Блог

Емоційне здоров’я багато в чому визначає якість нашого життя, тому дуже важливо приділяти увагу своїм емоціям. Однак широкий спектр емоційних станів включає в себе не лише позитивні емоції, а й негативні. І якщо в першому випадку ми спокійно проживаємо ці емоції, то з негативними станами ми часто не знаємо, як упоратися.

Спершу розберемося, як не варто діяти, якщо ви відчуваєте негативні емоції. Їх у жодному разі не можна пригнічувати. По-перше, це має деструктивний вплив не лише на психологічне, а й на фізичне здоров’я. По-друге, як зазначає засновник психоаналізу Зігмунд Фрейд, пригнічені негативні емоції нікуди не зникають. Вони продовжують накопичуватися й постійно впливають на нас зсередини.

Негативні емоції не можна контролювати. Це просто неможливо фізіологічно, оскільки емоції формуються на підсвідомому рівні, який нам непідвладний. Із погляду фізичного й психічного здоров’я найкращим варіантом буде переживання цих емоцій. Проте із соціологічної позиції це не зовсім правильно, адже такий стан може негативно впливати на наше оточення, певним чином нашкодити нашим рідним і друзям.

Як же тоді впоратися з негативними переживаннями? Цікавим фактом є те, що насправді будь-яка емоція триває не більше 90 секунд. Далі вона переростає в нашу установку. Усе, що ви відчуваєте після закінчення дії емоції, – це ваш вибір. Тож якщо ви не хочете загрузнути в негативі, перетворіть його на користь для вашого емоційного здоров’я.

Спочатку емоцію потрібно усвідомити. Ви можете поставити собі питання: Що я зараз відчуваю? Чому я це відчуваю? Що викликало цю емоцію? Намагайтеся відповісти максимально чесно.

Далі емоцію варто прийняти. Дайте собі декілька хвилин для того, щоб її пережити. Не засуджуйте себе за неї й не критикуйте. Пам’ятайте, що будь-який тип емоцій є природнім. Для того щоб полегшити процес прийняття емоції можна записати, що ви відчуваєте на папері, чи, наприклад, якщо під рукою лише телефон, скористатися замітками або збереженими повідомленнями.

Коли ми дозволяємо собі пережити негативну емоцію, не пригнічуючи її й не намагаючись позбутися, вона, найімовірніше, мине сама собою. Якщо ви помітили, що вже пройшов певний час, а ви все ще відчуваєте її, то зафіксуйте цей стан і працюйте з емоцією, як з установкою. Для цього можна поговорити із собою, із близькою людиною чи скористатися спеціальними медитаціями.

Якщо ви відчуваєте, що негативна емоція дуже інтенсивна і вам важко заспокоїтися, можна скористатися простим прийомом. Сядьте в зручну позу й закрийте очі. Уявіть, що емоції всередині Вас – це згусток теплого яскравого світла. Вони «розташовуються» у центрі тіла. Але коли негативні емоції переважають, цей згусток підіймається все вище й вище. Він засліплює Вам очі, стає спекотно, дискомфортно. Ви можете це змінити. Уявіть, як Ви накриваєте світло абажуром. Воно стає м’яким, поступово опускається. І Вам знову стає тепло й комфортно. Ця вправа допомагає за короткий час знизити рівень внутрішньої напруги. Після її виконання ви зможете спокійно зосередитися на власних відчуттях.

Насамкінець пораджу завжди піклуватися про своє емоційне здоров’я. Не бійтеся негативних емоцій і нехай у вас все буде гаразд!

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Часом нам буває складно розпочати діяти, навіть якщо ми визначили цілі і знаємо, що потрібно робити. Особливо це актуально в зимовий період. Під кінець року, зазвичай, залишається все менше сил і бажання щось робити. У такі моменти кожному з нас необхідно знати, як знайти мотивацію. Пропоную вашій увазі декілька кроків, які допоможуть Вам досягти цього.

