Vivat” стали лідерами серед продажу книжок за кордоном. Популярними серед іноземців авторами стали Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Андрій Курков чи Тетяна Малярчук.
Війна в Україні суттєво вплинула на книжкову індустрію, спричинивши як численні виклики, так і нові можливості. Незважаючи на руйнування інфраструктури та логістичні труднощі, видавці та автори знаходять способи продовжувати свою діяльність, адаптуючись до нових умов. Зміни у читацьких вподобаннях, підвищення інтересу до патріотичної літератури та міжнародна підтримка свідчать про те, що українська книжкова індустрія не лише виживає, але й розвивається у складні часи. Цей період став для української літератури часом випробувань і водночас нових можливостей, які допомагають зберігати та популяризувати національну ідентичність.
Авторка: Ангеліна Бородай, студентка 2-Ж.
(дисципліна “Цифрові медіа”, викладач – Світлана Коваль)
Читайте захопливу історію знайомства з індусами та їхнім побутом у черкаському гуртожитку в життєвій історії студента 3-В групи ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Владислава Романенка (курс “Інформаційне суспільство”, викладач Світлана Коваль)
Студент 3-В групи ННІ міжнародних відносин, історії та філософії Владислав Романенко в межах курсу “Інформаційне суспільство” (викладач С. В. Коваль) підготував добірку матеріалів про взаємозв’язки України та Індії: https://www.canva.com/design/DAF-cIW3XFM/eGD5s2_4t5LmZ2VTqsFX6A/edit
