https://udoba.org/h5p/embed/13808
До вашої уваги – практичні поради магістрантки Вікторії Нянько щодо написання замітки для онлайн-медіа (предмет “Сучасні цифрові медіа”)

https://udoba.org/h5p/embed/13808
До вашої уваги – практичні поради магістрантки Вікторії Нянько щодо написання замітки для онлайн-медіа (предмет “Сучасні цифрові медіа”)

Що таке новинний сайт?
Новинний портал (або портал новин) (англ. news portal) — мережевий медіаресурс, який складається із об’єднаних між собою (як за змістом, так і за навігацією) веб-сторінок і спеціалізується на новинному контенті й виконує функцію ЗМІ в інтернеті.
Яка основна вимога до наповнення сайту інформацією?
Унікальний контент – одна з основних вимог до сайту, яка безпосередньо впливає на його ранжування в пошуковій видачі. Якщо ви будете розміщувати на своєму сайті чужі матеріали (тексти, відео, зображення), то він буде погано сприйматися пошуковими системами, і як наслідок, не зможе займати високі позиції.
Що таке унікальність?
Унікальність – характеристика, що вказує на оригінальність матеріалів, тобто на їх відсутність на інших веб-сайтах. Це технічний параметр, який визначається співставленням контенту на різних майданчиках. При цьому вимоги до унікальності ставлять не лише до текстів, але й до інших мультимедійних ресурсів інтернет-сторінок (картинок, відео).
Використання чужих матеріалів може призвести до санкцій з боку пошукових систем. Тоді ваш сайт заблокують.
Хто створює унікальний контент?
Сьогодні цілий ряд спеціалістів створюють та публікують контент на сайті.
Копірайтери – пишуть нові авторські тексти, використовуючи в якості основи вже наявні матеріали.
Перекладачі. Перекладений на іншу мову текст є унікальним. Але тут важливо уточнити: якщо до цього ніхто раніше не переклав певний текст.
Дизайнери – фахівці, які працюють із різними типами графічних об’єктів, у тому числі зображеннями.
Відеомонтажери – спеціалісти, які створюють відеоролики.
Контент-менеджери – співробітники, які безпосередньою публікують і оформлюють контент на сайті.
Які важливі вимоги до написання текстів на сайт?
Тексти повинні бути:
Як дізнатися, чи унікальний ваш контент?
Для перевірки унікальності текстового контенту існує ряд спеціальних сервісів, які вказують на її відсоток унікальності та інші параметри. Сьогодні великою популярністю користуються такі сервіси перевірки унікальності:
Всі ці сервіси є безкоштовними, але можливо придбати і преміум версію, з якою перевірка тексті на плагіат буде в рази швидшою.
Як правильно наповнювати сайт контентом?
Пошукові системи люблять не лише якісні матеріали, але й високо оцінюють регулярність їх публікації.
Варто розуміти, що наповнення сайту повинно:
• відповідати тематиці ресурсу і постійно розкривати різні її аспекти;
• включати необхідний мінімум інформації і відповідати стандартам;
• передбачати публікацію унікального, грамотного та структурованого контенту;
• відбуватися регулярно, відповідно до контент-плану.
Автор: студент 3-ВБ курсу Максим Холявко (предмет “Цифрові медіа”)