Спершу потрібно перевірити, чи насправді обрані цілі для вас важливі. Приміром, Ви впевнено визначили, чого б вам хотілось досягнути найближчим часом, можливо, навіть склали список. Але час іде, а ви так нічого й не робите, щоб реалізувати задумане? У такому разі важливо дізнатись, цілі «ваші» чи нав’язані кимось. Це можна зробити, давши відповідь на такі запитання:

1. Що я буду відчувати, коли досягну мети? Які у мене будуть емоції?
2. Якщо я досягну мети, які мої потреби буде задоволено?
3. Чим я можу пожертвувати для досягнення бажаного?
4. Які переваги принесе мені досягнення мети?

Ці запитання допоможуть вам визначити свої істинні цілі та виявити, що насправді Вам потрібно, а що ні.

Проаналізуйте причини, які заважають вам діяти. Це можуть бути різні термінові справи, відсутність вільного часу в певні дні чи усвідомлення того, що те, що ми маємо робити, не збігається з тим, що ми хочемо і не приводить до бажаного. Усі можливі причини слід ретельно обміркувати. Це допоможе виявити проблемні місця й визначити, яку кількість часу ви можете виділити на досягнення цілей, причому так, щоб це не впливало на якість інших сфер життя, які є важливими для вас.

Встановіть чіткі дедлайни. Мета відрізняється тим, що має конкретний термін для виконання. Проаналізувавши можливі перешкоди, ви зможете приблизно визначити, скільки часу вам необхідно для її досягнення. Встановлення кінцевої дати цього дозволить вам активізуватись та вибудувати план для поступової реалізації цілей протягом необхідного часового проміжку. 

Детальний план допоможе вам легше організовувати свою діяльність. Ви не будете витрачати час на роздуми, що саме вам потрібно сьогодні робити, а чітко знатимете, які дії заплановані для виконання. Це не мають бути великі за обсягом завдання. Нехай це будуть кроки, які можна зробити за 15-40 хвилин. Такий час для роботи реально виділити кожного дня. Таким чином ви поступово, але впевнено йтимете до своєї мети.

Наповніть свій простір різними дрібницями, які вас надихають. Це можуть бути різні мотивувальні цитати з книг, фото, сувеніри. Загалом, будь-що, що викликає у вас позитивні емоції та є джерелом гарного настрою. Так ви постійно будете підтримувати ресурсний стан. Згадайте про те, чого ви вже досягли, це посилить вашу віру в те, що ще одна ціль для вас цілком реальна.

І, звісно ж, як зауважує психологиня Марта Приріз, авторка книги «Я у своєму житті. Путівник до себе» не забувайте про вчасне відновлення сил. Повноцінне харчування та якісний сон допоможуть фізично та психологічно підготувати організм до продуктивної діяльності.

Отже, дотримуючись цих простих порад ви зможете вчасно активізуватись і не лише реалізувати задумане, а й сформувати для себе ефективну покрокову стратегію досягнення цілей на майбутнє.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Всі ми не раз помічали, що іноді нам лінь робити якісь завдання зовсім безпричинно, навіть якщо вони дуже важливі. Ми ніби і хочемо розпочати роботу, але чомусь не можемо. Усе тому, що нам не дає це зробити мозок. Здавалося б, що цей рушій всієї діяльності навпаки мав би стимулювати до ефективної роботи, але ні, наш мозок зовсім не трудоголік. Спробуємо розібратися чому.

Як вказує доктор біологічних наук Нана Войтенко, біологічно закладено так, що мозок дуже «лінивий». Виконання будь-якої роботи та всі процеси мислення є неймовірно енергозатратними. Цікавий факт, що під час максимальної мозкової активності він може споживати близько 70 % всієї енергії організму. Тому коли ми щось вчимо, нам часто хочеться солодкого, адже цукор є джерелом швидкої енергії. Таким чином мозок ніби оберігає нас від виснаження, не даючи можливості витратити занадто багато енергії. Особливо часто це відбувається в тих випадках, коли завдання, які ми виконуємо, насправді для нас неважливі, і їх виконання не принесе користі організму. І, фактично, нам постійно доводиться змушувати себе щось робити. Нашому мозку це не подобається, але це потрібно для його розвитку.

