Позначка: лонгрид

Російсько-українська війна, яка почалася у 2014 році й триває донині, не оминула жодної вікової категорії, в тому числі й дітей.

Станом на 1 червня, за даними Офісу генпрокурора, під час повномасштабної війни загинуло 485 дітей, 992 отримали поранення. Крім того, 393 дитини вважаються зниклими безвісти.

Діти, маленькі свідки великої біди, зазнали не лише фізичних травм, але й надзвичайно глибоких психологічних ран. Одним з найпоширеніших та недооцінених психологічних наслідків війни є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).

ПТСР стає загрозою для дитячої психіки, бо він нерідко прихований під маскою байдужості, відчаю або агресії. Дитяча психологиня Аніта Перькова розповіла про симптоми ПТСР у дітей, як його лікують та чи можливо повністю відновити нормальне життя після пережитих подій.

— З якого віку може з’явитися ПТСР у дітей?

— ПТСР може виникнути у будь-якому віці. Наприклад, маленькі діти дуже залежні від матері. Вони адаптуються під її емоційний стан, навіть будучи в утробі. Відтак, коли мати демонструє стрес чи роздратування, немовля відчуває це. Внаслідок цього дитина може почати гірше їсти і спати.

Очевидно, немовлята не усвідомлюють, що відбувається, і стрес більше виявляється на фізіологічному рівні. Наприклад, дитина може частіше плакати.

Також важливо розуміти, що в дітей віком чотирьох-п’яти років можуть з’являтися нав’язливі думки та агресія до оточення й до себе. У такому віці вони вже можуть усвідомлювати те, що відбувається.

— Які основні симптоми ПТСР можна виявити у дітей, що були свідками або учасниками війни?

— Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) впливає на дітей різними шляхами. Діти, які пережили травматичні події, можуть переживати їх не один раз. Можливо, вони намагатимуться уникати незнайомих людей та місць, які асоціюються з травматичною подією. Часто діти можуть відчувати сенсорні зміни, наприклад, вони можуть стати більш чутливими до звуків, дотиків або світла. Якщо ж не пояснити дитині, що відбувається, і не поговорити з нею про це, симптоми ПТСР можуть значно загостритися.

— Чи відрізняються симптоми ПТСР у дорослих та у дітей?

— Симптоми ПТСР у дітей та дорослих часто схожі. Це такі симптоми як: проблеми з пам’яттю, самостійністю та емоційною стабільністю. Також це може бути гіперзбудження, проблеми зі сном і уникання подій, що нагадують про травму —  це також типові вияви цього розладу. Якщо говорити про підлітків, які пережили ПТСР, то для них також можливими симптомами є наркоманія, алкоголізм і депресія.

— Які є основні методи лікування ПТСР у дітей, що пережили війну?

— Щодо методів лікування ПТСР, спеціалісти використовують медикаментозну терапію в поєднанні з когнітивно-поведінковою терапією. Однак, одним із перших кроків у лікуванні є навчання батьків, оскільки дитина потребує особливого спілкування. Батькам необхідно показати дитині її важливість. Психолог може проводити сімейні заняття і навчати батьків методикам релаксації, щоб допомогти дитині.

Робота з дитиною включає вироблення навичок керування емоціями, навчання технік релаксації, а також обговорення травматичної події з метою зниження стресу і напруги, пов’язаних з переживанням цієї події. Психолог регулярно розмовляє з дитиною про травматичну подію, пояснює її й допомагає дитині керувати власними реакціями на неї.

Для маленьких дітей інформацію про травму можна презентувати завуальовано, наприклад, через образи в казках. Таким чином, згадка про травму зберігається, але вона подається таким способом, що не викликає у дитини стресу — вона стає більш стійкою до події. А задача психолога поступово додавати до історії більше деталей і реалізму.

Основним завданням для батьків та терапевта є створення відчуття безпеки для дитини. Вона  має відчувати себе в безпеці, і першим кроком до цього є встановлення контакту з психологом.

Робота психолога з дитиною, яка пережила травматичний досвід, вимагає співпраці та довіри. Один з перших кроків — це створити середовище, в якому дитина почувається комфортно і не боїться терапевта. Це може бути досягнуто, наприклад, шляхом використання іграшок, які даються дитині виключно з рук психолога. Після встановлення довіри та співпраці дитина може почати ділитися своїми переживаннями, навіть через малюнки.