1. Що таке інтерв’ю?
Інтерв’ю (англ. interview) – це бесіда, вибудована за певним планом через безпосередній контакт інтерв’юера з респондентом з обов’язковою фіксацією відповідей. У соціології використовується як один з основних методів збору первинної соціологічної інформації. У журналістиці є самостійним жанром, що представляє суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на запитання журналіста.
2. Що таке інтерв’ю в журналістиці?
У журналістиці інтерв’ю використовують як метод збору інформації та як жанр. Інтерв’ю — призначена для опублікування в пресі, передачі на радіо або телебаченні розмова журналіста з політичним, громадським або іншим діячем. Якщо сама бесіда, її хід, – не стали предметом відображення в тексті, а журналіст просто використав дані для публікації, говоримо про те, що журналіст користувався інтерв’ю як методом збору інформації. Якщо ж автор подав розмову у формі запитань та відповідей, то це жанр інтерв’ю.
3. Як мені підготуватися до інтерв’ю?
Необхідно вивчити питання чи комплекс проблем, які ви прагнете з’ясувати шляхом інтерв’ю. Опрацювати спеціальну літературу, новітні підходи і погляди на проблему, ознайомлення з можливими документами і джерелами, особою об’єкта; тобто – в набутті спеціальних знань, які потім будуть використані вами безпосередньо в цьому інтерв’ю. Знання предмета майбутньої розмови й попередня орієнтація в проблемі – не лише обов’язкова умова, але й гарантія успішної роботи журналіста. У сучасних умовах на ринку праці й майстерності журналістів лідерство захоплює той, хто виявляє у розмові з об’єктом інтерв’ю найбільшу компетентність у своїй галузі, найглибше розуміння явищ.
1) Психологічна підготовка
Полягає у вашій внутрішній налаштованості на розмову, призначенні для неї найзручнішого часу та місця, виборі одягу й створенні певного іміджу журналіста, що повинні забезпечити для об’єкта найкращі умови для саморозкриття. Журналіст повинен бути професійним комунікатором, володіти в цій галузі необхідними знаннями і навичками.
2) Встановити контакт
Головне завдання цього пункту це домовитись про зустріч.
3) Дізнатися якомога більше про героя інтерв’ю
4) Укласти перелік питань
Питальник корисний тим, що, складаючи його, можна чіткіше сформулювати запитання та продумати логіку розмови. А значить, не стрибати від однієї теми до іншої. А ще поділити запитання на обов’язкові та запасні – ті, які ви поставите, якщо співрозмовник не скаже достатньо цікавого чи буде занадто лаконічним. До того ж, для респондента питальник – свідчення того, що журналіст підготувався до розмови.
5) Уточнити всі організаційні моменти
– Не забудьте окреслити тему розмови;
– Окреслити інтерв’юйованому ті запитання, які потребують підготовки;
– Подумати про техніку запису інтерв’ю.
4. Як поводитися під час інтерв’ю?
1) Не ставити загальних запитань
2) Ставити лише по одному запитанню, дотримуючись правила: одне запитання – одна відповідь
3) Зацікавити співрозмовника
Найпростіше – зацікавити своєю зацікавленістю (ви уважно дивитесь йому в очі, ваше обличчя демонструє різні емоції у відповідь на почуте, ви перепитуєте незрозуміле, жваво реагуєте на почуте). При цьому важливо не переграти, бо зацікавленість має виглядати природною. Найкраще, коли вона такою не виглядає, а просто є.
4) Записуйте відповіді
Якщо є можливість фіксувати слова співрозмовника не лише на диктофон чи відеокамеру, а й у звичайний записник – використайте її. Записи у блокноті допоможуть вам зекономити час під час розшифрування інтерв’ю – можливо, ви не матимете потреби прослуховувати годинний аудіозапис, якщо зробите на папері кілька важливих позначок.
5) Уважно слухайте відповіді
Це допоможе вам вловити:
Які мої дії після інтерв’ю
Закінчити інтерв’ю двома запитаннями – це завжди хороша ідея:
Це хороша можливість для вашого джерела надати вам інформацію, яка важлива для нього/неї, чи відповісти на запитання, які ви не збиралися ставити.
Це дозволить вам завершити матеріал в тому випадку, якщо ви або редактор вважатимете за потрібне щось уточнити або якщо історія матиме розвиток і вам буде потрібна на це відповідь.
І наприкінці інтерв’ю не забудьте подякувати своєму гостю і ще раз представити його глядачам.
Матеріал підготувала студентка 3-ВБ курсу Аліка Жаркова
(предмет “Цифрові медіа”)