Якщо ви постійно виконуватимите однотипні завдання, ваш мозок буде діяти все повільніше і ставатиме ще більш «ледачим». Тож для того, щоб мозок залишався у робочому стані, за ним потрібно доглядати і його необхідно тренувати, як би він не пручався. Це можна робити різними нескладними способами, які ми схарактеризуємо далі.

Передусім необхідно забезпечити мозку якісний відпочинок. Щоденний сон має бути не менше 7-8 годин. Ми не одноразово говорили про те, що для всього організму дуже важливо лягати спати до 24.00. До того ж, під час сну інформація переходить з короткотривалої у довготривалу пам’ять. Якщо ви відпочиватимете менше потрібної кількості годин, то цього не відбуватиметься, і ви просто почнете забувати матеріал.

Для нормальної роботи мозку потрібне збалансоване харчування. Ідеться не про дієти, а про збалансоване забезпечення необхідної кількості білків, жирів і вуглеводів. Ваше КБЖВ можна розрахувати за допомогою різних онлайн-програм. Це потрібно для відновлення білкових структур мозку.

Спорт також корисний для мозку. Він допомагає зміцнювати нервові зв’язки і бореться зі стресом, який ці ж зв’язки руйнує. Негативні емоції, накопичуючись, призводять до стресу, що може призвести навіть до стискання мозку, а також погіршує роботу пам’яті.

Для того щоб тренувати мозок, потрібно читати. Звучить дуже просто і банально, проте це дуже дієвий спосіб. Читання змушує мозок активно працювати. Йому потрібно уявляти героїв книги, простір навколо них, створювати різні образи. Корисно буде вивчати різні прозові тексти та іноземні мови. Ви можете спробувати знайти новий маршрут до університету чи магазину, до яких ви ходите майже щодня. Або ж взагалі змініть звичний магазин на інший. Так мозку доведеться мислити нестандартно і запам’ятовувати нову інформацію.

Тож тренуйте не лише тіло, а й мозок. Розвивайте інтелектуальні здібності та підкоріть собі найскладнішу форму організації матерії у цілому світі.  

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Щодня нам доводиться запам’ятовувати певну кількість інформації. У студентів обсяг необхідного для запам’ятовування матеріалу значно більший і часом буває складно втримати стільки важливої й потрібної інформації. Експерт з продуктивності Леон Го зазначає, що для високої результативності процес запам’ятовування має бути не просто ефективним, а ще й цікавим. Тож пропоную декілька корисних прийомів для запам’ятовування різної інформації.

Якщо вам потрібно запам’ятати іноземні слова одним з найдієвіших методів будуть картки. Це можуть бути просто нарізані клаптики паперу, або ж готові стікери з клейкою стрічкою. З одного боку записуйте іноземні слова, з іншого – їх переклад. Ви можете користуватися ними самостійно, закріпивши їх на меблях, біля дзеркала, комп’ютера. Так ви постійно будете бачити їх і зможете повторювати в будь-який час. Можна також запросити до співпраці друга. Сядьте один навпроти одного так, щоб один з вас бачив іноземні слова, а інший – зворотній бік карток з перекладом. Якщо ви бачите іноземні слова, то маєте назвати їх переклад другові, йому буде легко це перевірити, і навпаки, друг, який бачить українські відповідники слів, має назвати вам їх іноземною. Потім можна помінятися. Це буде вдвічі корисніше.

У разі необхідності запам’ятати класифікації скористайтесь асоціативними словами й реченнями. Цей метод допомагає запам’ятати інформацію на тривалий час. Наприклад, якщо вам необхідно запам’ятати таку класифікацію: «За способом відображення, прийнятним для людини, інформація поділяється на такі основні види: звукова, текстова, числова, графічна, комбінована», складіть слово, або словосполучення, яке б вміщало всі перші літери складових класифікації, тобто, у нашому випадку, це літери З, Т, Ч, Г і К. Воно не обов’язково має бути справжнім, головне, щоб воно викликало у вас якійсь асоціації. Можливі такі варіанти:

1. ГаЗоТоЧКа (Г – графічна, З – звукова і т.ін. Слово несправжнє, але звучне. Асоціацією може бути точка газової заправки, її образ можна візуалізувати);
2. КоГо ЗаТоЧиЛи (словосполучення можна наділити власним сенсом, вигадати до нього маленьку історію. Наприклад, кого заточили у вежі: принцесу чи дракона?);
3. ЗавТраК ЧетверГа (можливо буде зручніше підібрати потрібні слова іншою мовою).