Іноді дитині пропонують намалювати щось на свій вибір, що може допомогти виявити потенційні травматичні елементи. Після цього дитині можуть запропонувати намалювати щось конкретне, наприклад, свою сім’ю або рідне місто, що допоможе терапевту краще зрозуміти дитячі переживання.

Існують різні методики та програми для роботи з дітьми, які пережили травму. Наприклад, ABA-терапія (прикладний аналіз поведінки), що включає роботу над конкретними навичками. Це особливо важливо для дітей з аутизмом, оскільки вони можуть відчувати сильніше стрес та напругу, і як наслідок впливає на їхню здатність виконувати повсякденні дії, як-от користування туалетом.

— Яку роль відіграє сім’я і школа в процесі відновлення дітей з ПТСР після війни?

— Сім’я та школа відіграють критичну роль у підтримці та відновленні психічного здоров’я дитини після травми. Сім’я виконує функцію надання безпеки та комфорту. Батьки повинні забезпечувати надійне та зрозуміле оточення, де дитина може вільно виражати свої емоції та переживання. Вони також можуть спілкуватися з дитиною про те, що сталося, але це потрібно робити з урахуванням порад психолога.

Школа може бути додатковим джерелом стресу для дитини, особливо якщо вона ще не готова повернутися до звичайного навчального режиму. Шум, гамір, а також різкі зміни в режимі дня можуть посилити симптоми посттравматичного стресового розладу. Якщо дитина не готова повернутися в школу, можливо, варто розглянути варіант домашнього навчання.

У випадку, коли дитина готова повернутися до школи, важливо, щоб батьки повідомили вчителів про ситуацію, аби останні могли відповідно підготувати й підтримати дитину. Також варто провести роботу з однокласниками, щоб уникнути можливого булінгу.

— Чи можуть діти з ПТСР, викликаним війною, повністю відновити своє нормальне життя?

— Щодо питання про подолання посттравматичного розладу, то, спогади про травматичні події можуть залишитися з дитиною назавжди. Але попри це, вона все ж таки може повністю відновитися. Успішне подолання ПТСР означає, що дитина починає вступати в контакт з іншими дітьми, вона не має проблем з поведінкою, її реакції і сенсорні відчуття стають нормальними. Вона спить, їсть та веде звичайний режим дня.

Перші покращення, як правило, можна побачити в фізіологічних реакціях: коли дитина починає краще спати і їсти. Це показник того, що вона виходить зі стану стресу. Взаємодія з однолітками та іншими людьми може відновитися трохи пізніше.

— Які зміни або нововведення Ви б хотіли бачити у сфері психологічної допомоги дітям, що постраждали від війни?

— На мою думку, вчитель, крім педагогічної освіти, повинен мати базові знання з психології та розуміння проблем поведінки учнів. Це може включати вміння виявляти ознаки посттравматичного стресового розладу та інші психологічні проблеми. Додаткове навчання та підвищення кваліфікації в цій галузі можуть бути корисними.

Важливо також пам’ятати, що вчителі — це не психологи, і хоча вони можуть допомогти у виявленні та підтримці учнів, які мають психічні проблеми, але педагоги не замінять кваліфіковану психологічну допомогу.

Не варто забувати й про необхідність врахування емоційного стану матері. Діти дуже чутливі до емоційних станів своїх батьків і інших людей навколо, і це може впливати на їхнє благополуччя.

Авторка: Діана Просяник, студентка 4-Ж курсу

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) став серйозним викликом для сучасного суспільства, особливо в умовах війни в Україні, що триває уже 9 років. Військовослужбовці, які щоденно зазнають небезпеки, стресу та травм, часто стикаються з глибокими психологічними труднощами.

Про проблему ПТСР у військовослужбовців ми вирішили поспілкуватися з психологом та виконавчим директором Центру психології «Сяючий шлях» Володимир Мамалига.

Які терміни появи та симптоми ПТСР у військових

Найчастіше ПТСР виникає через один-два роки, але іноді може й через п’ять. Нині на цей розлад страждають здебільшого ті, хто пішов на війну ще у 2014 році. Якщо їх не «накрило» раніше — це відбувається зараз. А ті, хто пішли захищати нашу країну в 2022 році, зараз переживають гостру стресову реакцію.

