Практичні поради в новому подкасті від студенток 4-Ж курсу Руслани Костенко та Аліни Копійко
Блог
-
5 Seconds of Summer
Для поціновувачів гурту 5 Seconds of Summer – дискографія у вигляді таймлайну від Олександри Лісогор, 5-Ж
-
Цикл радіоподкастів про сучасну українську літературу «Літературний брейк»
У сьогоднішньому подкасті познайомимося із творчістю талановитої української письменниці Люко Дашвар.
Її романи не можуть залишити нікого байдужим. Вона пише про прості речі зрозумілою мовою, але робить це надзвичайно майстерно.
Роман «Молоко з кров‘ю» – це розповідь не одного покоління і не однієї історії кохання. Тож сьогодні заглибимося у світ її героїв: у світ українського села, таємниць та грішної, спопеляючої любові.
Авторка – Юлія Царик,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації” -
Ресурсність: як зрозуміти, що потрібно відновити сили
Якщо ви почали помічати, що вам стало важче працювати, продуктивність зменшилась, а бажання щось робити зовсім немає, – не впадайте у відчай. На якість вашої роботи сильний вплив чинить ресурсний стан. Що це таке і чому його важливо зберігати, а не відновлювати?
Ресурсний стан – це відчуття наповненості, гармонії, балансу фізичних, психічних, інтелектуальних та душевних сил для вирішення повсякденних завдань. Він необхідний для ефективного користування зовнішніми та внутрішніми ресурсами для досягнення поставлених цілей. Коли ми починаємо працювати більше, ніж відпочивати, організм не встигає відновлювати сили для повноцінного функціонування. Він виснажується, і ресурсний стан порушується. Це так само може привести до емоційного вигорання, хронічної втоми та навіть депресії. Тож дуже важливо стежити за власним самопочуттям та забезпечити стабільне перезавантаження для організму.
У нас є три основні джерела ресурсів. Це тіло, мозок, і внутрішній світ, або ж душа. Як же зрозуміти, що ресурси виснажені?
1. Ваше тіло не в ресурсі: вам важко прокидатись, ви відчуваєте постійну втому і сонливість. Часто болить голова і немає сил, енергії. Тіло важке і слабке.
2. Ваш мозок не в ресурсі: ви відчуваєте лінь, не хочеться нічого робити, на все знаходяться відмовки. Важко зосередитись на роботі, мозок ніби затуманений, не генерує нових ідей. Відчувається безпричинна тривожність. Увага розсіяна, ні на чому не можете сфокусуватись.
3. Ваш внутрішній світ не в ресурсі: у вас часті перепади настрою, апатія. Ви не можете прийняти рішення, в усьому сумніваєтесь. Постійно потрібно шукати мотивацію, щоб щось зробити. Відчуття, що все робите неправильно, що йдете не туди, порівнюєте себе з іншими.
Для того, щоб відстежити свій стан, можна час від часу проходити такий тест:
Інструкція: За кожну відповідь «Так» ставте один бал
1. Мені тяжко прокидатись після будильника і засинати ввечері
а). Так б). Ні
2. Протягом дня, особливо під час роботи, мені хочеться спати, а вночі сон неякісний
а). Так б). Ні
3. У мене багато роботи, але мені лінь що-небудь робити, все відкладаю на потім
а). Так б). Ні
4. Я відчуваю ніби втрачаю енергію
а). Так б). Ні
5. Я відчуваю внутрішню тривогу
а). Так б). Ні
6. Не знаю, як упоратись з роздратуванням, хочеться кави і солодкого
а). Так б). Ні
7. Я не знаю, чого хочу. Немає конкретних цілей, на все байдуже
а). Так б). Ні
8. Мені важко зосередитись, я часто відволікаюсь на телефон, соцмережі
а). Так б). Ні
9. У мене немає натхнення, важко вигадати щось нове, відсутня креативність
а). Так б). Ні
10. Я порівнюю себе з іншими, боюсь, що у мене нічого не вийде
а). Так б). Ні
Підрахуйте бали.
Якщо ви набрали від 0 до 3, ви в ресурсі, ваше тіло, мозок і внутрішній світ допомагають вам у досягненні цілей, підтримуйте цей стан і не забувайте про баланс роботи і відпочинку.
Якщо ви набрали більше трьох балів, потрібно негайно відновлювати ресурс. Для цього необхідно налагодити режим сну. Пам’ятайте, що найкориснішим є сон з 22.00 до 24.00. Якщо ви лягаєте спати пізніше, організм просто відкладає процес відновлення сил на наступну ніч. Завжди ставте здоров’я на перше місце.
Правильно харчуйтесь. Але мова не про дієти: це стрес для організму. Стежте за тим, щоб ваш раціон був збагачений всіма необхідними мікроелементами та вітамінами.