Іншим способом є побудова речення зі слів, які починаються на перші літери складників класифікації. Наприклад:

1. Звукова – З – заєць;
   1. Текстова – Т – трава;
   1. Числова – Ч – чагарники;
   1. Графічна – Г – Гліб;
   1. Комбінована – К – косити.

Тоді можна побудувати такі речення: «Гліб косив траву і в чагарниках побачив зайця», або ж «Заєць біг через траву, яку косив Гліб, злякався і сховався в чагарниках». З таких слів можна вигадати навіть маленький вірш чи пісню. Такі асоціації дуже легко запам’ятовуються, і ви можете видувати будь-що за вашими вподобаннями.

Якщо потрібно запам’ятати теоретичний матеріал, спробуйте навчити цій інформації інших. Можна об’єднатися з друзями чи одногрупниками і стати неформальними наставниками одне для одного. Матеріал можна розділити на частини, наприклад, по два абзаци на кожного. Оберіть ту частину, з розумінням якої у вас виникли труднощі. І спробуйте пояснити її іншим. Це допоможе і вам, і їм краще зрозуміти сенс інформації, яку ви вчите, а отже, і запам’ятати її. Можна розповідати весь матеріал в повному обсязі, так кожен з вас зауважить ті деталі, які не помітив він, але запам’ятав хтось інший.

Тестуйте різні способи, комбінуйте їх для більшої ефективності. Головне – не забувайте своєчасно робити перерви, і ви з усім впораєтесь!

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Напевно, неодноразово в кожного з нас була думка: «Зроблю це завтра», і це невизначене завтра ми переносили з дня на день. Інколи ми не можемо розпочати виконання завдань вчасно й відтерміновуємо цей процес, займаючись чимось стороннім. Психологи назвали такий стан прокрастинацією. Та чи справді це так погано? Спробуємо розібратися разом.

Передусім необхідно визначити, що ж означає це складне слово «прокрастинація». Воно походить від лат. procrastinare  й буквально означає «затримку, відкладання». Це відкладання справ, відтягування терміну їх виконання на потім. Людина знаходить різні відмовки, виконує інші неважливі справи, аби тільки не робити те, що потрібно. Часом це відбувається несвідомо, а інколи ми помічаємо, що спеціально зволікаємо, розуміємо, що непродуктивно витрачаємо час, але не знаємо, як з цим упоратись.

Причинами прокрастинації можуть бути:

• страх перед майбутнім;
• страх не виправдати очікувань;
• часті стреси та хвилювання;
• бажання виділятись серед інших;
• біологічна боротьба зон головного мозку, його система намагається забезпечити своєму власнику радість і задоволення.

Прокрастинація може мати негативні наслідки. По-перше, відкладені справи накопичуються, їх стає все більше, і людині важко досягнути поставлених цілей, оскільки вона не може сконцентруватися на необхідних завданнях. Постійно відкладаючи завдання, людина відчуває внутрішнє занепокоєння, яке згодом, може перерости у стійку фізичну і психологічну напругу. Для того, щоб потім за короткий термін виконати всі завдання, людина зазвичай нехтує якісним сном і відпочинком, що, у свою чергу, позначається на якості роботи й це може лише посилити стресовий стан.

По-друге, це впливає на самооцінку прокрастинатора. Людина вважає себе слабкою, не здатною впоратись з роботою, недисциплінованою. Так вона може втратити віру в себе. Життя в постійному потоці невиконаних завдань позбавляє її повноцінного відпочинку й позитивних емоцій.