Що трапилося?
Перша вичитка тексту. Друга. Третя… Традиційно в статусних видавництвах та редакціях вважають: чим більша кількість вичитування матеріалів, тим краща буде якість майбутнього тексту. Певна правда в цьому є. Однак у своєму житті я часто чула скарги тих же коректорів, що, незважаючи на значну кількість вичиток, у кінцевому результаті кількість помилок не зменшується в рази, як очікувалося.
Що тут не так?
А може, уся справа в тому, що одній і тій же людині дають читати багато разів текст? Так, розумію, що не в кожній редакції є безліч коректорів чи редакторів. Справді, буває й таке, що одна людина «розривається» на всі обов’язки своєї посади. Але кожен із нас – не робот. Тож це не соромно – дати свій текст почитати іншим фахівцям. Зрозуміло, що маляру чи асфальтувальнику – ви не дасте вичитувати текст. Вони навряд допоможуть справитися з денормативами. Хоча це теж спірне питання, бо це таки теж аудиторія, яка може підказати щось щодо читабельності матеріалу… А от верстальник чи перекладач (якщо працюєте, наприклад, у видавництві) точно помітить якісь помилки, які не побачили ви, бо ще раз нагадую – ми не роботи, чи просто навіть скаже, зі свого боку, як сприймається текст аудиторією.
У відділі багато коректорів, але текст виходить, ніби на нього
звантажили сміттєвий контейнер із помилками
Таке теж буває. І тут два варіанти. Або у вашому відділі працюють фахівці з підробленими дипломами (бо як коректор, провчившись мінімум чотири роки, може пропустити навалу денормативів?), або ж ви всі разом просто втомилися. Якщо у вас другий випадок – зробіть собі перерву, випийте кави з наполеончиком і просто «видихніть». І з новими силами приступіть до роботи. Повірте, ситуація «розвидниться». Ну, а коли перший – то час маякувати керівнику вашого відділу…Може, варто взяти на роботу інших працівників?
Читати щодень норми в правописі чи просто дихати текстом?
Ділюся досвідом власної роботи. Коректура тексту – це для мене щось космічне. Та не в тому плані, що я просто «нуль» у справі, а якраз навпаки – я живу цією роботою. І мені хочеться, аби всі коректори чи редактори мали такий же азарт, коли до їхніх рук потрапляв текст. Однак мало любити – треба ще й багато знати. Зрозуміло, що слідкувати щодень за змінами в правописі – це майже нереальне завдання, бо на це потрібен час. Але до такого підходу варто прагнути дійти. Бо коректор – це своєрідний ретранслятор та очищувач мови, тож без постійного так званого перезавантаження знань – не обійтися.
А як бути зі своїм текстом?
«Як я міг це пропустити? Ну як?!» Це запитання, яке ставить собі чи не кожен автор, побачивши помилки у своєму вже опублікованому тексті. Однак фахівці кажуть: це не хвороба, а норма. Та додають: людський мозок, який функціонує нормально, безтурботно може оминати помилки, зважаючи лише на зміст. Але все ж таки: як не пропустити ці денормативи, які немов вірус, залазять до нашого тексту?
Вичитка, редагування, форматування. Навіщо виправляти текст?
Жодна стаття не обходиться без вичитування. Редагування та коректура тексту – це ті самі «оздоблювальні роботи». І без «до блиску відшліфованих деталей» аудиторія ніколи не зможе повноцінно осягнути матеріал. Безжально «ріжте» речення, замінюйте довгі слова та складні фрази, деталізуйте, шукайте ключові слова, позбувайтеся кліше та шаблонів, уникайте повторів. І все буде добре!
Що ще треба знати про коректуру?
Коректурні знаки — система умовних графічних знаків, які застосовують для розмітки оригіналів та виправлення різноманітних помилок в коректурних відбитках. Вони вказують на місце та характер виправлення денормативів у тексті або ілюстративному матеріалі. Це якщо сухо та коротко про визначення терміну. Коли ж простими словами – це більше сотні знаків, які знають лише шалені коректори. Бо насправді вивчити їх не так і просто, а, на перший вигляд, вони здаються мало не ієрогліфами. Та коли коректор «у темі» –
зі знаками набагато простіше маркувати помилки. А ще ці знання
можуть стати перевагою під час співбесіди на роботу.
Редакторський фах і коректорський – розділяйте, як білки від жовтків
Редактор – це людина, яка розставляє коми в тексті. Іпостасі редактора й коректора можна об’єднати в одній особі. Такі міфи ми часто чуємо в суспільстві. Так, саме МІФИ. Бо редактор і коректор – це далеко не одне й те ж. Насправді ж, якщо говорити про класичне редагування, редакторський аналіз, то редактор опрацьовує композицію тексту, працює з фактичним матеріалом, виконує стилістичні виправлення. Звичайно ж, кожен редактор (в ідеалі) знає правопис чи правила пунктуації. Утім стежити за розділовими знаками й одруківками – компетенція коректора. Тож якщо у відділі є обидва фахівці, то ніхто не каратиме редактора, якщо він пропустить кому, а коректора – коли речення буде надто не читабельне. Та якщо у вашій редакції один фахівець-педант, який працює за двох, то, звісно, повноцінне опрацювання тексту – в його обов’язках. Та пам’ятайте, якщо працювати одній людині довго з матеріалами, помилки починають «губитися». Без «свіжого ока» обійтись у підготовці тексту дуже складно.
Ще трохи про відмінність редакторської правки й коректури
Аби ви точно запевнилися, що праця коректора й редактора – це різні галузі в опрацюванні тексту, пропоную короткий відеоогляд різниці між цими двома професіями. А поки – пишіть, читайте та редагуйте. Воно справді того варте.
Підготувала студентка-магістрантка Яна Назаренко
(предмет “Сучасні цифрові медіа”)

Для студентів Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького організували екскурсію до міста Миронівка, де працює Миронівський завод із виготовлення круп і комбікормів.
Більше інформації читайте у лонгриді http://mhp_a.tilda.ws
Авторки: Тетяна Чупилко та Неля Пилипенко, студентки 2-Ж курсу,
Анастасія Щетініна, студентка 2-ВБ курсу
Фото: Ілля Малоног, студент 2-PR курсу
Відео: Володимир Вовк, студент-магістрант