Тримайте тіло в тонусі, легка 15-хвилинна зарядка наповнить вас енергією на цілий день. Займайтесь хобі, це відволіче вас від роботи та негативних переживань, ви зможете заспокоїтись та впорядкувати думки. Вам необхідно вчасно відпочивати, як тільки відчуваєте ознаки втоми. Під час роботи чи навчання робіть короткі перерви.
Не забувайте про спілкування з рідними та друзями, прогулянки на свіжому повітрі. Вони допоможуть розслабитись та знизити рівень емоційної напруги. Пройдіться хоча б 15-20 хвилин перед сном – і ви побачите наскільки кращим стане ваш сон.
Звісно, у сучасному світі вам не вдасться повністю вберегтись від стресів і перенавантажень, але якщо ви будете підтримувати себе в ресурсному стані, то подолати всі ці незгоди буде набагато простіше. Піклуйтесь про себе і пам’ятайте, що ресурсність впливає не лише на навчання і роботу, а й на якість життя загалом.
Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації” -
ПРОВОДИМО КАРАНТИН ІЗ КОРИСТЮ
Вимушений карантин призвів до того, що українці проводять багато часу вдома, а відтак позбавляють себе звичних радощів у житті: походів до театру та кіно, на концерти чи на шопінг або в інші людні місця. Тож чим заповнити таку велику кількість вільного часу?
Займіться самоосвітою
Якщо Ви давно мрієте зайнятися самоосвітою або ж освоїти нову професію саме час це зробити. На щастя, сьогодні в інтернеті існує чимало онлайн-платформ, які безкоштовно надають таку можливість. Ось кілька корисних покликань: Coursera, Prometheus, EdEra.
Не забувайте про фізичну активність
Фізична активність у таких умовах важлива як ніколи. Буде класно, якщо ви робитимете розминку кілька разів на день. Оберіть нескладні вправи, і головне – не перестарайтеся: крепатура та травми вам зараз потрібні найменше.
Читайте книги
А ви знали, що читання книги розслабляє організм та знижує рівень стресу? Тому хутчіш обирайте з домашньої бібліотеки щось цікавеньке, або ж шукайте будь-яку книгу на ресурсі BOOK-ONLINE.
Подивіться цікаві фільми
Чудовий спосіб підняти собі настрій під час карантину – насолодитися переглядом кіно. Популярні фільми можна подивитися онлайн на ресурсі MEGOGO, а відомі зарубіжні стрічки – на NETFLIX.
Відчуйте себе «мастершефом»
Чи є щось таке, що ви мріяли приготувати, але відкладали затію через брак часу? Ну що ж, тепер можна діяти, спробуйте потішити рідних смачненьким.
Пам’ятайте про карантин: мийте часто руки, носіть маску, а ще позитивно мисліть – тоді жоден вірус вам буде не страшний!
Авторка: Неля Пилипенко, студентка 1-Ж курсу
-
Цикл радіоподкастів про сучасну українську літературу «Літературний брейк»
Тамара Горіха Зерня (Тамара Дуда) і її твір «Доця» – тема нашого подкасту сьогодні. Письменниця відома покищо лише одним своїм романом (але яким) – «Доця», що був виданий у 2019 році.
Тамара Дуда – справжнє ім’я літераторки –довгий час була волонтеркою в зоні АТО, тому багато тих буремних подій вона бачила на власні очі. Перипетії роману «Доця» відбуваються на Донбасі. Саме тут під час війни головна героїня втратила родину, дім, роботу, ілюзії. І саме тут зібрала уламки життя заново, віднайшла новий сенс і нову опору, щоб піднятися і стати сильнішою.
Авторка – Юлія Царик,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації” -
ЗМІСТОВІ ВЕКТОРИ ТАЄМНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
У своїй роботі журналістам досить часто доводиться працювати з інформацією, яка має обмежений доступ. Дотримання норм і правил користування такими відомостями дуже важливе. Адже, за неправильне її використання загрожує посилена відповідальність на законодавчому рівні. Тому необхідно знати й розрізняти інформація, яка є таємною. Пропоную ознайомитися з основними змістовими векторами таємної інформації відповідно до статті 8 Закону України «Про державну таємницю».
Авторка: Віталіна Кравченко, студентка 2 курсу магістратури «Медіакомунікації»
-
НОВИЙ СМАК МОРОЗИВА
Рекламний матеріал Юлії Шаповал, студентки 4-PR, курс “Графічні технології в рекламі”
-
МІСТО, У ЯКОМУ ХОТІЛОСЯ Б ЖИТИ
Яким воно повинно бути: багатомільйонним чи невеликим, сучасним чи стародавнім, тихим та спокійним чи прийнятним для молоді? Кожен має свою відповідь на це запитання. Саме тому я провела опитування на своїй сторінці в соціальній мережі Instagram, щоб дізнатися думку більшості користувачів і в такий спосіб «створити» уявний портрет міста мрії.