Проте від прокрастинації може бути й користь. Дослідник Пол Грем зазначає: «Найцікавіші люди, з якими я зустрічався, були страшенними прокрастинаторами». Відсутність часу на виконання завдань стимулює людину до пошуку нових нестандартних ідей і рішень. Таким чином підвищується рівень креативності.

Прокрастинація показує, що для вас насправді важливо. Якщо ви постійно відкладаєте якесь завдання, змушуєте себе до роботи, то, можливо, ваш організм намагається сказати про те, що це вам не потрібно. Це перший крок до змін, перегляньте ваші пріоритети і позбудьтесь від зайвого. Це допоможе вам більш точно сформулювати майбутні цілі.

Прокрастинація – це захисний механізм. Він показує, що ви стомились, і організму необхідне перезавантаження. Тож не зволікайте і відпочиньте, дослухаючись до того, чого хоче ваш організм.

Декілька простих кроків допоможуть вам швидше повернутись до продуктивного режиму роботи. Не обтяжуйте себе довгими роздумами про те, що вже час братися за неприємні завдання. Чим більше ви будете про це думати, тим важче буде розпочати роботу. Почніть з малого, так ви певним чином перехитруєте ваш мозок і поступово звикнете до роботи. Нас лякають великі обсяги завдань. Розбийте їх на невеликі частини, і щодня виконуйте щось одне. Так ви не будете перенавантажуватись, і водночас робитимете необхідні завдання. Також доречно буде обмежити різні фактори, які вас відволікають і заважають працювати. Мінімізуйте використання телевізора, соцмереж та телефона.

Отже, прокрастинація природна і властива кожному з нас. Вона має свої причини і наслідки. Однак, розуміючи її специфіку і знаючи, як необхідно діяти, ви зможете нівелювати негативні наслідки та використати позитивні можливості для свого розвитку, що в ній закладені.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Кожному з нас час від часу доводиться стикатись з публічними виступами. Більшості людей властиво хвилюватися перед виступом, навіть досвідченим ораторам. І це абсолютно нормально. Важливо вміти опанувати себе та знати, як впоратись зі страхом. Однією з головних умов успішного виступу є гарне знання свого матеріалу. Проте інколи навіть якщо розумово ми нібито готові, тіло може бути неслухняним.

Існує декілька дієвих практичних технік, які допоможуть вам заспокоїтись і побороти страх перед публічним виступом.