Студенти ОП “Реклама та PR у медіагалузі” спеціальності “Журналістика” Черкаського національного університету імені Богадна Хмельницького Володимир Баранник та Влад Ващенко акредитовані на “UNITED DRIFT CHALLENGE 2021” – найвидовищнішу подію цього року. Змагання дрифтерів відбудеться 8 серпня 2021 року на автодромі «Чайка» у Києві.
“UDC 2021” – змагання дрифтерів, у якому за перемогу боротимуться як титуловані професіонали, так і новачки, які мріють про велике мабутнє у цьому спорті. Цьогоріч участь у змаганні братимуть учасники із України, Польщі, Литви, Білорусі та інших країн.
Організатори анонсують небезпечну й складну трасу, що зробить дрифт особливо цікавим і видовищним, а також появу таємного гостя.
Наші студенти приєднають до сотень вболівальників та привезуть звідти цікавий репортаж.
Слідкуйте за оновленнями на сайті!

Студенти-медійники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького мали змогу відвідати семінар «Диджитал-журналістика та сучасні виклики для медіа». Захід, організований Академією української преси й Національною спілкою журналістів України, відбувся 27 та 28 травня.

Провідні тренери й експерти семінару розповіли про поняття конвергентності та вплив диджиталізації на сучасні медіа. Вони поділилися власним досвідом визначення балансу в журналістських матеріалах, утримання уваги аудиторії та прийомами створення якісних світлин і відеоматеріалів для своїх публікацій.

Президент АУП Валерій Іванов докладніше ознайомив студентів із діяльністю Фонду Фрідріха Науманна За Свободу та виклав міжнародні принципи дотримання професійних стандартів.

Медіатренер Андрій Юричко наголосив на правилах підготовки й проведення інтерв’ю, запропонував кілька власних порад і розповів про їх застосування на практиці.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зазначив ключові аспекти небезпечності професії та зауважив на основних шляхах їх уникнення.

Під час тренінгу кожен студент мав можливість здобути безцінний досвід й отримати масу позитивних емоцій.

– Я надзвичайно щаслива, що маю змогу відвідувати різні семінари в офлайн-режимі. Нарешті випала така нагода. До Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького завітали представники Академії української преси та кафедри журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Я докладніше ознайомилася з диджитал-журналістикою, отримала велику кількість різноманітних лайфхаків, а також познайомилася з професійними спікерами, – ділиться враженнями про захід Неля Пилипенко, студентка 1-Ж курсу.
Авторка: Тетяна Чупилко, студентка 1-Ж курсу

Інфографіка про основні ідеї оригінального документального серіалу “Abstract: the Art of Design” (2 сезон, 2019 року) від “Netflix”.
Герої та героїні фільму: Олафур Еліассон, Нері Оксман, Рут Картер, Кас Голман, Ян Спалтер, Джонатан Гефлер.

Покликання на фільм: https://www.netflix.com/title/80057883?s=a&trkid=13747225&t=cp
Авторка: Олександра Лісогор, студентка-магістрантка

Інфографіка про основні ідеї оригінального документального серіалу “Abstract: the Art of Design” (1 сезон, 2017 року) від “Netflix”.
Хто вигадує кросівки? Про що розповідають шрифти на вуличних вивісках? Чому дизайн є навіть у політиці? Герої серіалу розказують про себе за допомогою дизайну. У всіх предметів, які навколо нас, у всіх сервісів, якими ми користуємося щодня, є творці. Яким би пересічним, практичним або очевидним не здавався нам інтер’єр, за всіма його елементами стоїть дизайнер. Кожен епізод «Abstract» присвячений одному професіоналу, який досяг визнання в певній галузі дизайну: типографіці, ілюстрації, архітектурі, дизайні костюма тощо.

Покликання на фільм: https://www.netflix.com/title/80057883?s=a&trkid=13747225&t=cp
Авторка: Віолетта Гриліцька, студентка-магістрантка


Інфографіка допоможе розібратися з ключовими поняттями книги Володимира Лісняка “Графічний дизайн (основи професії)”.

Автор: Олексій Мойсієнко, студент-магістрант


Інфографіка допоможе розібратися з основними поняттями книги “Дизайн звичних речей” Дональда Нормана. У виданні йдеться про суть дизайну, про ті речі, які нас оточують, як їх створити і як вдосконалити. Це “класика” світу дизайну.
Автор: Володимир Вовк, студент-магістрант