Володимир Мамалига наголошує на слові «посттравматичний» — тобто після того, як травма мине. А оскільки війна триває, то про ПТСР у військових, які стали на захист нашої країни з початку повномасштабного вторгнення, говорити зарано.

І важливо пам’ятати, що деякі люди мають не усі симптоми. Це може бути й один симптом, наприклад, просто головні болі, тривожність, чи просто здатність прокидатися в певні години, як це було на чергуваннях.

Діагностика та лікування ПТСР у військових

Варто наголосити, що коли гострий стресовий розлад переходить в хронічну стадію там вже працюють психіатри, психологи це не лікують. Якщо під час звернення до психолога той бачить, що без психіатричного лікування не обійтися, то необхідно звернутися до лікаря, який призначить відповідні препарати.

Якщо психіатричне лікування не є обов’язковим, варто згадати постанову Кабінету Міністрів №1338, яка вступила в дію з 1 січня і стосується психологічної реабілітації військовослужбовців.

Вона передбачає три ступені лікування ПТСР:

Перший —  соціально-психологічна підтримка та супровід. На цьому етапі військового зустрічають у психологічному центрі, з ним розмовляють та визначають його стан і потреби. І вже далі визначають, куди йому треба звернутися: у військкомат, соцзахист та ін.

Другий —  психологічна реабілітація. Вона включає роботу з тими військовими, кому потрібна психотерапія або індивідуальне чи групове психологічне консультування. Є різні форми лікування ПТСР, безліч методів, фахівців та поглядів. Кожному військовому добирають індивідуальне лікування, яке підходитиме саме йому.

Третій — комплексна медико-психологічна реабілітація. Етап, коли не допомагає психотерапія, оскільки діагностовано органічні зміни в організмі. Наприклад, внаслідок контузії, травм або просто стресових реакцій. Тоді з хворим уже працюють психіатри, тому прийом препаратів здебільшого супроводжується психотерапією.

Наприклад, може виникнути потреба в контролі обстановки, аналізі приміщення, в яке він входить, а також стратегії виходу з нього у разі обстрілу.

І після повернення у мирне життя важливим завданням сім’ї, близьких та психологів стає зробити ці реакції здоровими. Необхідно допомагати військовослужбовцю побачити, що не всі навколо вороги і не треба усіх ділити на «своїх» та «чужих». Важливо також дати зрозуміти, що не обов’язково спати під несучою панеллю, і в тебе не стріляє снайпер, тому не потрібно стрибати, наприклад, з вікна.  Але це все поступово.

Реабілітація відбувається поетапно і з допомогою рідних, близьких, спеціально навчених фахівців, таких як психологи та соціальні працівники.

Як родина може підтримати військового, що має ПТСР?

«З досвіду, люди, які мають гарні стосунки всередині родини, гарно сформовані сімейні зв’язки, часто не страждають на ПТСР. А якщо військові все ж мають якісь ознаки цього розладу — вони легше їх переносять та лікують», — розповідає Мамалига.

Чи можуть військовослужбовці вилікувати ПТСР без допомоги спеціаліста

«Безперечно. Я маю багато прикладів, коли людина не знає, що в нього ПТСР і самостійно «виходить» з нього», — каже Володимир Мамалига.

Якщо людина достатньо організована, має власний ресурс, мотивацію, а також підтримку сім’ї — усе це допомагає подолати ПТСР навіть без допомоги спеціалістів.

Скільки часу може тривати процес відновлення військових після ПТСР

Усе це абсолютно індивідуально. Одному достатньо одного сеансу психотерапії, іншому потрібно більше часу.

Наприклад, коли військовий воював вісім років, процес реабілітації триває певний час, який важливо дати собі. Це може бути місяць, два — скільки необхідно.

«І по закінченні цього періоду ти станеш собою, але кращою версією», — розповідає психолог.

Військовий пройшов лікування і знову відправився на фронт. Чи може ПТСР знову повернутися до нього?

«На жаль, може.  Є таке поняття, як «якорі» у психології та в нейролінгвістичному програмуванні (НЛП).