Перше, що я з’ясувала з цього опитування, – це те, що людям подобаються красиві міста з безліччю місць для активного відпочинку, саморозвитку та просто душевного спокою.
– Лондон – неймовірно красиве місто. Мені подобається його архітектура та культурне життя.
– Лондон! Скажу це навіть не задумуючись. Дуже подобається атмосфера Англії.
– Львів, адже це колоритне місто з масою затишних місць. Атмосфера просто казкова, особливо зимою в різдвяний час.
Більшість мріє жити в інших країнах через вищий рівень життя. Там, де влада справді піклується про свій народ, де економіка на високому рівні й люди рідко зіштовхуються з безробіттям.
– Стокгольм. Неперевершено красиве місто з великим вибором розваг, екологічно чисте, а також просте для освоєння.
– Лос-Анджелес – молодіжне місто, в якому є все для мене.
– Я б хотіла жити в Ванкувері. Це одне з найкрасивіших океанських міст світу.
В Україні найбільш популярними є столиця та міста західного регіону через потребу в мовній та етнічній ідентифікації.
– Тернопіль або ж Івано-Франківськ, тому що там гарна українська мова.
– Хочу жити в місті, де цінують українську мову. Як же приємно чути ці милозвучні слова, душа радіє в такі моменти. Нещодавно відвідувала Черкаси. Огидно чути російську з акцентом українського села й найсумніше те, що батьки привчають своїх ще зовсім маленьких дітей говорити так само.
Чисте, мирне небо над головою. Навколо будинки дивовижної архітектури. На стінах будинків немає табличок «Обережно, обвал плитки!», тому що плитка ніде не падає. Мешканці ходять чистими та світлими вулицями, не боячись опинитися у незнайомому місці. Люди усміхнені й задоволені своїм життям. Діти ходять у школу, як на свято, бо їм не засмічують голови непотрібною інформацією. Дорослі легко прокидаються вранці на роботу, бо попереду їх чекає справді гідна зарплата. Усі давно забули, що таке корупція, панує лише чесність та справедливість.
Це місто, у якому ніхто не відмовився б жити. Можливо, так і буде найближчим часом. Дива не буває без праці, тому перетворювати кожне місто нашої країни в місто своєї мрії потрібно вже зараз. Жителям треба подбати насамперед про чистоту свого краю. Саме з цього все й починається. Ваше місто належить вам, а ви – йому!
Авторка: Ірина Купець, студентка 1-Ж курсу
Фото з Facebook-сторінки фотографа Джаспера Джеймса
Результати опитування на Instagram-сторінці авторки
-
ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО НОВИМ ПРОИГОДАМ!
Рекламний матеріал Тетяни Завгородньої, студентки 4-PR, курс “Графічні технології в рекламі”
-
НАВЧАННЯ НЕ В СТІНАХ ЧНУ
Березень 2020 «подарував» студентам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького дистанційне навчання, до якого освітній заклад не був готовий, так само як і студенти вишу. Жовтень цього року також не є винятком. Здобувачі освіти знову мають пройти через домашнє навчання, коли щоразу під час пари хочеться заглянути до холодильника. Та чи має таке навчання позитивні моменти і чи готові студенти до піврічного домашнього навчання?
За кілька днів до переходу з очної форми на дистанційну повсюди в ЧНУ можна було почути про негативне ставлення студентів до такої форми навчання. Але під час дистанційного навчання стало зрозуміло, що така форма навчання не настільки страшна, як її малюють. Про свої враження нам розповіла студентка другого курсу спеціальності «Журналістика» Ніка Чіпенко:
– На мою думку, дистанційне навчання – це не зовсім зручний формат з огляду на постійні неполадки з інтернетом та програмами для відеозв’язку. Проте з плюсів – це ґуґлкласи для домашніх завдань. Зручно, коли всі методички впорядковані за датами і ти відразу розумієш, що виконувати й куди скидати. Думаю, ідеальний варіант – це поєднувати очне та дистанційне навчання і з кожного взяти найкраще.
Але не забуваймо про студентів перших курсів. Тільки звикнувши до студентського життя, більшість «першачків» знову повертаються додому. Чи піде на користь така форма в перший навчальний рік? Прокоментувати своє ставлення погодилася студентка першого курсу спеціальності «Журналістика» Неля Пилипенко:
– Чесно кажучи, я була вражена. Ми лише почали ознайомлюватися з університетським життям, як довелося сидіти вдома. Я знайшла друзів і дуже хочу до них, адже в університеті набагато веселіше й процес навчання цікавіший та корисніший, бо викладачі онлайн не можуть достатньо об’єктивно оцінити рівень нашої підготовки до пар. Також дуже складно висидіти перед монітором кілька годин. Тому з упевненістю можу сказати, що навчання в стінах університету ефективніше.