1. Техніка заземлення. Коли ви стоїте перед аудиторією, уявіть, як всередині вас, починаючи від голови, росте теплий потік енергії. Спробуйте детально побачити його колір, тепло, текстуру. Він розливається донизу і розростається коренями по підлозі, по всьому залу. Відчуйте, що тепер це ваша територія, ваша енергія заполонила її, і ви повністю контролюєте ситуацію. Це займає буквально декілька секунд, але результат справді вражає.
2. Техніка максимально напруження. Її сутність полягає в тому, щоб ви досягли максимального рівня напруження ще до початку свого виступу. Виконання техніки займає менше хвилини, це можна зробити в коридорі чи  вбиральні, якщо вам не зручно. Станьте рівно. Злегка напружте всі м’язи, утримуйте своє тіло в такому положенні 10 секунд. Розслабтесь. Видихніть, потрусіть руками і ногами. Напружтесь знову, але цього разу сильніше. Не хвилюйтесь про те, як вигляд ви під час цього маєте. Знову утримуйте положення 10 секунд і розслабтесь. Повторіть цю процедуру напруження-розслаблення ще 2 рази, підвищуючи рівень напруження. Останній п’ятий раз напруження доведіть до максимуму. Нехай руки затиснуться в кулаки, відчуйте як тремтять коліна, кожен м’яз, навіть на обличчі. Видихніть, опускаючи руки до підлоги. Ви відчуєте сильне розслаблення й тепло. Це допоможе вам заспокоїтись і контролювати своє тіло. Ви не будете розмахувати руками й переминатись з ноги на ногу, зникне зажатість. Ваші рухи будуть природними й вільними.
3. Техніка «репетиція провалу». Напередодні виступу проведіть вдома його репетицію. Станьте перед зеркалом. Уявіть слухачів і починайте доповідь. Змоделюйте всі свої можливі страхи. Наприклад, як ви збиваєтеся, забуваєте матеріал, хтось дивиться в телефон і не слухає вас, хтось насміхається з вас. У кожного ці страхи різні. Продовжуйте, доки не відчуєте внутрішню напругу. Це ті емоції, які ви відчули б під час справжнього виступу, однак не такі сильні. Тож продовжуйте доти, доки тривога не стане максимальною. Зупиніться. Подумайте про свій стан і усвідомте, що ці емоції ви вже пережили. І під час реального виступу ви вже будете готові до них. Однак оскільки ситуація для організму не нова, ваші страхи переростуть у легке хвилювання, яке, навпаки, мобілізує всі сили та допоможе сконцентруватися. Корисно також буде записати свою репетицію на відео. Ви зможете побачити себе з боку, у ролі слухача, і, найімовірніше, це викличе у вас позитивні емоції. Завдяки цій техніці страх реакції аудиторії стане значно меншим.
4. Техніка концентрації. Вам потрібно переключити увагу з тривоги на будь-які інші речі. Прислухайтесь до свого серцебиття. Сконцентруйтесь на диханні, порахуйте кількість вдихів і видихів. Робіть їх довшими, повільнішими. Можна злегка прикусити себе за щоку, чи непомітно вщіпнути за руку. Для цього також можна покласти в черевик маленький камінчик, час від часу наступаючи на нього. Це допоможе відволіктись від переживань.

Усі ці техніки можна регулярно практикувати вдома і обирати, які з них найбільш ефективні й допомагають саме вам. Експериментуйте, поєднуйте різні прийоми, будьте впевненими в собі і нехай публічні виступи не лякають вас, а надихають!

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Студентам часто доводиться прокидатись рано-вранці, і часом це буває зовсім нелегко. Процес ранкового пробудження може перетворитись на справжню проблему. Не прокинувшись повністю, людина довгий час почуває себе виснаженою, не може зібратись і налаштуватись на роботу, у неї поганий настрій і відсутнє бажання що-небудь робити. Тож для того, щоб легко прокидатись зранку і забезпечити гарний настрій на цілий день, пропоную декілька порад.

Для початку варто зрозуміти, що ранній підйом – це не лише потрібно, а ще й дуже корисно. Прокидаючись вранці, ви отримуєте безліч переваг, адже можна встигнути зробити набагато більше важливих справ, приділити більше часу для себе, повноцінно підготуватись до нового дня і багато іншого.

Пропоную Вам перелік способів полегшення підйому, із якого Ви можете обрати той, що підходить Вам найбільше.

1. Вчасно лягайте спати. Відомий фітнес-тренер українських зірок Астамур Хонелія зазначає, що, якщо ви не лягаєте спати до 24.00, ваш організм не відновлює сили і переносить цей процес на наступну ніч, і так з дня на день, поки ви не налагодите режим сну. Намагайтесь лягати в один і той же час, найкраще, щоб це було до 23.00.
2. Забезпечте всі умови для якісного сну. Провітрюйте перед сном кімнату, підберіть комфортний одяг та гарну ортопедичну подушку. Не їжте на ніч важкої їжі і не пийте багато води. Відмовтеся від фізичних вправ та активного користування телефоном.
3. Якщо не можете заснути, випийте теплого м’ятного чи ромашкового чаю з медом. Можна також зробити контрастне вмивання навпаки: спочатку ополосніть обличчя і руки холодною водою, приблизно протягом 10 секунд, а потім теплою. На узголів’я ліжка нанесіть декілька капель ароматичного масла лаванди, ромашки чи жасмину.
4. Не лягайте спати в поганому настрої. Вам буде складно заснути. Намагайтесь абстрагуватися від негативних думок і уявіть, яким гарним буде ваш ранок. Детально змоделюйте запашний сніданок, тепло чаю або кави, приємну музику, ранковий ритуал догляду. Це допоможе відволіктись і заспокоїтись. Так ви не лише краще заснете, а й легше прокинетесь.
5. Не використовуйте занадто гучних та різких мелодій для будильника, нехай це буде більш спокійна музика або, наприклад, ваша улюблена пісня.
6. Не вставайте з ліжка одразу. Варто декілька хвилин просто полежати, дати організму й мозку прокинутись. Потягніться, позіхніть. Так ви збагатите мозок киснем.
7. Зробіть легку зарядку і випийте склянку теплої води. Це запустить у роботу всі системи вашого організму.
8. Контрастне вмивання спершу теплою, а потім холодною водою допоможе остаточно прокинутись. Це корисно не лише для організму, а й для вашої шкіри.
9. Знову провітріть кімнату. Свіже повітря збадьорить вас.