Одного разу Зеленський, коли балотувався на пост президента, розповів: «У мене Київ асоціюється з запахом шаурми». Він недаремно це сказав, оскільки нюхові «якорі» в нас найсильніші, хоч і сприймає їх найменша кількість людей. У кожного з нас є своя репрезентативна система. Хтось більше сприймає очима, хтось вухами, хтось дотиками.

І ось приклад комбатанта, який не воював рік. Він жив мирним життям, все було добре, але потім він повертається в зону бойових дій, ходить нормально певний час і в один момент запах пороху, диму змішується з запахом, наприклад, паленого пінопласту. І цей аромат повертає його в ті травматичні спогади. У такому випадку терапію треба проходити знову», — каже Володимир Мамалига.

Але якщо людина вже мала ПТСР, вона знає, що перше, що потрібно робити — прибрати стресову реакцію. Зазвичай, бійці, які вже давно воюють, вже навчені і знають, що потрібно робити у таких випадках.

Авторка: Діана Просяник, студентка 4-Ж курсу

Війна в Україні безумовно внесла корективи в життя українців. Її наслідки ми можемо бачити уже зараз. Вони відображаються на нашому ментальному,  емоційному, фізичному, психологічному здоров’ї.

За словами міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, війна позначилася на психологічному стані 14 мільйонів громадян. Постраждалі від війни особи часто потребують кваліфікованої психологічної допомоги для подолання травм, викликаних жахами війни.

У зв’язку з цим в Україні було створено кілька організацій, що надають безкоштовну психологічну підтримку тим, хто її потребує. Детальніше про це  читайте у нашому матеріалі.

Lifeline Ukraine

Lifeline Ukraine — це гаряча лінія, що надає допомогу тим громадянам України, які її потребують. Спочатку вона була створена з метою надання кризової психологічної підтримки ветеранам війни та їхнім сім’ям. Однак зараз її послуги стали доступними для всіх громадян країни.

Психологи гарячої лінії допомагають українцям з будь-яким запитом: депресія, емоційна криза, думки про суїцид та ін.  По допомогу можна звернутися у будь-який час доби, подзвонивши за номером 7333 або ж у текстовому форматі через Facebook, Telegram або на сайті Lifeline Ukraine.

Проєкт психологічної підтримки «Поруч»

«Поруч» — це спільний проєкт Міністерства освіти і науки України, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер». Він створений з метою надання психологічної підтримки для підлітків, батьків, психологів та освітян, які зазнали труднощів через війну.

Психологи проводять як групові, так й індивідуальні консультації в онлайн- та офлайн-формі.

Для отримання безоплатної психологічної допомоги необхідно зайти на сайт проєкту, обрати, до якої з груп ви належите та заповнити форму. Після чого з вами зв’яжуться організатори та розкажуть деталі.

Лінія підтримки Червоного Хреста «Давай поговоримо»

«Давай поговоримо» — це безкоштовна гаряча лінія підтримки для військовослужбовців, ветеранів АТО та ООС, працівників медичних установ та соціальних служб.

Якщо ви відчуваєте, що потребуєте психологічної допомоги — необхідно зателефонувати за номером  0 800 331 800. Дзвінки безкоштовні. Гаряча лінія працює з понеділка по п’ятницю з 11 по 20 годину.

Фундація «ВартоЖити»

«ВартоЖити» — це фундація, психологи якої надають безкоштовні психологічні консультації усім, хто цього потребує. Кол-центр спеціалізується на психологічній підтримці цивільних українців в умовах війни, військовослужбовців та їхніх родичів, дорослих онкопацієнтів та паліативних хворих.

Щоб отримати безоплатну консультацію спеціаліста, варто подзвонити за коротким номером 5522. Лінія підтримки працює з 11:00 до 19:00 з понеділка по п’ятницю. Вихідні: субота, неділя та в державні свята.

Психологічні консультації для підлітків «Teenergizer»

«Teenergizer» — це проєкт, де надають безкоштовну психологічну допомогу для підлітків у онлайн-форматі. Психологи працюють із різними запитами тінейджерів, наприклад, стрес через війну, булінг, конфлікти. Тема запиту може бути будь-яка.

Щоб отримати допомогу спеціалістів, необхідно зайти на сайт проєкту в розділ «Консультації» та натиснути кнопку «Почати консультацію». Графік роботи онлайн-консультацій з 9:00 по 23:00 щодня.