– Робота на парах передбачає живе спілкування викладачів зі студентами, а значить – зворотний зв’язок та емоції. І не важливо – позитивні вони чи негативні. Дистанційно працювати на парах із залученням різних навчальних платформ та сервісів виявилося значно важче, бо спілкування онлайн передбачає використання зовсім інших умінь і навичок. Карантин змусив усіх освоїти нові технології, тому й викладачам довелося кардинально змінити форму подання матеріалу, зробити його доступним для студентів, передбачити можливі варіанти зворотного зв’язку, – зауважила викладачка кафедри журналістики, реклами та PR-технологій Олеся Нестеренко.
Підбиваючи підсумки, констатуємо, що важко зробити єдиний правильний висновок щодо дистанційного навчання: кожен розуміє онлайн-формат по-своєму й навчається відповідно до технічних можливостей. Головне – взяти щось корисне для себе з будь-чого, незважаючи на всі недоліки цього процесу.
Авторка: Надія Паніван, студентка 1-Ж курсу
-
ЯК ЖИВЕШ, ПЕРШОКУРСНИКУ?
Університети відчинили свої двері першокурсникам майже два місяці тому. Більшість новачків адаптувалася, пройшли бойове хрещення практичними заняттями й хронічною для студентів відсутністю сну. Хтось живе в гуртожитку, а хтось на квартирі, місцеві – вдома з батьками, але абсолютно всі встають рано й поспішають на пари.
Ми поспілкувалися з кількома нинішніми й колишніми студентами, запитали, яким вони уявляли своє студентське життя і якою виявилася реальність, дізналися про специфіку навчання та багато іншого.
Руслан (17 років, ЧНУ, ФОТІУС): Я уявляв студентське життя простішим і більш цікавим. Можливо, це лише перший курс, але все ж…Я думав і про хороше, і про погане, а отримав щось посередині.
Катя (17 років, ЧДТУ, спеціальність «Готельно-ресторанна справа»): Я не могла уявити, яке воно – студентське життя, та знала, що це буде щось складне й незрозуміле, але досить цікаве. Це – як іспит на міцність. Так і сталося.
Ірина (37 років, ЧНУ, спеціальність «Дошкільна освіта»): Для мене студентське життя розпочалось у 15 років. Звичайно, у моїх мріях воно було безтурботним та веселим. Але насправді… Воно і було таким, але турботи та трабли ми знаходили собі самі. Тому мрії про студентське життя не збігалися з реальністю.
Враження в усіх учасників освітнього процесу кардинально відрізняються.
Катя: Усе, що можу сказати, – потрібно запасатися кавою й заспокійливим, щоб узяти себе в руки й розвиватися. Тяжко…
Руслан: Навчання проходить більш-менш нормально, місцями нудно, місцями цікаво, але найгірше – це втома. Щодо дистанційного, то, як на мене, плюсів більше, бо мені не доводиться далеко їздити й рано вставати, але якість навчання набагато нижча, оскільки немає тієї комунікації з викладачем, як в університеті. Доводиться більше працювати самостійно, це інколи складно робити без зразка. Але самопочуття й тривалість сну на дистанційному навчанні – кращі.
Ірина: Навчання проходило досить цікаво. Звісно, не завжди все вдавалося з першого разу й інколи важко було знайти спільну мову з викладачами, але сьогодні я добре розумію, що це був безцінний досвід, який і нині використовую в житті.
Кожен по-своєму згадує студентські роки: хтось супить брови, хтось зітхає, але веселих та курйозних випадків теж вистачає.
Руслан: Один з курйозних випадків я таки можу розповісти. Навчання тільки почалося, ми стояли й говорили з хлопцями, як почули з даху будівлі крик: «Хлопці, ловіть драбину!». Ми, звичайно, погодилися допомогти, хоч нас ніхто й не запитував. Стали по один бік, чекаючи, поки нам спустять драбину, та раптом вона прилетіла з іншого боку й мало не придавила одногрупника. Це зараз, як згадую, мені смішно, а тоді ми почули багато ненормативної лексики на свою адресу.
Катя: Інформація з папки «Веселі історії» – конфіденційна.
Ірина: Насправді, смішних історій було безліч, але зараз пригадую лише ті, що зможу розповісти тобі вже після того, як отримаєш диплом.
Навчання в університеті – це досить серйозний етап у житті, на якому ми зустрінемо нових людей, подолаємо певні перепони, подорослішаємо, але ми повинні по максимуму насолодитися цим часом і зробити свої студентські роки по-справжньому незабутніми.
Авторка: Аліна Думанецька, студентка 1-Ж курсу