Не варто турбуватись, якщо у вас не вийшло відразу ж наступного дня прокинутися вчасно. Поступово все налагодиться, і ви вибудуєте для себе ефективну систему ранкового підйому.

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”

Часто побутує думка, що лідерами народжуються, а не стають, і розвинути в собі лідерські якості майже неможливо. Однак це зовсім не так. Як стати лідером та що для цього потрібно – читайте далі.

Для початку необхідно визначити, що для вас означає бути лідером. Узагальнено можна сказати, що лідер – це людина, яка створює комфортне середовище для успішної діяльності колективу та підтримує в ньому позитивну атмосферу, веде його до визначених цілей. Він не зобов’язаний володіти високим інтелектом, але він має бути достатньо обізнаним в необхідних сферах, здатним створити, сформулювати ідею та донести її до інших так, щоб до неї дослухались.

Лідерство – це ваш повсякденний спосіб мислення. Лідерські якості, такі як впевненість, відповідальність, ініціативність, комунікабельність, є в кожному з нас. Проте одні з них розвинені більше, інші – менше. Поспостерігайте за собою, простежте, у яких ситуаціях виявляються ці якості, а в яких поки що ні. Поступово підвищуйте складність завдань, і не бійтесь помилитись. Будь-який результат стане джерелом для розвитку, адже всі необхідні для лідера якості вдосконалюються лише в процесі роботи над собою.

Об’єктивно оцініть свої можливості й визначте, над якими якостями потрібно попрацювати. У разі якщо ви не впевнені у власній об’єктивності можна попросити допомоги в друзів, за умови, що вони будуть чесними у своїх висновках. Наступним кроком необхідно проаналізувати і виписати для себе всі можливі причини, які заважають вам досягти бажаного. Таким чином ви оберете напрям, у якому варто рухатись.  

Для того щоб стати лідером, вам потрібно щодня саморозвиватися. Це стосується не лише розвитку лідерських якостей і вмінь. Читайте літературу як з тих галузей, у яких ви плануєте проявити себе, так і з інших сфер. Займайтеся різними видами фізичної активності, дивіться безкоштовні вебінари та майстер-класи, наприклад з ораторського мистецтва, вчіть іноземні мови. Це все додасть вам впевненості в собі і стане міцним фундаментом для подальшого самовдосконалення.

Корисно також буде записувати свої досягнення. Бачення своїх успіхів допоможе вам налаштуватися на подальшу роботу. Так само можна записувати й речі, які ви не виконали. Порівняння з переліком досягнень дасть змогу стати більш відповідальними.

Навчіться помічати емоції членів колективу та їх найкращі вміння. Ці знання допоможуть вам ефективно організовувати роботу, відповідно до навичок кожного, і покращить комунікацію. Наприклад, хтось краще продукує ідеї, комусь ліпше вдається аналізувати інформацію.

Головне – пам’ятайте, що все приходить з часом. Намагаючись стати лідером, не втрачайте себе. Будьте наполегливими, не бійтесь учитись новому, використовуйте всі можливості, ризикуйте – і тоді у вас все вийде!

Авторка – Віталіна Кравченко,
студентка 2 курсу магістратури “Медіакомунікації”