Онлайн-платформа «Розкажи мені»

«Розкажи мені» — це онлайн-платформа, що створена з метою надання безкоштовної психологічної допомоги для будь-кого, хто цього потребує. Тема запиту може стосуватися тривожності, панічних атак, ПТСР, насилля, депресії суїциду та ін.

Щоб звернутися за індивідуальною телефонною консультацією до психолога, потрібно зайти на сайт платформи, натиснути кнопку «Звернутися за підтримкою» та заповнити невелику форму, після чого з вами зв’яжуться спеціалісти. Консультація триває 30-60 хвилин на розсуд спеціаліста.

Авторка: Діана Просяник, студентка 4-Ж курсу

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це серйозне психічне захворювання, яке може виникнути після травматичного досвіду, такого як війна. Втім, існує кілька міфів про ПТСР, особливо щодо його впливу на психологічне здоров’я під час війни.

Ми зібрали декілька з них і разом із практичною психологинею та арт-терапевтинею Анастасією Буз вирішили розібратися, як співвідносяться ці міфи та реальність.

1. Міф: Усі ветерани війни страждають від ПТСР.

Реальність: Не всі люди, які пережили війну, страждають на ПТСР. За даними українського дослідження, середній показник поширення ПТСР серед учасників війни складає в середньому 20%.

2. Міф: Люди з ПТСР постійно є агресивними.

Реальність: Хоча деякі люди з ПТСР можуть виявляти агресію, більшість із них не є небезпечними для суспільства. ПТСР часто виявляється в униканні місць або ситуацій, що нагадують про травму, а також у високому рівні тривожності та проблемах зі сном, а не у насильницьких діях.

3. Міф: ПТСР — це ознака слабкості.

Реальність: ПТСР — це не ознака слабкості. Це серйозне психічне захворювання, яке може виникнути в будь-кого, хто пережив травматичний досвід. Воно не відображає характер і не є показником низьких моральних якостей людини.

4. Міф: ПТСР не можна вилікувати.

Реальність: Хоча ПТСР — серйозне захворювання, існують ефективні методи його лікування. Когнітивно-поведінкова терапія, ЕМДРі та медикаментозне лікування — це лише декілька методів, які можуть допомогти людям з ПТСР.

Підтримка сім’ї, друзів та близьких людей також може відігравати важливу роль в процесі відновлення.

5. Міф: ПТСР виникає відразу після травматичної події.

Реальність: Це залежить від багатьох факторів, включаючи індивідуальну реакцію на стрес, наявність підтримки та можливість обробити травматичний досвід.

ПТСР розвивається приблизно через 6 місяців і пізніше після пережитого травматичного стресу. Симптоми ж, які виявляються у людини до цього періоду, —  це ознаки гострої реакції на стрес (ГРС). Десь через чотири тижні після події вони переростають у гострий стресовий розлад (ГСР). Якщо в цей час людині не надано підтримки та медичної допомоги, то, ймовірно, далі виникне ПТСР.

6. Міф: Люди з ПТСР завжди відчувають високий рівень стресу.

Реальність: Люди з ПТСР мають періоди, коли симптоми розладу менш виражені або взагалі відсутні.

Разом з ПТСР також можуть розвиватися тривожні розлади, які провокуватимуть у людини  відчуття тривоги та стресу. ПТСР буває навіть замаскованим, тоді людина не відчуває фонову напругу та стрес.

7. Міф: Люди з ПТСР завжди розуміють, що з ними відбувається.

Реальність: Люди з ПТСР інколи не розуміють, що мають цей розлад. Вони можуть не розпізнавати своїх симптомів, або вважати, що їхні відчуття — це просто нормальна реакція на війну. Крім того,  ПТСР можна  спутати з іншими захворюваннями.

Часто люди намагаються справитися з цими симптомами самостійно різними деструктивними способами, що призводить до розвитку інших проблем та розладів, таких як: депресія, розлади харчової поведінки, тривожні розлади, залежності. І тоді навіть спеціалісти не завжди зможуть діагностувати ПТСР.

Тому важливо поширювати інформацію про ПТСР та його симптоми, щоб люди могли отримати потрібну допомогу.

Авторка: Діана Просяник, студентка 4-Ж курсу